Внутрішній аудит та його роль у здійсненні контролю за діяльністю банків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2013 в 16:23, практическая работа

Краткое описание

Постійне нарощення активних операцій зумовлює зростання прибутковості банків, але поряд з цим спостерігається збільшення пов'язаних із цим ризиків. Тому перед банкірами гостро стоїть питання оптимального вибору: як забезпечити максимізацію прибутків при заданому рівні ризику. Не варто, мабуть, нагадувати, що банк перш за все повинен бути надійним та стабільним. Д.ля досягнення цього завдання спрямовується дія аудиту, зокрема внутрішнього. Сьогодення вимагає проведення настільки ефективного аудиту, який би давав змогу не лише виявляти проблеми та прорахунки в банківських операціях, а й зміг би забезпечити недопущення цього в майбутньому, виявляв би резерви підвищення ефективності роботи установи.

Вложенные файлы: 1 файл

идз аудит.doc

— 82.00 Кб (Скачать файл)

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ  СПРАВИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ  СПРАВИ

 

 

Кафедра банківської  справи

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

З дисципліни  «Внутрішній аудит в банку»

На тему «Внутрішній аудит та його роль у здійсненні контролю за діяльністю банків»

 

 

 

 

Виконала:

студенткаV курсу

групи 51-ОА-ОБ                       Черкасова О.С.

 

 

Перевірив:                                          Волохата В.Е.

 

 

 

 

 

 

Харків 2013 
ВСТУП

 

Система ефективного  внутрішньою аудиту є важливою складовою управління банку, а також допомагає йому втриматися у конкурентній боротьбі на ринку. У його високій результативності, реальності й достовірності зібраної інформації зацікавлені не тільки самі внутрішні аудитори та банки в особі їх власників, яким висновки аудиторів потрібні для зміцнення фінансової стійкості банку і підвищення його позицій на ринку, а й держава в особі контролюючих органів. Кожен банк повинен мати свій внутрішній механізм, який буде захищати його від потенційних помилок, порушень та втрат. Це зобов'язання бере на себе внутрішній контроль банку, складовою якого є внутрішній аудит.

Постійне нарощення  активних операцій зумовлює зростання  прибутковості банків, але поряд  з цим спостерігається збільшення пов'язаних із цим ризиків. Тому перед банкірами гостро стоїть питання оптимального вибору: як забезпечити максимізацію прибутків при заданому рівні ризику. Не варто, мабуть, нагадувати, що банк перш за все повинен бути надійним та стабільним. Д.ля досягнення цього завдання спрямовується дія аудиту, зокрема внутрішнього. Сьогодення вимагає проведення настільки ефективного аудиту, який би давав змогу не лише виявляти проблеми та прорахунки в банківських операціях, а й зміг би забезпечити недопущення цього в майбутньому, виявляв би резерви підвищення ефективності роботи установи.

 

 Внутрішній аудит та його  роль у здійсненні контролю  за діяльністю банків

 

 

Згідно Методичних рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України[2], внутрішній аудит – незалежна, об’єктивна перевірка та надання консультацій з метою підвищення ефективності операцій банку.

Необхідність  формування системи внутрішнього контролю передбачена українським законодавством. Так статтею 45 Закону України «Про банки і банківську діяльність»[ 1] передбачено, що банки створюють службу внутрішнього  аудиту,  яка  є  органом  оперативного  контролю  спостережної  ради  банку.

Служба внутрішнього аудиту має право на ознайомлення з  усією  документацією   банку   та   нагляд   за   діяльністю   будь-якого відокремленого    та   структурного   підрозділу   банку.   Служба  внутрішнього  аудиту  уповноважена вимагати письмові пояснення від  окремих посадових осіб банку щодо виявлених недоліків у роботі.

 Внутрішній аудит допомагає банку досягти встановлених цілей шляхом забезпечення систематичного дисциплінованого підходу до оцінки та підвищення ефективності процесів внутрішнього контролю, управління ризиками та корпоративного управління; а внутрішній контроль – процес, що відбувається на всіх рівнях управління. Він розробляється банком для гарантування досягнення поставлених цілей з питань:

  • ефективності та результативності операцій, здійснених банком;
  • достовірності фінансової звітності;
  • дотримання законодавства та внутрішніх процедур банку[2].

Роль служби внутрішнього аудиту полягає в здійсненні моніторингу ризиків і систем внутрішнього контролю. Вона виявляє ризики та потенційні недоліки в системі внутрішнього контролю банку і надає спостережній раді результати оцінки ризиків і гарантій того, що системи внутрішнього контролю є адекватними для управління цими ризиками.

Діяльність  з проведення внутрішнього аудиту має бути незалежною, адекватно профінансованою і добре укомплектованою професіоналами, які діють відповідно до Міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту та національних стандартів.

Аудиторський  комітет спостережної ради має здійснювати моніторинг і перевіряти ефективність служби внутрішнього аудиту в банку.

Розмір та обсяг  діяльності служби внутрішнього аудиту в банку залежать від специфічних факторів, зокрема, обсягу, диверсифікованості та складності банківських операцій, кількості працівників банку, а також міркувань щодо адекватного співвідношення ціни та корисності.

Головне завдання служби внутрішнього аудиту полягає:

- в неупередженій  та об'єктивній оцінці фінансової, операційної та інших відповідних систем і процедур комерційної організації та наданні допомоги її персоналу і керівникам у ефективному виконанні покладених на них обов'язків шляхом надання результатів аналізу, оцінки, рекомендацій та ділових коментарів у зв'язку з діяльністю, яку вони перевіряють.

- в експертній  оцінці реалізації економічної  політики комерційної організації,  забезпеченні задовільного рівня систем внутрішнього контролю.

Функції внутрішнього аудиту:

- експертна оцінка економічної політики комерційної організації за допомогою проведення внутрішніх перевірок та аналітичного тестування;

- оцінка якості  економічної інформації, яка формується  в комерційній організації та  використовується керівництвом  для прийняття відповідних рішень;

- контроль за  станом та збереженням активів;

- підтвердження  якісного виконання внутрішньосистемних  контрольних процедур;

- аналіз ефективності  функціонування системи внутрішнього  контролю та обробки інформації;

- забезпечення  користувачів інформацією про реальний фінансовий стан організації, достовірності облікових та звітних даних, якості внутрішньогосподарського контролю.

Об'єкти внутрішнього аудиту:

- господарські  операції;

- правила і  процедури, згідно з якими здійснюються  ці операції та їх дотримання;

- перевірка  ефективності здійснення господарських  операцій та оцінка ризиків;

- рівень комп'ютеризації  та інформаційно-аналітичного забезпечення  діяльності комерційної організації;

- внутрішня  та зовнішня бухгалтерська і  фінансова та податкова звітність комерційної організації, адекватність відображення в ній результатів господарської діяльності;

- організація  бухгалтерського, податкового та  управлінського обліку, а також  їх відповідність меті та завданням  діяльності комерційної організації;

- управління  трудовими та матеріальними ресурсами  комерційної організації тощо.

Повноваження  служби внутрішнього аудиту:

- служба аудиту  має необмежений доступ до  всіх бухгалтерських документів, активів, відділів та може звернутися  до будь-якого з працівників із запитаннями, якщо це необхідно для ефективного виконання покладених на неї обов'язків, а також отримувати усно або письмово від керівників підрозділу, який перевіряється, необхідні документи, пояснення, а також інші матеріали, пов'язані з внутрішнім забезпеченням діяльності цього підрозділу.

- визначає відповідальність  дій та операцій, що здійснюються  співробітниками комерційної організації,  згідно з вимогами чинного  законодавства України, нормативними  актами та рішенням керівних  органів комерційної організації, які визначають її політику та стратегію, процедуру прийняття і реалізацію рішень, організацію обліку та звітності.

- перевіряє  розрахунково-касові документи,  контракти , фінансову і статистичну  звітність, іншу документацію, а  у разі необхідності наявність готівки та інших цінностей.

- при виявленні  грубих порушень чинного законодавства,  випадків розкрадань, допущених  працівниками комерційної організації  надає рекомендації керівництву  щодо прийняття відповідних рішень  до цих працівників;

- в межах наданих повноважень діяльність служби внутрішнього аудиту банку вважається винятковою. Інформаційна система Служби повинна мати систему захисту від стороннього доступу.

Аудиторські перевірки  мають виконуватись на високому професійному рівні. Усі працівники служби внутрішнього аудиту повинні мати певний професійний досвід і володіти необхідними знаннями і навичками.

Природа роботи внутрішніх аудиторів вимагає високого професіоналізму, як з точки зору технічних знань, так і навиків  спілкування з людьми.

До найважливіших  технічних знань внутрішніх аудиторів  відносять такі:

- теоретичні  та практичні знання з бухгалтерського  обліку;

- добре знання  системи укладання комерційних  договорів, зміст інструкцій, схеми  оподаткування та вимог законодавства;

- чітке уявлення схеми взаємодії відділів та структурних підрозділів комерційної організації;

- знання та  вміння застосовувати спеціалізовані  навички аудиту;

- глибокі знання  в галузі побудови та оцінки  систем та процедур внутрішнього  контролю.

Ключові навички спілкування включають:

- вміння забезпечити  об'єктивність;

- навички проведення  співбесід та збору необхідної  інформації;

- вміння досягнути  розуміння аудиторських висновків;

- вміння складати  та писати звіти.

В умовах нестабільної економіки, недосконалості законодавства та посилення конкуренції на ринку банківських послуг внутрішній аудит стає частиною банківського менеджменту та має особливе значення.

Завдання внутрішнього аудиту визначаються керівництвом, виходячи з потреб управління банком та його філіальною мережею. Це, насамперед, контроль за станом та збереженням активів, дотриманням внутрішніх контрольних процедур при здійсненні різноманітних банківських операцій, аналіз ефективності функціонування систем внутрішнього контролю та обробки інформації.

Подальший розвиток служби внутрішнього аудиту вбачається у впровадженні спеціальних аналітичних комп’ютерних програм, завдяки яким аудитори мали б необхідну інформацію про банківські операції, відстежували можливі тенденції та визначали зони особливої уваги ще на стадії планування аудиту. Такий підхід дозволить скоротити час і витрати його на проведення перевірок, підвищити їх результативність. Отже, організація безвиїзного нагляду за роботою установ банку, щоденного перегляду та аналізу основних показників їх роботи на сьогодні є одним із шляхів інформаційного зміцнення служби внутрішнього аудиту[5].

Внутрішній  аудит не має чітко визначених ліній звітування. Більшість банків перебувають у процесі зміни ліній звітування від прямої звітності служби внутрішнього аудиту правлінню банку чи його голові до звітності спостережній раді, як цього недавно почало вимагати банківське законодавство. У більшості випадків внутрішній аудит має подвійні обов'язки щодо звітності — робочі плани встановлюються та змінюються як Правлінням, так і Спостережною радою, але обидва органи управління отримують від внутрішніх аудиторів звіти.

Банки не надають  достатньо уваги оцінці практик корпоративного управління своїх корпоративних клієнтів. У більшості випадків вона оцінюється лише з юридичної точки зору (наприклад, перевірка легітимності довіреностей).

Більшість банків підтвердили: фінансові операції з  основними акціонерами, членами Спостережної ради і вищим керівництвом, а також із позичальниками, пов'язаними з вищезгаданими сторонами, не заборонені внутрішніми процедурами і в деяких випадках становлять більше половини діяльності банку. Чимало банків перебувають у процесі зменшення частки операцій з пов'язаними особами за допомогою встановлення відносного обмеження кількості таких операцій або загальної максимальної суми за такими операціями.

Тому внутрішній аудит у банку має бути неперервною функцією. Вище керівництво банку повинне забезпечувати дію постійного підрозділу внутрішнього аудиту, що відповідає розмірам банку і профілю його операцій.

Внутрішній  аудит повинен бути незалежним від підрозділів банку, які він зобов'язаний перевіряти, і мати відповідний статус усередині банку. У сучасних українських умовах внутрішній аудит, як правило, підпорядковується виконавчому керівництву банку (голові правління або одному з його заступників), що значно обмежує ефективність його роботи. У західних банках начальник служби внутрішнього аудиту зазвичай входить до складу ради директорів банку. Сам внутрішній аудит, як правило, перебуває у прямому підпорядкуванні голови ради директорів. Таке місце в організаційній структурі забезпечує незалежність внутрішнього аудиту від будь-якого члена виконавчого керівництва (враховуючи голову правління). Начальник служби внутрішнього аудиту може також бути присутнім на окремих засіданнях правління банку, але мати на них лише право дорадчого голосу. Водночас поширена практика, коли голова служби внутрішнього аудиту є повноправним членом комітету з управління активами й пасивами банку[7].

Вище керівництво  має делегувати внутрішньому аудиту повноваження, достатні для того, щоб він міг належним чином виконувати свої функції контролю за реалізацією стратегії, політики і процедур. Внутрішні аудиторські перевірки повинні поширюватися на всі без винятку види бізнесу й структури, враховуючи дочірні й компанії, а також пов'язані сторони банку. Підрозділ внутрішнього аудиту в своїй діяльності має керуватися планом роботи на рік, затвердженим радою директорів. Зазвичай до такого плану входять перелік і строки запланованих заходів, одночасно передбачаючи можливість проведення позапланових перевірок на замовлення керівництва банку. До плану повинен входити і кошторис витрат підрозділу внутрішнього аудиту.

Информация о работе Внутрішній аудит та його роль у здійсненні контролю за діяльністю банків