Линейные размеры зерна

Об’єктом  дослідження обрано дрібнонасінне  ві зернові та олійні культури: сорго, ріпак, гірчицю, льон, 
мак при вологості 10. 14 та 22 %.

 

Геометричні розміри зернин визначали вимірюванням вибірки із 10... 100 зерен, оскільки перевірити закон розподілу генеральної сукупності випадкових величин неможливо і недоцільно. Перевірку робили на відповідність прийнятій гіпотезі про закон розподілу, шо має вигляд:

 

                             

 

 Параметр х можна приймати як одне із значень: а - розмір. 5 - поверхня, т - маса зернізки.

Для кожного  зразка зерна визначено гранулометричній склад, який оцінювали методами матема- 
тичної статистики, для чого визначили розмах варіювання лінійних розмірів, класи, частоту зернового шару та моду (значення геометричних розмірів частинок а_і? яке спостерігається найбільше число разів).

В залежності від значення розмаху варіювання Кв обрали значення класового інтервалу Л, який дозволяє розбити зернову масу на класи за розміром та в подальшому визначити модальний інтервал, тобтоктас зернової маси, шо відповідає максимальній частоті:

                            

R_{B =} a_{max -} a_min— розмах варіювання:

K = 1+3.32*lgn — число класів. визначають з формули Стерджеса; 
n — кількість спостережень.

Результати  вимірювань та розрахунків деяких дрібнонасінневих культур наведено в табл. 1. 2.

Вимірювання наочно показують, шо із збільшенням  зологості майже у зсіх зразках, крім маку, спостерігається збільшення розмірів зернівок, а отже, збільшення значень оптимальних розмірів (моди). Значення моди визначають за формулою

                      

 

 

⁽³⁾

 

 

 

 

 

 

Отже, війно  шо з підвищенням зологості діапазон модального інтервалу збільшується пропорційно майже в усіх зразках, крім маку. Але частка зерен, шо знаходиться  в модальному інтервалі, тільки у  маку збільшується вдвічі. Збільшення значення модального інтервалу насіння маку при зволоженні по ширині та товщині залишається незмінним, але значення моди зростає за рахунок збільшення частоти по довжині- на 5.8 %_т ширині - на 4.8 %_т товщині - на 1.5 % при зволоженні маку з 10 до 22 %.

Значення  моди можна також визначати за графіком інтервального варіаційного ряду: по осі абсцис відкладають  межі класових інтервалів, по осі ординат - значення відповідних частот і  отримують гістограму розподілення частот. На рис. 1-2 наведені графіки  інтервального варіаційного ряду для  таких дрібнонасінневих культур  як гірчиця, мак, льон та сорго. Аналогічні графіки були побудовані для ріпака.

 

Рис.1 –Вплив вологості на зміну геометричних розмірів та визначення моди а)гірчиці, б)маку

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Вплив вологості на зміну геометричних розмірів та визначення моли льону та сорго

Аналізуючи графіки видно, що у гірчиці мінімальні геометричні розміре як по довжині  ширині так і по товщині майже однакові при різній всаогосп. а максимальні значення дюжини при збільшенні вологості відрізняються на 12 %, а товщини та ширини на 13,7 %. Однак. при зрсстанш вологості оптималь- 
ний розмір зростає, а кількісне співвідношення однакове. У сорго зміна частоти по довжині та товщині при валет ості 14 % та 22 % лежить в межі 2...5 %, а при вологості 10 % значення для всіх геометричних параметрів відрізняється майже на 30 %. Значення моди по довжині при вологості 14 % та 22 % відрізняються на 1 % один від одного, а від моди при вологості 10 % — на 13 %, по ширині мода змінюється пропорційно. Також війно, шо по товщині значення моди майже збігаються при різній вологості.

    Цікаво, шо у маку зі збільшенням вологості геометричні розміри не змінюються. Але оптимальний розмір (мода) і кількісне співвідношення у загальній зерновій масі дослідного зразка із збільшенням вологості зростає прямо пропорційно.Аналогічна залежність впливу вологості на зміну геометричних розмірів спостерігається і для насіння досліджуваних олійних культур.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Егоров Г.А Влияние тепла и влаги на процессы переработки и хранения зерна. - М: Колос, 1973. -264 с.

2. Платонов П.Н. Элеваторы и склады / П.Н. Платонов. В.Г. Лебединський. В.Б. Фасман. - М.: Колос, 1971.-311с.

3.Гришко Е.С., Парфентьева Т.Р. "Товароведение продовольственных товаров", М., Экономика 1978.

4.Казаков Е.Д. Кретович В.Л. Биохимия дефектного зерна и пути его  использования. М.: Наука, 1979.

5. http://works.tarefer.ru/82/100182/index.html