Особенности функционирования совместных предприятий

Таблиця 2.1

Місце України у світових рейтингах 2012 року

Країна	Назва рейтингу (довгостроковий в іноземній  валюті)
	S&P		Fitch
		Rating			Outlook	Rating		Outlook
Україна		B+			Negative	B		Stable
Азербайджан		BBB–			Stable	BBB–		Positive
Білорусія		B–			Stable	– –		– –
Німеччина		AAA			Stable	AAA		Stable
Греція		CCC			Negative	CCC –
Грузія		BB–			Stable	BB–		Stable
Казахстан		BBB+			Stable	BBB		Positive
Польща		A			Stable	A–		Stable
Росія		BBB+			Stable	BBB		Positive

 

 

Дана ситуація обумовлена тим, що не зважаючи на оптимістичні заяви влади, темпи виробництва знижувались, інфляція зростала, суттєвих реформ не відбувалось і як наслідок вже в 2013 році країна на межі дефолту, динаміка ВВП за прогнозами експертів від 0,5% до – 1%, золотовалютні резерви зменшуються, а державний борг постійно зростає, проблеми з зовнішнім фінансуванням, масові невдоволення населення внутрішньою та зовнішньою політикою уряду, як наслідок  S&P, Moody’s та Fitch знизили рейтинги у поточному році .

До параметрів найбільш  популярного показника серед вітчизняних аналітиків, Індексу ведення бізнесу (The Doing Business), відносять відкриття бізнесу,  процедури одержання дозволу створення логістичної бази, прийом на роботу співробітників, реєстрація майна, одержання кредиту, захист інвестицій, виплата податків, торгівля з зарубіжними країнами, складання контракту, закриття бізнесу. Розраховується він з обов’язковим урахуванням законів та положень, які  впливають на умови ведення підприємницької діяльності. Експерти Heritage Foundation та The Wall Street Journalв розраховують  Індекс економічної свободи (Heritage Foundation) і визначають економічну свободу як «відсутність урядового втручання або перешкоджання виробництву, розподілу і споживання товарів і послуг, за винятком необхідної громадянам захисту та підтримки свободи як такої».

Індекс економічної свободи базується на 10 індексах, вимірюваних за шкалою від 0 до 100, при цьому показник 100 відповідає максимальній свободі, а 0, відповідно, мінімальної. Серед основних параметрів: бізнес свобода, торгова свободи, фінансова свобода, державні витрати, валютна свобода, інвестиційна свобода, фінансова свобода, права власності,  свобода від корупції, свобода праці.

За період з 2006 по 2012 рік Україна поступова переміщалась до кінця списків, що не може не турбувати (див. табл. 2.2). 

 

 

Таблиця 2.2

Індекси конкурентоспроможності для України, за період 2006–2012 року

Показник	Рік
			2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Індекс глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index) (GCI)			48  з 125	57 з 131	62 з 134	61 з 133	63 з 133	64 з 133	64 з 133
Всесвітній індекс конкурентоспроможності (World Competitiveness Yearbook  IMD)			46 з 55	46 з 55	54  з 55	54 з 56	57 з 59	57  з 59	56 з 59
Індекс ведення бізнесу (The Doing Business)			124  з 155	118  з 179	139 з 178	145 з 183	147  з  183	149  з 183	152  з 183
Індекс економічної свободи (Heritage Foundation)			99 з 157	125 з 161	133 з 157	152 з 179	162 з 179	163  з 179	161 з 179

 

 

Дані індекси дають чіткий сигнал, що інвестиційний клімат в Україні не є комфортним для суб’єктів підприємницької діяльності, особливо в короткостроковій та середньостроковій перспективі,  в наслідок відсутності практичних кроків, які б забезпечували економічну свободу та захист інтересів всіх учасників бізнес–процесів при чітких, всім зрозумілих, передбачуваних та неупереджених правил ведення бізнесу.

Особливу увагу привертає на себе той факт після кризи 2008–2009 років, не зважаючи на від’ємну динаміку світової економіки, Україна змогла покращити свої позиції, про що свідчить Індекс ведення бізнесу (див. табл. 2.3).  

 

Таблиця 2.3

Місце України у рейтингу The Doing Business  у 2009–2013 рр.

Складові індексу	Рік	Зміна 2013 до 2012
			2009		2010	2011	2012	2013
Складність ведення бізнесу, загальна оцінка			145		147	149	152	137	+15
За субіндексами:
– започаткування бізнесу			128		136	118	116	50	+66
– реєстрація власності			140		160	165	168	149	+19
– сплата податків			180		181	181	183	165	+18
– підключення до мережі електропостачання			–		–	169	170	166	+4
– виконання зобов’язань по контракту			48		43	44	44	42	+2
– банкрутство			143		145	158	158	157	+1
– отримання кредиту			28		30	21	23	23	0
– дозвільна система у будівництві			179		181	182	182	183	–1
– зовнішня торгівля			121		139	136	144	145	–1
– захист прав інвесторів			142		108	108	114	117	–3

 

 

Основні позитивні зрушення відбулись за рахунок зменшення строків започаткування бізнесу, реєстрації власності, сплати податків. За даними Всесвітнього банку, у рейтингу  The Doing Business–2014, Україна зайняла 112 місце, це той рекорд який вона досягла за всі роки своєї незалежності, але так і не змогла увійти у сотню.

Якщо розглядати значення цього індексу у загальному підсумку, можемо констатувати позитивну динаміку, але практично більшість законодавчих змін які було запропоновано і враховано при розрахунку даного показника не працюють або не мають суттєвого практичного значення.

Позиція України за межами сотні свідчить про те, що підприємства витрачають більш ніж це доречно часу на спілкування з представниками державних органів влади, а декларування про зменшення кількості узгоджувальних та ліцензійних документів залишилися на папері, але головною проблемою залишається тиск на суб’єкти господарювання бюджетоутворюючих органів, а особливо податкової інспекції.

Як наслідок суб’єкти господарської діяльності, які проводять свою діяльність з використанням нелегальних схем, більш конкурентоспроможні, логічно, що відбувається згортання діяльності легального бізнесу,  а це негативно впливає на наповнення бюджету та інвестиційний клімат держави.

Особливу насторогу визиває той факт, що за одним з ключових субіндексів для інвестора – захист прав інвесторів – Україна за даними The Doing Business–2013 спустилась на 3 пункти, а за даними The Doing Business–2014 вже на 11 пунктів та зайняла 128 позицію .

Незважаючи на те, що в Україні діють закони «Про акціонерні товариства» та «Про захист економічної конкуренції», які покликані захищати право власності та конкурентні позиції кожного інвестора, високій рівень корупції у судовій системі, вибіркове законодавство та недобросовісна конкуренція, знижують активність внутрішнього та зовнішнього інвестора.

Особливе місце в українських реаліях займає відсутність узгодженості питання, щодо зовнішніх та внутрішніх пріоритетів державної влади, як в контексті економічної так і політичної складової. 

Саме від політичної волі влади залежить ступінь реалізації справжніх, а не паперових реформ у всіх сферах життєдіяльності країни, серед найбільш гострих яких є  боротьба с корупцією, дотримання букви закону всіма прошарками населення, неупередженість судової та правоохоронної системи, захист прав власності.

Рішучі заяви про необхідність боротьби з корупцією та наукова обґрунтованість необхідності усунення даного явища з української дійсності не привели до підписання у 2013 році меморандуму про боротьбу з корупцією, між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, що є негативним сигналом для інвесторів .

Не зважаючи на те, що Україна займає лідируючі позиції серед країн, які розповсюджують нелегальні копії світових брендів, що відповідно негативно позначається іміджі держави, суттєвих зрушень у вирішенні даного питання не відбулось.

А різка, невдало обґрунтована відмова від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, вмить знизила кредитні рейтинги України, що поставило  під загрозу не тільки фінансування економіки кредиторами, інвесторами, а й можливість отримати сучасні технології, додатковий ринок збуту та забезпечити  вітчизняним підприємствам перехід на якісно новий рівень розвитку.

Невирішеність суттєвих проблем негативно впливає на темпи інвестиційних надходжень в Україну (див. рис. 2.2).

 

Рис. 2.2. Темп приросту прямих іноземних інвестицій, за період 2000–2012 рр.

 

 

 

 

 

 

Темп приросту прямих іноземних інвестицій  за аналізований період за аналізований період зменшився, якщо у 2000 році він становив 20%, то у 2012 році – 4%, показавши свій максимум у 2005, а мінімум у 2009 році. Після кризи 2008–2009 року, спостерігався певний бум інвестування, іноземні інвестори розпочали  реалізовувати ряд проектів. Однак, вже у 2012 році тенденція йде на спад і у 2013 році негативний тренд мав продовження, якщо у першому півріччі 2012 році обсяг прямих іноземних інвестицій становив 5,1 млрд. дол. США, то у 2013 році тільки 855, 8 млн. дол. США. Дана тенденція була обумовлена як зовнішніми так і внутрішніми факторами. Серед найбільш вагомих чинників, що негативно вплинули на надходження іноземного капіталу в економіку країни це перш за все незначні темпи росту світової економіки, втрата конкурентних переваг перед Китаєм на ринку сталі, як наслідок втрата азійського та частки російського ринку, падіння обсягів реалізації хімічної продукції, а також значні проблеми в економіці Кіпру. Хоча не зважаючи на банківську кризу яка відбулась у даній країні та збільшення ставки податку на прибуток до 12,5%, саме ця країна залишається основним постачальником іноземного капіталу в України .

Найбільше скорочення інвестиційних надходжень, фактично у двічі у порівнянні з 2000 роком, спостерігається з Швейцарії. Дана тенденція склалась під впливом глобальної політики направленої на боротьбу з відмиванням «брудних» коштів. Особливу увагу привертає на себе збільшення фактично у 2 рази, за останні 10 років, обсягу інвестиційних надходжень з Британських, Віргінських островів, хоча в загальній структурі прямих іноземних інвестицій в економіку України, їх частка не перевищує 2,5%. Це в свою чергу свідчить про те, що значний рівень капіталу з вітчизняної економіки  виходить через нелегальні схеми, а відповідно і акумулюється в тіні.