Конституційний статус Верховної Ради України

проблем ефективності і розвитку законодавства, наукової експертизи

законопроектів тощо.

 

Тривалий час до законодавчої функції Верховної Ради належали й інші види

законодавчої діяльності: прийняття Конституції, офіційне тлумачення

законів, їх оприлюднення тощо.

 

Нині прийняття Конституції визнане пріоритетним правом народу, офіційне

тлумачення Конституції та законів України, відповідно до ст. 150

Конституції, здійснює Конституційний Суд, а підписання законів і їх

офіційне оприлюднення — Президент (ст. 94).

 

Пріоритетним напрямом законодавчої функції Верховної Ради є внесення

змін до Конституції у межах і порядку, передбачених розділом XIII

Конституції, та прийняття законів (ст. 85).

 

Законопроект про внесення змін до Конституції може бути поданий до

Верховної Ради Президентом або не менш як третиною народних депутатів

України від конституційного складу Верховної Ради (ст. 154 Конституції).

Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І

"Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдуми" і розділу XIII

"Внесення змін до Конституції  України", попередньо схвалений  більшістю

від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на

наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менш

як дві третини від конституційного складу Верховної Ради.

 

Порядок внесення змін до розділів І, III і XIII Конституції значно

складніший, оскільки ці розділи стосуються основ конституційного ладу і

стабільності самої Конституції. Відповідно до ст. 156 Конституції,

законопроект про внесення змін до розділів І, III і XIII подається до

Верховної Ради Президентом або не менш як двома третинами від

конституційного складу Верховної Ради і, за умови його прийняття не менш

як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради,

затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається

Президентом.

 

Законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався

Верховною Радою і не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради

не менш як через рік від дня прийняття такого рішення щодо даного

законопроекту.

 

З метою забезпечення стабільності Конституції Верховна Рада протягом

строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі

положення Конституції (ст. 158).

 

Основним змістом законодавчої функції Верховної Ради є, звичайно,

прийняття законів.

 

Їз змісту Конституції випливає, що Верховна Рада може приймати закон з

будь-якого питання за винятком тих, які вирішуються виключно всеукраїнським референдумом. Проте Конституцією передбачається коло

питань, які вирішуються виключно законами України. Згідно зі ст. 92

Конституції, виключно законами України визначаються, зокрема: права і

свободи людини й громадянина, гарантії цих прав та свобод; основні

обов'язки громадянина; громадянство; правосуб'єктність громадян, статус

іноземців та осіб без громадянства; права корінних народів і

національних меншин; порядок застосування мов. Основну групу питань

виключно законодавчого регулювання складають екологічні, соціальні,

культурні та економічні питання. Так, виключно законами України

визначаються: засади використання природних ресурсів, виключної

(морської) економічної зони, континентального  шельфу, освоєння

космічного простору, організації та експлуатації енергосистем,

транспорту і зв язку; основи соціального захисту, форми й види

пенсійного забезпечення; засади регулювання правд і зайнятості, шлюбу,

сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти,

культури й охорони здоров'я; екологічної безпеки; правовий режим

власності; правові засади і гарантії підприємництва;

 

правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; засади

зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; засади

регулювання демографічних і міграційних процесів.

 

Виключно законами визначаються основи політичної системи, організація і

діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема;

засади утворення й діяльності політичних партій, інших об'єднань

громадян, засобів інформації; організація і порядок проведення виборів

та референдумів; організація й порядок діяльності Верховної Ради, статус

народних депутатів; організація і діяльність органів виконавчої влади,

основи державної служби, організації державної статистики та

інформатики; судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової

експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання й

слідства, органів та установ виконання покарань; основи організації і

діяльності адвокатури.

 

Виключно законами визначаються також територіальний устрій України;

засади місцевого самоврядування; статус столиці України; спеціальний

статус інших міст; правовий режим державного кордону; основи

національної безпеки, організації Збройних Сил і забезпечення

громадського порядку; правовий режим воєнного й надзвичайного стану, зон

надзвичайної екологічної ситуації.

 

Традиційним є законодавче визначення засад цивільно-правової

відповідальності; діянь, які є злочинами, адміністративними або

дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них.

Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних

депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання

про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію

недовіри Кабінетові Міністрів України більшістю від конституційного

складу Верховної Ради України. Питання про відповідальність Кабінету

Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше

одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після

схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

 

Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради

України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України

та відкликає їх. Голова Верховної Ради України: 1) веде засідання

Верховної Ради України, 2) організовує підготовку питань до розгляду на

засіданнях Верховної Ради України, 3) підписує акти, прийняті Верховною

Радою України, 4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими

органами державної влади України та органами влади інших держав, 5)

організовує роботу апарату Верховної Ради України. Голова Верховної Ради

України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку,

встановленому законом про регламент Верховної Ради України.

 

Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради

України, обирає голів цих комітетів. Комітети Верховної Ради України

здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають

питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України. Верховна Рада

України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні

комісії для підготовки і попереднього розгляду питань. Верховна Рада

України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний

інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не

менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для

слідства і суду. Організація і порядок діяльності комітетів Верховної

Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій

встановлюються законом.

 

Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття

першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Президент

України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України,

якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не

можуть розпочатися. Повноваження Верховної Ради України, що обрана на

позачергових виборах, проведених після дострокового припинення

Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього

скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її

обрання. Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково

припинені в останні шість місяців строку повноважень Президента України.

 

 

Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю

від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.