Фінансова звітність: загальні положення, принципи підготовки, склад. Бухгалтерський баланс

Вступ

Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про  результати такої діяльності дані поточного  обліку необхідно узагальнити в  певній системі показників. Це досягається  складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних  показників поточного обліку, які  характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Дослідженням проблеми фінансової звітності займаються вітчизняні вчені Ф.Ф.Бутинець, С.В.Голов, М.Я.Дем’яненко, Г.Г.Кірейцев, В.К.Савчук,

В.В.Сопко, В.О.Шевчук, П.Я.Хомин, Л.В.Чижевська та інші. Ними в сфері  бухгалтерського обліку було докладено немало зусиль, щоб підвищити аналітичні можливості бухгалтерської фінансової звітності.

Зокрема, впровадження на практиці національних Положень (стандартів) бухгалтерського  обліку, мало своєю метою, перш за все, ліквідацію інформаційного вакууму для користувачів бухгалтерської фінансової звітності. Однак на практиці ця проблема однозначно не вирішена.

 

 

1. Сутність фінансової звітності

Обліковий процес завершується складанням фінансової звітності про господарську діяльність підприємства. Правові основи з питань складання фінансової звітності регламентуються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(с)БО. Норми цього Закону та Положення слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Державне регулювання фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств.

Згідно Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.  Під бухгалтерською звітністю розуміється звітність, що складається напідставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потребпевних користувачів.

Користувачами фінансової звітності  є фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

 

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;
• участі в капіталі підприємства;
• оцінки якості управління;
• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
• забезпеченості зобов’язань підприємства;
• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
• регулювання діяльності підприємства;
• інших рішень.

Згідно з П(с)БО 1 метою  складання фінансової звітності  є надання користувачам для прийняття  рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Готуючи фінансову звітність, необхідно дотримуватися наступних  якісних характеристик:

1. зрозумілість – доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання в сфері ділового та економічного життя, бухгалтерського обліку. Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про :
• підприємство;
• дату звітності і звітний період;
• валюту звітності та одиниці її виміру;
• облікову політику підприємства та її зміни;
• консолідацію фінансових звітів;
• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
• обмеження відносно володіння активами, участь у спільних підприємствах;
• виявлені помилки минулих років і пов’язані з ними користування;
• переоцінку статей фінансових звітів, а також містити іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П (С) БО;
2. доречність – вплив на економічні рішення користувачів, оцінку минулих, теперішніх і майбутніх подій, прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, що дозволяє належним чином впливати на прийняття рішень; оцінку минулих і майбутніх подій;
3. надійність – в представленій у звітності інформації не повинно бути суттєвих помилок. Надійність звітності забезпечує:

• правдиве подання операцій і подій;

• перевагу сутності над формою (необхідність відображання операцій і подій у відповідності до їх економічної сутності й реальності);
• нейтральність (необхідність неупередженого відображання інформації в звітності, тобто відображення  інформації без цілі здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату);
• обачність (обережність в процесі формування суджень, розрахунків);
• повнота (інформація не повинна містити пропусків).

Суб’єкти підприємницької  діяльності згідно з Законом України  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» повинні  давати різні види фінансової звітності

 

Підприємства	Складові
	Баланс	Звіт про фінансові  результати	Звіт про рух грошових коштів	Звіт про власний капітал	Примітки
Окремі юридичні особи — всі  підприємства (крім бюджетних організацій, представництв іноземних суб’єктів  господарської діяльності та суб’єктів  малого підприємництва)	+	+	+	+	+
Суб’єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб’єктів  господарської діяльності	+	+	-	-	-

 

Для суб’єктів малого підприємництва та представництв іноземних суб’єктів встановлена скорочена за показниками фінансова звітність, їх звіт складається з Балансу (форма № 1—М) і Звіту про фінансові результати (форма № 2—М).

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними Положеннями (стандартами). Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо існує ймовірність надходження  або вибуття майбутніх економічних  вигод, пов’язаних з цією статтею  та оцінка статі може бути достовірно визначена.

Форми фінансової звітності (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України  за погодженням з Державним комітетом  статистики України.

Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням  з Держкомстатом України.

Форми фінансової звітності бюджетних  установ, органів державного казначейства України з виконанням бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків і порядок  їх заповнення встановлюються Державним  казначейством України.

Складання звітів — завершальний етап облікового процесу, тому до початку  складання звітів проводиться значна підготовча робота.

Процес підготовки до складання  та безпосереднього складання фінансової звітності може бути поділений на кілька етапів (рис. 11.5).

Датою подання фінансової звітності  вважається день її фактичної передачі за належністю, а у разі надсилання поштою — дата одержання адресатом, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата. У разі, якщо дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Підприємства зобов’язані  подавати фінансову звітність:

• органам, до сфери управління яких вони належать;
• власникам (засновникам), відповідно до установчих документів;
• трудовим колективам на їх вимогу;
• органам виконавчої влади та іншим користувачам, відповідно до законодавства.

Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом  Міністрів України.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові  біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані  оприлюднювати річну фінансову  звітність та консолідовану звітність  шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

 

2. Принципи підготовки фінансової звітності

Для досягнення якісних характеристик  інформації, яка міститься в фінансовій звітності, під час її формування дотримуються ряду принципів.

1.Автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відособлена від його власників. У зв’язку з чим активи і зобов’язання власників не повинні відображатися і фінансовій звітності підприємства.

2.Безперервність – оцінка  активів і зобов’язань підприємства  здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати  далі.

Фінансова звітність, підготовлена відповідно до П(с)БО, складається виходячи з передумови, що підприємство буде продовжувати діяльність у майбутньому, тобто передбачається, що воно не має наміру або потреби в ліквідації або скороченні об’єму діяльності. Якщо такий намір існує, то звітність повинна складатися на підставі інших принципів, і в такому випадку принципи, що будуть використовуватися, мають бути розкриті.

3.Періодичність – можливість розподілу діяльності підприємства на визначені періоди часу з метою складання фінансової звітності. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, квартал.

4. Історична (фактична) собівартість  – пріоритетною є оцінка активів  підприємства, виходячи з витрат  на їх виробництво і придбання.

5. Нарахування і відповідність прибутків і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що здійснені для одержання цих прибутків.  При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Фінансова звітність, складена за принципом нарахування, інформує користувачів не тільки про минулі операції, пов’язані із платежами  й одержанням коштів. Але також і про зобов’язання по оплаті в майбутньому і про ресурси, що є коштами в розрахунках.

У податковій же звітності  доходи і витрати відображаються не за принципом нарахування, а за першою подією, тобто подією. Яка  відбулася раніше: за відвантаженням товарів (виконанням робіт, наданням послуг) або за їх оплатою.

6. Повнота (повне висвітлення)  – усі господарські операції  підлягають реєстрації на рахунках  бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність повинна  містити всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки господарських  операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

У баланс і в звіт про  фінансові результати повинні бути включені всі активи, зобов’язання, витрати і доходи поточних і майбутніх періодів; у звіті повинні міститися точні і чіткі вказівки і роз’яснення щодо використовуваних облікових процедур, методів і правил оцінки.

7. Послідовність (стабільність) – постійне (із року в рік)  застосування підприємством обраних  методів обліку ( обраної облікової  політики).

Зміна облікової політики можлива лише в тих випадках, які  передбачені П(с)БО, і повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності.