Ревитализация чернобыльской зоны. Разработка обьектов туристической инфраструктуры

Проектом предосматриваеться использование  добавок в состав бетона с увлажнённой грунтовой  засыпкой, содержащей   водород и относительно тяжёлые элементы Кроме добавок в состав бетона так же будут использованны металические панели отделки, покрытые сталью. С верху стеклянных елементов будут распологаться жалюзи , покрытые слоем тяжелого метала для защиты от возможного радиоционного воздействия, а так же для солнце защиты. Так жебудет использована Базальтовая Вата в качестве утеплителя. Стальные панели (компазитные) для наружной отделки зданий. Система нависного фасадного остекления с алюминевым профилем. Для внутреней отделки будет использоваться пластик и шлифованный бетон.

 

 

 

 

7. Экология

метою охорони навколишнього природного середовища під час зведення будівель та споруд слід дотримуватись цілого ряду вимог, регламентованих ДБН  А.3.1-5-96

«Організація будівельного виробництва»:

1. Генггідрядна будівельна організація  повинна одержати дозвіл на  виконання будівельно-монтажних  робіт від місцевої адміністрації  (за місцем виробництва).

Для цього вона подає позитивний висновок державної екологічної  експертизи документації, згідно з  якою буде зводитися об'єкт ( якщо він  відноситься до затвердженого Кабінетом  Міністрів України Переліку видів  діяльності і об'єктів, які мають  підвищену екологічну небезпеку), а  також план здійснення заходів щодо забезпечення охорони навколишнього  природного середовища в процесі  будівництва об'єкта і проведення пусконагоджувальних робіт у  відповідності з вимогами природоохоронного  законодавства України і положеннями  вищезгаданого висновку держекоекспертизи

2. Будівельно-монтажні роботи зі  зведення будь-яких об'єктів повинні  проводитись з дотриманням вимог  природоохоронного законодавства  і забезпечувати ефективний захист  навколишнього природного середовища (земель, надр, водних об'єктів, атмосферного  повітря, рослинного та тваринного  світу) від забруднення і пошкодження.  Відповідні заходи повинні бути  передбачені в проектно-кошторисній  і оргадізаційно-технологічнш документації 3. Будівельнснмонтажні роботи на  територіях з обмеженим режимом  господарської діяльності (шовіщгі  об'єкти, їх охоронні зони тощо) повинні виконуватися тільки у відповідності з документами, які визначають статус таких територій, з дотриманням вимог відносно цих робіт, що містяться у висновках державної екогоітчної і держав» юї санпаг* іо-гігіенічної експертиз.

4. На території об'єктів, які  будуються, не допускається непередбачене  проектною документацією знищення  деревинно-кущової рослинності і  засипання кореневих шийок і  стовбурів дерев та кущів, що  ростуть.

5. Не допускається відведення  поверхневих стічних вод з  території будівельного майданчика  безпосередньо на рельєф без  здійснення інженерних ггоотиерозійних  заходів, які б надійно запобігали  виникненню осередків техногенної  ерозії фунтів Під час виконання  будівельних і планувальних робіт  родючий шар фунту повинен  зніматись і складуватись для  подальшого використання у процесі  благоустрою і озеленення територій,  рекультивації земель та для  меліорації малопродуктивних сільгоспугідь.

6. Тимчасові автомобільні дороги  та інші подїздні шляхи повинні виконуватися з урахуванням вимог щодо запобігання пошкодження сільськогосподарських угідь і деревиннечеущової рутинності

7. Будівельно-монтажні роботи в  зонах житлової забудови повинні  виконуватись з дотриманням вимог  щодо попередження пилоутворювання  і забруднення повітряного басейна.  Не допускається під час прибирання  відходів і сміття скидати  їх із будівель і споруд  без використання закритих лотків  і бункерів-накопичувачів.

8. При досяганні до водоносних  горизонтів під час виконання  бурових робіт необхідно застосовувати  заходи щодо запобігання неорганізованого  виливу підземних вод. Під час  виконання штучного закріплення  слабких ґрунтів необхідно передбачати  заходи щодо запобігання забруднення  підземних вод нижчележачих горизонтів. Ці заходи повинні бути передбачені  в проектно-кошторисшй і організащйно-технологічній  документації і неухильно здійснюватись  у прцесі ведення будівництва.

9. Проектом організації будівництва  (ПОБ) і проектами виробництва  робіт (ПВР) повинні передбачатися  заходи щодо очищення та знезараження  виробничих та господарсько-побутових  стоків, які утворюються на будівельному  майданчику. Ці заходи повинні неухильно виконуватись у процесі виконання будівельно- монтажних робіт.

10. Попутна розробка природних  ресурсів допускається тільки  в разі наявності проектної  документації, погодженої з відповідними  органами нагляду і місцевоїадміністрації.

11. Роботи з меліорації земель, створення озер та водосховищ, ліквідації ярів, балок, боліт  і відпрацьованих кар'єрів, які  виконуються попутно з будівництвом  об'єктів виробничого і житлово-громадського  призначення, можуть виконуватися  тільки в разі наявності відповідної  проектної документації, погодженої  в установленому порядку з  зацікавленими організаціями і  органами державного нагляду.

12. Роботи з розчищення, днозаглиблення  і берегозакріплення русел рік  і водоймищ аовинні щюводитись  тільки у відповідності до  спеціально розробленої з урахуванням  вимог водного Кодексу України  щодо даних питань документацієї,  погодженої і затвердженої в  установленому порядку.

13. Передбачене затвердженою документацією  знесення зелених насаджень, повинне  в обов'язковому порядку бути  компенсованим створенням рівновеликих (або більглих за площею і  кількістю) нових насаджень у  місцях, вказаних органами під  час погодження документації, або  при озелененні і впорядкуваїші  території об'єкта, що будується  і його санітарної зони. Організація  робіт пов'язаних зі знесенням  зелених насаджень, повинна передбачати  їх послідовність і поетапність,  що дозволить місцевій фауні  своєчасно мігрувати за границю  території об'єкта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Технология строительного  производства

 

8.1 ПРАВОВІЙ НОРМАТИВНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Законодавство України про охорону  праці являє собою систему  взаємопов'язаних нормативню актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і  ліїсувально-профілактичних заходів  та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Законодавство  складається із загальних законів  України та спеціальних законодавчих актів.

Загальними законами України, що визначають основні положення про охорону праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення», Закон України «Про охорону праці» та Закон України «Про пожежну безпеку». Окремі питання правового регулювання в галузі охорони праці містяться в деяких інших законах України. Крім законодавчих актів України, правові відносини в сфері охорони праці регулюються під законними нормативними актами: Указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями Уряду України, нормативними актами міністерства інших центральних органів державної виконавчої влади. Прикладом щцзашнного нормативно-правового акту з питань охорони праці є «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах».

До спеціальних законодавчих актів відносяться державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (ДНАОП)-це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання для всіх галузей, закріплюють також найважливіші гарантії безпеки, гігієни праці та пожежної

безпеки і в будівельному виробництві. На території України застосовуються державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ), а також цілий ряд СНиП (строительных норм и

правил) колишнього СРСР.

Важливими документами з охорони  праці є правила, в яких наведені вимоги щодо персоналу, санітарно-побутового забезпечення працюючих, технологічних  процесів і обладнання, заходів та засобів захисту робочих-будівельників  від травм та професійних захворювань.

Під час проектування, спорудження, реконструкції будівель і споруд слід враховувати вимоги охорони  праці щодо санітарії та гігієни, техніки безпеки, пожежної безпеки, які наведені в наступних нормативних  документах:

• ДержСанПіН 173-96 Державні санітарні  правила планування та забудови населених  пунктів.

• ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні  положення.

• ДБН Б.2.4-4-97 Планування та забудова сільських поселень.

• ДБН В.2.2-10-2001 Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я.

• ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. •ДБН В.2.2-11-2002 Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування.

Основні положення.

• ДБН В.2.2-13-2003 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурні оздоровчі споруди.

• ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

• ДБН В.2.2-3-97 Будинки та споруди  навчальних закладів.

• ДБН В.2.2-4-97 Будинки та споруди  дитячих дошкільних закладів.

• ДБН В.2.5-13-98 Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд.

• ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної  експлуатації електроустановок споживачів Держнаглядохоронгіраці.

• НАГТБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.

• РД 34.21.122-87 Инструкция по устройству молюїезащитьі зданий и сооружений.

• СН 276-74 Инструкция по проектированию бытовых зданий и помещений строительно-монтажных организаций.

• ДБН В. 1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва

• ГОСТ 12.1.030-81.ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.

• СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий.

• СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.

• СНиП 2.09.02-85 Производственные здания.

• СНиП 2.08.01-89 Жилые здания.

• СНиП Ш-4-80 Техника безопасности в строительстве.

2 ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

2.1 Шкідливі фактори будівельного  виробництва та основні заходи  і засоби щодо збереження і  покращання здоров'я, підвищення  рівня працездатності робітників-будівельників

Будівельне виробництво суттєво  відрізняється від сучасних високомеханізованих  виробничих підприємств цілим рядом  санітарно-гігієнічних особливостей, які потребують специфічних заходів

щодо вирішення виникаючих проблем:

- виконання робіт на відкритому  повітрі в різних кліматичних  умовах, які ускладнюють створення  і підтримання нормальних параметрів  мікроклімату на робочих місцях;

- постійне переміщення робочих  місць і знарядь праці, що  потребує кожного разу знову  вирішувати питання охорони праці;

- недостатній рівень механізації  і автоматизації будівельних  виробничих процесів, що викликає  необхідність витрати значних  фізичних зусиль, і підвищеної  уваги до змін виробничої ситуації;

- виконання будівельно-монтажних  робіт інколи на значній висоті, що створює значну небезпеку  для працюючих, особливо в умовах  недостатньої освітленості і  несприятливих метеорологічних  факторів;

- необхідність суміщення професій, близьких за характером праці.

Ці особливості умов праці робочих-будівельників  визначають специфіку форм і методів  санітарно-гігієнічного та медичного  обслуговування працюючих на будівельному майданчику.

У процесі праці на робітника-будівельника коротко або довгочасно діють шкідливі фактори. Згідно з ДСТУ 2293-93 „Охорона праці. Терміни та визначення " шкідливий виробничий фактор -виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника. Ці фактори називають виробничими шкідливостями.

До фізичних шкідливостей на робочому місці будівельника відносять незадовільні параметри мікроклімату, підвищені загазованість та запиленість повітря робочої зони, надмірні рівні шуму та вібрації, недостатня освітленість тощо.

До хімічних шкідливостей відносяться в основному хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, та такі, що впливають на репродуктивну функцію.

Біологічні шкідливості пов'язані з дією на організм робітника-будівельника різних патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів тощо).