Витрати підприємства і їх класифікація

Аналітичний облік загальновиробничих витрат рекомендується вести аналогічно як ведеться аналітичний облік адміністративних витрат на рахунку 92.

Порядок розподілу та списання загальновиробничих витрат для включення їх до виробничої собівартості готової продукції (робіт, послуг) принципово змінився. На дебет рахунку 23 “Виробництво” згідно з розрахунком списуються повністю тільки змінні загальновиробничі витрати, а постійні витрати розподіляються та списуються на витрати виробництва в розрахунковій (плановій) сумі, але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат.

Отже, загальна сума змінних загальновиробничих витрат та сума постійних розподілених витрат списуються в кінці місяця на підставі розрахунку для включення до виробничої собівартості готової продукції (робіт, послуг) контировкою:

Дт 23 “Виробництво”

Кт 91 “Загальновиробничі витрати”

За окремим допоміжним розрахунком сума загальновиробничих витрат, списана на витрати виробництва, має бути розподілена на окремі об’єкти витрат: на види і групи готової продукції, на роботи та послуги.

Фактичні постійні витрати, що перевищують розрахункову суму (т.зв. нерозподілені постійні витрати), згідно з пунктом 16 ПСБО 16 “Витрати” включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення на основі розрахунку. Для цього роблять запис на рахунках:

Дт 90 “Собівартість реалізації”

Кт 91 “Загальновиробничі витрати”

Для визначення суми прямих і непрямих витрат на виготовлену та випущену з виробництва продукцію (роботи, послуги) за кожним об’єктом витрат необхідно врахувати величину незавершеного виробництва на початок і на кінець місяця. До незавершеного виробництва відносяться не закінчені обробкою і складанням деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні процеси (Додаток № 2).

 

2.3. Фактори, що впливають на організацію обліку витрат

 

На організацію обліку витрат впливають різноманітні фактори, основними з яких є: види діяльності, характер виробництва, і продукції, яка виробляється, структура управління і розміри підприємства, особливості технології та організації виробництва.

Можна виділити наступні загальні принципи організації обліку витрат:

показники обліку витрат і калькулювання собівартості продукції повинні бути погоджені з плановими і нормативними показниками;

документування витрат в момент їх здійснення, різне відображення витрат за нормами і відхиленнями від норм витрат ресурсів і оплати праці;

всі витрати, які відносяться до виробництва продукції даного періоду, повинні бути включені до її собівартості;

всі витрати через систему рахунків бухгалтерського обліку повинні бути згруповані за об’єктами обліку витрат статями витрат;

собівартість продукції калькулюється на основі даних бухгалтерського обліку витрат, що потребує ідентифікації об’єктів обліку втрат з об’єктами калькулювання.

Розглянемо класифікацію виробництва з точки зору їх впливу на організацію обліку витрат виробництва. Всі виробництва в залежності від технологічного процесу можна поділити на дві групи: видобувні і переробні.

До галузей видобувної промисловості відносять виробництва з видобутку з надр землі, з води і лісів мінеральних та органічних ресурсів для наступної їх переробки і використання. Найбільш характерними представниками цієї групи є підприємства по видобутку вугілля. нафти, газу. руди, лову риби, заготівлі лісу тощо. Вони характеризуються, як правило, масовістю виробництва і відносно простою технологією.

Галузі переробної промисловості являють собою групу виробництв, яка характеризується великою різноманітністю. За технологічною ознакою створення продукту вони, в свою чергу, поділяються на дві підгрупи.

Перша з них охоплює виробництва, в яких кінцевих продукт утворюється шляхом послідовної переробки вихідної сировини. Технологічний процес в цих виробництвах характеризується рядом переділів, процесів (фаз). Продукт кожного переділу, який називається напівфабрикатом, передається на наступний переділ. В ряді випадків він може бути використаний і в інших виробництвах. Прикладом виробництва цієї підгрупи є металургійний завод з повним циклом виготовлення продукції, текстильна фабрика.

Другу підгрупу утворюють виробництва, в різних цехах яких створюються окремі деталі, які збираються в проміжні вузли. які в кінці з’єднуються в завершений виріб. Найбільш характерним прикладом такого типу виробництва є машинобудівний завод, швейна фабрика.

На організацію обліку витрат і калькулювання собівартості продукції істотно впливають ступінь спеціалізації підприємства і масовість випуску продукції. За цією ознакою виробництва поділяються на одиничні, серійні і масові.

Одиничним називається виробництво окремих видів продукції. Прикладом такого типу виробництва бути кораблебудівні заводи, заводи важкого машинобудування. продукції яких, як правило, не повторюється.

Серійне виробництво характеризується періодичним випуском визначених партій (серій) продукції. Організація виробництва по цьому типу найбільш часто зустрічається у верстато- і приладобудуванні, інструментальному виробництві.

Масове виробництво являє собою найбільш досконалий тип організації виробництва, при якому в більшій мірі, ніж в інших виробництвах, забезпечується автоматизація і механізація багатьох процесів. В масовому виробництві випускається безперервно однотипна продукція при відносно обмеженій номенклатурі. До нього, як правило, відносяться видобувні виробництва. В оброблюваних галузях масове виробництво характерно для ряду галузей машинобудування (автомобільної, тракторної промисловості), легкої і харчової промисловості.

Великі і середні виробничі підприємства в свою чергу поділяються на цехи, ділянки або інші структурні підрозділи. На підприємстві, як правило створюються дві групи таких підрозділів (виробництві): основні і допоміжні.

 

2. 4. Формування та облік собівартості

 

Випуск будь–якої продукції потребує здійснення певних витрат, які впливають на величину собівартості. При калькулюванні собівартості реалізованої продікції необхідно керуватись вимогами П(с)БО № 3, тобто врахувати , що з доходом від реалізації продукції, робіт, послуг, необхідно співставляти тільки виробничу собівартість реалізованої продукції, до якої не в

ключаються наступні позиції:

Адміністративні витрати;

Витрати на збут;

Інші операційні витрати;

Фінансові витрати;

Інші витрати;

Таким чином собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартісті продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітнього періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і понаднормових виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються

такі витрати:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати;

Не включаються до виробничої собівартісті і списуються на витрати періоду (витрати виробництва, обігу), в якому були здійснені наступні витрати:

понаднормові відходи;

витрати на зберігання, крім тих, які необхідні у виробничому процесі, що перебував у наступній стадії виробництва;

адміністративні накладні витрати;

витрати на збут.

Крім того не визначаються витратами, а отже не враховуються до калькуляції собівартісті вироблених, готових, реалізованих продуктів, товарів, робіт і послуг:

Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

Погашення оДержаних позик;

Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу у відповідності з П(с)БО;

Інше зменшення активів, або збільшення зобо’язань, якщо порушуються обов’язкові умови датовірності оцінки витрат. (ДОДАТОК №3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.ОГЛЯД  НОРМАТИВНО - ПРАВОВИХ АКТІВ  ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З  ОБЛІКУ ВИТРАТ

 

 Облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) здійснюється на підставі Типових положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених постановами Кабінету Міністрів України:

- № 186 від 09.02.86 р. (будівельно-монтажні роботи);

- № 334 від 18.03.96 р. (торговельна діяльність);

- № 452 від 23.04.96 р. (сільськогосподарські підприємства);

- № 473 від 26.04.96 р. (промисловість);

Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства № 24 від 31.03.97 р., а також на підставі Законів України:

-  "Про податок на додану вартість" №  168/97-ВР від 03.04.97 р.;

- "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р.;

- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (Наказ Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України № 27/4248 від 19 січня 2000 р.).

1. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 1. "Загальні вимоги до  фінансової звітності" : Затв. наказом  Міністерства фінансів України  від 31 березня 1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32.

 
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32.

 
3. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 15 "Дохід": Затв. наказом  Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32.

 
4. Бєлов М.А., Євдокимова Н.М., Москалюк В.Є. Планування діяльності підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. За заг. ред. В.Є. Москалюка. Київ: КНЕУ, 2002. 
5. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз. Житомир: Рута, 2003.  
6. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. акад. ПАПУ, проф. М.Г. Чумаченка. -К.: КНЕУ, 2003 
7. Івахненко В.М., Горбатюк М.1., Льовочкін В.С. Економічний аналіз: Навч. - метод, посібник для самост. вивч. дисц. --К.: ЮШУ, 1999.  
8. Ізмаїлова К.В. Фінансовий аналіз : Навч. посіб. - К. : МАУП, 2000. - 152 с. 
9. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. - К. : КПЕУ, 1999. 10. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.

11. Поліщук Н. Методи аналізу діяльності підприємства // Фінанси України. - 2001. -№ 1. 
12. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. - К. : КНЕУ, 200013. Фінансовий менеджмент: Навч. - метод, посібник для самост. вивч. дисц. / За ред. А.М. Поддєрьогіна. - К.: ЮШУ, 2001. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВО – ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СКАДОВСЬКОГО ХЛІБЗАВОДУ.

БАЛАНС ЗА 2005-2007 РОКИ.

 

БAЛAНС
на 2005-12-31 р.
	Форма N 1	Код за ДКУД	1801001

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	0	0
первісна вартість	011	0,8	0,8
накопичена амортизація	012	0	0
Незавершене будівництво	020	60	35,5
Основні засоби:
залишкова вартість	030	1428	1662,5
первісна вартість	031	2832,8	3192
знос	032	1404,8	1529,5
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	0	0
інші фінансові інвестиції	045	9,8	9,8
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	0	0
Відстрочені податкові активи	060	0	0
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	1497,8	1707,8
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	318,4	262
тварини на вирощуванніта відгодівлі	110	0	0
незавершене виробництво	120	0	0
готова продукція	130	5,1	7,5
товари	140	177,4	240,1
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	112,2	101,3
первісна вартість	161	112,2	101,3
резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	2	6,5
за виданими авансами	180	0	0
з нарахованих доходів	190	0	0
із внутрішніх розрахунків	200	0	8,5
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	143,1	83,7
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	350,7	336,5
в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	3,3
Усього за розділом II	260	1108,9	1037,6
III. Витрати майбутніх періодів	270
Баланс	280	2606,7	2745