Економічний зміст та завдання обліку нематеріальних активів

 

 

Зміст

Вступ  

1. Економічний зміст та завдання обліку нематеріальних активів. 
1. Економічний зміст обліку нематеріальних активів. 
2. Огляд літератури. 
3. Огляд нормативної бази нематеріальних активів. 
2. Організація обліку нематеріальних активів. 
1. Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів. 
2. Документальне оформлення обліку нематеріальних активів. 
3. Порядок ведення обліку нематеріальних активів з використанням інформаційних систем та технологій. 
3. Розрахунок фінансово-господарських показників діяльності підприємства. 

Висновок та пропозиції. 

Список використаної літератури. 

Додаток.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

З розвитком ринкових відносин стає усе більш очевидним, що так названі матеріальні активи не є єдиним чинником забезпечення прибутковості організації, і що існують інші їхні види, що не мають такої класичної ознаки, як речовинна субстанція, але можуть відігравати важливу роль у процесі одержання підприємством прибутку. Нематеріальні активи є одним із принципово нових об'єктів бухгалтерського обліку, що з'явилися в її теорії і практиці на етапі становлення і розвитку ринкових відносин в Україні. Досить сказати, серед функціонуючих у даний час більш тридцяти Міжнародних стандартів бухгалтерському обліку відсутній стандарт, спеціально присвячений нематеріальним активам. Робота містить докладний огляд правових аспектів створення, придбання нематеріальних активів, їхнього обліку, а також оподатковування. Для цього використовується крім основних підручників і навчальних посібників, періодичні видання (журнали, газети), присвячені проблемам і практиці бухгалтерського обліку в Україні.

Якісно нові вимоги до підвищення ефективності обліку і відображення у звітності фінансових і виробничих активів підприємств визначають всебічне осмислення і введення в практику обліку якісно нового виду активів нематеріальних активів. Дана категорія певною мірою є новою для господарської практики України, а також маловивченою і не до кінця розробленою. Але, не дивлячись на це, в реальному житті зустрічатися з ними доводиться все частіше: в результаті повсюдного використання комп’ютерних програм, розвитку науки і техніки виникає необхідність у правовому оформленні та бухгалтерському обліку прав на корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів та послуг.

Для перехідного етапу розвитку економіки України і практики обліку характерне значне відставання стану обліку нематеріальних активів від потреб господарської практики. Зокрема, діючий в Україні підхід при оцінці або при визначенні даного виду активів не може забезпечити підготовку користувачам об’єктивної інформації.

Метою курсової роботи є розгляд теоретичних та практичних аспектів обліку на підприємстві, складання і аналізу фінансової звітності та розробка пропозицій щодо вдосконалення аналізу показників.

Для цього у роботі розглядають такі завдання як:

• дослідження формування облікової інформації для складання фінансової звітності на підприємстві;
• вивчення прийомів аналізу;
• виконання аналізу показників, та інше.

Новизна роботи полягає в самостійній розробці автоматизованих форм для аналізу показників фінансової звітності.

Розкриття інформації про нематеріальні активи відображаються в облікових регістрах та фінансовій звітності.

В курсовій роботі будуть представлені схеми побудови обліку матеріальних активів, їх економічна сутність, поняття та класифікація.

В додатках до курсової роботи будуть представлені первині документи по надходженню, вибуттю, інвентаризації нематеріальних активів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Економічний зміст та завдання обліку нематеріальних активів

1.1 Економічний зміст нематеріальних активів

Одне з нововведень, внесених П(С)БО до методології бухгалтерського обліку – процедура придбання або створення нематеріального активу. Придбаний нематеріальний актив визнається активом, тобто відображається в балансі, якщо:

1)існує ймовірність того, що підприємство отримає в  майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням такого  активу;

2) можна достовірно визначити  його вартість.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дану вимогу можна трактувати наступним чином: існує імовірність потенційної можливості використання активів. При цьому кількісне значення імовірності не наводиться, оскільки розрахувати її практично неможливо. Тобто можна зробити висновок, що, наявність будь-якої імовірності, навіть найменшої, є достатнім для того, щоб відобразити нематеріальний актив у балансі. При чому наявність у формуванні критерію таких слів, як «імовірність» та «потенційна» вказує на те, що у майбутньому такі події можуть і не настати.

Що ж до придбання, то купуючи цей чи інший актив (основні засоби, матеріал тощо) підприємство у першу чергу прагне отримати економічні вигоди, оскільки це є метою практично всіх дій будь-якого підприємства. Таким чином, даний критерій при придбані виконується практично завжди.

Також дуже суб’єктивним є критерій «достовірного визначення вартості». Ну хто може вірогідно визначити «ринкову вартість» великої літери «М», що світиться над ресторанами швидкого обслуговування? Визначення вартості таких активів у більшості випадків не є об’єктивним процесом.

Згідно до П(С)БО 8 нематеріальний актив, який створюється на підприємстві в результаті розробки, відображається в балансі, якщо підприємство має:

1) намір, технічну можливість  та ресурси для доведення нематеріального  активу до стану, у якому він  придбаний для реалізації або  використання;

2) можливість отримання  майбутніх економічних вигод  від реалізації або використання  нематеріального активу;

3) інформацію для достовірного  визначення витрат, пов’язаних, з  розробкою даного активу.

Як видно, умови зарахування до складу «активних нематеріальностей» за пунктом 7 П(С)БО 8 достатньо туманні. У якості підказок і орієнтирів можна використовувати деякі положення МСБО. Наприклад, пункт 7 «Концептуальної основи МСБО» уточнює, що «ноу-хау», отримані в процесі дослідницько-конструкторських робіт, можуть відповідати визнанню активів, якщо підприємство, зберігаючи їх у таємниці, контролює вигоди, які сподівається одержати від них»

Отже, якщо підприємство вирішить капіталізувати свої витрати від видом «ноу-хау», непогано було б продемонструвати їх «таємничість». А щоб, наприклад, підтвердити той факт, що крім намірів використовувати нематеріальний актив, у підприємства вистачить відповідних «технічних можливостей і ресурсів», потрібно обзавестися бізнес-планом. Адже саме цей документ визначається в пункті 49 МСБО 38 цілком достатнім підтвердженням.

Пункт 8 П(С)БО 8 виносить вирок всім іншим витратам: «Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям, то витрати, пов’язані з його придбанням або створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат в майбутньому нематеріальним активом».

Взагалі, в усіх нових (офіційних і неофіційних) документах та матеріалах по бухгалтерському обліку досить часто повторюються слова про те, які активи зараховуються на баланс, а які – ні; багато користувачів розуміють це так, нібито вартість таких активів просто не зараховується у звітний баланс. При цьому мало хто залишається про те, що не зарахування в баланс і списання на витрати – ідентичні поняття.

Нематеріальні активи – це куплені права або права які можна продати. Цієї тези достатньо, щоб навчитися відрізняти нематеріальні активи від того, що називається витратами. Якщо хоча б натяк на цю різницю міститься в П(с)БО 8, то, очевидно, там не потрібний був би досить недосконалий п. 9 у якому мовиться про те, що не визнаються активами, а відноситься до складу витрат того звітного періоду, в якому вони буди здійснені:

- витрати на дослідження;

- витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

- витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

- витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

- витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань.

З огляду на вищесказане у бухгалтерів – практиків нерідко виникає запитання: куди і як списати витрати на проекті дослідження з виробництва нового виду продукції, що «зависли» на рахунку 23?

Щоб відповісти на нього конкретно, потрібно визначитися в співвідношенні таких двох питань нового бухгалтерського обліку, як дослідження до розробки. Власне кажучи, основна проблема зводиться до того, чи варто визнавати подібні витрати нематеріальним активом, чи вони повинні списуватись на витрати.

На наш погляд, чіткого розмежування між дослідженнями і розробками не існує. Можна навіть не говорити про загальні й обтічні визначення цих термінів у п.4 П(с)БО 8.звернимося до «коренів». У п. 44 МСБО 8 дані приклади досліджень і розробок. Тобто в активи потрапляє те, що «призвело до суттєвих результатів», а «фундаментальні дослідження обліковують як витрати». Пояснюється це тим, що дослідження «постійні і необхідні для успіху фірми».

 

 

1.2 Огляд літератури.

Облік нематеріальних активів відіграє значну роль у бухгалтерії.

 

 Для перехідного етапу розвитку економіки України і практики обліку характерне значне відставання стану обліку нематеріальних активів від потреб господарської практики. Зокрема, діючий в Україні підхід при оцінці або при визначенні даного виду активів не може забезпечити підготовку користувачам об’єктивної інформації. 

Розвитку теорії і практики питань бухгалтерського обліку нематеріальних активів присвячені роботи В.Д. Андреєва, А.В. Алексєєвої, В.В. Бабича, М.Т. Білухи, С.Ф. Голова, А.М. Герасимовича, Н.І. Дорош, В.І. Єфіменко, В.П. Завгороднього, В.Г. Лінника, В.В. Сопка, Н.В. Кужельного, Г.Г. Кірейцева, Д.Р. Кетлетта, Г.І. Олеховича, В.Г. Швеця, Л.С. Шатковської, В.Ф. Палія, О.А. Петрик, С. Яремчука, й інших. 

Великий внесок в бухгалтерський облік зробив Бутинець Ф. Ф.. В його книзі «Теорія бухгалтерського обліку:» Викладені погляди автора на методику викладання навчального базового курсу бухгалтерської професії у вищій школі. Дається принципово новий підхід до розгляду основних понять бухгалтерського обліку, зокрема питання предмету, методу та методичних прийомів, технологія відображення господарських операцій на рахунках, сутність і завдання документування, облікова реєстрація та формування бухгалтерської звітності, логіка обгрунтування бухгалтерських процедур. Запропоновані нові класифікації елементів бухгалтерської системи: господарських операцій, балансів, рахунків, проводок, документів, регістрів тощо. Значну увагу приділено зіставленню системи бухгалтерського обліку України з системами інших країн та міжнародними стандартами.

Зокрема над обліком нематеріальних активів працював Галенко К.В його праці було розглянуто особливості обліку нематеріальних активів відповідно до національних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, виділено спільні та відмінні риси.

Наведено поділ активів на групи та здійснено порівняння термінів, що стосуються нематеріальних активів і гудвілу.

У той же час, глибокі і всебічні теоретичні дослідження в даній галузі з комплексним аналізом як вітчизняної, так і міжнародної облікової практики досить рідкісні, а іноді, і зовсім відсутні. У більшості робіт в неповній мірі дається критичний аналіз існуючих теоретико-методологічних основ і практичної багатоаспектності обліку даного виду активів, недостатня увага приділяється питанням вдосконалення методології та практики бухгалтерського обліку нематеріальних активів. Вищенаведене зумовило вибір теми курсової роботи і її основні напрямки. 

 

1.3 Огляд нормативної бази нематеріальних активів.

Схема. 1.3.1 перераховано основні нормативні акти, які регулюють облік нематеріальних активів.

Нормативну базу обліку нематеріальних активів поділяють на ту, що регулює бухгалтерський облік (включаючи первинний облік і інвентаризацію) і звітність та ті, що регулюють правовий аспект використання нематеріальних активів. Знання пунктів цих законів необхідні при здійсненні певних операцій з обліку нематеріальних активів (наприклад, які документи засвідчують авторське право і ін., що відноситься до інтелектуальної власності і ін.).

Основним законодавчим актом, який стосується організації бухгалтерського обліку в Україні є Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", яким визначено мету, принципи і вимоги до складання фінансової звітності на підприємстві. Крім того бухгалтерський облік регулюється національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, яких налічується 34.

Розкриття інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності регулюється П(С)БО №1, 2, 3, 4. У Положенні (стандарті) 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" розкриваються вимоги до інформації, яка наводиться в звітності. До цієї інформації належать також дані про нематеріальні активи на підприємстві. Положення (стандарт) 2 "Баланс" в п.14 описує вимоги до відображення в балансі нематеріальних активів та їх зносу. Положення (стандарт) 3 "Звіт про фінансові результати" не містить прямих статей, що стосуються нематеріальних активів. Проте він включає певні розділи, де разом з інформацією про інші необоротні активи відображаються витрати на придбання, дохід від продажу нематеріальних активів (інвестиційна діяльність), амортизація нематеріальних активів (розділ "елементи операційних витрат"). Положення (стандарт) 4 "Звіт про рух грошових коштів" розкриває інформацію про рух коштів в результаті інвестиційної діяльності та амортизації, що включають показники від руху нематеріальних активів на підприємстві.