Влияние препората ЕЛЕУТЕРОКОКА

     Лейкоцити-клітини крові, що відрізняються характерною структурою і складним всередині клітинним метаболізмом. Різні форми зрілих лейкоцитів є об'єктом лабораторних досліджень. Вони розрізняються за формою і структурою ядра, характеру цитоплазми, її грануляції, ядерно-цитоплазматичного співвідношення, тинкторіальних властивостей: ці ознаки є основними критеріями при дослідженні лейкоцитів в забарвлених мазках крові

       Лейкоцити-високоспеціалізовані  клітини володіють різними захисними функціями. Завдяки фагоцитарної активності участі в клітинному і гуморального імунітету обміні гістаміну, гепарину, реалізуються антимікробні, антитоксичні, антітелообразующіе та інші найважливіші компоненти біологічних реакцій.

       Кількість лейкоцитів  у крові змінюється під впливом  різних зовнішніх факторів: пов'язаних, кліматичних, метеорологічних, мітозів  сонячної активності, а також  при різних фізіологічних станах  організму вікові зміни, вагітність, фази менструального циклу а при різноманітної патології.

      Тому дослідження  числа лейкоцитів у крові одне  з найпоширеніших в лабораторній  практиці. Вони проводяться не  тільки хворим (обов'язково всім  хворим у стаціонарі та амбулаторним  за показаннями), а й здоровим  при профілактичних оглядах дитячого населення, робітників і службовців деяких виробництв, диспансеризації та інших оздоровчих заходах захворюваннях, особливо хронічним мієлолейкозі. При цьому різко збільшується кількість лейкоцитів, і в значному відсотку лейкоцитарній формулі виявляють проміелоціти (3 - 5%), мієлоцитів (до 10%), метамиелоцитов (до 10 - 15%) і поодинокі бластні клітини, при цьому число зрілих нейтрофілів суттєво зменшується. Такого типу зміни можуть бути і реактивними (лейкемоідние реакції), можуть супроводжувати сепсису, туберкульозу, метастази злоякісних пухлин в кістковий мозок.

Зниження числа нейтрофілів - нейтропенія  звичайно сочетаеться з лейкопенією  і спостерігається при вірусних інфекціях, деяких хронічних інфекціях, після прийому різних медикаментів (особливо цитостатичних) після променевої терапії. Максимальний ступінь нейтропенії спостерігається при апластичної аретміі, агранулоцитозі.

Збільшення числа еозинофілів - еозінофелія супроводжує алергічні  реакції, глистової інвазії, деяким дитячим інфекціям особливо скарлатині, іноді пухлин дімфогранулематозу та ін збільшення числа базофілів - базофілія - ​​зустрічається рідко і разом з еозинофілією може бути ознакою миелопролиферативного захворювання.

Збільшення числа лімфоцитів - лімфоцитоз - наблюдаеться при інфекційному лімфоцитоз, кашлюку, туберкульозі, після видалення селезінки. Найбільшою мірою лімфоцитоз досягає при хронічному лімфолейкозі (70 - 90%) і сочетаеться з високим лейкоцитозом. Відносний лімфоцитоз - явище не рідкісне і спостерігається у всіх випадках лейкопенії з нейтропенією. Збільшення числа моноцитів - моноцитоз - обнаружіваеться при хронічних інфекціях, пухлинах і особливо різке - при хронічних моноцитарних лейкозах

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 ОБ‘ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об¢єктом дослідження стали таблетки елгацину,  виробництва ЗАТ НВЦ “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод” (м.Київ, Україна).

Елгацин, таблетки вкриті оболонкою, по 7 мг мають наступний склад (на 1 таблетку):

• Елгацину (у перерахунку на елагову кислоту та суху речовину) – 7,0 мг;
• Допоміжних речовин (лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, магнію стеарат) – достатня кількість до одержання таблетки масою 80,0 мг (без оболонки);
• Допоміжних речовин (плівкоутворююче покриття Opadry II brown) – достатня кількість до одержання таблетки масою 83,0 мг (з плівковою оболонкою).

Враховуючи те, що таблетки елгацин (далі – тест-зразок, ТЗ) – це новостворений  препарат, який не має на фармацевтичному ринку повного аналога за складом діючих речовин, як референс-препарат використовували аналог за показанням до застосування та фармакологічною дією: Елеутерокок, екстракт  40 % .

 

2.2 ЛАБОРАТОРНІ ТВАРИНИ

Усі дослідження були проведені на тваринах щурах самцях. З метою усунення впливу гормонального фону дослідження проводили на білих нелінійних щурах самцях, масою 250-320 г, віком 18 місяців. (Фото 1)

Для порівняння активності тест - тареференс зразків в умовах даного експериментального стресу формували 4 групи тварин по 5-6 у кожній:

1 – інтактний контроль (ІК) – тварини, які використовувалися  для визначення фону показників  крові;

2 – контрольна патологія  (КП) –  тварини з відтвореним  стресом;

3 – тварини, у яких  на тлі стресу застосовували  таблетки елгацину у дозі 1 мг/кг;

4 – тварини, у яких  на тлі стресу застосовували  екстракт елеутерококу у дозі 1 мл/кг.

Щури були вирощені у віварії  ЦНДЛ (Фото2,3,4) і перед початком експерименту проходили акліматизацію в умовах кімнати для проведення випробувань протягом 7-и днів. Утримання тварин відповідало діючим правилам по пристроях, обладнанню та утриманню віваріїв. Тварини отримували стандартне харчування відповідно до діючих норм   Під час експерименту тварини знаходилися у віварії при природному світловому режимі “день-ніч”, у пластикових клітках, на збалансованому харчовому раціоні відповідно до діючих норм. Температура повітря (плюс 18-24⁰С) та вологість (50-60 %) реєструвалися щоденно. Провітрювання кімнати та стерилізація повітря за допомогою кварцової лампи здійснювалися щоденно

 

2.3 МОДЕЛЬ СТРЕСУ

   Стреспротективну дію засобів вивчали на моделі нервово-мязового напруження за Салье. Лікарські засоби тварини отримували у вигляді водного розчину внутрішньошлунково (1 мл/100г маси тварин) через металевий зонд. Тварини групи КП отримували в аналогічному об’ємі дистильовану воду. Усі засоби вводили протягом 1 місяця щодня до експозиції стресу. Стрес моделювали шляхом імобілізації щурів на спині на операційному столику атравматичним фіксуванням за кінцівки протягом трьох годин.

  Враховуючи, що стадія тривоги припадає на перші 12 годин від початку стресу, оцінку стреспротективної дії препаратів проводили через 2 години після завершення дії стресорного фактора, як запропоновано в чинних методичних рекомендаціях. Досліджували впливу лікарських засобів (ЛЗ) на загальну кількість лейкоцитів гемоглобіну (за допомогою набору, виробництва «Філісіт-Діагностика», Україна), еритроцитів (колориметричним методом) та лейкоцитарної формули крові

 

2.4 ПІДРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТА СКЛАДУ ЛЕЙКОЦИТІВ

Для підрахунку брали  кров з хвостової вени щурів (Фото 5,6)

  Уніфікований метод підрахунку в рахунковій камері (1972) Принцип: підрахунок лейкоцитів під мікроскопом в певній кількості препаратів лічильної сітки перерахунок на 1 мкл крові (або 1 л по системі СІ), виходячи з Обсягу квадратів і розведення крові.

 Реактиви 3-5% розчин оцтової кислоти підфарбований декількома краплями розчину метиленового синього (для фарбування ядер лейкоцитів). Розчин блакитного кольору, які тривалий час придатний до вживання.

Лейкоцитарну формулу (процентне співвідношення різних видів  лейкоцитів) підраховують в забарвлених  мазках крові. Методи фіксації та забарвлення  мазків крові, а також мікроскопічного  дослідження мазків уніфіковані.

    Уніфікований метод морфологічного дослідження формених елементів крові з диференційним підрахунком лейкоцитарної формули (1979)

Принцип: мікроскопія  сухих фіксованих і пофарбованих мазків крові з диференціюванням різних форм лейкоцитів. Етапи дослідження, що включають приготування мазків крові, підготовку предметне скло, фіксацію мазків і їх забарвлення.

Реактиви: 1 Імерсіонне масло. 2. Діетиловий ефір.

Спеціальне обладнання: 1 Мікроскоп.(Рис 6) 2. 11-Клавішний лічильник для підрахунку лейкоцитарної формули.(Рис 7)

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 ЗМІНИ СКЛАДУ КРОВІ ПІД  ВПЛИВОМ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО СТРЕСУ

При визначенні кількості та складу лейкоцитів крові щурів після дії стрес орного фактору було одержано такі результати (табл. 1 та рис 3.1).

Кількість лейкоцитів під впливом стресорного фактору суттєво підвищилась в порівнянні з інтактним контролем (відповідно 9,85 та 7,08). Таке підвищення становить 39%. Проведений статистичний аналіз паказав достовірність виявленої відмінності цього пакосника. Одержаний результат збігається з результатами інших аналогічних досліджень. {Горизонтов П.Д., Белоусова О.М., Федотова М.И. Стрес и система крови. – М .: Медицина, 1983. – 240 с. } Збільшена кількість лейкоцитів в умовах стресу дослідники пояснюють активацією симпато - адреналової  та гіпоталамо – гіпофізарно – надниркової систем.

Були відзначені також зміни  лейкоцитарної формули під дією стресу (табл.1 та рис. 3.1). найбільш суттєвими були підвищення частки сегментоядерних нейтрофілів (Рис 1) від 19% до 25% та зниження частки лімфоцитів (Рис 2) з 71% до 62%. Проведений статистичний аналіз показав достовірність виявлених відмінностей цих показників. За даними інших досліджень, такі зміни характерні для прояву дії стресу {Горизонтов П.Д., Белоусова О.М., Федотова М.И. Стресс и система крови. – М .: Медицина, 1983. – 240 с. }. Але , на відміну від інших дослідників, ми не виявили достовірної зміни частки паличкоядерних нейтрофілів (Рис 3).

Також не було відзначено достовірних  змін частки інших груп лейкоцитів – еозинофілів (Рис 4)  та моноцитів (Рис 5), яких взагалі спостерігається дуже мало.

 

 

 

Таблиця 1

 

Кількість та склад лейкоцитів, крові  щурів під дією стресу та стреспротективних  препаратів

 

 

Показники	Експериментальні групи
	Інтактний контроль	Контрольна патологія	Таблетки елгацину 1 мг/кг	Елеутерокок 1мг/кг
Лейкоцити	7,08	9,85	7,2	7,95
Лейкоцитарна формула, %
Паличкоядерні	7	7	7	6
Сегментоядерні	19	25	22	21
Еозинофіли	2	1	1	1
Лімфоцити	71	62	68	69
Моноцити	2	4	2	3

 

Рис 3.1. Кількість лейкоцитів та лейкоцитарна формула при контрольній патології та в інтактному контролі.

 

 

 

 

3.2 СТРЕСПРОТЕКТИВНА ДІЯ ЕЛГАЦИНУ

При визначенні кількості та складу лейкоцитів крові щурів після  дії стресорного фактору на тлі  притому елгацину було одержано такі результати(табл.1 та рис 3.2)

Кількість лейкоцитів була суттєво  меншою в порівнянні з контрольною  патологією (відповідно 7,2 та 9,85). Таке зниження становить 36%. Проведений статистичний аналіз показав достовірність виявленої  відмінностей цього показника. Така кількість лейкоцитів (7,2) була дуже близькою до цього паказника в інтактному контролі (7,08) це дозволяє звобити висновок про прояв стресптотективної дії елгацину, який в значній мірі запобіг підвищенню кількості лейкоцитів під дією стрес орного фактору.

Визначення лейкоцитарної  формули показало значно менші її відхилення від значень інтактного  контролю, ніж у випадку контрольної патології. Частка сегментоядерних нейтрофілів складала 22% ( при контрольній патології – 25%), частка лімфоцитів – 68% ( при конрольній патології – 62%). Проведений статистичний аналіз паказав достовірність виявлених відмінностей цих показників. Таким чином, при застосуванні елгацину одержані значення були значно ближчими  до показників інтактного контролю, ніж у випадку контрольної патології. На нашу думку, можна зробити висновок ,що прийом елгацину в значній мірі запобігав відхиленню значень лейкоцитарної формули від значень інтактного контролю.

 

 

Рис 3.2 Кількість лейкоцитів та лейкоцитарної формули при контрольній патології та препарату елгацину

 

 

 

 

3.3 СТРЕСПРОТЕКТИВНА ДІЯ ЕЛЕУТЕРОКОКА

При визначенні кількості та складу лейкоцитів крові щурів після  дії стресорного фактору на тлі  прийому референт – препарату  екстракту елеутерокока  було одержано такі результати (табл.1 та рис 3.3).

 Кількість лейкоцитів була  суттєво меншою в порівняні  з контрольною патологією ( відповідно 7,95 та 9,85). Таке зниження становить  24%. Проведений статистичний аналіз  показав достовірність виявленої відміность цього показника. Це свідчить про стреспротективну дію елеутерококу. Але ефект запобігання прояву стресу був неповним, оскільки все ж таки під впливом стресу відбувалось підвищення кількості лейкоцитів на 12% у порівнянні з інтактним контролем. Якщо спів ставити стреспротективну дію елгацину та елеутерококу можна побачити значно вищу ефективність елгацину, під захистом якого стрес призводив до підвищення кількості лейкоцитів тільки на 2%.