Анатомія венозної системи організму. Загальна анатомія лімфатичних судин та імунної системи

Тема 12. Анатомія венозної системи організму.

Загальна анатомія лімфатичних судин та імунної системи.

 

ПЛАН

1 Судини верхньої порожнистої вени: плечоголовна вена, яремні, підключична, непарна вена.

2 Вени голови та шиї: внутрішня яремна вена, лицева вена, зовнішня яремна вена.

3 Вени верхніх кінцівок: поверхневі і глибокі.

4 Вени грудної клітки: непарна, напівнепарна.

5 Нижня порожниста вена: загальна клубова вена, внутрішня й зовнішня клубова вена.

6 Вени нижньої кінцівки: поверхневі, глибокі вени нижньої кінцівки .

7 Ворітна печінкова вена, її гілки (верхня брижова, селезінкова, нижня брижова).

8 Загальний план будови лімфатичної системи: первинні лімфатичні органи (червоний і жовтий кістковий мозок, тимус), вторинні лімфатичні органи (селезінка, лімфатичне кільце глотки, регіонарні лімфатичні вузли).

9 Лімфатичні стовбури та протоки.

10 Особливості будови лімфатичних капілярів і судин.

11 Лімфа та її склад. Шляхи відтоку лімфи.

12 Поодинокі та скупчення лімфатичних вузлів: топографія, функції.

13 Імунітет та його морфологічні чинники.

 

Вени великого кола кровообігу

Головними венозними колекторами великого кола кровообігу, які впадають у праве передсердя, є верхня і нижня порожнисті вени та вінцева пазуха серця.

Вінцева пазуха формується за рахунок вен, що збирають венозну кров від стінок серця.

Система верхньої порожнистої вени

Система верхньої порожнистої вени охоплює венозне русло голови, шиї, верхніх кінцівок, стінок та органів грудної порожнини.

Вени часто супроводжують однойменні артерії і мають такі самі назви.

Верхня порожниста вена (v. cava superior), має вигляд великого стовбура, що утворюється внаслідок злиття правої і лівої плечово-головних вен. Верхня порожниста вена проходить у верхньому відділі переднього середостіння, позаду правого груднинно-ребрового сполучення І ребра, спускається вертикально вниз і на рівні хряща III ребра впадає в праве передсердя. До верхньої порожнистої вени прилягають зліва висхідна частина аорти, справа — медіастінальна плевра з діафрагмальним нервом, спереду - загруднинна залоза. Нижня ділянка верхньої порожнистої вени міститься в осердній порожнині.

У верхню порожнисту вену впадає непарна вена, яка, в свою чергу, приймає півнепарну вену та кілька дрібніших вен.

Непарна і півнепарна вени утворюються від висхідних поперекових вен, проходять у задньому середостінні на передньобічній поверхні грудних хребців (перша справа, друга зліва). Приймають венозну кров від задніх міжребрових вен, що супроводжують розгалуження однойменних артерій, зовнішніх і внутрішніх хребтових венозних сплетень, вен грудної частини стравоходу, бронхіальних вен і вен клітковини середостіння, осердних вен, верхніх діафрагмових вен.

Непарна вена в межах TIV хребця відхиляється від хребта і, перекинувшись через корінь правої легені, впадає у верхню порожнисту вену.

Півнепарна вена, прийнявши п'ять нижніх задніх міжребрових вен, повертає праворуч на передню поверхню TVI1 хребця і, пройшовши позаду аорти і грудної протоки, вливається в непарну вену. Додаткова півнепарна вена, до якої впадають I —VI ліві задні міжреброві вени, вливається в непарну або півнепарну вену.

Плечово-головна вена (права й ліва)  утворюється внаслідок злиття внутрішньої яремної та підключичної вен відповідного боку. Права вена коротша, опускається майже вертикально позаду хряща І ребра. Ліва вена приблизно в два рази довша, ніж права, і розташована позаду ручки грудини, де йде навскіс зліва направо та зверху донизу до місця злиття з правою плечо-головною веною. На своєму шляху права плечово-головна вена прилягає спереду до легеневого стовбура, а ліва перетинає верхній відділ дуги аорти з артеріальними судинами, що відходять від неї. У плечово-головні вени впадає багато вен, які несуть кров від щитоподібної залози, осердя, спинного мозку, деяких органів середостіння та стінок грудної клітки й живота. З них найголовніші такі:

Внутрішні грудні вени супроводжують однойменну артерію двома стовбурами, які поблизу устя зливаються і впадають у плечово-головну вену свого боку. Стовбур і розгалуження, за винятком невеликого відрізка поблизу І ребра, мають клапани. Вени приймають кров з передніх міжребрових вен, верхньої надчеревної вени та підшкірних вен передньобічної стінки грудної клітки.

Хребтова вена супроводжує однойменну артерію лише в шийній її частині. Почавшись із зовнішнього венозного сплетення хребта на рівні атланта, продовжується через поперечні отвори CI —CVII хребців і впадає в плечово-головну вену (біля устя є клапан) свого боку.

Хребтове венозне сплетення поділяють на внутрішнє й зовнішнє. Зовнішнє сплетення розташоване на передній поверхні тіл хребців (переднє зовнішнє хребтове сплетення) та на задній поверхні дуг хребців, остистих і поперечних відростків (заднє зовнішнє хребтове сплетення). Внутрішнє сплетення розташоване всередині хребтового каналу. Ці сплетення збирають венозну кров із спинного мозку та його оболон, губчастої речовини хребців, зв'язок і глибоких м'язів хребта й посилають її у хребтову, задні міжреброві, поперекові й крижові вени.

Нижні щитоподібні вени несуть кров з венозного сплетення, розташованого біля нижнього краю щитоподібної залози, і впадають у плечово-головні вени (іноді в ліву) відповідного боку.

Внутрішня яремна вена, вийшовши з однойменного отвору основи черепа, де вона утворює розширення — верхню цибулину внутрішньої яремної вени, спускається донизу в складі судинно-нервового пучка шиї, де розташована збоку і більш поверхнево, ніж внутрішня та загальна сонні артерії. Головними витоками внутрішньої яремної вени є венозні пазухи твердої оболони головного мозку, кров у яких рухається в різних напрямках доти, поки не потрапляє в сигмоподібну пазуху, стінка якої переходить безпосередньо в стінку внутрішньої яремної вени. На рівні груднинно-ключичного сполучення внутрішня яремна вена зливається з підключичною веною свого боку, де утворює друге розширення — нижню цибулину яремної вени. Внутрішня яремна вена є основним венозним колектором, що приймає кров від головного мозку, його оболонок і органів чуття.

Крім того, у внутрішню яремну вену впадають такі вени: глоткові, язикова, верхня і середні щитоподібні, які несуть кров від верхніх відділів щитоподібної залози та гортані, тощо.

 

Внутрішньочерепні вени

До внутрішньочерепних вен належать: вени головного мозку і деяких органів чуття; пазухи і вени твердої оболонки головного мозку, диплоїчні й емісарні вени, що об'єднують внутрішньо- та позачерепне венозне русло.

Вени головного мозку тільки частково супроводжують мозкові артерії, а в більшості випадків ідуть незалежно від них; не мають клапанів. Великі стовбури вен головного мозку формуються в судинних сплетеннях м'якої оболонки мозку (або на поверхні мозку, або в судинних сплетеннях шлуночків).

Усі вени головного мозку можуть бути розподілені на поверхневі, глибокі, вени стовбура головного мозку, вени мозочка.

Поверхневі мозкові вени великого мозку звичайно розташовані в м'якій оболонці мозку, в борознах півкуль великого мозку і збирають венозну кров від кори верхньобічних, нижніх і присередніх відділів півкуль. Пройшовши крізь павутинну оболонку, вени вливаються в найближчі венозні пазухи.

 Глибокі вени великого мозку збирають венозну кров від таламуса, базальних ядер, стінок третього й бічних шлуночків, прозорої перегородки, мозолистого тіла й вливаються з кожного боку у внутрішні вени великого мозку, які, з'єднавшись, утворюють велику вену великого мозку, що вливається в пряму пазуху.

Середньомозкові вени збирають венозну кров від ніжок мозку, моста, довгастого мозку та бічних закутків четвертого шлуночка і вливаються в кам'янисті пазухи, основну вену, в нижні вени мозочка й частково в передні спинномозкові вени.

Вени мозочка приймають венозну кров від черв'яка й півкуль мозочка, вливаються в пряму пазуху, велику мозкову вену, поперечну пазуху і верхню пазуху.

Верхня очна вена бере кров від сітківки, війкового м'яза, судинної оболонки очного яблука та склери, шкіри, м'язів і кісток лобової та носової ділянок, слизової оболонки порожнини носа, повік, кон'юнктиви, м'язів очного яблука й частини комірок решітчастого лабіринту.

 

 

Пазухи й вени твердої оболонки головного мозку

Пазухи твердої оболонки головного мозку— це канали трикутної форми між зовнішніми і внутрішніми листками твердої оболонки, вистелені зсередини ендотелієм. У них впадають вени твердої оболонки головного мозку, губчастої речовини кісток, вени головного мозку, в тому числі поверхневі та глибокі, очні вени і вени внутрішнього вуха.

Верхня стрілова пазуха проходить уздовж: верхнього краю серпа великого мозку твердої оболонки від півнячого гребеня до поперечної борозни потиличної кістки і впадає в поперечну пазуху, розташовану в однойменній борозні потиличної кістки.

Потилична пазуха є ніби продовженням верхньої стрілової пазухи. Тягнеться вздовж внутрішнього гребеня потиличної кістки і згори вливається в поперечну пазуху, а знизу переходить у внутрішнє хребтове венозне сплетення.

Нижня стрілова пазуха розташована вздовж нижнього краю серпа великого мозку і вливається в пряму пазуху , яка, в свою чергу, приймає велику вену великого мозку.

Печериста пазуха — парна; розташована з обох боків турецького сідла, має комірчасту порожнину, всередині якої проходить a. carotis interna. З'єднується з однойменною пазухою протилежного боку за допомогою передньої та задньої міжпечеристих пазух і переходить у верхню та нижню кам'янисті пазухи , розташованих в однойменних борознах. Верхня іі нижня кам'янисті та поперечна пазухи вливаються в сигмоподібну пазуху), яка залягає в однойменній борозні потиличної, скроневої та тім'яної кісток і через for. jugularе переходить у внутрішню яремну вену.

Оболонкові вени, як правило, попарно супроводжують артерії, не мають клапанів і вливаються або в пазухи твердої оболони, або в позачерепні вени. У другому випадку ці зв'язки здійснюються через вени губчатки— лобові, передні та задні скроневі, потиличні. Ці вени залягають у каналах губчастої речовини між зовнішньою та внутрішньою пластинками кісток склепіння черепа і через випускні вени (тім'яні, соскоподібні, виросткові, потиличні та ін.) широко сполучають венозні пазухи твердої оболонки головного мозку з венами м'яких покривів склепіння черепа й лиця.

Найбільшими та найбільш постійними є середні оболонкові вени, які попарно супроводжують однойменну артерію, виходять через остистий отвір і вливаються в крилоподібне венозне сплетення, що міститься в крило-піднебінній ямці поряд з крилоподібними м'язами.

 

Позачерепні вени голови і вени шиї

Лицева вена повторює хід однойменної артерії. Починається від кутової вени. У верхню її частину впадають лобові, надблокові й надочноямкова вени, верхні й нижні повікові вени, зовнішні носові. Нижче в лицеву вену вливаються верхня та нижня губні вени, а також формується анастомоз за допомогою глибокої вени лиця з крилоподібним венозним сплетенням. На рівні гілки й тіла нижньої щелепи в лицеву вену впадають привушні вени, зовнішня піднебінна та підпідборідна вени. Лицева вена сполучається через очні вени з внутрішньочерепними венами і впадає у внутрішню яремну вену. Анастомозу є із зовнішньою яремною веною.

Язикова вена має клапани й супроводжує кожну однойменну артерію. Починається язикова вена від глибоких вен язика і під'язикової вени. Крім язика язикова вена відводить кров від піднижньощелегшої, під'язикової залоз і м'язів діафрагми рота.

Поверхневі скроневі вени приймають кров від покривів і м'язів скроневої, тім'яної та частини лобової ділянок голови, від привушної залози, зовнішнього вуха, щелеп, жувальних м'язів і твердої оболонки середньої черепної ямки. Далі вони або вливаються у внутрішню яремну вену, або зливаються із занижньощелепною веною — гілкою внутрішньої яремної вени.

Занижньощелепна вена формується внаслідок злиття поверхневих і середніх скроневих вен. Притоками занижньощелепної вени є вени привушної залози — привушні вени, поперечна вена лиця, вени середнього вуха та зубів нижньої щелепи. У занижньощелепну вену надходить також кров з крилоподібного сплетення, в яке впадають вени слизової оболонки порожнини носа, глибокі скроневі вени, вени зубів верхньої щелепи, середні вени твердої оболонки мозку, нижня очна вена.

Отже, занижньощелепна вена збирає кров з басейна, який постачається скроневою, верхньощелепною, потиличною та задньою вушною артеріями. Зливаючись з лицевою, занижньощелепна вена формує загальний стовбур, що впадає у внутрішню яремну вену.

Зовнішня яремна вена утворюється на рівні кута нижньої щелепи біля переднього краю груднинно-ключично-соскоподібного м'яза злиттям двох її приток: передньої, що є венозним анастомозом від занижньощелепної вени, і задньої, сформованої злиттям потиличної та задньої вушної вен. Спускається вниз під широким підшкірним м'язом шиї, перетинає груднинно-ключично-соскоподібний м'яз і після проходження крізь власну фасцію шиї вливається в підключичну вену. Приймає кров від покривів голови, потиличної ділянки, надлопаткової ділянки та шкіри переднього відділу шиї. Найбільшою з вен, які впадають у зовнішню яремну вену, є передня яремна, що спускається вертикально вниз поблизу серединної лінії шиї. Ця вена широко анастомозує з іншими венами шиї і разом із зовнішньою яремною веною утворює безпосередньо над яремною вирізкою груднини яремну венозну дугу.

 Внутрішньо- і позачерепні вени  між собою широко сполучаються, що має важливе значення для мозкового кровообігу. Венозними шляхами від шкіри верхнього відділу лиця може поширюватися гнійна інфекція до порожнини черепа.

Вени верхньої кінцівки

Підключична вена разом з внутрішньою яремною веною утворює плечоголовну вену. Приймає кров від грудного поясу і вільної верхньої кінцівки. Підключична вена супроводжує однойменну артерію, проте артерія проходить у міждрабинчастому, а вена в переддрабинчастому просторі. Особливість вени полягає в тому, що між І ребром і ключицею вона міцно зрослася з кістками й пластинками шийної фасції, внаслідок чого в ній створюється від'ємний тиск під час рухів грудного пояса. Ця обставина, по-перше, забезпечує присмоктування венозної крові від периферичних ділянок кінцівки і, по-друге, є причиною повітряної емболії, що часто виникає після поранення підключичної та деяких суміжних вен шиї. У підключичну вену впадають грудні вени від грудних м'язів і тильна лопаткова вена. Підключична вена є безпосереднім продовженням пахвової вени.