Отчет о практике в ТОВ„Артік”

Наказ про облікову політику підприємства визначає основні принципи та методи ведення бухгалтерського обліку. А саме:

• ведення бухгалтерського обліку згідно принципам і методам, 
  передбаченим П(С)БО;
• забезпечення  безперервності  відображення  операцій  та 
  достовірну оцінку активів, зобов'язань, капіталу;
• використання   9-го   класу   рахунків   для   узагальнення 
  інформації про витрати підприємства по елементам витрат;
• знос основних засобів нараховується прямолінійним методом 
  щомісячно и по-об'єктно;
• знос    малоцінних    необоротних    матеріальних    активів 
  нараховується шляхом нарахування зносу в розмірі 50% 
  вартості при передачі в експлуатацію і 50% при вибутті;
• аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей 
  ведеться   в   відомостях   обліку   залишків   матеріалів   в 
  кількісному та сумовому вираженні;
• оцінка ступені завершення операції по наданню послуг 
  визначається   шляхом  вивчення   виконаної   роботи   і 
  підписання акту наданих послуг;
• визначається   порядок   формування   резервів   сумнівної 
  заборгованості    на   підставі  ' класифікації   дебіторської 
  заборгованості; резервування коштів на забезпечення оплати 
  відпусток, додаткове пенсійне страхування, забезпечення 
  гарантійних  зобов'язань   інших  витрат  і   платежів  не 
  здійснюється;
• ведення   податкового   обліку   здійснюється   на   підставі 
  законодавства України.

1.3 Інформаційні потоки, їхня  характеристика. Вхідна і вихідна інформація (схема).Інформаційне забезпечення на ТОВ „Артік”

 Статистичний аналіз  обсягу та структури загального  товарообігу з урахуванням усіх  каналів продажу товарів використовує  дані обстежень домогосподарств,  які виконуються за спеціальною методикою. 
    Аналіз цих та інших показників, по-перше, дає можливість відстежувати рух доволі широкого кола товарів у каналах роздрібної торгівлі як у вартісному, так і в натуральному вираженні; по-друге, на основі аналізу відносних показників структури продажу є можливість робити певні висновки про зміни попиту населення на споживчі товари та виявляти напрями й тенденції їх змін. 
Для вивчення попиту крім статистичної звітності потрібні й такі джерела інформації:

• дані вибіркового обліку продажу і запасів товарів за асортиментом;
• матеріали міжрегіональних і регіональних ярмарків продажу товарів народного споживання;
• розробки служб вивчення попиту оптових і роздрібних торговельних організацій і підприємств;
• результати опитувань населення, зокрема обстеження на базі споживчої панелі;
• інформація торговельних кореспондентів.

Матеріали вибіркового  обліку дають можливість обчислити  таку систему показників, необхідних для вивчення попиту і кон’юнктури:

• абсолютний рівень продажу окремих товарів у натуральному та вартісному вираженні;
• відносні показники внутрішньогрупової структури продажу товарів;
• середні ціни товарів у продажу.

Аналіз цих показників дає змогу:

• відстежувати рух широкого кола товарів у роздрібній торгівлі в натуральному та вартісному вираженні;
• на підставі аналізу відносних показників структури робити відповідні висновки щодо попиту населення на товари народного споживання і виявляти тенденції цих змін;
• відстежувати зміну роздрібних цін на товари в широкому асортименті й ураховувати їхній вплив на стан попиту.
•     Актуальною є організація безперервного спостереження за процесом зміни попиту проведенням систематичних опитувань. Опитування фахівців оптової та роздрібної торгівлі на базі постійно діючої мережі кореспондентських пунктів порівняно зі звичайними опитуваннями мають низку переваг: вони дають можливість розглядати досліджуване явище в динаміці, тобто встановлювати тенденції та закономірності розвитку попиту; оцінювати систематичну помилку вибірки й уживати заходів для її зменшення — проводити опитування й постійно аналізувати матеріали; вивчати думку фахівців про споживчі характеристики окремих товарів, відповідність цих характеристик вимогам покупців.  
  Результати опитувань фахівців використовуються під час підготовки оглядів кон’юнктури ринку споживчих товарів. Значення таких опитувань полягає також у тому, що вони дають змогу не тільки зафіксувати деякі особливості кон’юнктури, але й виявити очікувані зміни тенденцій, передбачати ймовірні зрушення і т. ін.  
  Тенденції опитувань ґрунтуються на суб’єктивних думках і оцінках фахівців торгівлі, їхньому досвіді та особистих спостереженнях; саме тому вони можуть дати точну кількісну характеристику співвідношення попиту та пропонування. Крім того, вони дають уявлення про порядок розміщення окремих чинників або якостей залежно від їх значущості, установлюють перелік основних недоліків.  
  Досить повну характеристику ступеня відповідності споживчих функціональних, естетичних та інших якостей виробів попиту населення можна отримати через організацію комплексу спеціальних обстежень і спостережень

Статистичне вивчення ринку  споживчих товарів має проводитися  з урахуванням його сегментації, яка здійснюється за такими критеріями:

• географічні — кліматичні зони, регіони, адміністративні райони;
• демографічні — чисельність населення, його розподіл за віком, статтю, національністю, густотою;
• економічні — рівень економічного розвитку регіону, доходів населення, споживання, заощаджень, житлових умов населення тощо;
• соціальні та культурні — професійна структура населення, рівень освіти, звичаї тощо;
• психографічні — риси характеру, спосіб життя, життєва позиція, мотивації.

Ринкова орієнтація в  діяльності підприємств означає  максимальне пристосування до вимог  споживачів. Необхідність постійного оновлення продукції пояснюється тим, що життєвий цикл останньої обмежений.  
Життєвий цикл продукції — це період, протягом якого існує попит на неї, а відповідне виробництво економічно доцільне. Життєвий цикл продукції має фази. 
Результати цього аналізу є вихідною базою для окреслення фаз життєвого циклу й розроблення відповідного блоку стратегії маркетингу ринку. 
У системі статистичного забезпечення управління ринковими процесами значну роль відіграє інформаційна політика. В її основі лежить логістика як система управління конкурентоспроможністю фірми. 
Також як менеджмент чи маркетинг вона призначена для одержання бажаного рівня прибутку за посередництвом гнучкого реагування на зміни ринкової кон’юнктури, збільшення ринкової частки та створення конкурентних переваг.  
Відмінність між менеджментом, маркетингом і логістикою полягає у предметі управління. У першому випадку це людський чинник і виробничі відносини, у другому — споживачі, а в третьому — матеріальні, інформаційні та фінансові пото- 
ки. 
Матеріальний потік — це рух матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції) від виробника до кінцевого споживача, який складається з процесів переміщення, навантаження-розвантаження, транспортування, складування та зберігання. 
Інформаційні потоки бувають зворотні (про стан ринку, запити), супроводжувальні (щодо матеріального), підтверджувальні (з прибуттям вантажу). 
З маркетингом логістику поєднує орієнтація на потреби та дотримання правил:

• товар — за потребою;
• якість — висока;
• кількість — достатня;
• місце постачання — необхідне.

У галузі інформаційної  логістики функціонують такі основні  категорії. 
Логістична інформаційна система — інтерактивна структура, яка охоплює персонал, обладнання і процедури (технології), які об’єднані інформаційним потоком, що використовується логістичним менеджментом для планування, регулювання, контролю й аналізу функціонування логістичної системи. 
Інформаційний потік — потік повідомлень у мовній, документаційній (паперовій і електронній) та інших формах між ланками логістичної системи або логістичною системою і зовнішнім середовищем, який призначений для реалізації управлінських функцій. 
Інформаційна функція — цілеспрямований спеціалізований вид управлінської діяльності, що генерується інформаційною системою і характеризується однорідністю дій з інформацією будь-якого виду.  
Інформаційна процедура — частина інформаційної функції, що виникає в результаті її декомпозиції та характеризується сукупністю операцій, пов’язаних діями з інформацією. 
Інформаційна операція — елементарна дія, що не підлягає подальшій декомпозиції в межах інформаційної процедури та спрямована на перетворення чи передавання інформації. 
Інформаційна мережа — сукупність комп’ютерно-програмних засобів і користувачів інформаційних ресурсів, об’єднаних єдиним інформаційним каналом для ефективного оброблення та передавання інформаційних потоків. 
Приклади схеми інформаційного забезпечення та інформаційної підтримки управління за принципами логістики наведені на рис 1. 
З розвитком комп’ютерної техніки та інформаційних технологій значно розширились можливості для аналізу стану підприємства. 
  
Рис. 1 Схема інформаційного забезпечення процедури 
«Визначення потреби в матеріальних ресурсах» 
Конкурентоспроможність підприємства безпосередньо залежить від того, наскільки своєчасно інформація про критичні чинники успіху надається відповідальним за прийняття рішень працівникам. Для того, щоб швидко та безпомилково прийняти рішення, потрібні зручні та ефективні інформаційні системи, які дають змогу виокремити з потоку оперативних даних найважливіші з погляду управління величини, ущільнити їх, пов’язати із зовнішніми даними та оформити з урахуванням вимог отримувача. 
Для вирішення завдань управління необхідні ефективні інформаційні системи, які підтримують на всіх стадіях процес складання звітності та прискорюють його, а також надають можливість виклику інформації для підтримки прийняття рішень через прямий доступ у режимі On-line в будь-який момент часу. Такі завдання вирішуються за допомогою найновіших OLAP (On-Line Analitical Processing)-технологій. 
Інформаційна система R/3 компанії виконує автоматичне збирання всієї важливої для управління підприємством інформації з різних систем і джерел (глобальна система звітності та інформаційна система). Дані зберігаються в базі даних і стають доступними всім користувачам. Отже, система усуває необхідність дискусій щодо правильності цифр у різних користувачів, що, у свою чергу, поліпшує та прискорює внутрішньофірмову комунікацію. 
З потоку оперативних даних в інформаційну систему для менеджменту надходять тільки справді важливі. Потім ця інформація автоматично агрегується до відповідного рівня і перетворюється в так званий управлінський ракурс. Така технологія дає змогу в будь-який момент бути в курсі динаміки критичних чинників успіху на підприємстві, не ризикуючи загубитися в непотрібних деталях. 
Інформаційна система ORACLE Financial Analyzer — це додаток для підготовки фінансових звітів, фінансового аналізу, бюджетингу й планування. Інтегруючи єдину для всього підприємства базу фінансової інформації з потужними засобами аналізу, система допомагає у виконанні критичних контрольних функцій:

• контроль затрат;
• аналіз фінансової діяльності;
• оцінка та порівняння можливостей;
• формулювання напрямів розвитку.

2. Грошові потоки та фінансові операції ТОВ”Артік”

2.1   Фінансові взаємовідносини господарюючих субєктів та організація грошових розрахунків

Взаємовідносини суб’єктів підприємницької  діяльності з банками щодо відкриття рахунків регулюються Законом України «Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків» та Інструкцією №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті».

Суб’єкт підприємницької діяльності – ТОВ «Артік» для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкрив рахунки в Акціонерно – комерційному банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» надалі за текстом Банк, на власний вибір і за згодою банку.

Кожне підприємство може відкривати два і більше поточних рахунків у національній валюті та рахунки в іноземній валюті.

Відкриваючи рахунок підприємству, Банк повідомив про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка. Форма і зміст цього повідомлення встановлюються центральним податковим органом України. Операції за рахунками здійснювались тільки після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

За наявності двох поточних рахунків у національній валюті власник рахунків протягом трьох робочих днів із дня відкриття або закриття кожного наступного рахунка визначає один із них як основний (для обліку заборгованості, яка стягується в безспірному порядку) і повідомляє його номер податковому органу за місцем реєстрації та банкам, в яких відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземних валютах/

ТОВ «Артік» та Банк зобов’язані  дотримуватись вимог чинного  законодавства щодо відкриття рахунків. За порушення належних вимог ТОВ «Артік» та Банк несуть відповідальність.

 Для відкриття поточного  рахунку підприємство надало  Банку такі документи:

— заяву на відкриття рахунка, підписану керівником та головним бухгалтером;

— копію свідоцтва (засвідчену нотаріально) про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

— копію статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом реєстрації. Банк, яка відкриваючи поточний рахунок, робить позначку про відкриття рахунка на тому примірнику статуту (положення), де стоїть позначка про взяття підприємства на облік у податковому органі, після чого цей примірник повертається власнику рахунка, тобто керівнику ТОВ «Артік»;