Безопасность жизнедеяльности в школе

Важливим складником шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я.Об’єктами вивчення охорони здоров’я в школі є особливості розвитку і гігіена організму школяра;гігієнічне значення природних факторів зовнішнього середовища і використання їх дня загортування учнів. Гігієнічні вимоги до будинку школі і санітарно – технічного устаткування в школі, до обладнення школи і до навчальних посібників; гігієнічні основи навчання і виховання дітей; харчування учнів;профілактика хвороб у дітей шкільного вікую. Бути обізнаним з цими питаннями повинен кожний педагог, бо недодержання техніки безпеки, пожежної безпеки та санітарії може спричинится до порушень нормального розвитку дитячого організму і до різних захворювань. Перед охороною здоров’я стоять великі завдання. Вона не тільки повинна знайти засоби для пом’якшення впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища на дитячі організми, а і використати ті з природних і штучно – створюваних умов, які можуть сприятливо позначитися на розвитку організму, підвищити його життєвий тонус, працездатність, опірність захворюванням. Охорона праці повинна допомогати і вдосконалюти природу людини, її фізичні і психічні властивості.Пріоритетною і найважливішою національною потребою для України залишається забезпечення безпеки життєдіяльності дітей в процесі їх трудової діяльності. Питання забезпечення безпеки в школі вирішуються на основі законодавчих, нормативно-правових актів про охорону праці, а також галузевих  і територіальних цільових програм покращення умов і охорони праці: Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про охорону праці», «Про цивільну оборону України», «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку», Кодексом законів про працю, що дає змогу створити базу для подальшого розвитку системи управління цією важливою сферою.

1. Закони про охорону праці

Одним із основних завдань, які потрібно виконати, щоб успішно  виконати вимоги державної політики в галузі охорони праці, є значне підвищення рівня усієї профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідно до закону України  «Про охорону праці» розроблено ряд  законодавчих і нормативних актів  з охорони праці, які потребують термінового їх вивчення і реалізації. Необхідно розробити програму у  системі навчання з питань охорони  праці, проведення інструктажів у навчальних закладах. Особливу увагу слід приділити навчанню з питань охорони праці. З цією метою в школах доповнені програми темами «Дорожній рух» та «Охорона навколишнього середовища». Зміст кожної теми потрібно уточнювати, віходячи з умов роботи конкретного навчального закладу і зажено від віку учнів. Слід приділити увагу питанням пов’язаним з обслуговуванням, застосуванням технічних засобів праці або технологічним процесом, що характеризується підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоді здоров’ю, майну, довкіллю. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні під час трудового і професійного навчання проходять у навчальному закладі інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних віпадків, а також правил поведінки у разі винекнення аварій. Організацію начання та перевірки знань з питань охорони праці працівників здійснюють спеціалисти, яким роботодавцем доручена організація цієї роботи. Форма навчальної документації та порядок їх ведення здійснюється відповідно до вимог законодавства та нормативно – правових актів у галузі освіти.

Крім навчання з охорони  праці, в навчальному закладі  проводяться навчання з питань охорони  життя, здоров’я, пожежної, радіоційної безпеки, безпеки дорожнього руху, попередження побутового травматизму. Ці питання входять до курсу предметів і дисціплін з безпеки життєдіяльності. Обсяги, зміст навчання та форми перевірки знань з питань безпеки життєдіяльності визначаються навчальними планами і програмами, затверженими Міністерством освіти і науки України.

2. Гігієна праці,санітарно – гігієнічні вимоги

Гігієнічне забезпечення оптимальних умов життєдіяльності  дітей - основа збереження їх здоров’я.

 Гігієна дітей та підлітків є розділом вікової гігієни, що визначає засоби, за допомогою яких формується здоровий організм на все подальше життя.

Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал загальноосвітнього навчального закладу, а також  відповідальна особа, призначена наказом  керівника загальноосвітнього закладу.

У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні  групи приміщень: основні (класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії, спортивний зал, майстерні для трудового  навчання) та допоміжні (приміщення для  денного сну шестиліток, спокійних  ігор, гардероб, рекреації, бібліотека, медичний кабінет, буфет, їдальня, умивальні  й туалетні кімнати та ін.) приміщення, актовий зал, адміністративні тощо.

Класні кімнати (навчальні  приміщення) для учнів І-ІV класів слід розміщувати тільки на першому  поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших  вікових груп.

Якщо в школі існує  кабінетна система навчання, то вона потребує розміщення кабінетів у  межах 1-2 поверхів так, щоб перехід  в кабінет займав не більше 2 хвилин.

Кабінети з предметів  які найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 5-9 класів на першому поверсі, для 10 11 класів на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів - 2-4 на один предмет (залежить від місткості школи). Всі інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому поверсі.  Спортивну зону будують у глибині ділянки. Основними її елементами є гімнастичний майданчик, який, у свою чергу, обладнують підвісним знаряддям (жердини, кільця, канат), гімнастичною стінкою, брусами тощо.

Температура повітря у  навчально-спортивних приміщеннях  в залежності від кліматичних  районів повинна мати наступні величини у спортивних залах – 15-17˚С, роздягальнях при спортзалах – 19-22˚С, душових  – 25˚С, роздягальнях при душових  – 20-23˚С, туалетах – 17-20˚С. Гігієнічними вимогами до будівельних матеріалів для спортивних споруд є: низька тепло- і звукопровідність, незначна гігроскопічність.

Для підлог у спортзалах краще використовувати дерев’яне  покриття. У роздягальнях, гардеробах, буфетних і масажних кімнатах підлогу  краще покривати лінолеумом, який дозволяє проводити прибирання. Таке покриття також забезпечує добру  теплоізоляцію.

Основні гігієнічні стандарти  щодо навчальних приміщень:Загальна площа  класної кімнати - 50 м2, довжина  - 8-8,4 м, висота - 3 м, ширина - 6-6,3 м. Площа  класної кімнати на одного учня - 1,45 м2. Температура повітря - +18°С. Кількість  повітря на одного учня - 16-20 м3 /год. Швидкість руху повітря  - 02,-0,4 м/с. Відносна вологість повітря - 40-60%. Гранично допустима концентрація СО2 - 0,1%. Світловий  коефіцієнт - 1 : 4. Відношення площі кватирок до площі підлоги - 1 : 50. Коефіцієнт природного освітлення - 800-1000 лк

а) природне освітлення

Особлива увага в загальноосвітніх навчальних закладах повинна приділятись  освітленню навчальних приміщень. Оптимальне освітлення, при якому забезпечуються високий рівень зорових функцій  і загальної працездатності учнів, становить 1000-1200 лк. Освітлення повинно бути не тільки достатнім, а й рівномірним. Найбільш сприятливим є природне освітлення робочих поверхонь у навчальних приміщеннях при лівосторонньому розміщенні вікон. Освітленість приміщення знижується на 50-70 %, якщо вікна забруднені. Тому за санітарно-гігієнічними вимогами зовнішню сторону вікон треба мити 3-4 рази на рік, а внутрішню поверхню - 1-2 рази на місяць. Навчальні приміщення повинні бути забезпечені сонцезахисними пристроями - зовнішніми та внутрішніми (жалюзі чи штори). Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється облаштовувати навчальні приміщення так, щоб світловий потік був спрямований праворуч, спереду від учнів, крім майстерень з обробки металу, де повинен переважати правосторонній або прямий світлорозподіл. При загальній площі класної кімнати 64 м2 і більше обов'язково слід передбачити додаткове освітлення через рекреаційні приміщення. Якщо глибина приміщення становить більше 6,0-6,5 м, то необхідне двобічне освітлення.

Класні кімнати та кабінети провітрюють на перервах, а рекреації  під час уроків.

До початку занять і  після їх закінчення необхідно здійснювати  наскрізне провітрювання навчальних приміщень. Тривалість наскрізного  провітрювання визначається погодними  умовами згідно з таблицею.

3. Техніка безпеки

а) обладнання навчального кабінета (зокрема з іноземної мови)

Обладнання навчальних кабінетів  здійснюється з урахуванням правил техніки безпеки. Меблі та інше навчальне обладнання класних кімнат (кабінетів) повинні розміщуватись відповідно до санітарно-гігієнічних норм, які передбачають урахування відстані парт від класної дошки (3 м - мінімальна), між рядами парт, між вікнами та рядом парт біля них; стелажі, полки, портрети, технічні засоби навчання укріплюються та встановлюються так, щоби було зручно ними користуватись і щоб вони не загрожували життю та здоров'ю учнів. Важливо, щоб розмір парт відповідав віку дітей та їх зросту. Кут зору між площиною класної дошки та лінією погляду учнів повинен дорівнювати 90°, а для учнів, які сидять за першими партами, мінімально допустимий кут зору 30-35°. Залежно від призначення, виділяють три види дитячих меблів:

1)  робочі меблі - столи,  стільці, шкільні парти, шкільні  лави, класні дошки, лабораторні  столи, верстати тощо;

2)  допоміжні меблі - шафи, вішалки, ящики.

Найкраще основні гігієнічні вимоги щодо шкільних меблів можна  прослідкувати на класичній шкільній парті (парта Ерісмана). Розрізняють  такі критерії гігієнічної оцінки шкільних меблів: глибина сидіння, що повинна  становити від 2/3 до 3/4 довжини стегна; диференція (відстань по вертикалі  від заднього краю криш від сидіння  до ліктя вільно опущеної руки з  додаванням 5-6 см; дистанція сидіння (відстань по горизонталі між переднім краєм сидіння та проекцією заднього краю кришки стола на площину сидіння) буває позитивною (коли є проміжок між сидінням і' заднім краєм стола), негативною (коли край сидіння заходить за край стола) і нульовою (коли краї співпадають). Найкраща дистанція - негативна  і повинна становити 4-7 см. Дистанція  спинки (відстань від спинки стільця  до заднього краю кришки стола) повинна  перевищувати передньо-задній розмір грудної клітки учня на 5-6 см. Кут  нахилу кришки стола оптимальний  у межах від 12 до 15". При невідповідності  розмірів шкільних меблів зросту учнів  розвиваються порушення постави.

Для профілактики порушень постави не менше 2-ох разів на рік  школярів пересаджують з першого  ряду в третій і навпаки, не порушуючи  відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням зору і слуху. Відповідно до діючих санітарно-гігієнічних  норм, у класних кімнатах площа  на одного учня не повинна бути менше 1,25 м2, а в навчальних кабінетах  чи лабораторіях - 1,4-1,65 м2 (залежно від  профілю лабораторії), довжина класної кімнати - 9 м, ширина - від 5,7 до 6,2 м, висота приміщення не менше 3 м. Серед зовнішніх факторів, що сприяють поліпшенню розумової працездатності суб'єктів навчально-виховного процесу, є вимоги до їх посадки за столом чи партою. Робоче місце має бути постійним. Висота стільця має бути такою, щоб ноги спирались повною стопою на підлогу, утворюючи в тазостегновому й колінному суглобах прямі або трохи тупі кути. Стегна на 2/3-3/4 довжини повинні бути на сидінні. Під час роботи стілець засувають на 3-5 см за кришку столу. Під час читання й писання найбільш доцільна поза з легким нахилом уперед. Під час слухання пояснення вчителя можлива «задня» поза, коли учень сидить, відкинувшись на спинку стільця.

 б) організація навчально - виховного процесу

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і  форм власності розпочинається І  вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року для учнів початкової школа ве може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх, навчальних закладах ІІ-ІІІ ступеня -190 робочих днів.

Протягом навчального  року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним  обсягом не менше 30 днів. Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: у перших класах - 35 хвилин, у других-четвертих - 40 хвилин, у п'ятих-одинадцятих -45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідним органом управління освітою та установою державної санітарно-епідеміологічної служби. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничого-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури. Для учнів 5-9 класів спарені уроки допускаються при проведенні лабораторних і контрольних робіт, написанні творів, уроків трудового навчання. У 10-11-х класах допускається проведення спарених уроків з основних і профільних дисциплін (предметів). При складані розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

Навчання у загальноосвітніх навчальних закладах нового типу організовується  в одну (першу) зміну. До І-го класу  приймаються діти, як правило, з б  років. Прийом дітей здійснюється за бажанням (заявою) батьків та медичною довідкою про став здоров'я дитини і встановленого зразка. Тривалість звичайних перерв у школі повинна становити 10 хвилин, великих - 20-30 хвилин. Оптимальна тривалість щоденних домашніх занять для учнів 1-4-х класів становить - 1-1,5 години, для учнів 5-6 класів - 2 години, для учнів 7-8 класів - 2,5 години, для учнів 9-11 класів - не більше ніж 3 години. Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на ІІ-ІУ уроках дня посеред тижня.

Моя навчально - педагогічна  практика проходила на базі Нікіпольскої середньої загальноосвітньої школі №7.  Пробні уроки я проводила у 8му класі з англійської мови. Кількість учнів в класах становила 24 учні. Для організації навчальної роботи, клас був поділений на групи по 12 учнів в кожній. Уроки проходили виключно в кабінеті іноземної мови. Його обладнання здійснювалося з урахуванням правил техніки безпеки. Класна кімната відповідає стандартним розмірам, світла, відповідає нормам теплового режиму. Кабінет обладнений меблями, які відповідали віковим особливостям учнів. В кабінеті застосовувалось штучне освітлення електричне із застосуванням люмінесцентних ламп. Для здійснення навчально – виховної роботи використовувались слідучі технічні засоби навчання: комп’ютер, магнітофон.  Учні і вчителі дотримувалися правил санітарно – гігієнічних норм під час проведення уроків та перерв.