Гроші і бартер в сучасній економіці

 

 

 

Причини використання бартеру. Мета бартеру.

Товарообмінні й компенсаційні  угоди на безвалютній основі визначають оплату поставок в товарній формі, коли продаж одного чи кількох товарів  одночасно зв'язується з покупкою іншого товару і розрахунки в іноземній  валюті не проводяться.

Розрізняють: 1) угоди з одночасною поставкою (бартерні й прямі компенсаційні  угоди) і 2) угоди з довготривалим  терміном поставки, так звані загальні глобальні угоди.

Бартерні угоди - це операції по обміну узгодженої кількості одного товару на інший без використання грошових форм розрахунків. В такій угоді встановлюється кількість товарів, що взаємно постачатимуться, чи сума, на яку сторони зобов'язуються доставити товари. При визначенні вартості товарів взаємного постачання оцінювання робиться на основі світових цін з урахуванням витрат на товарообіг.

Бартерні угоди мають  такі особливості:

- разовий характер угоди й  участь в ній, як правило,  двох сторін;

- оформлення угоди одним контрактом;

- визначення в контракті кількості  та якості товарів взаємного  постачання, інколи без запису  в договорі їх грошової оцінки;

- здійснення угоди повністю  на основі зустрічних зобов'язань  без використання грошових переказів;

- одночасне виконання зустрічних  поставок. Бартерні угоди були дуже поширені в перші роки після другої світової війни в умовах підвищеного попиту на окремі товари і нестачі засобів міжнародних платежів. Частка їх в сучасній міжнародній торгівлі незначна.

Частіше всього зустрічаються угоди  типу "сировина - сировина", "сировина - готові вироби" між розвиненими  і тими, що розвиваються країнами. В Україні, як і в інших країнах СНД, бартер складає достатньо велику частину зовнішнього товарообігу. Проте в останні роки спостерігається його зниження.

Мета бартеру:

1) пом'якшення проблеми інвалютного  фінансування імпорту;

2) спрощення порядку розрахунків;

3) розширення можливостей вкорінення  на ринок країни контрагента;

4) додаткова можливість одержання  імпортного обладнання, реалізація  якого утрудняється на звичайних  комерційних умовах та ін.

В Україні головна причина використання бартеру в зовнішньоторговому обігу - нестача інвалютних засобів, неплатоспроможність  багатьох господарських суб'єктів.

Прямі компенсаційні угоди так  само, як і бартерні, передбачають взаємну  поставку товарів на однакову вартість без розрахунків у грошовій формі. Проте, на відміну від бартерної угоди, вони передбачають узгодження цін на взаємно доставлену продукцію. В даній угоді беруть учать не два товари, а значно більше.

Сторони направляють один одному два  списки товарів:

один - з переліком товарів, вказівкою  їх кількості і цін, другий - з  переліком запропонованих в компенсацію  товарів. В процесі переговорів сторони виробляють два списки взаємодоставлених товарів і додають їх до компенсаційної угоди. На відміну від бартеру , тут може передбачатися неконвертоване грошове сальдо, яке повинно бути використане в країні кредитора.

Угоди даного типу, як правило, підписуються універсальними торговими фірмами, експортно-імпортними фірмами та іншими, які мають широку номенклатуру товарів.

Товарообмінні угоди з тривалим терміном виконання - це угоди, які підписуються на безвалютній основі на рівні фірми. В світовій практиці вони одержали назву загальних (глобальних) угод. Такі угоди підписуються між великими компаніями з одного боку, і державними організаціями, міністерствами, зовнішньоторговими об'єднаннями - з другої. Ці угоди можуть підписуватися у вигляді загальних протоколів, що містять списки товарів, що будуть взаємно доставлятися, технологій і послуг. Глобальні угоди можуть виступати як у формі базових угод, так і угод про товарообіг на основі листів-зобов'язань.

 

 

Інфляція

Інфляція у загальному – знецінювання грошей. Під час інфляції ростуть ціни, але не якість товарів і послуг. Причин в інфляції багато, основна – переповнення каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою, причому товарна маса не збільшується.

Гроші схільні до інфляції.

 

 

 

Кредитно-грошова  політика

Центральний банк очолює банківську, регулює кредитну та грошову системи  країни, має монопольне право на грошову емісію і здійснює кредитно-грошову  політику в інтересах національної економіки.
Банківська система країни є дворівневою і складається з: центрального (національного) банку і мережі комерційних банків.
Грошова система охоплює: обіг грошової маси (монет і паперових грошей); чеків, що створюються на основі депозитних вкладів у комерційних банках; інших фінансових документів та платіжних засобів.
Кредитна система пов'язана з операціями з використання позичкового фонду грошових ресурсів, які стають тимчасово вільними у процесі обігу товарних та грошових засобів. Крім банків кредитні операції здійснюють страхові компанії, пенсійні фонди та інші фінансові установи.
В Україні роль центрального банку виконує Національний банк України. Його основними цілями є:
створення нормальних умов для ефективного функціонування суб'єктів економіки;
захист і забезпечення стабільності гривні;
розвиток і зміцнення банківської системи;
забезпечення ефективних розрахунків між суб'єктами економіки.

Кредитно-грошова  політика — діяльність держави, спрямована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною національною валютою та регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки з метою стимулювання економічного зростання при низькому рівні інфляції і безробіття, вирівнювання платіжного балансу країни.
Застосування кредитно-грошових інструментів:
справляє опосередкований та загальний вплив на економіку;
характеризує державну економічну політику як монетаристську;
передбачає розрив у часі між їх використанням та досягненням ефекту;
є найдійовішим за умов надзвичайно пожвавленої, "перегрітої" економіки.

Емісія грошей — забезпечення економіки засобами обігу, платежу, нагромадження, а також покриття дефіциту державного бюджету.
Виважені ін'єкції грошових коштів сприяють пожвавленню економіки; скорочення грошових ін'єкцій гальмує "перегрів" економіки, стримує зростання цін.

Проведення облікової  політики — встановлення центральним  банком ставки облікового відсотка. Це ставка, за якою центральний банк країни продає кредитні ресурси комерційним банкам, які у свою чергу під позичковий відсоток надають кредити суб'єктам економіки. Розмір облікової ставки встановлюється державою залежно від господарської кон'юнктури та цілей економічної політики.

 

 

Висновки

За останні роки бартер скоротився. Де ж гроші?

Однак, як не дивно, обсяг  обігу в грошовому вираженні  практично не змінився. Куди ж поділися гроші, які витіснили 10,5% бартеру? Статистично виявити зникнення значної суми фінансових коштів (близько 2 мільярдів гривень) не вдається. На думку доктора економічних наук Віктора Найдьонова, механізм зникнення грошей можна пояснити так.

Останніми роками відбувається стійке випередження зростання кредиторської  заборгованості порівняно з дебіторською. Цей рік не став винятком. За 9 місяців кредиторська заборгованість зросла на 41% і за темпами зростання, як і раніше, помітно випереджає кредиторську. Досліджуючи це явище, багато експертів приходять до висновку, що основною причиною такого випередження є перетікання грошей з легального сектора економіки в тіньовий. Проте до того самого висновку можна дійти без досліджень, як кажуть, лише взявши очі в руки.

Під впливом падіння платоспроможного попиту населення на товари, насамперед на продукти харчування, різниця між  цінами реалізації і цінами виробника  скоротилася настільки, що значна кількість  оптових посередників (і середніх, і навіть частина великих) зникла з ринку. Зате кількість підприємців, що займаються дрібнооптовим продажем, помітно виросла. Та якщо перші вели не лише прямі, а й бартерні розрахунки переважно у безготівковій формі, що «вловлювала» статистика, то дрібні оптовики вважають за краще використати готівку, тобто діють, по суті, у «тіньовому» обігу.

Скорочення бартеру можна  також пояснити стисненням ланцюжка багаторазових бартерних операцій одного й того ж товару під впливом  адміністративних заходів уряду. Проте, швидше від усього, всі названі чинники впливають одночасно, а реальною причиною зникнення грошей з обігу є придушення податковим пресом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. http://pidruchniki.ws/14731019/finansi/funktsiyi_groshey_mehanizm_vzayemodiyi
2. http://books.br.com.ua/7932
3. http://bukvar.su/jekonomika/209054-Barter-i-den-gi.html
4. http://slovopedia.org.ua/38/53393/377595.html
5. http://www.ebk.net.ua/Book/MenedgmentZED/06-09/692.htm
6. http://www.vuzlib.org/gk_l/1-2.htm
7. http://prostoweb.kiev.ua/content/inflyaciya

http://library.if.ua/book/72/5255.html http://www.day.kiev.ua