Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2014 в 13:31, реферат
1. Економічна характеристика норвегії.
2. Загальна економічна характеристика україни.
3. Зовнішньоекономічні зв’язки україни з норвегією.
Міністерство освіти і науки України
Донецький державний університет управління
Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
Реферат з дисципліни «Економіка зарубіжних країн» на тему: «Економічна характеристика України та Норвегії»
Виконала
студентка 2 курсу
групи МЗД 12-02
Козлова Анастасія
Перевірила: к.е.н., доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Дєліні М.М.
Донецьк 2013
ЗМІСТ
Норвегія — північна країна, багата
природними ресурсами. Межує зі Швецією, Фінляндією та Росі
Площа |
385 186 тис. кв. км |
Населення |
5 063 709 чел |
Очікувана тривалість життя |
загальна: 79,95 років; чоловіки: 77,29 років; жінки: 82,74 роки (2009 р.) |
Форма правління |
Конституційна монархія |
Столиця |
Осло |
ВВП (офіційний валютний курс) |
335,3 млрд. $ (2010 р) |
ВВП (реальний темп приросту) |
2% |
ВВП – на душу населення (паритет купівельної спроможності) |
11 593 тис. дол. США |
ВВП – розподіл по секторам економіки |
сільське господарство: 2%; промисловість: 25%; сфера послуг: 73 % (1999 р.) |
Рівень безробіття |
2,4% |
Рівень інфляції (споживчі ціни) |
2,4 % (10.2013 р) |
Державний борг |
30,3 % до ВВП (2013 р.) |
Експорт |
$ 51 млрд |
Експорт – продукція |
енергоносії, нафта, газ, нафтопродукти, машини й устаткування, кольорові і чорні метали, хімічні товари, судна, добрива, риба і морепродукти, целюлозно-паперові товари |
Експорт – партнери |
Великобританія – 17,0%; Німеччина – 11,5%; Нідерланди – 9,1%; Швеція – 9,4%; США – 7,8%). |
Імпорт |
$ 51,1 млрд |
Імпорт – продукція |
машини й устаткування, готові вироби, хімічні продукти, продовольчі товари, паливо та електроенергія |
Імпорт – партнери |
Швеція – 15,4%; Німеччина – 12,0%; Великобританія – 9,7%; США – 7,3%; Данія – 6,9% |
Валюта (код) |
Норвезька крона (NOK) |
Норвегія – високорозвинена
індустріальна країна.
Основні галузі економіки: нафтова і газова,
харчова, кораблебудування, паперова,
металургійна, хімічна, текстильна та
легка промисловість, гірнича, рибна.
Основні види транспорту – автомобільний,
залізничний, морський.
Морські порти: Осло, Берґен.
ВВП складає $ 163 млрд. Темп зростання ВВП – 2%. ВВП на душу населення – $36806. Прямі закордонні інвестиції – $ 1 млрд. Імпорт (машини й устаткування, готові вироби, хімічні продукти, продовольчі товари, паливо та електроенергія) – $ 51,1 млрд (г.ч. Швеція – 15,4%; Німеччина – 12,0%; Великобританія – 9,7%; США – 7,3%; Данія – 6,9%). Експорт (енергоносії, нафта, газ, нафтопродукти, машини й устаткування, кольорові і чорні метали, хімічні товари, судна, добрива, риба і морепродукти, целюлозно-паперові товари) – $ 51 млрд (г.ч. Великобританія – 17,0%; Німеччина – 11,5%; Нідерланди – 9,1%; Швеція – 9,4%; США – 7,8%).
У рейтингу Глобального звіту з людського розвитку, підготовленого Програмою розвитку ООН, серед 162-х країн світу Норвегія посідає перше місце. В цих звітах оприлюднюються списки країн за рівнем людського розвитку, враховуючи такі показники, як рівень медичних послуг, освіти, тривалість життя та інші. Пізніше додався ще один - індекс технологічного розвитку (доступ до новітніх інформаційних технологій і комунікацій).
Норвезька промисловість значною мірою базується на використанні природних ресурсів. І водночас знайдеться не багато країн, які б ще більше, ніж Норвегія, залежали від зовнішньої торгівлі. Щоб і далі йти в ногу з часом, в країні проводять інтенсивні наукові дослідження перспективного плану, як у промисловості, так і в державному секторі.
Традиційні галузі промисловості – рибальство, сільське господарство, лісова і целюлозно-паперова промисловість. Ще з часів середньовіччя Норвегія славиться своїм рибним промислом. Експортується риба як виловлена в морі, так і вирощена в численних штучних загородах. Норвезький лосось з таких штучно перекритих водойм зараз дуже відомий на світовому ринку. Близько 90% рибопродукції Норвегії експортується. Вилов риби перевищує 500 кг на кожного норвежця. Сільське господарство країни значною мірою задовольняє потреби населення у харчах, хоча лише 3,5 відсотка земельних площ Норвегії придатні для обробітку. Основою норвезького сільського господарства є тваринництво, яке повністю покриває потреби населення країни у м'ясі, молоці і молочних продуктах. Внаслідок кліматичних особливостей виробництво зернових лише на 40% забезпечує потреби внутрішнього ринку. Незважаючи на складні умови північної країни вирощується значна частина овочів і фруктів. Ліс дає важливу експортну сировину у вигляді деревини, паперу, картону, целюлози, будівельного матеріалу і меблів.
Основу целюлозно-паперової промисловості становлять дешева енергія, яку отримують за рахунок використання гідроресурсів, і значні запаси сировини. Норвезькі компанії, найбільшими з яких є "Ношке Скут", "Боррегорд", "Петерсон", виробляють різноманітні сорти целюлози, газетний, журнальний і пакувальний папір, картон, облицювальні панелі, паркет і багато іншого. Традиційні галузі промисловості мають дуже важливе значення для трудової зайнятості людей і заселення нових районів. Норвезькі верфі спеціалізуються на будівництві сучасних суден спеціального призначення. Крім цього, Норвегія є великим постачальником устаткування і послуг для морського флоту в усьому світі. Нині Норвегія - четверта за величиною морська держава світу і має серед традиційних судноплавних держав найбільшу частку флоту під власним прапором. Частка судноплавства в експортних доходах країни традиційно становить близько 20%. У виробництві різних машин і транспортного обладнання зайняте близько 25% промислових робітників Норвегії.
Хімічна промисловість має значні за масштабами країни потужності з виробництва широкої гами хімічних і нафтохімічних продуктів. Це дозволяє їй експортувати азотні добрива, вибухові речовини промислового призначення, альгінати, фарби, лаки, у виробництві яких країна займає провідні позиції не тільки в Європі, але й у світі. Найбільші компанії цієї галузі промисловості - "Ношк Гідро", "Діно Індустрієр", "Ютун". Концерн "Нікомед" спеціалізується на розробці і випуску контрастних речовин для рентгенодіагностики.
Основною продукцією гірничодобувної промисловості є руди чорних і кольорових металів, а також нерудні копалини - вапняк, кварц, нефелін, олівін. Відкриття вуглеводневих покладів у 1970-х надало значного імпульсу подальшому розвитку промисловості країни. До найважливіших галузей норвезького машинобудування належать: виробництво обладнання для освоєння шельфу, суднобудування, насамперед будування риболовних траулерів, виробництво різноманітного обладнання для суден, зокрема, морської електроніки, рибопромислового обладнання.
На частку обробної промисловості, будівництва і енергетики в 1996 припадало 26% валового обсягу виробництва і 17% всіх зайнятих. У останні роки отримали розвиток енергоємні виробництва. В галузі чорної металургії Норвегія спеціалізується, в основному, на виробництві феросплавів (Норвегія - найбільший в Європі постачальник феросплавів), а в галузі кольорової металургії - на виробництві алюмінію, нікелю, міді і цинку. В число основних металургійних компаній входять "Ношк Гідро", "Елкем", "Фесіль". Провідна галузь промисловості - електрометалургія, що спирається на широке використання дешевої гідроенергії. Головний продукт, алюміній, виготовляється з оксиду алюмінію, що імпортується. У 1996 було випущено 863,3 тис. т алюмінію. Норвегія - основний постачальник цього металу в Європі. У Норвегії виробляють також цинк, нікель, мідь і високоякісну леговану сталь. Цинк випускають на заводі в Ейтрхеймі на побережжі Хардангер-фіорду, нікель - в Крістіансанні з руди, привезеної з Канади. Великий завод по випуску феросплавів розташований в Саннефіорді, на південний-захід від Осло. У 1996 металургійна продукція становила близько 14% експорту країни.
У Норвегії виділяють п'ять економічних районів:
Східний район (Естланн) - це найбільш розвинута в економічному відношенні частина Норвегії. У місті Осло представлений широкий спектр промислових галузей, у тому числі металургія, машинобудування, борошномельна, поліграфічна, а також майже вся текстильна промисловість. Осло - центр суднобудування. На частку району Осло припадає близько 1/5 всіх зайнятих у промисловості країни. На північний схід від Осло знаходиться місто Сарпсборґ, другий за величиною промисловий центр країни. У Скагерраку розташовані підприємства лісопильної і целюлозно-паперової промисловості, які працюють на основі місцевої сировини. З цією метою використовуються лісові ресурси басейну р. Гломма. На західному березі Осло-фіорду, на південний захід від Осло, розташовані міста, промисловість яких пов'язана з морем і переробкою морепродуктів. Це центр суднобудування Тенсберґ і колишня база норвезького китобійного флоту Саннефіорд.
Південний район (Серланн) в економічному відношенні найменш розвинутий. Третина району вкрита лісами, колись тут був важливий центр торгівлі лісом. Наприкінці XIX ст. цю територію залишило багато населення. Сьогодні населення в основному зосереджене в ряді невеликих прибережних міст, які є популярними літніми курортами. Головні промислові підприємства - металургійні заводи в Крістіансунні, що випускають мідь і нікель.
У Південно-Західному районі (Вестланні) сконцентровано приблизно 25% населення країни. Між Ставангером і Крістіансунном знаходяться 12 великих фіордів. Розвиток сільського господарства обмежений через гірський рельєф фіордів і скелястих островів. Хліборобство поширене в долинах річок і ділянках терас уздовж фіордів. У цих місцях в умовах морського клімату розташовані широкі пасовища, а в деяких приморських районах - плодові сади. Порти південно-західної Норвегії, зокрема Олесунн, є базами зимового промислу оселедця. По всій території району розташовані металургійні і хімічні заводи, які використовують багаті ресурси гідроенергії. Берген є головним центром обробної промисловості району. В цьому місті і сусідніх селищах знаходяться машинобудівні, борошномельні і текстильні підприємства. З 1970-х років Ставангер, Саннес і Сула є основними центрами, в яких підтримується інфраструктура видобутку нафти і газу на шельфі Північного моря, тут знаходяться нафтопереробні підприємства.
Четвертий за значенням з числа великих економічних районів Норвегії - Західно-Центральний (Треннелаг), який прилягає до Троннхеймс-фіорду, з центром у Тронхеймі. Відносно плоска поверхня і родючі ґрунти на морських глинах сприяли розвитку хліборобства, яке виявилося конкурентоспроможним з хліборобством району Осло-фіорду. Чверть території вкрита лісами. В цьому районі розробляються родовища корисних копалин, особливо мідних руд і піритів.
Північний район (Нур-Норге) розташований більшою частиною на північ від Північного полярного кола. У ньому немає великих запасів деревини і гідроенергії, як на півночі Швеції і Фінляндії, на шельфовій зоні знаходяться найбагатші у Північній півкулі рибні ресурси. Берегова лінія має велику довжину. Рибальство, найдавніше заняття населення на півночі, і досі дуже поширене, однак все більшого значення набуває гірничодобувна промисловість. За розвитком цієї галузі Північна Норвегія посідає провідне місце в країні. Розробляються залізорудні родовища. Видобуток залізних руд і робота на металургійному комбінаті в Му-і-Рані приваблюють у цей район переселенців з інших частин країни, однак кількість населення всього Північного району не перевищує кількості населення Осло. Виробництво електроенергії. На частку ГЕС в 1994 р припадало 43% всіх виробництва енергії, на частку нафти - також 43%, на частку природного газу - 7%, вугілля і деревини - 3%.
Україна виступає доволі великим
суб’єктом світової економіки. В Україні,
яка є унітарною державою, існує єдиний
вид територіального устрою: адміністративно-територіальний
устрій (поділ). Систему адміністративно-
Загальна характеристика України
Площа |
603 628 тис. кв. км |
Населення |
45 495 252. (2013 р.) |
Очікувана тривалість життя |
загальна: 68,25 років; чоловіки: 62,37 років; жінки: 74,5 роки (2009 р.) |
Форма правління |
Президентсько-парламентська республіка |
Столиця |
Київ |
Адміністративний поділ |
24 області та АР Крим |
ВВП (офіційний валютний курс) |
$344.7 млрд. (2012) |
ВВП (реальний темп приросту) |
+0,2% (2012) |
ВВП – на душу населення (паритет купівельної спроможності) |
$7,600 (2012 р ) |
ВВП – розподіл по секторам економіки |
сільське господарство: 7,9%; промисловість: 25,6%; сфера послуг: 66,5 % (2008 р.) |
Трудові ресурси |
22.19 млн. (2012) |
Рівень безробіття |
зареєстроване 1,8% (2012), за методологією МОП 8,8% (2011) |
Рівень інфляції (споживчі ціни) |
−0,2% (2012) |
Державний борг |
$97.5 млрд. (31 грудня 2010) |
Сільське господарство – продукція |
Рослинництво (зернові:озима і яра пшениця, жито, озимий і ярий ячмінь, кукурудза, овес, гречка, просо і рис, соняшник, цукровий буряк, льон-довгунець, хміль, тютюн, тютюн, хміль, лікарські рослини; тваринництво: скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, вівчарство, птахівництво |
Промисловість |
Вугільна промисловість, енергетична, чорних і кольорових металів, машинобудування, транспортних засобів та устаткування, хімічна, харчова промисловість |
Темп приросту промислового виробництва |
12,5% |
Експорт |
$82.602 млрд. (2012) |
Експорт – продукція |
метали 27,5%, продукція рослинництва 13,4%, машини та обладнання 10,2%, транспортні засоби 8,7%, хімія 7,4% (2012) |
Експорт – партнери |
Росія 25,6%, Туреччина 5,4%, Єгипет 4,2%, Польща 3,7% (2012) |
Імпорт |
$90.893 млрд. (2012) |
Імпорт – продукція |
мінеральні продукти 32,5%, машини та обладнання 15,6%, транспортні засоби 10,5%, хімія 10,1%, метали 6,2% (2012) |
Імпорт – партнери |
Росія 32,4%, КНР 9,3%, Німеччина 8,0%, Білорусь6,0%, Польща 4,2% (2012) |
Борг – зовнішній |
134.4 млрд. дол. США (кінець 2013 р.) |
Валюта (код) |
1 гривня (UAH) = 100 копійок |
Информация о работе Економічна характеристика України та Норвегії