Аудит денежных средств

Аудит – конспект лекцій (УДПСУ)

 

1. Закономірність аудиторського контролю і його розвиток в Україні.

 

2. Суть, мета і завдання аудиту.

 

3. Місце аудиту в системі фінансово-господарського контролю. Відмінність аудиту від ревізії фінансово - господарської діяльності підприємства.

4. Нормативи аудиту.

 

Самостійна робота.

1. сутність і зміст аудиту

 

2. місце аудиту в системі фінансово - господарського контролю.

3. Необхідність аудиту в умовах ринкової економіки.

 

1. Перехід економіки на ринкові відносини пов'язаний з розширенням прав підприємств, демократизацією управління і використання економічних важелів і стимулів, спрямованих на підвищення ефективності праці та її оцінки за економічним результатом. У зв'язку з цим визначається новий напрямок економічного контролю фінансово-господарської діяльності підприємств - незалежний аудиторський контроль.

Закономірність виникнення аудиторського  контролю в Україні обумовлена проведенням  приватизації державного майна, управління яким проводив власник адміністративними  методами, використовуючи для цього різні державні структури.

 

Створення спільних підприємств з  іноземним капіталом, орендних, комерціалізованих, кооперативів, приватних та інших  суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами господарювання і власності, керуючись Законами України про власність, підприємницьку діяльність, власник набув право сам обирати незалежний контроль своєї фінансово-господарської діяльності.

Таке право власника закріплено Законом України про аудиторську  діяльність, який передбачає організаційне і методичне забезпечення виконання контрольних функцій аудиту на договірних засадах з власником, передбачає відповідальність сторін за об'єктивну, неупереджену перевірку фінансової діяльності, відображення результатів її результатів у публічній звітності та правильність розрахунків з державою по оплаті податків, нарахованими девідентами акціонерам і володарям цінних паперів.

 

Державна податкова служба та її податкові інспекції мають право  вимагати від підприємств і підприємців  при поданні річних звітів про фінансово-господарську діяльність представлення сертифікатів (актів) про перевірку достовірності бухгалтерського обліку і звітності, а також мають право вимагати акти установи НБУ при наданні кредитів, цим же правом користуються комерційні банки, органи державної статистики з питань їх компетенції.

Аудит в сучасному розумінні  існує понад 200 років. Зародився він  тоді, коли в перше виникло розмежування інтересів між особами які  безпосередньо займаються управлінням  підприємством і вкладниками  коштів у його діяльність.

 

В той же час почали зароджуватися  акціонерні товариства, і аудит зайняв центральне місце громадського контролера зовнішньої звітності і правління  підприємством, обстоюючи інтереси сторін, зацікавлених у об'єктивних бухгалтерських показниках.

Таким чином формується в основному  зміст сучасного аудиту, який набув  широкого застосування у країнах  з розвинутою ринковою економікою.

2. Суть, мета  і завдання аудиту.

Ринкові відносини, конкурентність у  господарюванні у високо розвинутих країнах зумовили виникнення внутрішнього аудиту, організованого власниками концернів, корпорацій.

Внутрішній аудит вирішує для  клієнта такі завдання: - вивчає систему  контролю за активами;

 

- перевіряє відповідність діючого контролю політиці підприємства;

- аналізує ситуації ризику і запобігання від банкрутства;

 

- використовує ноу-хау для збільшення прибутку і ефективності нової технології та вживає інші заходи, що сприяють розвитку підприємства у фінансовому бізнесі.

3. У світовій практиці бізнесу

 

У свою чергу приватне підприємство має можливість кваліфіковано незалежного від будь-якого відомства контролера - ревізора (аудитора), а держава - забезпечити контроль за достовірністю фінансової звітності, - і як наслідок правильність оподаткування, не витрачаючи на це бюджетних коштів державного бюджету.

Аудиторська форма контролю передусім  поширюється на міжгалузеві концерни, асоціації, об'єднання, орендні, акціонерні, спільні приватні підприємства, які  входять до підпорядкування міністерств  і відомств, комерційні банки, кооперативи і громадські організації.

 

Отже, аудит фінансово-господарської  діяльності у сфері виробництва, обігу і споживання суспільно  необхідного продукту в умовах ринку  сприяє задоволенню попиту покупців активним впливом на збільшення випуску  конкурентоспроможних товарів, послуг на ринку, зростанню прибутків підприємств і через систему податків збільшенню відрахувань до державного бюджету.

Істотні відмінності між аудитом, судово-бухгалтерською експертизою  і ревізією фінансово-господарської  діяльності зумовлені юридичною природою, їх цілями і завданнями, які вони вирішують. Якщо ревізія комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства з метою подальшого удосконалення її, то судово-бухгалтерська експертиза вивчає окремі недоліки, виявленні ревізією для документального обґрунтування позовних вимог, предявленних у слідчі або судові органи до конкретних матеріально відповідальних осіб чи посадових осіб.

 

Аудит досліджує лише ті питання, які  на його вирішення поставив за договором  замовник, або які передбачені законодавством.

Суттєва відмінність аудиту від  ревізії фінансово-господарської  діяльності і судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що параметри  його дослідження обмежені колом  питань, поставлених на його вирішення  замовником або законодавством, а також цільовим використанням висновків аудиторів у підприємницькій діяльності.

4. Аудиторська перевірка проводиться

 

Норми для аудиторів не є директивними, але на практиці аудиту їх здебільшого  дотримуються. Було б невірним вважати, що норми задовольняють аудитора у всіх можливих ситуаціях, тоді вони не задовольняли б потребу контролю комерційних нововведень і стримували б розвиток аудиту. Тому аудитори, можуть відхилитися від норм, але повинні пояснити причину їх недотримання.

Наприклад: нормою аудиту є методичні рекомендації при виявленні шахрайства у фінансовій звітності з метою приховування і викривлення розміру податків.

 

Норма аудиту включає в себе: аналітичну перевірку і процедури пов'язані  з аудиторською перевіркою на всіх її стадіях: планування перевірки, аналізу фінансової звітності відповідно до операційного стандарту.

В аудиторській практиці виділяється  два основних напрями діяльності: приватний аудит і аудит за законом.

 

Під терміном "приватний аудит" розуміють аудит, який здійснюється за замовленням заінтересованої сторони, приватно за домовленістю, незалежно від того, чи передбачена така перевірка законом.

Аудит за законом (обов'язковий) є необхідною мірою захисту інтересів власників (акціонерів, учасників капіталу) і  держави від навмисного викривлення у звітності показників підприємницької діяльності.

 

Кожна компанія з обмеженою відповідальністю за законом забов"язана, що року запрошувати  кваліфікованого аудитора для перевірки  своїх бухгалтерських рахунків.

Характер і масштаби приватного аудиту залежить від зацікавленості клієнта.

 

Масштаби аудиту за законом чітко  визначені і змінювати їх ні директора, ні акціонери, ні аудитори не мають  права.

Аудит є  моральним стимулом для чесної роботи службовців фірми. Розуміння того, що всі записи і звіти будуть проаналізовані незацікавленими особами, змушує службовців акуратно і чітко вести облік і складати звітність про господарську діяльність підприємства

Тема 2. Предмет, метод і  методичні прийоми аудиту. 1. Предмет  і об"єкти аудиторського контролю.

 

1. Предмет і об"єкти аудиторського контролю.

 

2. Метод аудиторського контролю його сутність.

 

3. Методичні прийоми аудиторського контролю.

Самостійна  робота.

 

Дати характеристику предмету аудиторського контролю та його об"єкти. Фактографічна та нормативно- законодавча інформація, що використовується під час аудиторського конотролю. Метод аудиторського контролю і його методичні прийоми.

 

1. Предметом  аудиторського контролю є процес  розширенного відтворення суспільно  необхідного продукту і додержання його економіко-правового регулювання в умовах ринкової економіки.

На всіх стадіях виробництва уадиторський контроль вивчає продуктивні сили і  виробничі відносини з метою  виявлення суперечностей і своєчасного  їх регулювання з метою із застосуванням економічних явищ, при цьому аудиторський контроль визначає ефекитвність використання праці, предмети і засоби праці, відповідність їх чинному законодавству. Зокрема, переіряють організацію і технологічну підготовку виробництва, планування та ефективність праці, витрачання з/п, якість праці та її оплати, використання робочого часу працівників, машин обладнання і предметів праці.

 

На стадії розподілу суспільно необхідного  продукту аудиторський контроль перевіряє  його використання на задоволення різноманітних потреб суспільства- відшкодування витрат викоритсних засобів виробництва, розподіл та перерозподіл створеного продукту в умовах ринкових відносин.

Контролюють виробничі відносини, щодо відворення норм запасів засобів і предметів  праці.

 

На стадії обміну суспільного продукту, тобто обороту товарів в умовах товарно-грошових відносин, предмет аудиторського контролю включає договірні відносини, виконання договорів поставок із збуту, задоволення попиту на засоби матеріально-технічного забезпечення народного господарства і населення на товари народног споживання нгасиченням ринку товарами.

На стадії споживання - аудиторський контроль перевіряє  операції, пов"язані в основному  з виробничим споживанням, тобто  відтворенням і розширенням виробничих фондів і задоволенням суспільних потреб.

 

Отже, об"єктивні  умови задоволення потреб пов"занні  з процесом виробництва. На всіх стадіях  процесу відтворення, аудиторський контроль є засобом виявлення  суперечностей у суспільстві  з метою своєчасного регулювання  їх.

Предмет аудиторського контролю конкретизується його об"єктами, які деталізують кожну стадію виробництва.

 

Об"єктами аудиторського контролю є предмети і засоби праці, аткож сама праця, яка використовується в процесі  розширенного відтворення суспільно  необхідного продукту.

Залежно від  ступеня складності розрізняють  прості і складні об"єкти дослідження, які розрізняються числом елементів  і видом зв"язку між ними, тому вони називаються системними.

 

До простих відносять об"єкти, які місять кілька елементів. Наприклад: продукція є простим об"єктом  для контролю її можна розкласти  на такі елементи: якість, асортимент, естетична привабливість.

До складних належать об"єкти з  невизначеною структурою, яку треба дослідити, а потім описати елементи що їх конкретизують. Так, наприклад, ефективність нової техніки, відносять до складних об"єктів, на вході яких відомі затрати на впровадження, а на виході - вироблена продукція. Про те елементи які її характеризують, тобто фактори, що впливають на результати діяльності, кількісне відображення їх для визначення впливу на контролюючий об"єкт можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням метоів економічного аналізу.

 

 

2. Метод аудиторського контролю

 

- аналіз і сиснтез;

- індукцію і дедукцію;

 

- аналогію і моделювання;

- абстрактування і конкретизацію;

 

- системний аналіз;

- функціонально - вартісний аналіз.

 

1.1. Аналіз - прийом дослідження,  який включає вивчення предмета  уявним або практичним розчленуванням його на складові об"єкти. Кожну з виділених частин аналізують в межах одного цілого. (комплексна ревізія виробничої і фінансво - господарської діяльності).

1.2. Синтез - прийом вивчення об"єкта  в цілісності в єдності і  взаємозв"язку його частин (контроль виконання договорів на поставку продукції).

 

1.3. Індукція - прийом дослідження,  при якому загальний висновок  про прикмети множини елементів  об"єкта складають на основі  вивчення не всіх прикмет, а  лише частини елементів цієї  множини.

Наприклад - ревізію дебіторської заборгованості здійснюють спочатку за даними аналітичного а потім сиснтетичного обліку.

 

1.4. Дедукція - досліджують стан  об"єкта в цілому, а потім  його складових елементів, тобто  висновки від загального до  окремого. (Ревізію дебіторської  заборгованості спочтку проводять за даними синтетичного обліку, а потім аналітичного обліку).

1.5. Аналогія - прийом наукових висновків,  завдяки якому досягають пізнання  одних об"єктів на основі  подібності їх з іншими.

 

1.6. Моделювання - прийом наукового  пізнання, щор грунтується на на зміні об"єкта, явища, які вивчають, на їх аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу.

У аудиторському контролі застосовують організаційні моделі проведення конотрольно  аудиторського процесу - стандарти.

 

1.7. Абстрагування - прийом відоволікання. При цьому методи абстракції переходять від конкретних об"єктів до загальних понять і законів розвитку (наприклад, перевіряють стан контролю трудової дисципліни в окремих підрозділах підприємства, і абстрагуючись роблять висновки в цілому).

1.8. Конкретизація - дослідження  об"єктів у всій їх різнобічності.  При цьому досліджують стан  об"єктів за певними конкретними  умовами існування їх та розвитку, виявлення у процесі контролю  непродуктивних витрат за місцями  їх утворення.