Наказ про облікову політику

 

Зміст

 

1. Облікова політика як інструмент управління бухгалтерським обліком. -----2 
2. Структура та зміст Наказу про облікову політику підприємства.--------------3
3. Гармонізація бухгалтерського та податкового обліку, у зв’язку з набуттям чинності Податкового кодексу України при складанні наказу. ------------------6
4. Висновок. ------------------------------------------------------------------------------------8
5. Перелік посилань ----------------------------------------------------------------------- -- -9
6. Наказ про обілкову політику підприємства ТОВ « НікоТур». --------------------10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Облікова політика як інструмент управління бухгалтерським обліком.

Ринкова трансформація  економіки України висуває підвищені вимоги до інформації, яка подається у фінансовій звітності підприємств.  
Нині бухгалтерський облік та підготовка фінансової звітності має здійснюватися підприємствами відповідно до принципів та, методів, задекларованих Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та представлених у низці національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО).

Важливою складовою  цього процесу є облікова політика, яка розробляється індивідуально  кожним підприємством і покликана забезпечувати надійність та достовірність їх фінансової інформаційної системи.

Згідно Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність»: Облікова політика, є сукупністю принципів, методів та процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Послідовне проведення підприємством прийнятої облікової  політики є одним з найважливіших  завдань бухгалтерського обліку. При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість  і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності.

Облікова політика повинна  відповідати вимогам повноти, обачності, привалювання змісту над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим вимогам, передбаченим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ.

Господарська діяльність кожного підприємства регламентується  системою нормативних актів, до яких належать закони, нормативні документи Кабінету міністрів України, міністерств та відомств, а також внутрішні нормативні ати самих підприємств.  
У низці внутрішніх нормативних актів підприємств важлива роль належить документам, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, зокрема визначають облікову політику підприємства.                                                                                                                            Із запропонованих нормативними документами з бухгалтерського обліку варіантів елементів облікової політики суб’єктом господарювання має провадитися вибір відповідних методів оцінки та обліку статей звітності, які відображають специфіку його діяльності.

Тому, облікова політика потребує індивідуального підходу для кожного підприємства і залежить від виду економічної діяльності, від очікуваного способу отримання економічних вигод при використанні активів конкретного підприємства, від багатьох інших чинників.

  Керівництво кожного підприємства для того, щоб забезпечити належну оцінку достовірності обліку та звітності на своєму підприємстві має розробити та затвердити окремим наказом облікову політику підприємства (наказ про облікову політику; внутрішнє положення про облікову політику; розпорядження про облікову політику).

Повноваження власника (власників) підприємства встановлювати  облікову політику реалізуються через  визначення у розпорядчому документі  переліку методів оцінки, обліку і  процедур, щодо яких нормативно-методична база передбачає більш, ніж один їх варіант.

Облікова політика підприємства висвітлюється в Наказі про облікову політику.

Наказ про облікову політику - це внутрішній нормативний документ з організації та порядку ведення обліку на підприємстві, який містить сукупність способів та процедур організації і ведення обліку, що використовуються з метою підготовки, складання та подання фінансової звітності. Облікова політика підприємства розробляється головним бухгалтером підприємства і затверджується його керівником.

Базуючись на принципі послідовності  облікової політики підприємство має  передбачати постійне (із року в  рік) застосування прийнятої ним  облікової політики. Тобто розпорядчий документ про облікову політику має безстроковий характер, а зміни та доповнення вносяться в нього лише за певних обставин.

У Наказі про облікову політику підприємству доцільно зосередити увагу на тому, які методи та процедури із запропонованих національним Законодавством альтернатив обирає дане підприємство.                                                                                      Кожне підприємство має вибирати ті елементи облікової політики, які відповідають особливостям його діяльності.

2.Структура  та зміст Наказу про облікову політику підприємства.

Проект розпорядчого документа про облікову політику розробляється виконавчим органом управління підприємства. 
Залежно від типу підприємства цей проект подається на затвердження (погодження):                                                                                                                   власнику (власникам);                                                                                                   органу, уповноваженому управляти державним майном;                                         органу, уповноваженому управляти корпоративними правами держдави.

Наказ про облікову політику містить  перелік всіх пунктів прийнятої  на звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативне обгрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте те чи інше положення про облікову політику).      

 

 

   Положення облікової політики фіксуються в наказі керівника підприємства, що передбачає наступні розділи:

1.Організація бухгалтерського обліку.                                                                                 2. Ведення бухгалтерського обліку.                                                                                          3. Принципи і методи відображення у бухгалтерському обліку окремих активів і господарських операцій .                                                                                                            4. Про облікову політику підприємства.

Першій та другий розділи наказу присвячується організації бухгалтерського обліку.В ньому визначаються:                                                                                      Організація роботи облікового апарату.                                                                                                            Технічна організація обліку.                                                                                                                        Організація бухгалтерського обліку:

- форма організації бухгалтерського обліку;                                                                           - форма ведення бухгалтерського обліку;                                                                                - розробка системи і форм управлінського (внутрішньогосподарського) обліку, звітності і контролю;                                                                                                                 -затвердження правил документообігу і технології обробки облікової інформації, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку;                                              -обов'язки головного бухгалтера.                                                                                               -кількість і дати проведення інвентаризацій.                                                                            -перелік уповноважених осіб комісій,матеріально відповідальних осіб.

Третій розділ відображає загальні засади ведення бухгалтерського  обліку з урахуванням вимог  податкового законодавства.

В Четвертому розділі  докладно та розгорнуто викладени  методологічні принципи та порядок ведення бухгалтерського обліку, визначаються способи ведення бухгалтерського обліку, які суттєво впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами бухгалтерської звітності. До них відносять:

• методів оцінки вибуття запасів; ·
• оцінку запасів, товарів, незавершеного виробництва і готової продукції;
• · методи амортизації основних засобів;
• · методи амортизації нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів;
• · інші способи, що відповідають вимогам суттєвості;
• періодичності визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
• порядку обліку (ідентифіковано чи загалом) і розподілу транспортно-заготівельних витрат;
• окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
• вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;
• класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку;
• періодичності (періоду) зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;
• методу обчислення резерву сумнівних боргів;
• переліку створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;
• порядку оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;
• сегментів, пріоритетного виду сегмента, засад ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках;
• переліку та складу змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу;
• переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт. послуг);
• порядку визначення ступеню завершеності робіт за будівельним контрактом;
• дати визначення придбаних в результаті систематичних операцій фінансових активів;
• бази розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу;
• порогу суттєвості щодо окремих об’єктів обліку;
• переоцінки необоротних активів;
• періодичності відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань;
• окремого балансу філіями, представництвами. відділеннями та іншими відокремленими підрозділами підприємства.
• · визнання доходів та витрат від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг;
• · варіанти ведення обліку витрат виробництва.
• Облік  зобов’язань ,резервів майбутніх витрат.
• Відповідно до принципу послідовності підприємство повинно постійно (з року в рік) застосовувати обрану облікову політику.

Дотримуватись єдиної облікової  політики мають і групи об'єднаних підприємств (після об'єднання), а також ті підприємства, які складають консолідовану фінансову звітність.

У разі, якщо неможливо застосувати  єдину облікову політику складаючи  консолідовану фінансову звітність, це розкривають у Примітках до консолідованої фінансової звітності. Зумовлено це необхідністю порівнювати фінансову звітність підприємства для оцінки його фінансового стану, перспектив розвитку та результатів діяльності за певний період. У зв'язку з цим доцільно й для кожного звітного періоду дотримуватись єдиної облікової політики.

 

 

 

 

3.Гармонізація бухгалтерського та податкового обліку, у зв’язку з набуттям чинності Податкового кодексу України при складанні наказу.

У зв'язку з набуттям чинності розд. IІІ ПК підприємствам слід ретельніше прописати в наказі про облікову політику ті положення, які впливають на податковий облік з податку на прибуток. Тобто в наказі має йтися не тільки про бухоблік, але й про деякі особливості податкового обліку.    

Розглянемо деякі особливості, які треба враховувать при складанні наказу про облікову політику, і дамо до них пояснення.

1. У п. 137.3 ПК сказано, що коли підприємство виробляє товари (виконує роботи, надає послуги) з тривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва і договорами з контрагентами не передбачене їх поетапне здавання, доходи нараховуються платником податків самостійно відповідно до ступеня завершеності виробництва. Ступінь завершеності визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному періоді, у загальній сумі очікуваних витрат та (або) за питомою вагою послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані. Це відповідає порядку визначення доходів у бухобліку (п. 11 П(С)БО 15). А для цілей податкового обліку в наказі про облікову політику необхідно тільки вказати, що буде базою для визначення ступеня завершеності робіт у таких випадках.  

2. Якщо в бухобліку втрати від браку в повному розмірі є іншими прямими витратами у складі собівартості продукції (п. 14 П(С)БО 16), то в податковому обліку до складу витрат підприємство може включити втрати від браку в межах норм, установлених КМУ. До встановлення таких норм КМУ підприємство самостійно визначає та обґрунтовує допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству (п. 138.7 ПК). Це правило можна закріпити в наказі про облікову політику.  

3. Оцінка вибуття запасів установлюється обліковою політикою підприємства. Метод оцінки вибирається згідно з П(С)БО 9. Для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, установлюється тільки один із методів оцінки (п. 140.4 ПК). Тут немає розбіжностей між податковим і бухгалтерським обліком, тому в наказі про облікову політику досить указати методи, що використовуються в бухобліку.