Методи гармонізації національного законодавства з європейським та міжнародним правом

Важливе значення для процесу гармонізації права має одноманітне тлумачення термінів і понять, що використовуються у міжнародно-правових документах. Передумовою цього є правильний переклад актів, що гармонізуються. (Наприклад, Наказом Міністерства юстиції України від 26.11.2003 р. № 144/5 затверджений Порядок перекладу актів європейського права на українську мову). При цьому важливим є надання перекладам статусу офіційного документу.

На п’ятому етапі відбувається реалізація гармонізованих актів, здійснюється оцінка досягнутих результатів на міждержавному та національному рівнях. У перспективі можливо продовження інтеграційної взаємодії у напрямі уніфікації та наближення. Протягом всіх зазначених етапів відбувається: технічна допомога (обмін експертами, організація семінарів, навчання спеціалістів, допомога у перекладі відповідного законодавства); контроль інтеграційних органів за проведенням гармонізації. Зокрема, саме для розробки наукових засад адаптації законодавства України до законодавства ЄС, вдосконалення нормопроектної роботи було створено ряд інституцій, зокрема Українсько-европейський консультативний центр з питань законодавства (UEPLAC), метою якого є надання допомоги у досягненні повномасштабної імплементації Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Зокрема: сприяння наближенню законодавства України до законодавства ЄС у сферах, визначених у ст. 51(2) УПС, сприяння Україні у здійсненні нею необхідних законодавчих та інституційних змін відповідно до Плану дій Євросоюзу у сфері юстиції та внутрішніх справ; забезпечення процесу вступу України до СОТ. У контексті надання технічної допомоги українським інституціям UEPLAC формулює рекомендації щодо заходів, необхідних для ефективної реалізації наближеного законодавства України, а також подолання недоліків та невизначеностей, характерних для реформаторських процесів у колишніх країнах з централізовано-плановою економікою. При Міністерстві юстиції України створюється Центр європейського та порівняльного права (Спочатку Центр порівняльного права), основним призначенням якого є сприяння органам державної влади при підготовці проектів нормативно-правових актів з урахуванням світового досвіду та основних положень законодавства ЄС з метою наближення законодавства України до норм і стандартів права ЄС. Саме на цей Центр покладені обов’язки здійснення експертного, аналітичного, інформаційного та методичного супроводу адаптації законодавства України.

З метою вдосконалення адаптаційного процесу та забезпечення перекладів законодавства ЄС створено Центр перекладів актів європейського права. Таким чином, гармонізація є процесом цілеспрямованого зближення правових систем шляхом усунення суперечностей між ними та формування мінімальних правових стандартів через утвердження спільних правових принципів, що передбачає приведення законодавства держав-членів та країн не членів у відповідність з вимогами міжнародного права на підставі міжнародних договорів.

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Механізми гармонізації національного законодавства з європейським та міжнародним правом

За різними критеріями (суб’єктами гармонізації, сферою суспільних відносин, метою та ін.) механізм гармонізації може набувати різних модифікацій (різновидів). Наприклад, право Європейського Союзу вважається тією законодавчою моделлю, єдиним стандартом, згідно з яким своє право гармонізують країни Європи. В Європі виокремлюють п’ять різновидів механізму гармонізації законодавства, а саме:

1. Механізм гармонізації  всередині Європейського Союзу, в державах-членах ЄС передбачає безпосередню участь держав-членів у створенні актів гармонізації ЄС.

2. Механізм гармонізації  в державах-кандидатах відбувається  на підставі угод про асоціацію  згідно політичної волі керівництва країни.

3. Механізм гармонізації  швейцарського національного права  передбачає застосування референдуму  як основного засобу гармонізації.

4. Механізм гармонізації  в межах Європейського економічного  простору на підставі Угоди  про Європейський економічний простір 1992 року.

5. Механізм гармонізації  в інших європейських країнах-партнерах, а саме в Україні та Молдові.

Крім того, в теорії права та міжнародному праві розрізняють моделі гармонізації:

1. Повна гармонізація, що відбувається шляхом уведення у національне законодавство норм через прийняття директив. Наприклад, повна гармонізація промислових норм відбувається шляхом приведення у відповідність з директивами міжнародних організацій всіх технічних норм та елементів, що визначаютьготову продукцію.

2. Мінімальна гармонізація  відбувається шляхом взаємного  визнання та встановлення мінімальних стандартів, які враховують можливість їх зміни з урахуванням науково-технічного прогресу та відповідного внесення змін до цих стандартів.

З огляду на існуючі загальносвітові тенденції гармонізація національного законодавства з європейським та міжнародним правом може відбуватися в таких сферах суспільних відносин: правовий статус суб’єктів суспільних відносин; проблеми права власності, правий режим діяльності юридичних осіб та підприємців; проблеми права інтелектуальної власності; оподаткування; валютно-фінансова система; пенсійна система; банківська діяльність; ядерна енергетика; охорона оточуючого середовища та ін. Ці сфери умовно виокремлюються у загальний економічний простір; загальний простір зовнішньої безпеки; загальний простір свободи, безпеки та правосуддя; загальний простір науки, освіти, культури.

Отже, результатом гармонізації є те, що у різних держав з’являється спільна система не лише загальних, а й галузевих принципів права, спільні цілі та завдання у зовнішніх політиках, єдиний механізм правового регулювання суспільних відносин. Це набуває особливої актуальності в умовах налагодження

партнерських відносин в межах Співдружності Незалежних Держав, Митного Союзу, Всесвітньої торгової організації, Європейського Союзу та вимагає координації правової політики та гармонізації права, що створилось та створюється в межах цих об’єднань.

Приведена теоретична модель механізму гармонізації національного законодавства до міжнародного права не є універсальною для всіх держав, що гармонізують законодавство. Як свідчить світовий досвід, зазначений механізм залежить від особливостей правової, політичної, економічної системи кожної з держав.

Для України гармонізація національного законодавства з європейським та міжнародним правом має особливу значущість і актуальність, оскільки з цим процесом пов’язане не тільки створення правової бази для майбутнього вступу до ЄС, а й досягнення інших важливих для нашої держави цілей, а саме:

– створення підґрунтя та рушійної сили правової, адміністративної та судової реформи в Україні;

– наближення України до повного виконання своїх зобов’язань за УПС як етапу на шляху поступової інтеграції до Європейського Союзу;

– створення стимулів для здійснення економічних реформ, підвищення конкурентоспроможності економіки та сприяння залученню іноземних інвестицій в Україну;

– розвиток зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС, оскільки зі створенням зони вільної торгівлі для них діятимуть рівні правила;

– подальша демократизація суспільних процесів, розбудова основних засад функціонування громадянського суспільства відповідно до європейських стандартів.

Відповідно наукове теоретико-методологічне забезпечення проведення гармонізації законодавства України з європейським та міжнародним правом є об’єктивною необхідністю та має бути присутнє на всіх етапах гармонізаційного процесу з метою забезпечення його ефективності.

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Інтеграція України до Європейського Союзу є одним з її основних зовнішньополітичних пріоритетів. Стратегічною метою держави проголошено повноправне члество в ЄС.

Ключовим елементом успішної інтеграції України до ЄС є досягнення певного рівня узгодженості законодавства нашої країни з правовими нормами Євросоюзу. Зближення українського законодавства із сучасною європейською системою права забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави в рамках ЄС і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах-членах ЄС, а також створить необхідні передумови для отримання Україною статусу асоційованого члена Євросоюзу, що є головним зовнішньополітичним пріоритетом України в середньостроковому вимірі.

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є обов’язковою передумовою інтеграції до цієї організації. На наше переконання, розуміння важливості цого процесу, вдале поєднання підходів та методів щодо реалізації зближення двох правових систем дасть позитивний результат.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ратушний С.М. Деякі теоретичні питання гармонізації національного законодавства з міжнародно-правовими нормами // www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pre/2008/Ratushnyi.pdf

2. Гальчинський А.С. Стратегія євроінтеграції та питання участі України у формуванні єдиного економічного простору (аналітичні оцінки). – К.: НІСД, 2003. – С. 3-4.

3. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти) /Л.А. Луць. – К: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003.; История и право Европейского Союза: Учеб. пособие / Ю.Д. Ильин. – Х.: КОНСУМ, 1998. – 156с.; Право Європейського Союзу / А. Татам. – К.: Абрис, 1998; Пархоменко Н. М. Гармонізація законодавства України з європейським та міжнародним правом: методи, етапи, види Часопис Київського університету права • 2012/1 341

Словник-довідник Європейського Союзу / Ред. Ю.Марченко. – К.: К.І.С., 2001. – 152 с.; Служити Європі: Популярно про установи Європейського Союзу /пер. з англ. К.: К.І.С., 2000. – 40с., Манджола В.А., Копійка В.В. Європейський союз у міжнародних відносинах. – К.: Інститут міжнародних відносин, 1998; Крушинський В.Ю. Європейський Союз: історія і сучасність. – К.: Інститут міжнародних відносин, 2000; Копійка В.В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2002.

4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Стандартизація

5. Ющик О.І. Уніфікація в праві // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – Т. 6: Т-Я. – К.: Укр. енцикл., 2004.

6. Куц М.О. Про особливості тлумачення терміна «імплементація» // Часопис Київького університету права. – 2010. – № 2. – С.133-137.

7. Исаев Д. Основные теории гармонизации законодательства в процессе формирования общих пространств Россия-УС // Российско-Европейский центр экономической политики. – М., 2005. – С. 5.

8. Постановление Межпарламентского Комитета Республики Беларусь, Республики Казахстан, Кыргызской Республики и Российской Федерации от 7 декабря 1998 г. № 7–15 «О Программе гармонизации национальных законодательных и иных правовых актов государств – участников Договора об углублении интеграции в экономической и гуманитарной областях от 29 марта 1996 года».

9. Методика гармонизации (сближения, унификации) законодательств государств – членов Евразийского экономического сообщества // Бюро Межпарламентской Ассамблеи Евразийского экономического сообщества // www.ipaeurasec.org/docsdown/metod-garmoniz.pdf

10. Законотворчість. Словник термінів і понять з міжнародного та європейського права. – К.. 2005. – С. 123.

11. Наказ Міністерства юстиції України від 01.11.2000 року №53/5 п.1. Положення про Центр порівняльного права // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1353 «Про Центр перекладів актів європейського права» // zakon.rada.gov.ua/cgi.../main.cgi

13. Законотворчість. Словник термінів і понять з міжнародного та європейського права. – К., 2005. – С.13.

14. Кашкин С. Стратегия и механизмы гармонизации законодательства России и Европейского Союза, как ключевые компоненты их эффективного взаиморазвития в XXI веке // Российско-Европейский Центр Экономической Политики (РЕЦЭП), – М., 2005. – С. 24.

15. Исаев Д. Основные теории гармонизации законодательства в процессе формирования общих пространств Россия-УС. // Российско-Европейский центр экономической политики. – М., 2005. – С. 5.

16. Ратушний С.М. Деякі теоретичні питання гармонізації національного законодавства з міжнародно-правовими нормами //www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pre/2008/Ratushnyi.pdf