Мозковий штурм

"Мозковим штурмом"  називають спільне розв´язання  проблем, яке забезпечується особливими  прийомами.

   Ця форма спілкування  виникла наприкінці 30-х років  XX ст. з метою активізації творчої  думки (використовувалися засоби  для зниження критичності і  самокритичності людини. Це сприяло  підвищенню її впевненості в  собі й готовності до творчого  пошуку).

   "Мозковий штурм"  умовно поділяють на декілька  етапів:

   - генерація ідей;

   - відбір кращої  ідеї;

   - Ті аналіз.

   Під час першого  етапу "мозкового штурму" —  генерації ідей — усі учасники  мають право висувати свої  пропозиції щодо вирішення поставленого  завдання. Критику ідей заборонено. Усі учасники мають право спокійно  висловлювати свої думки.

   Наступний етап  — відбір кращої ідеї. Під час  цього етапу не прийнято наголошувати  на авторстві тієї чи іншої  ідеї. Вважають, що кращі ідеї  с результатом колективної творчості.

   Останній етап —  аналіз ідей (учасники розподіляються  на дві групи — прибічників  і супротивників. Ними мають  бути проаналізовані всі аргументи  "за" й "проти" кожної  ідеї).

   З метою більшої  ефективності роботи учасники  мають дотримуватися певних правил:

   1) слідкувати, щоб  на розгляд виносилася лише  одна проблема;

   2) в обговоренні  мають брати участь не більше  ніж 12 осіб;

   3) учасників треба  розмістити по колу, щоб вони  бачили одне одного і були  рівноправними;

   4) обмежити час  обговорення до 30 хв. (доведено, що  дефіцит часу породжує стрес  і стимулює діяльність мозку).

   У результативності "мозкового штурму" велику роль  відводять лідерові (від нього  залежить моральна і психологічна  атмосфера групи, уміння організувати  роботу так, щоб жодна пропозиція  не була втрачена, щоб усі ідеї  було обговорено, щоб висловлювання  були не оціночними, а змістовними).

   Усе це стимулює  зацікавленість учасників "мозкового  штурму" процесом пізнання, сприяє  підвищенню активності людини, розвиткові  її творчого потенціалу, сприяє  встановленню взаєморозуміння, високої  моральної культури спілкування,  адже учасникам довіряли керувати  іншими і виступати перед ними  публічно.

   Для успішного "мозкового  штурму" важливо вміти користуватись  як вербальними, так і невербальними  засобами.

   Це насамперед мовлення. Таке мовлення часто називають  ораторською, або публічною, мовою.  Промовляючи перед аудиторією, учасники "шліфують" уміння будувати  і подавати свій виступ так,  щоб він якнайкраще відповідав  вимогам інформування, переконання,  навіювання та зараження. Звичайно, кожен промовець повинен мати певні мовленнєві навички, відпрацьовану техніку. Тому перед промовцем постає завдання:

   - учитися вибудовувати  образи засобами мови і вміти  їх виголошувати;

   - добре знати особливості  монологічної форми мовлення;

   - уміти користуватися  всіма прийомами впливу на  слухачів;

   - навчитися точно  формулювати свої думки;

   - вдало добирати  слова;

   - граматично правильно  будувати фрази;

   - чітко промовляти  звуки та їх сполучення;

   - правильно ставити  наголос тощо.

   Тоді культура мовлення, у свою чергу, сприятиме підвищенню  культури спілкування людей, що  зібралися на зустріч. Мовлення  має бути грамотним, літературним.

Ще в 1930-ті роки (А Ф Осборн) з'явилась методика цілеспрямованого пошуку нових технічних рішень, а  трохи пізніше було розроблено метод  мозкового штурму, який ставодним  із найпопулярніших методів «психологічної активізації колективної творчої  діяльності» В його основі лежить думка процес генерації ідей необхідно  відділити від процесу їх оцінювання.

 

Основне завдання при використанні методу — збирання якомога більшої  кількості ідей в результаті звільнення учасників обговорення від інерції  мислення і стереотипів. Основні правила мозкового штурму полягають у наступному.

 

1   Починається «штурм»  з розминки — швидкого пошуку  відповідей на запитання тренувального  характеру Потім ще раз уточнюється  поставлена задача, нагадують правила  обговорення, а потім починається«основний  штурм».

 

2   Задачу послідовно  розв'язують дві групи, в кожній  з яких від 4 до15 осіб Перша  група висуває різні ідеї —  це група «генераторів ідей».  Бажано, щоб до неї входили  люди з багатою фантазією. Задача  штурмується від 10 до 15 хвилин. Друга  група («експерти») після закінчення  штурму оцінює висунуті ідеї. В її складі краще працюють  люди з аналітичним складом  розуму. Умова задачі перед п  штурмом формулюється лише в  загальних рисах, проте формулювання  задачі повинно бути чітким. Для  «штурму» пропонуються питання,  які потребують нетрадиційного  розв'язку.

 

3   Основне завдання  групи «генераторів» — видати  за відведений час якомога  більше ідей (зокрема можливо  фантастичних, явно помилкових, жартівливих).

 

4   При генеруванні  ідей забороняється будь-яка критика,  причому не лише явна, а й  прихована — у вигляді посмішок, засобами міміки, жестів та ін. Повинна бути створена доброзичлива  атмосфера. 

 

5   Експертизу і відбір  ідей після закінчення процесу  генерації необхідно проводити  дуже ретельно. Слід розглянути  уважно всі ідеї, навіть ті, що  здаються несерйозними, абсурдними. Одержані ідеї систематизуються  за загальними принципами і  підходами. Далі розглядаються  різні перешкоди щодо реалізації  відібраних ідей. Оцінюються зроблені  критичні зауваження. Остаточно  відбираються лише ті ідеї, які  не були відкинуті критичними  зауваженнями і контр ідеями.

 

6   Процесом розв'язування  задачі управляє керівник, який  повинен намагатися забезпечити  дотримання всіх умов і правий. Якщо генерація ідей проходить  лише в раціональному напрямі,  керівнику слід самому запропонувати  якусь фантастичну ідею або  оголосити п’ятихвилинку для  висування лише непрактичних  ідей 

 

7. У випадку, коли задача  не розв'язана в ході штурму, можна повторити процедуру (але  краще це зробити з іншим  колективом). Якщо знову штурм  виконується тим самим колективом, задачу потрібно поставити по-іншому  або ширше. Тоді учасники сприйматимуть  проблему як нову, що сприяє  появі інших підходів до її  розв'язання. Для більш інтенсивної  генерації ідей у ході штурму  застосовуються певні прийоми,  які давно відомі винахідникам. Це, наприклад, «інверсія» (зроби  навпаки), «аналогія» (зроби так.  як було зроблено дляіншого  рішення), «фантазія» (зроби дещо  фантастичне).

 

Серед численних різновидів мозкового штурму найбільш простим  з точки зору його організації  є індивідуальний штурм (коли одна людина спочатку генерує ідеї, а потім  оцінює їх).

 

Питання про авторство  при мозковому штурмі вирішується  двома шляхами: слід або визнавати  всіх учасників авторами на однакових  правах, або вважати авторами осіб, які зробили «остаточний крок»  у формуванні нової ідеї і розв'язку.

 

Під час розгляду питання  вибору методів навчання інформатики  слід мати на увазі, що наявність відмінностей в окремих методах, які мають  важливе значення для розуміння  і організації різних видів пізнавальної діяльності, не означає, що в реальному  процесі навчання ці методи відділені  один від одного. Насправді ж методи навчання реалізуються впоєднанні та паралельному використанні. Крім того, сам поділ методів на продуктивні і репродуктивні достатньо відносний, оскільки будь-який прояв творчої діяльності неможливий без репродуктивної діяльності.