Адміністративно-правові засади управління в сфері забезпечення обороноздатності країни

Повноваження Генерального штабу Збройних Сил України визначаються Положенням, затвердженим Указом Президента України від 21 серпня 1997 p.

Значне місце в управління Сухопутними військами Збройних Сил України відводиться трьом  оперативним командуванням: Південному, Західному, Північному. До системи Сухопутних військ України входять п'ять  армійських корпусів, сім окремих  механізованих бригад, дві артилерійські  дивізії та інші військові частини, які очолюються відповідними командувачами  та штабами. Кадри для цього виду військ готують шість самостійних  військових інститутів, дві навчальні  дивізії та три школи прапорщиків.

Безпосередні зв'язки Збройних Сил України з населенням здійснюються через військові комісаріати  АРК, областей, районів.

 

3. Комплектування  Збройних Сил України

Збройні Сили України комплектуються воєннослужбовцями відповідно до Закону України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (в редакції від 18 червня 1999 p.). Загальний військовий обов'язок встановлюється з метою комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, а також підготовки населення до захисту держави.

Загальний військовий обов'язок включає до себе: підготовку громадян до військової служби; приписку (реєстрацію) до призовних дільниць; прийняття  та призов на військову службу; проходження  за призовом або добровільно військової та альтернативної (невійськової) служби; виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового  обліку. У воєнний час загальний  військовий обов'язок передбачає також  загальне обов'язкове військове навчання громадян.

 

 

 

Комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями здійснюється через військові комісаріати. Законом  встановлено два види комплектування Збройних Сил України: шляхом призову  на військову службу на основі загального військового обов'язку; шляхом вступу громадян на військову службу за контрактом.

Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями при  мобілізації у воєнний час  створюється запас.

Жінки, які за фахом мають  медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою  спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, можуть бути взяті на військовий облік. Вони зобов'язані прибувати за викликом військового комісаріату для  проходження медичного огляду і  виконувати правила військового  обліку.

У мирний час жінки можуть добровільно вступити на військову  службу за контрактом. У воєнний  час особи жіночої статі, які  перебувають на військовому обліку чи пройшли загальне військове навчання, можуть бути призвані на військову  службу за рішенням Президента України.

Військовослужбовці та військовозобов'язані  поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад, склад прапорщиків  і мічманів, офіцерський склад (молодший, старший, вищий).

Громадяни України проходять  підготовку до військової служби. Із допризовниками і призовниками проводиться робота, пов'язана з підготовкою до військової служби, яка включає допризовну підготовку юнаків, підготовку призовників з  військово-технічних спеціальностей, підготовку до вступу у вищі військові  навчальні заклади та вищі навчальні  заклади, які мають військові  навчальні підрозділи, військову  підготовку студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу  роботу, підвищення рівня освітньої  підготовки, вивчення державної мови, патріотичне виховання.

 

З метою взяття юнаків на облік, визначення їх кількості, ступеня  придатності до військової служби, встановлення загального рівня здобутої спеціальності і рівня фізичної підготовки у районах (містах) утворюються  призовні дільниці, куди приписуються громадяни (протягом січня-березня), яким у рік приписки виповнюється сімнадцять років. Приписка проводиться районними (міськими) комісаріатами за місцем проживання.

Медичний огляд громадян, які приписуються до призовних дільниць, відвідування лікувально-профілактичних і лікувальних закладів згідно з  рішенням комісії по припису є  обов'язковим. Медичний огляд проводиться  в порядку, затвердженому Міноборони України за погодженням з центральним  органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Призовний вік починається  з вісімнадцяти років. Призов здійснюється у встановлені строки згідно з  Указом Президента України.

Законодавством передбачено  надання відстрочки від призову  на строкову військову службу за рішенням районної (міської) призовної комісії: за сімейними обставинами, за станом здоров'я, для продовження навчання, у зв'язку з депутатською діяльністю та призовникам з вищою освітою  — вчителям загальноосвітніх навчальних закладів та медичним працівникам на весь період їх роботи в сільській  місцевості за спеціальністю та у  деяких інших випадках.

Звільнення від призову  на строкову військову службу в мирний час застосовується до призовників, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час; які до дня відправки на строкову військову службу досягай двадцятип'ятирічного віку;

пройшли військову службу в інших державах та ін. Від призову  звільняються також громадяни, які  закінчили курс навчання за програмою  підготовки офіцерського складу чи прапорщиків  у навчальних закладах органів внутрішніх справ і продовжують службу в  системі МВС України, Служби безпеки  України, інших військових формуваннях, мають військові або спеціальні звання.

На військову службу в  добровільному порядку приймаються  особи, які відповідають вимогам  військової служби. З ними укладається  контракт.

Альтернативна (невійськова) служба запроваджена замість проходження  строкової військової служби. Право  на альтернативну службу як вид виконання  загального військового обов'язку мають  за наявності справжніх релігійних переконань громадяни України, які  належать до діючих згідно з законодавством релігійних організацій, віровчення яких не Допускає користування зброєю та служби у збройних силах. Порядок проходження  альтернативної (невійськової) служби врегульований Законом України  від 12 грудня 1991 р. «Про альтернативну (невійськову) службу» (в редакції від 18 лютого 1999 p.).

 

 

4. Військова служба

Військова служба в Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою  особливого характеру. Вона полягає  в професійній діяльності придатних  до неї за станом здоров'я і віком  громадян України, пов'язаній із захистом Батьківщини. Час проходження військової служби зараховується громадянами  у загальний стаж роботи, стаж роботи за фахом, а також у стаж державної  служби.

Порядок проходження громадянами  України військової служби визначається Законом України «Про загальний  військовий обов'язок і військову  службу», положеннями про порядок  проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Для осіб, що проходять військову  службу, встановлені відповідні її строки. Для солдатів і сержантів  строкової військової служби — 18 місяців (для осіб, які мають вищу освіту по освітньо-кваліфікаційному рівню  підготовки спеціаліста або магістра— 12 місяців);

 

 

 

для матросів і старшин, які  проходять строкову службу на кораблях, суднах, в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил  України, в морських частинах інших  військових формувань — 24 місяці, за контрактом — три роки, в тому числі для жінок; для прапорщиків  і мічманів — не менше п'яти  років, офіцерів — від п'яти до десяти років. Граничний вік перебування  на службі — до 60 років. Міністром  оборони, вищим командуванням інших  військових формувань офіцери можуть бути залишені на військовій службі більше граничного віку до п'яти, а доктори  наук і професори — до десяти років.

Звільнення з військової служби здійснюється в запас або  у відставку. В запас звільняються особи, що не досягай граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час.

У відставку звільняються особи, що досягли граничного віку перебування  у запасі або визнані військово-лікарськими  комісіями непридатними за станом здоров'я  до військової служби із зняттям з  військового обліку. Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом (контракт припиняється (розривається), можуть бути звільнені з військової служби у зв'язку з досягненням  граничного віку перебування на військовій службі — за віком; за станом здоров'я; у зв'язку з скороченням штатів; після закінчення строку контракту; через сімейні обставини; за службовою  невідповідністю; у зв'язку з обвинувальним  вироком суду, що набрав законної сили; у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем  чи командуванням.

Законом встановлено граничний  вік перебування в запасі і  розряди запасу. Військовозобов'язані  за час перебування в запасі призиваються на збори: навчальні (або перевірочні) та спеціальні. Військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування  в запасі, а також особи, яких військово-лікарські  комісії визнали непридатними до військової служби, знімаються з військового  обліку і переводяться у відставку.

 

 

5. Адміністративна  відповідальність за порушення  законодавства про загальний  військовий обов'язок і військову  службу

Законом України «Про загальний  військовий обов'язок і військову  службу» передбачена відповідальність керівників, інших посадових осіб державних органів, органів місцевого  самоврядування, а також підприємств, установ, організацій всіх форм власності  та громадян, винних у порушенні  порядку військового обліку, допризовної  підготовки, приписки до призовних  участків, призову на дійсну військову службу, призову на військову службу офіцерів запасу, проходження навчальних зборів (занять), мобілізаційної підготовки і мобілізаційної готовності, явки за викликом у військовий комісаріат, а також у вчиненні інших порушень законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу.

Адміністративна відповідальність настає згідно з КпАП за: порушення правил військового обліку (ст. 210); умисне зіпсування обліково-військових документів чи втрату їх з необережності (ст. 211); неявку на виклик у військовий комісаріат (ст. 2111); неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць (ст. 2112); прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку (ст. 2113); незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на пункти збору чи призовні дільниці

(ст. 2114); несвоєчасне подання  документів, необхідних для ведення  військового обліку військовозобов'язаних  і призовників, несповіщення їх  про виклик у військові комісаріати (ст. 2115); неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників (ст. 2116).

 

 

 

Список використаної літератури

1 Конституція України

2 Кодекс України про  адміністративні правопорушення 

3 Закон України "Про оборону України"

4 Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»

5 Постанова КМУ «Про проходження військової служби громадянами України»

6 Бандурка А.М. Адміністративне право України Загальна частина Підручник

7 Битяк Ю.П. Адміністративне право України: Підручник.