Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2013 в 16:23, практическая работа
Постійне нарощення активних операцій зумовлює зростання прибутковості банків, але поряд з цим спостерігається збільшення пов'язаних із цим ризиків. Тому перед банкірами гостро стоїть питання оптимального вибору: як забезпечити максимізацію прибутків при заданому рівні ризику. Не варто, мабуть, нагадувати, що банк перш за все повинен бути надійним та стабільним. Д.ля досягнення цього завдання спрямовується дія аудиту, зокрема внутрішнього. Сьогодення вимагає проведення настільки ефективного аудиту, який би давав змогу не лише виявляти проблеми та прорахунки в банківських операціях, а й зміг би забезпечити недопущення цього в майбутньому, виявляв би резерви підвищення ефективності роботи установи.
Необхідною умовою успішної роботи внутрішнього аудиту в банку є співпраця керівництва і персоналу підрозділів, що перевіряються. Особливо важлива тісна координація зусиль при підготовці планів коригувальних заходів.
Система внутрішнього аудиту буде корисною і стійкою при функціонуванні, якщо при її проектуванні враховано чотири основні вимоги, пов'язані з управлінням ризиком. По-перше, система повинна відображати ставлення головних менеджерів до ризику. З'ясовано, що головний менеджер визнає систему внутрішнього аудиту корисною, якщо вона буде доступною і зрозумілою для нього, а основним продуктом такої системи є рекомендації з управління ризиками, доповнені аналітичною поточною інформацією, аналітичною прогнозною інформацією, аналізом і прогнозом діяльності конкурентів. Друга умова корисності системи — відсутність у ній перешкод у формі фантомних ризиків. Саме така система забезпечує необхідну й достатню інформацію для аналізу і профілактики реальних ризиків ринкової економіки.
По-третє, має бути забезпечений динамізм системи внутрішнього аудиту, що передбачає її внутрішній саморозвиток. Сектор банківських послуг змінюється разом із змінами в ринковій економіці, інформаційних технологіях і законодавстві. Ці зміни забезпечують інтенсивний і екстенсивний розвиток банків, який характеризують розширення спектра банківських послуг і глобалізація банківської діяльності. Одним із проявів глобалізації національних комерційних банків є освоєння нових регіонів за кордоном. По-четверте, система повинна забезпечувати диференціацію загального й інтеграцію одиничних ризиків. Інакше кажучи, має бути забезпечений перехід від загальних ризиків до одиничних і навпаки. Це життєво необхідно, оскільки при збільшенні обсягів і видів банківських продуктів та послуг при наявній тенденції зростання числа одиничних банківських ризиків процеси управління загальним банківським ризиком можуть, але не повинні розростатися до нескінченності. Остання вимога зумовлює формування ієрархічної системи банківських ризиків, які впливають на діяльність кредитної установи[3].
В українських банках функції внутрішнього аудиту і контролю часто плутають. Так, якщо вдатися до теоретичних основ внутрішнього аудиту, можна констатувати той факт, що внутрішній аудит є складовою внутрішнього контролю і являє собою незалежну діяльність із перевірки й оцінки роботи суб'єкта господарювання в його інтересах. На противагу внутрішньому аудиту, внутрішній контроль є ширшим поняттям, яке забезпечує відповідність функціонування конкретного об'єкта прийнятим управлінським рішенням, і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.
ВИСНОВОК
Комерційні банки України повинні усвідомити, що саме ефективний внутрішній аудит г діючим засобом зниження ризику банкрутства комерційної організації.
Визначальні характеристики внутрішнього аудиту:
- незалежність від інших підрозділів банку, що може бути досягнуто включенням начальника служби внутрішнього аудиту до складу ради директорів банку з правом лише дорадчого голосу, або призначенням членом комітету з управління активами й пасивами банку;
- всебічне оцінювання банківських процедур і процесів;
- доповнення та оновлення відповідно до реалій ринкової економіки, новацій у нормативній базі та інформаційних технологіях;
- комплексний підхід щодо загальних та одиничних ризиків.
Дослідження завдань та напрямків проведення внутрішнього аудиту в комерційних банках дає підстави стверджувати про важливість наявності органів внутрішнього аудиту у комерційних банках, оскільки він є одним із основних чинників успішного функціонування будь якої комерційної установи. Ефективне впровадження внутрішнього аудиту в комерційних банках можливе за умови наявності контрольного органу всередині кожного відділення чи філії. Це дозволить аудиторам проводити детальнішу та ефективнішу перевірку кожного підрозділу окремо, що в свою чергу значно підвищить ефективність діяльності установи та уможливить настання банкрутства чи інших несприятливих економічних ситуацій для банку.
Сучасна світова практика передбачає для внутрішнього аудиту незрівнянно вищий статус і значно ширші функції, ніж їх він має в українських банках на сьогодні. Внутрішній аудит на Заході розглядається як важливий орган ради директорів, за допомогою якого забезпечується збереження й збільшення цінності банку для акціонерів, клієнтів, співробітників і наглядових органів. Для оптимального виконання внутрішнім аудитом своїх завдань необхідно дотримуватися базового принципу корпоративного управління — чітко розподіляти повноваження між радою директорів і правлінням банку.
Окрім того, багатогранність категорій ризику об'єктивно зумовлює необхідність системи внутрішнього аудиту. Банк може розробити систему внутрішнього аудиту за функціональним принципом, підрозділами або змішану. Незалежно від принципу формування служби внутрішнього аудиту вона повинна охоплювати кожну категорію часткових ризиків і відповідати основним вимогам управління ризиками.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Информация о работе Внутрішній аудит та його роль у здійсненні контролю за діяльністю банків