Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Июня 2015 в 11:39, реферат
Невід’ємною складовою частиною сучасних товарно-грошових відносин є грошовий (фінансовий) ринок. В умовах розвитку соціально орієнтованої і регульованої ринкової економіки організація цього ринку і рівень ефективності його функціонування — це один з вирішальних важелів вирішення економічних і соціальних завдань, які ставить перед собою суспільство.
Сьогодні грошовий ринок має складну внутрішню структуру, що складається з низки взаємопов’язаних між собою елементів. Їх взаємозв’язок і спосіб функціонування врешті-решт і формують механізм грошового ринку. Об’єктивні основи дії цього механізму, його особливості і припустимі межі втручання держави в його роботу — усе це стає занадто значущим моментом не тільки для пізнання та формування певного світогляду, але й для практичних дій щодо забезпечення необхідного втручання держави в механізм ринкового саморегулювання. Останнє особливо важливо сьогодні з огляду на широке використання монетаризму як теоретичної підвалини організації й забезпечення ефективного суспільного відтворення та економічного зростання
Таблиця 2.2
Відмінності ринку капіталів і ринку грошей
Особливості діяльності ринку |
Ринок грошей |
Ринок капіталів |
Класичні операції ринку |
Операції з міжбанківського кредитування, з обліку комерційних векселі», операції на вторинному ринку з короткостроковими державними зобов'язаннями, короткострокові вклади фінансово-кредитних інституцій у комерційних банках та кредити банків цим інституціям тощо. |
Операції з фондовими Інструментами - акціями, середньо - та довгостроковими облігаціями, довгострокові депозити комерційних банків, операції спеціалізованих інвестиційних та фінансових компаній тощо. |
Суб'єкти ринку |
Кредитори, позичальники, фінансові посередники |
Кредитори, позичальники, фінансові посередники |
Характерні особливості ринку |
Ринок грошей характерний тим, що він дуже чутливий до змін в економіці та у фінансовій сфері. Тому позичковий процент як ціна грошей часто змінюється під впливом попиту і пропозиції, які залежать від стану економіки і фінансової сфери. Таким чином, він с найбільш реальним індикатором кон'юнктури грошового ринку взагалі і слугує базою формування процентної політики в країні. |
Попит і пропозиція тут с менш рухливими, рівень процентної ставки залишається більш стабільним, не гак чутливо реагує на зміну кон'юнктури, як на ринку грошей. |
Ринок грошей можна умовно поділити на два сектори:
Міжбанківський ринок - це частина ринку грошей, де тимчасово
вільні грошові ресурси одних кредитних
установ залучаються іншими і взаєморозміщуються
між ними переважно у формі міжбанківських
депозитів.
Кредитування на міжбанківському ринку може
здійснюватися за разовими чи генеральними
кредитними угодами, а також з використанням
векселів і депозитних сертифікатів. Даний
ринок обслуговують угоди з приводу короткострокових
(незабезпечених) кредитів, за допомогою
яких комерційні банки можуть балансувати
поточну ліквідність [1].
Міжбанківський ринок діє як складова частина ринку позичкових капіталів. На ньому тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів. Найпоширенішими строковими депозитами на міжбанківському ринку є строкові депозити на 1, 3, 6 місяців. Максимальний термін –1,2 роки (інколи до 5 років). Встановлювані при цьому відсоткові ставки враховують витрати банка-кредитора, ймовірність кредитного ризику, співвідношення попиту і пропозиції. Вони також стають базовими у визначенні відсоткових ставок для інших більш тривалих кредитів на національних і міжнародних ринках позичкових капіталів. Для комерційних банків міжбанківський ринок є основною формою балансування платіжного обороту і підтримання поточної ліквідності, управління ставками відсотка й банківськими ризиками та джерелом отримання додаткових доходів.
Відкритий ринок - це ринок, па якому відбувається купівля та продаж цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) центральним банком. Центральні банки використовують операції на відкритому ринку як найгнучкіший інструмент грошово-кредитної політики. Продаючи частину свого портфеля цінних паперів комерційним банкам, або посередникам, а через них і населенню, фірмам та компаніям, центральні банки зменшують обсяг своїх вільних резервів і кредитний потенціал. І, навпаки, якщо вони купують у комерційних банків, населення і фірм цінні папери, то тим самим збільшують їх вільні резерви і кредитний потенціал. Внаслідок цього грошова маса в обігу зростає [4].
ВИСНОВОК
Отже, грошовий ринок - це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формується попит, пропозиція та ціна на цей товар. Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку – попит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція – форму пропозиції позик, а ціна – форму відсотка на позичені кошти.
Об'єктом грошового ринку є гроші, які продаються і купуються на ньому. Таким об'єктом можуть стати тільки тимчасово чи постійно вільні кошти, власники яких пропонують їх на ринку задля одержання додаткового доходу. Операція продажу грошей має специфічний характер і суттєво відрізняється від традиційного продажу на товарних ринках. Суб'єкти грошового ринку – це будь-які економічні структури, фірми, сімейні господарства, урядові структури, банки та інші фінансові посередники [4].
Для вивчення механізму функціонування грошового ринку важливе значення має також структуризація. Системна структуризація грошового ринку відбувається:
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ