Аудит готової продукції і товарів

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА «ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ»

 

 

Реферат

 

з дисципліни Інформаційні системи бухглатерского обліку та аудиту

з теми Аудит готової продукції і товарів

 

 

 

 

Студентки 3 курсу

Спеціальності 0201

Кекіної А. С.

 

 

 

 

 

 

 

 

2012

ЗМІСТ

ВСТУП  3 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ 4

1.1 Аналіз основних понять  і наукових напрямків з аудиту 4 

1.2. Аналіз нормативно-правової  бази та літератури з аудиту 5

2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 6

2.1. Розробка методики  аудиту готової продукції 6

2.2 Загальний аудиторський  ризик та його складові 6

2.3 Підготовка плану і програми перевірки 7

3. ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ 8

 

ВИСНОВКИ 17

Використані джерела 18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Поступовий перехід народного господарства України до ринкових відносин призвів до появи спільних підприємств, господарських товариств, бірж, комерційних банків, інвестиційних фондів тощо.

У зв`язку з виникненням підприємств з різними формами власності стало зрозумілим те, що традиційна система фінансового контролю в тому вигляді, в якому вона існувала при адміністративно-командній системі управління, не може захистити ні інтереси держави, ні інтереси власника. Саме власника, а не когось іншого. На сьогодні співвласником в Україні є громадяни - засновники господарюючих суб`єктів, громадяни-акціонери, які взяли участь у приватизації державного майна, колективи громадян та держава. В економічному відношенні всі ці власники відділені від своїх часток власності, що перебувають у різних господарюючих суб`єктах (акціонерних товариствах, довірчих товариствах, комерційних банках, інвестиційних компаніях тощо), в результаті чого не можуть володіти об`єктивною і достовірною інформацією про використання цієї власності. Адже саме власнику необхідна подібна інформація про фінансовий стан підприємства, його потенціал і стабільність у майбутньому. Власник має і повинен знати, наскільки ефективно використовуються вкладені ним у підприємство кошти. Але не кожен, хто здійснює управління майном і коштами цих власників, зацікавлений подавати їм достовірну інформацію про результати своєї діяльності. Майнові інтереси всіх власників має захистити держава.

.

 

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ

 

1.1 Аналіз основних  понять і наукових напрямків  з аудиту

 

Аудит у західній теорії і практиці прийнято вважати процесом, за допомогою якого компетентний незалежний працівник накопичує й оцінює свідчення про інформацію, що піддається кількісній оцінці і стосовної до специфічної господарської системи, щоб визначити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям.

Аудит має древню історію. Думають, що фактично ще в Древньому Єгипті (близько 2600 р. до н.е. ) існували чиновники, що сполучали функції обліку, керування і контролю.

У Римській імперії (1 - 26 р. н.е. ) контрольні функції здійснювалися спеціальними службовцями (куратори, прокуратори, квестори). Після падіння Римської імперії аудит одержав широке поширення в Італії. Купці Флоренції і Венеції використовували працю аудиторів для перевірки платоспроможності капітанів торгових судів, що везли величезні багатства на свій континент. У цей час аудит мав строго цільовий напрямок - запобігання помилок.

Батьківщина сучасного аудита - Англія. Писемні пам'ятки, що вказують на існування аудиторства в Англії, восходять до 13-14 вв. Прийоми аудита до той час складали переважно в детальній перевірці кожної операції, тестування чи вибіркова перевірка, як аудиторські процедури, були невідомі.

В історії розвитку аудита можна виділити кілька періодів:

до 1500 р.;

1500 - 1830 (1860) р.;

1830 (1860) - 1905 р.;

1905 - 1933 р.;

1933 - 1940 р.;

з 1940 р. по нинішній час.

Перший період закінчувався в 1500 р. Ця дата відзначена довільно, але вона найбільше точно відбиває стан "перелому" у загальній економічній ситуації. Однієї з причин цього з'явилося відкриття Америки, і як наслідок збільшення обсягу товарів, капіталу, робочої сили в загальносвітовому масштабі. Інша причина - 1494 р. по праву вважається датою підстави навчання про подвійний запис (Лука Пачоллі).

 

1.2. Аналіз нормативно-правової  бази та літератури з аудиту

 

Проведення аналізу та контролю за випуском продукції та її реалізацією вимагають використання нормативної бази.

Використання нормативної бази дасть можливість правильно організувати і провести аналіз та контроль на підприємстві, зробити правильні висновки за результатами аналізу.

Перш за все, необхідно звернути увагу на Закони України, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які регламентують організацію ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. Нормативні документи, їх короткий зміст та можливість використання в аналізі, контролі та аудиті наведено в таблиці 1.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

2.1. Розробка методики  аудиту готової продукції

 

Методика є важливим інструментом роботи аудитора. Перед проведенням аудиторської перевірки необхідно скласти на ряду з планом аудиту методику проведення майбутньої перевірки в якій мають бути визначені всі контрольні точки процесу аудиту.

Законом України “Про аудиторську діяльність” визначено, що аудит проводиться на підставі угоди між аудиторською фірмою (аудитором) і замовником. Незалежність на цьому етапі виявляється у виборі замовника. Проте в міжнародних стандартах обов`язково вказується на необхідність оцінки усіх аспектів незалежності під час укладання такої угоди, тому що аудиторська фірма буде нести відповідальність за порушення вимог до незалежності і результати аудиту визнаються недійсними.

Розподіл відповідальності за оцінку звітності між аудитором та замовником ґрунтується на Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні та статті 11 Закону України “Про аудиторську діяльність”. Закон також передбачає право аудитора (аудиторських фірм) на залучення до участі у перевірці на договірних засадах фахівців різного профілю. Проте питання відповідальності за роботу інших аудиторів та експертів залишилось невирішеним ні чинним законодавством, ні затвердженими нормативами. Як правило, на це обов`язково звертають увагу в аудиторському висновку, а в Нормативі №13 такі ситуації не розглядаються.

2.2 Загальний аудиторський ризик та його складові

 

У процесі підготовки загального плану і програми аудита аудиторська організація оцінює ефективність системи внутрішнього контролю, що діє в економічного суб'єкта, і робить оцінку ризику системи внутрішнього контролю (контрольного ризику). Система внутрішнього контролю може вважатися ефективної, якщо вона вчасно попереджає про виникнення недостовірної інформації, а також виявляє недостовірну інформацію. Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю, аудиторська організація повинна зібрати достатню кількість аудиторських доказів. Якщо аудиторська організація вирішує покластися на систему внутрішнього контролю і систему бухгалтерського обліку для одержання достатнього ступеня впевненості у вірогідності бухгалтерської звітності, вона повинна відповідним чином скорегувати обсяг майбутнього аудита.

 

2.3 Підготовка плану і програми перевірки

 

Аудитор повинний ретельно планувати свою діяльність по трьох основних причинах: це дає аудитору можливість одержати достатню кількість свідчень про положення справ клієнта, допоможе удержати в розумних межах витрати на аудита і дозволить уникнути непорозумінь із клієнтом.

Задачі планування аудита:

• встановлення етапів і термінів роботи з клієнтом;
• визначення витрат;
• раціональне використання робочого часу фахівця;
• підготовка адекватної робочої групи фахівців для роботи з клієнтом;
• визначення розділів аудита, що мають найбільше значення для формування аудиторської думки;
• створення умов для здійснення послідовного контролю за аудитом;
• забезпечення взаємодій з бухгалтерією аудиторської фірми з питань фінансового планування.

 

 

3. ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

Збільшення обсягів виробництва та насичення ринку товарами з платоспроможним попитом є одним з найважливіших завдань усіх галузей господарства України на етапі реформування економіки. Тому основним завданням контролю у сучасних умовах є активний вплив на процеси виробництва з метою забезпечення споживачів високоякісними товарами (роботами, послугами).

 Основні завдання аудиту  готової продукції та операцій  з продажу товарів (робіт, послуг) є:

- перевірка правильності  та своєчасності оформлення документів  про рух готової продукції  і товарів у матеріально відповідальних  осіб;

- контроль за відвантаженням  продукції та розрахунками з  покупцями відповідно до укладених  контрактів;

- контроль за операціями  з продажу товарів;

- перевірка правильності  оформлення операцій у бухгалтерському  і податковому обліку та точності визначення результату з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

 Основними джерелами  інформації аудиту готової продукції  та операцій з продажу товарів є:

- акти здавання-приймання, здавальні накладні, накладні;

- вантажні декларації, рахунки-фактури, митні декларації;

- матеріали інвентаризацій;

- картки складського  обліку, сортові оборотні відомості;

- картки кількісно-сумового  обліку, матеріальні звіти;

 - оборотні відомості (у розрізі матеріально відповідальних

- осіб і номенклатурних номерів);

- журнали реєстрації  доручень;

- відомості аналітичного  обліку з покупцями та замовниками;

- журнал-ордер № 5;

- головні книги;

- баланси підприємства та форми звітності.

 До готової продукції  належить продукція, обробка якої  закінчена і яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно  з умовами договорів із замовниками  та відповідає технічним умовам і стандартам.

 У зв'язку з цим  першим етапом аудиту готової  продукції є перевірка достовірності  даних первинних документів, які  підтверджують здання готових виробів на склад. Тут слід установити, чи не були зараховані до складу готової продукції вироби, обробка яких не була закінчена в звітному періоді. Це можна виявити, переглядаючи документи з обліку виробничих витрат, і встановити, чи не списувалися матеріали і чи не нараховувалася заробітна плата на доводку виробів, які були відображені у минулому періоді як готова продукція.

 Готова продукція в  синтетичному обліку оцінюється за фактичною виробничою її собівартістю. Однак ця фактична собівартість визначається тільки в кінці місяця, а надходить готова продукція на склад щоденно. Тому на підприємствах зі значною номенклатурою поточний облік її руху ведеться за твердими обліковими цінами - оптовими, роздрібними, договірними, плановими. При цьому окремо визначаються відхилення фактичної виробничої собівартості від її вартості за обліковими цінами. Ці відхилення відображаються в облікових регістрах не за кожною позицією, а за окремими групами готової продукції. Залежно від цього аудитору слід перевірити точність оцінки окремих видів готової продукції.

 Облік готової продукції на складах здійснюється в кількісному виразі в картках складського обліку, сортових оборотних відомостях чи матеріальних звітах. Відповідальність за наявність, збереження та рух готової продукції покладається на матеріально відповідальних осіб (завідувач складу, комірник тощо). Аудитор повинен перевірити, чи укладені з цими особами договори про повну матеріальну відповідальність, бо саме вони підписують прибуткові та видаткові документи про рух готової продукції на складі.

 

 У деяких випадках  підприємства можуть приховувати вироблені чи придбані для продажу товари. Тому під час аудиту необхідно провести повну чи часткову інвентаризацію товарів і готової продукції. Методика проведення такої інвентаризації аналогічна методиці інвентаризації виробничих засобів.

 Фактичний обсяг відвантаженої  покупцям продукції перевіряється  за даними відомості аналітичного  обліку розрахунків з покупцями та замовниками. На основі аналітичних даних аудитор має не тільки визначити загальний обсяг поставок продукції підприємства в цілому, але й перевірити розрахунки з окремими покупцями і встановити, чи не відвантажувалася продукція підприємствам, які мають велику дебіторську заборгованість. Також слід перевірити, чи всі документи про відвантаження готової продукції включені до цієї відомості. У разі встановлення невідповідності даних аналітичного обліку про обсяги відвантаженої продукції даним первинних документів аудитор повинен встановити та зазначити це у акті.