Трансфертне ціноутворення: новий процес визначення ціни продажу

Журнал «Справочник  экономиста» 
Передплатний індекс – 08058 
Е-mail: economist@mediapro.com.ua 
Тел.: (044) 568-51-38 
http://www.economist.net.ua

На  сьогоднішній день тема запровадження  в Україні трансфертного ціноутворення є невичерпною. Адже ст. 39 ПКУ містить прямі норми, що потребують прийняття підзаконних актів, а практичні аспекти їх застосування потребують відповідних роз'яснень. Деякі з них ми розглянемо сьогодні, інші висвітлюватимемо згодом, у міру розвитку законодавчих подій

 

Трансфертне ціноутворення: 
новий процес визначення ціни продажу ¹

( 1 Закінчення, початок див.: Справочник экономиста. – 2013. – № 10, 11.)

 
 

^{Нормативна база}

^{• ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.}

^{• Закон  № 408 – Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04.07.2013 р. № 408-VII.}

^{• Закон  № 2658 – Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.}

^{• Постанова  № 749 – постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження відсоткового діапазону цін для деяких товарних позицій згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності для цілей трансфертного ціноутворення» від 02.10.2013 р. № 749.}

^{• Розпорядження  № 866-р – розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку джерел інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення» від 23.10.2013 р. № 866-р.}

^{• Розпорядження  № 865-р – розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку спеціалізованих комерційних видань для цілей трансфертного ціноутворення» від 23.10.2013 р. № 865-р.} 

^{Джерела інформації}

^{Нагадаємо, відповідно до пп. 39.5.3.1 ПКУ під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням Міндоходів використовує офіційно визнані джерела інформації про ринкові ціни, перелік яких установлює Кабмін (таблиця).}

Таблиця. Перелік  основних та допоміжних джерел інформації*
№  з/п	Найменування  джерела	Видавник (утримувач інтернет-ресурсу)	Найменування  товарів (груп товарів)	Посилання на інтернет-ресурс
I. Основні джерела  інформації
1	Щомісячний інформаційний  бюлетень «Огляд цін українського та світового товарних ринків»*	Державне підприємство «Держзовнішінформ»	Основні групи товарів, ціни на які склалися на світових та українському товарних ринках	http://www.dzi.gov.ua/
2	Інформаційно-аналітичний  продукт «Товарний монітор. Україна»	–	–	–
3	Інформаційно-аналітичний  продукт «Дайджест цін товарів на світових ринках»	Державне підприємство «Укрпромзовнішекспертиза»	Товари промислового сектору	http://www.expert.kiev.ua/
4	Щотижневе видання «Рынок стали: аналитика, прогнозы, сценарии»	–	–	–
5	Вісник Міністерства доходів і зборів України	Державне підприємство «Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і  зборів України»	Основні групи товарів, ціни на які  склалися на світових та українському товарних ринках	http://www.visnuk.com.ua/
6	Офіційний сайт Аграрної біржі	Аграрна біржа	Сільськогосподарська  продукція	http://www.agrex.gov.ua/
II. Допоміжні  джерела інформації**
7	Офіційний сайт Мінагрополітики	Мінагрополітики	Товари аграрного сектору	http://www.minagro.gov.ua/
8	Офіційний сайт Мінрегіону	Мінрегіон	Будівельні матеріали, вироби та конструкції	http://www.minregion.gov.ua/
* Наведено у додатку до Розпорядження № 866-р. ** Бюлетень готує Державне  підприємство «Держзовнішінформ»  з використанням, зокрема, інформаційних  ресурсів агентств «Томпсон Рейтер»  і «Блумберг». *** Використовуються у  разі, коли інформація про ринкові ціни в основних джерелах відсутня або неповна.

 

^{Якщо ж у  зазначених джерелах немає потрібної  інформація або вона є неповною, то згідно з пп. 39.5.3.2 ПКУ можна використовувати таку інформацію:}

^{1) про ціни, що  склалися за результатами  публічних торгів (аукціонів), тендерів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;}

^{2) статистичні  дані державних  органів і установ;}

^{3) про довідкові  ціни спеціалізованих  комерційних видань (у  тому числі інтернет-видань) і публікацій (у  тому числі електронних) та інших банків даних, звіти і довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном, інформаційні програми, що використовуються з метою трансфертного ціноутворення, інші публічні інформаційні джерела, що є загальнодоступними.}

^{До речі, до переліку спеціалізованих  комерційних видань для цілей трансфертного  ціноутворення (додаток до Розпорядження № 865-р) включено видання, наведені в п. 1 – 5, 7 таблиці;}

^{4) відомості про  ціни, діапазон цін  та котирування,  оприлюднені в засобах масової інформації;}

^{5) відомості,  отримані з бухгалтерської  та статистичної  звітності платників  податків, оприлюднені  в засобах масової  інформації, у тому  числі на офіційних  веб-сайтах в Інтернеті;}

^{6) про результати  незалежної оцінки  майна та майнових прав, проведеної відповідно до Закону № 2658;}

^{7) про інші  контрольовані операції, здійснені платником  податків.}

^{При цьому потрібно враховувати такі правила. По-перше, коли платник податків з метою визначення ціни контрольованої операції за методами, визначеними п. 39.3 ПКУ, використав джерела інформації, наведені у таблиці, Міндоходів також зобов'язаний використовувати ті самі джерела інформації (якщо не доведено, що платник податків мав використати інші офіційні джерела інформації).}

^{По-друге, для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій Міндоходів не має права використовувати інформацію, доступ до якої обмежено відповідно до законодавства.}

^{По-третє, якщо у період проведення перевірки платника податків щодо повноти нарахування ним податкових зобов'язань за результатами здійснення контрольованих операцій до територіального органу Міндоходів надійшла інформація про зіставні операції, здійснені таким платником з особами, які не є пов'язаними, така інформація використовується виключно для визначення ринкового діапазону звичайних цін.}

^{Зміни у нарахуванні  податків}

^{Норми ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» застосовуються для визначення бази оподаткування у контрольованих операціях з метою застосування р. III «Податок на прибуток підприємств» і р. V «Податок на додану вартість» ПКУ. Про це наголошено в підкатегорії 137.01 «Єдиної бази податкових знань», з посиланням на п. 39.7 ст. 39 ПКУ.}

^{З огляду на зазначене  законодавці внесли зміни до п. 188.1 «Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг» ПКУ, виклавши його у новій редакції. Зокрема, згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім ПДВ та акцизного збору на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених із них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).}

^{При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включаються  будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються  платнику податків безпосередньо  покупцем або через  будь-яку третю  особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). А до бази оподаткування включається вартість товарів (послуг), які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та (або) суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів (послуг), поставлених таким платником податку.}

^{У випадках, передбачених ст. 189 «Особливості визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг в окремих випадках» ПКУ, база оподаткування визначається з урахуванням положень зазначеної статті.}

^{Крім того, п. 198.3 ПКУ тепер передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, послуг (у разі здійснення контрольованих операцій – не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:}

^{– придбанням або  виготовленням товарів (у  тому числі у разі їх імпорту) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;}

^{– придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших  необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі у разі їх імпорту, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.}

^{До речі, підр. 10 «Інші перехідні положення» р. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 21, відповідно до якого тимчасово, а саме до 01.01.2018 р., для цілей оподаткування операцій з імпорту (експорту) товарних позицій за кодами 1001 – 1008, 1501 – 1522, 2601 – 2621, 2701 – 2716, 2801 – 2853, 2901 – 2942, 7201 – 7229, 7301 – 7326 згідно з УКТ ЗЕД з особами, зазначеними у пп. 39.2.1.2 ПКУ 2, звичайна ціна на товари за рішенням платника податків може визначатися за правилами, встановленими цим пунктом, за одним із таких трьох методів:}

^{1) для кожної  товарної позиції  на рівні ціни:}

^{зменшеної не більше ніж на 5 % – у  разі реалізації товарів;}

^{збільшеної не більше ніж на 5 % –  у разі придбання  товарів;}

^{2) якщо товари  котируються на  біржі – згідно  з біржовими котируваннями,  якщо не котируються – згідно з довідковими цінами, опублікованими у джерелах інформації (спеціалізованих комерційних виданнях). Якщо ж у таких джерелах інформації містяться відомості про діапазон цін, для визначення звичайної ціни застосовується або максимальне значення діапазону – у разі придбання товарів, або мінімальне значення – у разі реалізації товарів.}

^{Нагадаємо, саме Кабмін визначає відсотковий діапазон цін 3 окремо для кожної товарної позиції, перелік спеціалізованих комерційних видань, а також має право розширити зазначений вище перелік товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД;}

^{3) якщо в контрольованій  операції ціна  товарних позицій  менша, ніж звичайна  ціна (у разі реалізації  товарів), або більша, ніж звичайна ціна (у  разі придбання  товарів), платник  податків має право:}

^{– або не пізніше 1 травня року, що настає за звітним, самостійно визначити та сплатити податкове зобов'язання виходячи із звичайної  ціни та подати до центрального органу Міндоходів копії  первинних документів, що підтверджують  здійснення контрольованої операції (зокрема, договір, специфікації, вантажно-митні декларації, товарно-транспортні накладні, інвойс, документ, що підтверджує відвантаження та (або) отримання товарів), а також джерело інформації про правильність визначення звичайної ціни згідно з пп. 39.5.3 ПКУ. При цьому такий платник звільняється від сплати штрафних (фінансових) санкцій та (або) пені;}

^{– або застосувати  положення  ст. 39 ПКУ з використанням будь-якого з передбачених нею методів для обґрунтування застосованої ціни та додатково подати копії контрактів (договорів) між таким контрагентом і подальшим отримувачем товарів (якщо він не є пов'язаною особою контрагента контрольованої операції та (або) платника податків).}

( 2 Для цілей ПКУ контрольованими є, зокрема, операції, визначені пп. 39.2.1.2 ПКУ, а саме: операції, однією із сторін у яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 % і більше нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 % і більше нижчою, ніж в Україні. 3 Відсотковий діапазон цін наведений у додатку до Постанови № 749.)

 

^{На підставі поданих  документів Міндоходів проводить моніторинг у порядку, визначеному  ст. 39 ПКУ. А якщо платник податків самостійно не визначив податкове зобов'язання, то Міндоходів має права визначити його самостійно.}

^{Самостійне та пропорційне коригування  сум податкових зобов'язань}

^{Самостійне коригування  передбачено  пп. 39.5.4 ПКУ, а пропорційне – пп. 39.5.5 ПКУ.}

^{Самостійне  коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає рівню звичайної ціни, навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції. Платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань у разі застосування ним під час здійснення контрольованих операцій цін товарів (робіт, послуг), що не відповідають звичайним цінам.}

^{Таке коригування проводиться платником податків протягом календарного року шляхом відображення у податковій декларації або подання відповідних уточнюючих розрахунків (у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ). При цьому сума заниження податкового зобов'язання (недоплати), розрахована у результаті здійснення платником податків самостійного коригування податкових зобов'язань, повинна бути сплачена у строк не пізніше граничного строку сплати відповідного податку, визначеного ст. 57 «Строки сплати податкового зобов'язання» ПКУ, за податковий період, у якому було здійснено таке коригування.}