Постава. Типи порушень постави

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

Постава. Типи порушень постави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

1. Вступ.

2. Загальне поняття про поставу. Характерні ознаки правильної постави.

3. Причини порушення постави.

4. Характеристика видів порушень постави.

5. Методи корекції дефектів постави.

6. Додатки.

7. Використана література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Народна мудрість каже: «Сила життя в здоровому хребті». Опорно-рухова система є складним механізмом нашого організму. Органи опору істотно впливають на центральну, серцево-судинну, нервову та інші системи. Повноцінна діяльність цих систем без рухової активності неможлива.

За допомогою опорно-рухового апарату людина займає певне положення у просторі. На органи опору і руху людина опирається, на них тримається весь організм, вони захищають найважливіші внутрішні органи і системи від несприятливих впливів зовнішнього середовища.

Серце, судини, печінка, селезінка, підшлункова залоза знаходяться під захистом грудної клітки; головний мозок захищений черепом; тазові кістки захищають органи черевної порожнини.

Велике значення має хребет, оскільки він є тим стержнем, що надає людині вертикального положення.

 Американські дослідники з'ясували, що пряма постава корисна не тільки для спини, але також дає впевненість у собі і налаштовує на позитивний лад.

Учені провели дослідження, в якому вивчили поставу студенів Державного університету Огайо.

За словами професора психології і автора дослідження Річарда Петті з Державного університету Огайо, пряма спина впливає не тільки на фізичне здоров'я, але також на те, як думають про вас інші люди і на вашу самооцінку.

"Більшість з нас  засвоїли, що хороша постава справляє  добре враження на інших людей. Пряма спина також впливає  на наш власний образ мислення. Якщо триматися рівно, то врешті-решт  ви починаєте почуватися відповідно  до пози, тобто впевнено", - йдеться  в заяві Петті.

Дослідники стверджують, що співробітник, який скорчився на робочому місці, значно менше вірить у власну професійну кваліфікацію, ніж володар гордовитої постави.

"Шляхом тренувань можна  досягти того, щоб ви сиділи  рівно. А це, у свою чергу, принесе  вам психологічні бонуси", наголошується  в результатах дослідження.

 

Загальне поняття про поставу. Характерні ознаки правильної постави.

Постава — це положення тіла, найбільш звичне людині у спокої і при русі. Формується з раннього періоду дитинства в процесі зростання, розвитку і виховання. Правильна постава робить фігуру людини красивою і сприяє нормальній діяльності рухового апарату і всього організму. Вона характеризується симетричним розвитком правої і лівої частин тіла, при цьому шийний і поперековий відділи хребта злегка прогнуті вперед, грудний — назад, природні вигини хребта виражені помірно, лопатки розташовані симетрично, плечі — на одному рівні і злегка розгорнені, живіт підтягнутий, ноги прямі, зведення стоп нормальні, м’язи добре розвинені, хода красива.

Правильна постава є вимогою естетичної культури і здоров’я, тому що вона:

• утримує кістки і суглоби в правильному положенні, оптимізуючи роботу м'язів;
• дозволяє знизити надмірне стирання суглобних поверхонь;
• зменшує навантаження на зв'язки, що підтримують суглоби хребта;
• запобігає фіксації хребта в неправильному положенні;
• запобігає розвитку втоми, оскільки м'язи працюють ефективніше, дозволяючи організму витрачати менше енергії;
• є профілактикою болю в спині та м'язах;
• сприяє поліпшенню зовнішнього вигляду;

Розглядають такі характерні ознаки правильної постави:

– пряме розташування голови (лоб і підборіддя знаходяться в одній площині, перпендикулярній до підлоги, а мочка вух розташовані на одному рівні);

– симетричність плечового поясу (плечі опущені, дещо відведені назад і знаходяться на одній лінії, паралельній підлозі);

– симетричність обох лопаток ( нижні кути лопаток розташовані на одному рівні);

– однакова довжина рук і ніг;

– однакова форма трикутників талії - простору що утворюються боковою поверхнею тулуба та внутрішньою поверхнею опущених рук;

– симетричне розташування тазу (гребені клубових кісток знаходяться на одному рівні; сідничні складки також розташовані на одному рівні);

– помірно окреслені фізіологічні вигини хребтового стовпа (живіт злегка підтягнутий, груди незначно виступають уперед, лордози шийного та поперекового відділів знаходяться, відповідно, у межах до 2 та до 5 см);

– ноги в положенні стоячи помірно розігнуті в кульшових і колінних суглобах.

Для перевірки власної постави необхідно стати біля вертикальної площини, торкаючись її одночасно потилицею, лопатками, плечима, сідницями, литками та п’ятками. Якщо таке положення тіла є звичним для вас, то постава у вертикальній (сагітальній) площині є правильною. Щоби перевірити правильність постави у фронтальній площині, накресліть на дзеркалі вертикальну лінію. Станьте перед дзеркалом так, щоби така лінія проходила через середину тіла і оцініть симетричність лівої і правої його половин.

 

Причини порушення постави.

Порушення постави спричиняються комплексом причин різного характеру, серед яких одні мають визначальне значення, а інші є сприятливим фоном для їх прояву. Групи причин, що пропонуються нижче, лежать в основі порушень правильного положення тіла, що мають автономний характер та тих, які є наслідком деформації хребта. Також пропонується зміст причин традиційного тлумачення та тих, що є результатами останніх наукових досліджень. Можна виділити такі групи причин порушень постави:

- вродженого характеру. До  них належать: наявність у дитини  клиновидного хребця, порушення  росту та розвитку хребців, наявність  додаткового ребра та інші. Через  такі причини порушення постави  супроводжуються деформацією хребта.

- Набуті, як наслідок інших  хвороб. Порушення постави в цьому  випадку можуть виникати через  паралітичні зміни в м’язах, рахіт, патологічні стани суглобів (вроджений  вивих кульшового суглоба, контрактури  в кульшових суглобах), наявність  великих опікових та іншого  походження рубців на одній  стороні тіла і також супроводжуються  викривленням хребта. До цієї  групи причин належать також  і ожиріння, порушення зору, плоскостопість ( через порушення опорної функції  стоп, змінюється правильне положення  тазу і хребта), тощо – патології, які можуть супроводжуватись  порушеннями постави, але, як правило, без викривлення хребта.

- Набуті, внаслідок негармонійного  розвитку окремих м’язових груп. Прикладом такої дисгармонії  є переважання у розвитку м’язів  грудей над м’язами спини. Від  гармонії розвитку м’язів прикріплених  до передньої і задньої поверхонь  тазу також залежить постава  людини. При скороченні квадратних  м’язів попереку та м’язів  передньої поверхні стегна збільшується  кут нахилу тазу і поперековий  лордоз. При розтягненні квадратних  м’язів і м’язів передньої  поверхні стегна кут нахилу  таза зменшується і поперековий  лордоз згладжується. Відхилення  показників поперекового лордозу  від фізіологічних норм є ознаками  порушення постави.

- Набуті внаслідок звичайної  неправильної пози, асиметричного  статичного навантаження на фоні  загального слабкого фізичного  розвитку. Існує традиційна думка про те, що найчастіше порушення постави у школярів виникають через неправильне положення тіла при сидінні за партою. Адже діти та підлітки сидять в школі за партами та вдома за столом, готуючи уроки, біля телевізора та ін. протягом 5,5 - 8,5год. Робота за незручною -високою, або занизькою партою - поступово створює умови для порушення постави і, навіть, викривлення хребетного стовпа, яке згодом фіксується внаслідок швидких процесів окостеніння, притаманних шкільному віку. У дітей, які сидять за високим столом, розвивається грудний сколіоз, оскільки тулуб нахиляється в один бік, плече піднімається, а хребет в грудному відділі викривлюється. Низький стіл спонукає дитину нахиляти тулуб вперед, горбитися, лягати грудьми на парту, низько опускати голову внаслідок чого збільшується вигин хребта в грудному відділі.

Формуванню неправильної постави сприяють також такі шкідливі звички, як сидіння з піднятою на стілець ногою, або з закинутою рукою за спинку стільця, чи сидіння на далеко відставленому стільці тощо.

Ця група причин стосуються не лише дітей молодшого шкільного віку, який характеризується несформованістю опорно-рухового апарату та слабкістю м’язів, але й підлітків. Саме у підлітковому віці (дівч.12-15 років; хлоп. 13-16 років) кісткова тканина активно розвивається. Особливо швидко ростуть трубчасті кістки верхніх і нижніх кінцівок, прискорюється ріст тіл хребців в висоту, а ріст кісток в ширину є незначним. Процес окостеніння скелета продовжується. Посилений ріст кісткового апарату у підлітків супроводжується відставанням розвитку м’язової тканини. Таким чином, саме у підлітковому віці незручні, напружені, тривалі пози, а також надмірні фізичні навантаження є небезпечними для постави дитини.

Результати наукових досліджень останніх років свідчать про те, що вищезазначені причини, на жаль, є не єдиними. Підтвердження цьому – статистика. Якщо донедавна сколіоз починав свій розвиток в школі і випадки цього захворювання були поодинокими, то сьогодні така хвороба та інші дефекти постави значно «помолодшали». Наукові дослідження, проведені на Україні в дитячих садочках міст Рівного, Києва, Обухова, Українки засвідчують, що лише 5-6 дітей з кожних 30 досліджуваних не мають порушень постави. Тому особливого значення набуває ще одна група причин.

- Умови життя: а) гігієнічні  умови (м’яка постіль, одяг); б) екологічні  умови; в) харчування; г) гіпокінезія.

Тісний одяг може викликати зміни форми тіла, а також порушення тонусу і координації м'язів, які підтримують хребет і стати причиною порушення постави. Потрібно спати на окремій постелі, досить широкій і довгій, з рівним і жорстким матрацом. Сон на дивані з сильно пролежаними місцями може призвести до викривлення хребта, особливо, якщо людина звикла спати в одній і тій же позі.

Ми живемо в умовах технічного та радіаційного забруднення планети, більше того в зоні підвищеного радіаційного забруднення, яке виникло в результаті Чорнобильської аварії. Саме радіаційне забруднення стало причиною розвитку різних патологій, в тому числі дегенеративних та дистрофічних змін в кістковій та хрящовій тканинах. Основним мікроелементом, що приймає участь у формуванні кісткової тканини є кальцій. В умовах радіаційного забруднення цей мікроелемент заміщується іншим - радіоактивним аналогом - стронцієм 90. Радіоізотопи, що накопичуються в кістковій тканині являються джерелом іонізуючого випромінювання, яке згубно впливає на кісткову тканину, уражуючи руховий апарат.

Для розвитку організму і формування правильної постави необхідним є раціональне харчування. Недостатнє надходження з їжею кальцію та інших необхідних для побудови кісткових структур мікроелементів та вітамінів сприяє виникненню дефектів постави. Особливо ця причина є актуальною в зонах радіаційного забруднення. Радіонукліди накопичуються, в першу чергу, в «гарячих плямах» - місцях зі слабкою мінералізацією, де недостатньо кальцію, особливо в губчастій кістковій тканині до якої, зокрема, належать і хребці.

Малорухомий спосіб життя сприяє виведенню кальцію із організму, що може стати причиною розвитку остеопорозу та порушення постави через викривлення хребта.

 

Характеристика видів порушень постави.

 Порушення постави, особливо  в період зростання, можуть викликати  стійкі деформації кісткового  скелета, розлад нервової діяльності, рухового апарату, головні болі, підвищення стомлюваності і порушення  діяльності всіх органів і  систем організму.

Існує три фактори, які визначають вид порушення постави: стан хребта, кут нахилу таза, стан м’язової системи.

Найбільш поширені види порушення постави — сутулість, млява постава, викривлення хребта.

Плоска спина - характеризується зменшенням фізіологічних вигинів хребта (особливо в поперековій частині), недостатнім кутом нахилу таза, розтягнутими м’язами спини і грудей. Характерними ознаками плоскої спини є крилоподібні форма лопаток, недостатньо випукла (плоска) грудна клітка, нижня частина живота видається вперед, плоскі сідниці. Внаслідок зменшення всіх фізіологічних вигинів хребта погіршується його ресорна функція, що в свою чергу має негативний вплив на стан спинного та головного мозку, особливо при бігу, стрибках та інших фізичних вправах, які викликають струшування хребта. Тому діти з подібною деформацією скаржаться на швидку втомлюваність, головний біль, знижену працездатність.