Проблеми добра і зла

Люди цінуються за своїми вчинками. Чого в моєму житті більше - добрих вчинків чи злих ? Чи може у реальному житті добро перемагати зло ? Чи це можливо тільки у казках ? Яких людей більше - добрих чи злих ?

У дитинстві ми відкриті і радісно сприймаємо оточуючий  світ. А коли дорослішаємо, все переводимо у площину бухгалтерії. За виявом доброти, співчуття, милосердя вбачаємо меркантильність, виставляючи один одному рахунки.

Кожна людина сама обирає, які цінності мають для  неї найбільше значення. Для одних  першочерговими є цінності матеріальні, сенс яких визначається наявними потребами  й інтересами, інші надають перевагу цінностям духовним, які називають  частіше "вищими", або "загальнолюдськими", або просто "самоцінностями". Такі цінності як милосердя, справедливість, добро мають величезне значення в усі часи і для всіх людей.

Безсумнівно моральні духовні цінності можна назвати орієнтирами людської свідомості і вища з-поміж них цінність - ідея Добра, смисл якої не вичерпується конечними потребами людського індивіда чи навіть людства в цілому. Сенс існування самих індивідів і людства загалом суттєво пов"язаний з відкритістю для них ідеї Добра та інших моральних цінностей.

Коли людина обирає подібні цінності і вільно присвячує  їм свої вчинки, тим самим вона стверджує  духовну гідність і дієвість своїх  мотивів, цілісність своєї моральної  свідомості.

Якими б жорсткими і прагматичними не були часи, людські цінності - благо, добро, істина, правда, віра - завжди лишаються незмінними.

Добро - це те, що сприяє моральному вдосконаленню людини і спасінню її душі.

Зло - це те, що спонукає до поганих вчинків, до вчинення гріха, і губить душу. Іноді зло постає у вигляді хибного добра, намагаючись підмінити собою істинне. Буває тяжко подолати себе і на зло відповісти не злом, а добром. Стримати напір зла у змозі тільки сильна людина, яка відбулась у цьому житті, яка може відрізнити добро від зла, світло від темряви. Добро повинно бути сильним, дієвим. Доброта - це ознака сили, а не слабкості. Сильна людина великодушна, по-справжньому добра, а слабка - добренька тільки на словах і бездіяльна. Треба мати величезну силу духа, щоб жити серцем, бажати добра іншим. Вміння відчувати, вміння дивитись по-доброму на оточення - це результат важкої внутрішньої роботи душі.

Істинно добра  людина сьогодні стає краще, чим була напередодні. Старець Алексій Московський у своєму "Повчанні" говорив: "Коли лишаєшся наодинці з собою, подумай, чи не став ти менш добрим, ніж був раніше. Намагайся робити добро кожному, добро, яке і коли тільки можеш, не думаючи про те, оцінить чи не оцінить він його, буде чи не буде тобі за це вдячний". 

Завдяки невеличким щоденним вчинкам ми робимо світ кращим і вдосконалюємося самі. У світі необхідніше за велике мале добро. Без великого люди можуть обійтися, без малого — не проживуть. Через малу, з найбільшою легкістю виконану справу людина більш за все звикає до добра і починає йому служити невимушено, від серця, щиро, і завдяки цьому більше і більше входить в атмосферу добра, пускає корені свого життя в новий ґрунт добра. Корені життя людського легко прилаштовуються до цього ґрунту і з часом уже не можуть без нього жити.

Навіть один невеличкий внутрішній крок в сторону добра  в якомусь сенсі є кроком усього людства. Якщо кожен день ви долаєте  у собі якийсь негатив, якщо кожен  рік справляєтесь з однією вадою, якщо кожне десятиліття ви вдосконалюєте  свій самоконтроль - цим ви допомагаєте  не тільки собі, але і всім людям.

Коли ми говоримо про людину "добра", то маємо  на увазі, що ця людина готова прийти на допомогу іншим і робить це не заради користі, не виставляючись напоказ, а безкорисно, за велінням серця.

На Русі слово "добрий" мало значення "міцний" або "сильний". Невипадково один з трьох билинних богатирів має  ім"я Добриня.  Поняття добра і зла народ пов"язує з такими поняттями як людина, розум, душа, серце. У стародавні часи, називаючи дітей Доброславом, Добромислом, батьки вірили, що у них буде добра світла доля. У стародавніх колядках та побажаннях люди зичать один одному саме добра. Коли зустрічаються, говорять: "Доброго здоров"я !", "Добрий вечір !", а коли прощаються: "На добро !", "У добрий час !".

Добра справа - це те, що дарує радість іншому, добрі бажання живуть у душі того, хто вміє віддавати сили своєї душі іншим людям. Нам приємніше бути серед добрих людей, для цього ми повинні бути самі добрими.

Сьогодення таке, що всі не проти добра, але, куди не кинь оком, натикаємося на протилежне. У кожного з нас є як гарні, так і погані риси. Пропоную час від часу влаштовувати особистий день добра. Хоча б раз на тиждень або раз на місяць намагайтеся цілий день бути добрими до себе і до оточуючих. В цей день робіть все або майже все з позиції добра і позитиву. Саме в цей день ваше життя почне поступово змінюватися на краще.

У людей є цікавинка - добром відповідати на добро. Можливо, це подіє не на всіх ваших знайомих і близьких, але на багатьох. День добра допоможе вам побачити деякі  ваші вади, недоліки, проблеми у стосунках, недоопрацювання в особистому житті. Поступово ця позитивність почне давати свої добрі плоди. Через якийсь час вам почне більше щастити у житті, частіше посміхатися удача. У вас покращаться стосунки з оточенням, з"являться нові знайомі. Все це значно підвищить вашу самооцінку, тим самим позитивно вплине на багато аспектів вашого життя в цілому.

День добра  спричинить зміни ваших особистих  якостей в сторону позитивності. Якщо ви відноситесь до людей з  невдоволенням, злістю, гнівом, заздрістю, негативною критикою, то в цей день намагайтесь хоча б просто не робити цього. Це може здатися нездійсненним, але в цьому і є весь сенс доброго дня.

Свідоме прагнення добра, всіляка демонстрація цього прагнення - зовсім не означає бути доброю людиною. Добро є повноцінним, коли, роблячи його, ми забуваємо про мораль і замість докорів самовиправдань переймаємося реальними турботами, стражданнями й радощами своїх ближніх. Добро повноцінне, коли людиною рухає не абстрактна ідея добра, не гола свідомість обов"язку, а живі почуття любові, жалю, симпатії, безкорислива радість спілкування.

Однією з основних цілей духовного розвитку людини може вважатися ціль визначення для  себе єдино правильного розуміння  добра і зла. Ні в якому разі не можна позбавлятися від бажання  самовдосконалюватися, від бажання  допомагати іншим, нести добро в  світ, боротися зі злом в усіх його проявах. Тільки нам самим дано зробити  правильний вибір. Ми ніколи і ніде не знайдемо відповідей на всі свої питання, порад на всі випадки  життя, рішень всіх своїх житейських проблем. Але нам дано дух, душу, тіло, розум, почуття і багато іншого, щоб  ми могли напрацьоване людством втілювати у повсякденному житті. Якщо не розмірковувати над головними питаннями буття, ухилятися від їх обговорення, ми ризикуємо прийняти чужу точку зору, що може бути далекою від істини. Розширюючи свої знання, постійно вдосконалюючись, ми повинні застосовувати все здобуте у реальному житті, щоб якоюсь мірою відновити руйнації спричинені злом, в тому числі і злом, допущеним нами самими.  

Освободить весь мир от зла - не в нашей это власти.

Давайте начинать с себя: мы тоже мира части.