Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Июня 2013 в 01:07, курсовая работа
Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, викликані процесами усередині землі. Час від часу на окремих ділянках земної кори, у зв'язку з глибинними фізичними і хімічними процесами, які відбуваються всередині, виникають напруження. Вони можуть бути викликані зближенням чи розходженням окремих плит земної кори або вертикальними рухами певних її блоків. Накопичуючись протягом більш-менш тривалого часу, напруження зрештою розряджаються шляхом стрімких і миттєвих переміщень ділянок земної кори.
Поширення землетрусів підлягає певним закономірностям: там, де формуються великі гори та впадини, звичайно і проявляються сильні землетруси. На земній кулі щорічно реєструється більше ста тисяч підземних поштовхів, з яких близько ста — з певним ступенем руйнування. Фахівці оцінюють середні річні збитки від землетрусів близько 70 млрд. дол.
Вихідні дані варіанту …………………………………………………………...3
Розділ1. Визначення впливу вражаючих факторів НС при землетрусах…….......4
1.1 Землетрус та його різновиди………………………………………………….4
1.2 Визначення характеристик небезпечних геологічних процесів……………5
1.3 Попередження можливих наслідків при землетрусах……………………....8
Розділ 2.Визначення впливу вражаючих факторів при техногенних вибухах…………………………………………………………………………………10
2.1 Визначення характеристик вражаючих факторів техногенних вибухів………………………………………………………………………………….10
2.2 Визначення параметрів ударної хвилі при вибуху ППС у приміщені…………13
2.3 Розрахунок параметрів зон теплового впливу при вибухах ППС…….14
2.4 Розрахунок характеристик зони токсичного задимлення, що утворюється під час пожеж ……………………………………………………………………………15
Розділ 3.Визначення наслідків радіаційного ураження ………………………….17
3.1 Поняття радіаційного ураження………………………………………………17
3.2 Визначеннявпливу вражаючих факторів при аварії з викидом радіоактивно небезпечних речовин…………..18
Розділ 4. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом НХР…………………………………………………………………………….22
4.1Довгострокове (оперативне) прогнозування…………………………………..22
4.2 Аварійне прогнозування……………………………………………………….25
Список використаної літератури…………………………………………………31
Додатки…………………………………………………………………………….
3. За значенням α та tп, визначимо допустиму тривалість роботи , за табл. 3.4.
Тдоп = 10,00 год., хв.
в) розрахунок
радіаційних втрат при
За табл. 3.3 Додаток 3 визначимо відсоток радіаційних втрат, за табл. 3.5 Додаток 3 визначимо відсоток і час початку втрати працездатності, а також загальні втрати на 30 добу та можливість смертельних уражень.
Відсоток радіаційних втрат : відсутній
Час початку втрати працездатності : -
г) визначимо режим радіаційного захисту у ЗРЗ.
На основі прогнозованого або виміряного на момент випадання опадів рівня радіації на ранній фазі аварії, визначити номер режиму та заходи щодо захисту населення, користуючись таблицею 3.6 додаток 3.
Рп = 10 мР/год
№ режиму : 3
Режимні заходи із захисту населення:
-Укриття
дітей, герметизація приміщень,
-Обмежене
перебування на відкритому
-Встановлення
санітарних бар’єрів на входах
у квартири йодна профілактика
дітей, обмежене перебування
-Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири
-Йодна профілактика всього населення
- Часткова евакуація (дітей та вагітних жінок).
Розділ 4. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом НХР
4.1Довгострокове (оперативне) прогнозування.
ХНО – це промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або складуються постійно або тимчасово, знищуються тощо) одна або декілька НХР.
НХР – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.
Хімічна аварія – аварія на ХНО, що приводить до виливу або викиду НХР, які здатні привести до загибелі або хімічного зараження людей, продовольства, харчової сировини та кормів, сільськогосподарських тварин і рослин, або до хімічного зараження довкілля. За цих умов виникає хімічна обстановка.
Під оцінкою хімічної обстановки розуміють визначення масштабу та характеру зараження НХР, аналіз їх впливу на діяльність об’єктів, сил ЦЗ і населення.
З метою визначення єдиного порядку оцінки хімічної обстановки та підвищення якості планування заходів щодо захисту населення у разі аварії на ХНО наказом МНС № 73 від 27.03.2001 року затверджено Методику прогнозування наслідків впливу (викиду) НХР при аваріях на промислових об’єктах і транспорті.
Ця методика може бути використана для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО й АТО.
Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення ступеня небезпеки ХНО та АТО, можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.
Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються наступні вихідні дані:
Визначимо глибину зони можливого хімічного забруднення Г, км, за табл. 4.1. Додаток 4.
Qo=60 , при -20оС зменшується на 5%
Вид НХР : хлор
Г=19,19 км
Зона хімічного забруднення менша за відстань від ХНО до ОЕ,оскільки 19,19 < 40.
Для визначення кількості людей, які проживають в зоні можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) визначається її площа.
ЗМХЗ – територія, в межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.
SЗМХЗ=3,14Г2, км2.
SЗМХЗ=
Для визначення кількості людей, які можуть зазнати впливу НХР розраховується площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ).
SПЗХЗ=0,11Г2, км2.
SПЗХЗ=
При довгостроковому прогнозуванні ЗМХЗ на картах та схемах має вигляд круга з радіусом, що дорівнює глибині Г. ПЗХЗ – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса. З огляду можливого переміщення хмари НХР під впливом зміни напрямку вітру та інших метеорологічних умов, зображення ПЗХЗ наносяться пунктиром.
Рис.3. Вигляд зони можливого зараження при довгостроковому прогнозуванні
NЗМХЗ=ρ·SЗМХЗ,осіб.
NЗМХЗ=5000∙1156,32=5781600 осіб.
де ρ - середня щільність населення для цієї місцевості, осіб/км2.
NПЗХЗ =ρ·SПЗХЗ,осіб.
NПЗХЗ =5000∙40,5=202500 осіб
При довгостроковому прогнозуванні можна сказати,що при ЗМХЗ може постраждати дуже значна кількість людей,яким потрібно забезпечити захист від НХР. Отже попередження аварії повинно проводитись дуже відповідально і на ньому не можна економити. А також потрібно розробити план евакуації і бути постійно готовими до дій,які проводяться під час НС.
4.2 Аварійне прогнозування
Аварійне прогнозування
Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:
Послідовність оцінки при аварійному прогнозуванні є наступною:
Sp=
де h – товщина шару розлитої НХР, м (прийняти 0,05 м), d – густина НХР, т/м3 (визначається за табл.4.2. додатку 4),
Rp=
Так як швидкість вітру 4 м/с,а ступінь вертикальної стійкості повітря - ізотермія,то днем та вночі буде напівясно і похмуро.
Г= 19,19∙0,5=9,59 км.
де w– швидкість переносу переднього фронту зараженного повітря в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год (табл. 2.6дод.2).
Для подальших розрахунків береться менше із двох значень глибини зони зараження Г та величини глибини переносу повітряних мас .
SЗМХЗ=8,72.10-3. Г2.j , км2,
SЗМХЗ=8,72∙10-3∙9,592∙45=36,09 км2.
де j– коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 4.7 додатка 4).
SПЗХЗ =k∙Г2N0,2, км2,
SПЗХЗ =0,133∙9,592∙40,2=16,14 км2.
де k – коефіцієнт, що залежить від СВСП і дорівнює при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133, при конвекції – 0,235; N– час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (час прогнозу).
Ш=0,3∙9,590,75=1,6 км.
де Г – прийнята глибина зони забруднення.
При аварійному прогнозуванні від місця аварії в напрямку вітру будується вісь зони хімічного забруднення. Симетрично вісі будується сектор ЗМХЗ. Кутовий розмір сектора j залежить від швидкості вітру: при швидкості 4 м/с–j = 45° (рис. 4).
Рис.4. Вигляд зон можливого забруднення при аварійному прогнозуванні в залежності від швидкості та напрямку вітру.
Вид НХР: хлор
Ступінь вертикальної стійкості повітря : ізотермія
Qo=60 т.
tпов= -20ОС.
t=
де X – відстань від місця аварії до об’єкту, км.
NЗМХЗ=ρ·SЗМХЗ, чол.
NЗМХЗ=5000∙36,09=180450 чол.
де ρ - середня щільність населення для цієї місцевості, чол/км2.
NПЗХЗ=ρ·SПЗХЗ, чол.
NПЗХЗ=5000∙16,14=80700 чол.
Висновок стосовно кількості населення, яке за прогнозом може постраждати в ЗМХЗ при аварійному прогнозуванні.
Оцінимо можливі втрати робітників і службовців ОЕ від дії НХР в осередку хімічного ураження за таблицею 4.9 додатку 4.
Можливі втрати(в протигазах) робітників:
-на відкритій місцевості 1-2%,
-в будівлях або простіших сховищах до 1%.
При аварійному прогнозуванні отримали невелику кількість людей,які можуть піддатися впливу НХР. Але все одно повинен бути чітко розроблений механізм визначення руху хмари після аварії, попередження та евакуації людей ,які живуть в напрямку руху хмари.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ