Порядок формування прибутку підприємства

 

Після наведених  вище записів на рахунку 791 «Результат операційної діяльності» буде визначено  результат операційної діяльності – прибуток або збиток.

 

Рахунок 79 “Фінансові результати”, як і більшість синтетичних  рахунків, має субрахунки:

791 – “Результат  основної діяльності”

792 – “Результат  фінансових операцій”

793 – “Результат  іншої звичайної діяльності”

794 – “Результат  надзвичайних подій”

 Звичайну  діяльність поділяють на операційну  та неопераційну (фінансову та  інвестиційну).

 Операційна  діяльність – це основна статутна  діяльність підприємства, а також  інші види діяльності, які неє  інвестиційною або фінансовою  діяльністю.

    Аналітичний облік фінансових результатів за її характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками, визначеними підприємством самостійно.

       Первинними документами при відобарженні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) діяльності”

До складу фінансових результатів від іншої  операційної діяльності відносяться:

• прибутки (збитки) від реалізації іноземної валюти;
• прибутки (збитки) від операційної оренди;
• прибутки (збитки) від операційної курсової різниці;
• прибутки (збитки) від списаних раніше активів;
• прибутки (збитки) від реалізації інших оборотних активів, ніж продукція, товари, роботи, послуги;
• прибутки (збитки) від штрафів, пені, неустойок;
• втрати
• від уцінки, недостачі, псування матеріальних цінностей тощо.

 

Детальний аналіз таких показників здійснюється заданими бухгалтерського обліку (первинними документами, обліковими регістрами, звітністю).

    Аналіз фінансових результатів від іншої операційної діяльності проводиться за кожним їх видом з погляду на сутність, доцільність і законність кожної операції, правильність оцінки майна, яке реалізується. При цьому необхідно встановити, чи правильно доходи і витрати віднесені до фінансових результатів, чи не було порушень діючих положень при віднесенні певних сум на збитки. При отриманні збитків від іншої реалізації, пов'язаних з перевищенням операційних витрат над доходами, у кожному конкретному випадку необхідно визначити винних осіб і причини виникнення таких збитків.

По кредиту  субрахунку 792 “Результат фінансових операцій” відображається списання суми доходів від участі в капіталі та інші.

   Аналітичний облік витрат та результатів фінансових операцій ведеться за видами витрат, результатів та іншими напрямками, визначеними підприємством.

   Первинними документами з обліку фінансових результатів від фінансової діяльності та списання на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" є розрахунки бухгалтерії.

3.1 Принципи визначення валових доходів підприємства 

Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів  діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній  зоні, так і за їх межами.

Виручка від  реалізації продукції у відтворювальному процесі матеріального виробництва відіграє важливу роль як одна з ланок нового кругообігу коштів підприємства. За рахунок грошових надходжень від реалізації продукції передовсім відшкодовується вартість матеріальних витрат на виробництво — використаної сировини, напівфабрикатів, матеріалів, електроенергії, палива та ін., а також перенесена частина вартості основних фондів (амортизаційні відрахування).

Таким чином, утворюються економічні умови для  нового виробничого циклу. Залишок виручки становить валовий дохід.

Валовий дохід  є та частина вартості... і виміряна частина валового продукту..., котра залишається після відрахування частини вартості і виміряної частини всього виробленого продукту, який заміщує вкладений у виробництво і спожитий у ньому постійний капітал. Валовий дохід дорівнює, таким чином, заробітній платі...+ прибуток + рента.

Це визначення підкреслює, що валовий дохід є  тією частиною валового продукту, яка залишається після відрахування частини цьогопродукту, що використовується на відтворення виробництва. Водночас, вартість цієї частини продукту — валового доходу, — утворена у вигляді заробітної плати і вартості додаткового продукту, набирає грошової форми і є фінансовою категорією. Однак у практиці обліку і планування цей важливий показник не обраховується і не планується (крім колективних сільськогосподарських підприємств).

Валовий дохід  — це грошовий вираз вартості знов створеної продукції. Він визначається як різниця між виручкою та матеріальними витратами й амортизаційними відрахуваннями у складі собівартості реалізованої продукції. Валовий дохід є важливим показником діяльності підприємства і характеризує її ефективність. У ньому відображається підвищення продуктивності праці, збільшення заробітної плати, скорочення матеріаломісткості продукції. Використання валового доходу як основного узагальнюючого показника ефективності дає змогу визначити реальний економічний ефект, котрий отримує народне господарство від діяльності кожного підприємства. Переваги показника валового доходу полягають у тім, що в ньому найбільш реально відбито таку важливу сторону діяльності, як підвищення продуктивності праці. Валовий дохід, показуючи ступінь ефективності виробництва, є величиною знов створеної вартості — основного джерела національного доходу. Валовий дохід — основне джерело утворення фінансових ресурсів не тільки підприємств, а й державного бюджету, позабюджетних фондів.

З народногосподарського  погляду валовий дохід є складовим  елементом національного доходу країни. «Якщо розглядати дохід всього суспільства, — писав К. Маркс, —  то національний дохід складається  із заробітної плати плюс прибуток, плюс рента, тобто із валового доходу».

У процесі  відтворення валовий дохід поділяється  на оплату праці й на чистий дохід. Оплата праці — це витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, які виражають у грошовій формі вартість необхідної праці.

За будь-якої форми суспільного виробництва  праця поділяється на дві частини  — необхідну й додаткову працю. Продукт останньої завжди призначений для задоволення суспільних потреб. Додатковий продукт — це продукт, створений працею людей на підприємствах, котрий виступає як чистий дохід (грошова форма додаткового прибутку).

Перелік доходів, що включаються і  що не включаються до складу скоригованого  валового доходу, чітко визначено  в законі. Так, наприклад, скоригований валовий дохід включає:

1. Загальні доходи від продажу  товарів (робіт, послуг), у тому  числі допоміжних та обслуговуючих  виробництв, що не мають статусу  юридичної особи, а також доходи  від продажу цінних паперів  (крім операцій з їх первинного  випуску (розміщення) та операцій  з їх кінцевого погашення (ліквідації).

2. Доходи від здійснення банківських,  страхових та інших операцій  з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями  та вимогами.

3. Доходи від спільної діяльності  та у вигляді дивідендів, отриманих  від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а  також доходів від здійснення  операцій лізингу (оренди).

4. Доходи, не враховані в обчисленні  валового доходу періодів, що  передують звітному, та виявлені  у звітному періоді та деякі  інші.

Не включаються до складу скоригованого  валового доходу:

1. Суми ПДВ, отримані (нараховані) платником податку на додану  вартість, нарахованого на вартість  продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець  не є платником податку на  додану вартість.

2. Суми коштів або вартість  майна, отримані платником податку  за рішенням суду, або внаслідок  задоволення претензій, як компенсація  прямих витрат або збитків,  понесених платником податку  в результаті порушення його  прав та інтересів.

3. Суми надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що  повертаються або мають бути  повернені платнику податку з  бюджетів, якщо такі суми не  були включені до складу валових  витрат.

4. Суми коштів або вартість  майна, що надходять платнику  податку у вигляді прямих інвестицій  або реінвестицій у корпоративні  права, емітовані таким платником  податку, в тому числі грошові  або майнові внески, згідно з  договорами про спільну діяльність  на території України без створення  юридичної особи.

5. Суми доходів органів виконавчої  влади та органів місцевого  самоврядування від надання державних  послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов'язковість придбання  яких передбачена законодавством), у разі зарахування таких доходів  до відповідних бюджетів.

6. Суми одержаного платником  податку емісійного доходу.

7. Доходи від спільної діяльності  на території України без створення  юридичної особи, дивіденди, отримані  платником податку від інших  платників податку, що оподатковані  у порядку, встановленому  Законом.

8. Кошти або майно, що надходять  у вигляді міжнародної технічної  допомоги, яка надається відповідно  до міжнародних угод.

9. Кошти, що надаються платнику  податку - суб'єктові інноваційної  діяльності спеціалізованими державними  і комунальними інноваційними  фінансово-кредитними установами  відповідно до Закону України  "Про інноваційну діяльність" та у порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів України.

10. Вартість основних фондів, безоплатно  отриманих платником податку  з метою здійснення їх експлуатації  у випадках, передбачених законодавством

11. Кошти або майно, що надаються  у вигляді безповоротної допомоги  громадським організаціям інвалідів  та підприємствам і організаціям, що визначені у законодавстві.

 

3.2 Структура валового доходу

Валовий доход підприємства включає:

1. Доходи від продажу товарів  (робіт, послуг) (відображаються у  додатку «А» до Декларації  про прибуток підприємства). Ревізор повинен звернути увагу на те, що у разі здійснення товарообмінних (бартерних) операцій як на території України так і за її межами платник податків розраховує фінансові результати за формою додатка «С» до рядка 1.2 додатка «А» до Декларації про прибуток підприємства.

2. Доходи від операцій з цінними  паперами, валютними цінностями  і борговими зобов'язаннями (відображаються  у додатку «Б» до Декларації  про прибуток підприємства).

3. Дохід від операцій з основними  фондами, нематеріальними активами  і капітальний дохід, зв'язаний  з видобутком корисних копалин  (відображаються у додатку «У»  до Декларації про прибуток  підприємства):

- прибуток від продажу основних  фондів групи 1 чи нематеріальних  активів, що підлягають амортизації;

- сума перевищення вартості  основних фондів груп 2 і 3 у  зв'язку з їхнім продажем (товарообміном)  над балансовою вартістю відповідної групи;

- різниця у вартості:

а) основних фондів і нематеріальних активів за результатами їхньої індексації (капітальний дохід);

б) витрат, зв'язаних з видобутком корисних копалин за результатами їхньої індексації (капітальний доход);

- компенсація за основні фонди  групи 1 у зв'язку з їхньою  змушеною заміною, отримана від  страхових організацій чи винних  у заподіяній шкоді юридичних  і фізичних осіб;

- доходи від продажу невиробничих  фондів.

4. Доходи у вигляді безповоротної  фінансової допомоги і безкоштовно  наданих товарів (відображаються  у додатку «Г» до Декларації  про прибуток підприємства).

5. Доходи від врегулювання сумнівної,  безнадійної заборгованості (відображаються  у додатку «Д» до Декларації  про прибуток підприємства).

6. Доходи від здійснення операцій  лізингу (оренди), оренди землі,  житлових приміщень й інших  споруджень і будівель (окремого  додатка до Декларації про  прибуток підприємства не передбачено).

7. Доходи у вигляді пасивного  прибутку, отримані за межами  митної території України з  урахуванням сплаченого податку  (окремого додатка до Декларації  про прибуток підприємства не передбачено).

8. Інші види доходів, що входять  до об'єкта оподатковування (додаток  «Е»).

Сума вищеперерахованих доходів  і є сукупним валовим доходом  підприємства.

3.3 ФОРМУВАННЯ ВАЛОВОГО І ЧИСТОГО ДОХОДУ

Виручка від реалізації продукції  у відтворювальному процесі матеріального  виробництва відіграє важливу роль як одна з ланок нового кругообігу коштів підприємства. За рахунок грошових надходжень від реалізації продукції  передовсім відшкодовується вартість матеріальних витрат на виробництво - використаної сировини, напівфабрикатів, матеріалів, електроенергії, палива та ін., а також перенесена частина  вартості основних фондів (амортизаційні  відрахування).

"Валовий дохід є та частина вартості... і виміряна частина валового продукту..., котра залишається після відрахування частини вартості і виміряної частини всього виробленого продукту, який заміщує вкладений у виробництво і спожитий у ньому постійний капітал. Валовий дохід дорівнює, таким чином, заробітній платі...+ прибуток + рента". Це визначення підкреслює, щоваловий дохід є тією частиною валового продукту, яка залишається після відрахування частини цього продукту, що використовується на відтворення виробництва. Водночас, вартість цієї частини продукту - валового доходу, утворена у вигляді заробітної плати і вартості додаткового продукту, набирає грошової форми і є фінансовою категорією. Однак у практиці обліку і планування цей важливий показник не обраховується і не планується (крім колективних сільськогосподарських підприємств).