Елементи німецької культури в архітектурі і будівництві менонітських колоній Північного Приазов’я і Степової України XVIII - ХІХ ст. та їх

Фактично, переселенці прагнули відтворити на нових місцях проживання «куточки своєї батьківщини», що, безперечно, консолідувало націю, відрізняючи її від інших етносів. Німецька архітектура у краї була яскравим символом самоідентифікації колоністів, підкреслюючи їх історико-культурні корені та єдність етносу у будь-яких обставинах, і разом з тим притягувала до себе інтерес інших народів і етносів, що проживали у Донбасі, і подібних матеріалів та технологій спорудження будинків ще не знало, переймаючи у переселенців для себе і для майбутніх поколінь мешканців Донеччини усе найкраще. І хоч сьогодні сучасних будинків, збудованих у «класичному німецькому стилі», у краї не так вже й багато, але  «технічні новинки», впроваджені переселенцями у архітектуру і будівництво - надзвичайно популярні і поширені.

 

ВИСНОВКИ

На сьогодні є цілком очевидною теза про те, що, формуючи основи виваженої культурної доктрини сучасної України, її урядові, політикам, усім пересічним громадянам обов’язково слід враховувати історичний досвід розвитку та співіснування різноманітних народів і етносів, що мешкали і мешкають на її території, етнонаціональні особливості частин країни, серед яких Донбас був і залишається одним із найбільш етнічно яскравих регіонів. Міграційні процеси неминуче ведуть до взаємозбагачення і виникнення взаємовпливу традицій, культур і релігій, формують підвалини толерантних сучасних міжетнічних відносин. 

Міграція німців на Степову Україну і в Північне Приазов’я при цьому продовжує залишатися у центрі наукових інтересів багатьох учених, які давали і продовжують давати їй неоднозначну оцінку. Одні бачать у німецькій колонізації позитивні риси: освоюючи величезні території приазовських і степових земель, розвиваючи різноманітні ремесла, розпочинаючи будівництво, відкриваючи виробництва, привносячи національні досягнення і власний досвід у господарство краю, колоністи істотно впливали на його розвиток.

Інші дослідники, як то Д. Багалій, вважали, що уряд замість величезних витрат на це переселення, мав організувати заселення південних земель на пільгових умовах власних селян, тим самим стимулюючи розвиток власних виробничих сил, а не збільшуючи податковий тиск на них суперечать їм [27].

Однак, які б доводи не приводили опоненти, беззаперечним залишається той факт, що:

1. На заселених німецькими переселенцями територіях спостерігався господарський, культурно-освітній та духовний підйом;

2. Німецькі села були упорядковані  найкраще з усіх сіл краю, а здобутки у будівництві і облаштуванні будинків активно переймалися усіма мешканцями краю, впливаючи тим самим на його розвиток і процвітання.

На підставі вищезазначених узагальнень автором комплексно досліджено процес заселення Донбасу німецькими колоністами, виявлено принципи і закономірності архітектурно-планувальної організації житлових будинків, господарських будівель та споруд у залежності від періоду будівництва, містобудівельної ситуації, місцевої будівельної бази, виділені характерні риси та особливості архітектури і будівництва переселенців з кінця ХVІІІ до кінця ХІХст., їх вірність національним традиціям, відмічені успіхи колоністів та причини, що до них привели, серед яких притаманна поселенцям працелюбність, здатність до правильного ведення господарства, наполегливість, згуртованість у досягненні мети, працьовитість та економність доведено, що переселившись на територію нашого краю, меноніти зуміли не тільки зберегти свою етнічну, культурну і конфесійну самобутність, але й принесли на нові місця проживання високу організацію суспільно-економічного життя, органічно вписалися у життя краю, виправдавши тим самим надії, які покладалися на них російським урядом – сприяли перетворенню краю на квітучий культурно розвинений регіон, яким він є і сьогодні.

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА ДО РОБОТИ    

1. Платонов В. Колоністи. За матеріалами науково-практичної конференції «Україна-Німеччина: економічне та інтелектуальне співробітництво (ХІХ –ХХ ст.) ( листопад 1997р.) // Зеркало недели, 1997. - № 47 ( 164),  22- 28 листопада

2. «История родного края. Часть  первая. Учебное пособие для 6-9 классов». Авторы: А.В. Колесник, В.А. Пирко, С.М. Нестерцова, Е.В. Щербинина. – Донецк: Издательство «Фирма Кардинал», 1998.

3. Васик О.В. Метричні книги німецькомовних колоністів Донбасу другої половини ХІХ – початку ХХ ст..// Наукові праці: Науково-методичний журнал. Том 115. Випуск 102. – Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. П. Могили, - 2009. – С.121-124

4. Иванова Ю.В. Особенности формирования хозяйственного комплекса многонационального района Приазовья // Культурно-бытовые процессы на юге Украины. – М.: Наука, 1979. – сс.74-91

5. Фовіч Р. Донбас здавна був інтернаціональним.// Комуніст Донбасу, 2000. - №10, 10 березня

6. Лаврів П.І. Історія Південно-Східної України. – К.: Українська Видавнича Спілка, 1996. –  124 с.

7. Тедеев А.С. Материалы ревизий как источник по истории менонитов (1795-1858гг.): по архивам Украины.// Научно-информационный бюллетень Международной ассоциации исследователей истории и культуры российских немцев. – 1997. - № 1, январь-март – с.17-19

8. Немецкие населенные пункты в Российской империи: география и население. Справочник. Составитель В. Ф. Дизендорф. – М.: Общественная академия наук российских немцев. – 2006. – 664 с.

9. Иванов С.М. Демографическая ситуация и факторы, влияющие на ее изменение в среде малых этносов Донбасса (сер. ХІХ – нач. ХХ в)// Межэтнические связи: история, этнография, культура. - Донецк, 1995. - с.49-57

10. Макарова Н. Исчезнувшая цивилизация./ Неизвестная Дружковка, - 2004. – ч.1(11) – сс.. 44-49

11. Паршин А.  Мой посёлок, от Нью-Йорка до Новгородска// http://www.masters. donntu.edu.ua/2010/fknt/parshin/ind/index.htm

12. Клаус А. Наши колонии. - СПб., 1869. (репринтне видання)

13. Донеччина. Перехрестя цивілізацій. Книга перша. / Авторський колектив за загальною редакцією В.І. Мозгового – Донецьк: ТОВ «Діапринт», 2007. – 160 с.
14. Библия. Книги священного писания Ветхого и Нового Завета. – М.: Российское библейское общество, 1998.
15. Андреева В. / Энциклопедия символов, знаков, эмблем. / Авт.-сост. В. Андреева. – М.: Астрель, 2002. – 556 с.
16. Шишкин Н. Историко-этнографическая выставка в краеведческом музее Донецка.// Научно-информационный бюллетень Международной ассоциации исследователей истории и культуры российских немцев. – 1998. - № 4(16) – с.18-19
17. Качалов А.Г. Немецкая архитектурная символика: по материалам историко-этнологических экспедиций в Донецкой области. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. – 2009. -  № 17-18
18. Мандрикіна Таміла, Чулкова Людмила. Просвітницька діяльність приазовських німців: етнопедагогічні детермінанти (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)//http://bdpu.org/ scientific_published/2005
19. Душка В. От старины глубокой до наших дней: Очерки истории Тельмановского района Донецкой области.- Донецк: ООО «Алан», 1999.
20. Шевчук С. Край кам’яних могил: Наш край з найдавніших часів до початку століття. – К.: АТ ”АВГУСТ”, 1999. – 108 с.

      21. Клаус А. Наши колонии. - СПб, 1869. (репринтне видання)

             22. Багалей Д.И. Колонизация Новороссийского края и первые шаги его по пути культуры. Исторический этюд. – К., 1889 (електронний варіант)

23. Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, число 12 //за ред.І.Могилич, В.Слободян, Львів: Укрзахідпроектреставрація, 2002.—240с.:іл ISBN 966-95066-4-9

24. http://www.crimea.edu/crimea/etno/museum/exb/germans/index.htm

25. Самсонова Ирина. Нью-Йорк... неподалеку от Донецка.// Слово жизни,

-2002. -16-31 июля

26. http://new-york.in.ua/history/

27. Інтерв’ю з німецьким архітектором Гансом Йорк Блюмом

28. http://kirovskoe.ucoz.ru/index/0-21

 

 

ДОДАТОК   1

 

Карта німецьких поселень ХІХ століття у Донбасі

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

 

Будинок Петера Унгера в колонії Нью-Йорк

 

Петер Унгерн     

 

 

 

 

ДОДАТОК   3

 

Зразки черепиці цегляного заводу Я. Унгерна колонії Нью-Йорк

 

 

 

ДОДАТОК   3 А

 

Зразок цегли з цегляного заводу Я. Унгерна колонії Нью-Йорк

 

 

 
ДОДАТОК   4

Зразки черепиці цегляного заводу П. Діка колонії Нью-Йорк

 

 

 

 

Дореволюционная черепица (например производства завода Ващинкиных из Петропавловки Павлоградского уезда) часто встречается на крышах жилых домов поселка шахты 9 Капитальная в современном Донецке

 

ДОДАТОК   5

 

Місто Остгайм (Тельманове) - центр німецьких колоній

 
         ДОДАТОК 6

Надгробки на могилах німецьких колоністів

 

 

 

 

Надгробки на могилах німців-колоністів у Клебан-Бику

 

ДОДАТОК 7

Експонати історико-краєзнавчої виставки у Донецькому обласному краєзнавчому музеї «Осколки памяти: немецкие колонии на юго-востоке Украины» (1998г.) та «Прерванная песня…Немецкие колонии на юго-востоке Украины: история, культура, судьба» (2004г.)

Інтер’єр спальні німецької родини

(http://www.rusdeutsch.ru/biblio/files/nib1998_4.pdf)

 

Фісгармонія (http://www.rusdeutsch.ru/biblio/files/nib1998_4.pdf)

 

         ДОДАТОК 8

 

Інтер’єр кімнати у будинку німців-менонітів

 

 

Інтер’єр кухні у будинку німців-менонітів

(http://www.crimea.edu/crimea/etno/museum/exb/germans/index.htm)

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 9

Млин Унгера в Нью-Йорку

 

Залишки млина Герцена в Нью-Йорку

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 10

Школа

 

Готель “Россия”