Шпаргалки по "Бухгалтерскому учету"

 

 

 

83Облік довгострокових зобов'язань, що виникають за фінансової оренди (лізингу).

Оренда – це надання  однією стороною (орендодавцем) іншій  стороні (орендареві) майна в тимчасове  користування на визначений термін за певну плату на підставі договору оренди. Довгострокова оренда зветь-ся лізингом (оренда на строк від 3 і  більше років). Розрізняють два типи лізингу: операційний і фінансовий. При операційному лізингу май-но береться в оренду на короткий термін. Право власності у цьому разі залишається за орендодавцем. Орендар  відображає в обліку орендну плату (звичайно і операційні витрати, пов’язані  з використанням об’єкта). Орендна  плата відображається в орендаря наступною бухгалтерською проводкою: Дт “Витрати на оренду”, Кт “Грошові кошти”. В зарубіжних країнах широке застосування має довгостроковий фінансовий лізинг як засіб формування довгострокових активів. Фінансовий лізинг – це оренда, за умовою якої орендар бере на себе весь ризик та всі витрати, пов’язані  з використанням орендованого майна. При фінансовому лізингу орендар  обліковує лізингові об’єкти, як свої активи. 
За міжнародними стандартами обліку лізинг вважають фінансовим, якщо договір оренди передбачає хоч би одну з 4 умов: 1. Право власності на майно, що орендується, після закінчення строк оренди цілком переходить до орендаря. 2. Орендареві надається можливість після закінчення строку оренди придбати майно за ціною нижче ринкової або відновити оренду. 3. Строк оренди охоплює більшу частину строку корисного використання орендованого майна. 4. Теперішня вартість мінімальних орендних виплат більша або дорівнює ринковій вартості об’єкта оренди.  
Для розрахунків з орендодавцем на підприємстві розробляється графік платежів по фінансовому лізингу. Надходження устаткування на підприємство на умовах фінансового лізингу відображається в обліку такою бухгалтерською проводкою: Дт “Основні засоби (устаткування по лізингу)”, Кт “Заборгованість по лізингу”. Кожного року компанія-орендар відображає в обліку суми амортизації устаткування по лізингу: Дт “Витрати на амортизацію”, Кт “Амортизація устаткування по лізингу”. Компанія відображає в обліку також витрати по %, суму виплати і зменшення заборгованості по лізингу: Дт “Фінансові витрати (% по лізингу)”, Дт “Заборгованість по лізингу”, Кт “Грошові кошти”. В балансі основні засоби по лізингу показуються окремою позицією серед основних засобів, а заборгованість – в пасиві серед довгострокової заборгованості. Частина заборгованості, яка має бути сплачена наступного року, показується при складанні балансу, як короткострокова заборгованість, а решта – як довгострокова.

84Складові власного капіталу корпорацій, рахунки для їх обліку та порядок відображення в балансі.

Власний капітал корпорацій формується акціями, тобто коштами  інвесторів (власників) в обмін на реалізовані їм акції. Акція –  це цінний папір без встановленого  строку обігу, який засвідчує пайову участь в акціонерній компанії і  дає його власникові право на: участь в управлінні компанією, одержання  частини прибутку у вигляді дивідендів, участь у розподілі майна при  ліквідації компанії. Частку акцій, що належать певній особі, засвідчує акціонерний  сертифікат.  
Власний (акціонерний) капітал складається з наступних складових: 1) внесений капітал, що складається з акцій, що випущені за номінальною вартістю (звичайні та привілейовані акції) та додаткового оплаченого капіталу; 2) дарований капітал; 3) резерв переоцінки; 4) нерозподілений прибуток.  
Для обліку вище перерахованого в бухгалтерському обліку використо-вуються наступні рахунки: “Статутний капітал (прості або привілейовані акції)”, “Додатковий капітал”, “Нерозподілений прибуток” .  
Структура капіталу корпорації може бути подана в балансі таким чином:  
Акціонерний капітал:  
Внесений капітал  
- Привілейовані акції (за номінальною вартістю)  
- Звичайні (прості) акції (за номінальною вартістю)  
- Додатковий капітал – звичайні акції  
Разом внесений капітал  
Нерозподілений прибуток  
Разом акціонерний капітал.  
Як бачимо до власного капіталу належить і нерозподілений прибуток компанії. В разі наявності нерозподілених збитків сума віднімається і зменшує загальну суму власного капіталу.

 

85Оцінки (вартість) акцій, що їх застосовують в обліку.

Розрізняють кілька вартостей (оцінок) акцій:  
1. Номінальна вартість акцій. Це мінімальна вартість, яка вказується на сертифікаті акцій. Номінальна вартість зараховується у статутний капітал корпорації. Акції можуть початково продаватися за вищою ціною, ніж номінальна. Різниця між ціною продажу і номінальною вартістю становить додатковий капітал корпорації.  
2. Безномінальні акції. Акції, які не мають капіталу. Безномінальні акції можуть випускатися у двох варіантах:  
2.1. безномінальні акції з оголошеною вартістю. Рада директорів оголошує (встановлює) в б-я момент вартість акції. В такому разі оголошена вартість акцій зараховується у статутний капітал корпорації.  
2.2. безномінальні акції без оголошеної вартості. Якщо корпорація випускає акції без номінальної вартості і без оголошеної вартості, то вся виручка за акції переходить у статутний капітал.  
3. Ринкова вартість акцій. Це ціна акції, яка формується на ринку цінних паперів під впливом попиту і пропозиції. Вона значною мірою за-лежить від фінансового стану фірми, напрямків її розвитку, стабільності, тощо.  
4. Облікова вартість акцій. Це різниця між сумою всіх активів і всією заборгованістю (чисті активи). Тобто це сума всього власного (акціо-нерного) капіталу. Якщо розділити всю суму капіталу на кількість ак-цій, то одержимо облікову вартість однієї акції. Але якщо у складі капіталу компанії є привілейовані акції, то їхня сума попередньо віднімається з суми капіталу, а решта ділиться на кількість звичайних (простих) акцій. 

 

 

86Облік випуску (продажу) простих акцій із зазначеною номінальною вартістю.

Акції з зазначеною номінальною  вартістю можуть продаватися за номінальною  вартістю, вище номінальної вартості і нижче номінальної вартості. У б-я разі у статутний капітал  зараховується тільки номінальна вартість акцій.  
Наприклад, якщо компанія випустила (реалізувала) 10000 простих акцій номінальною вартістю 5 дол кожна. Реалізація відбулася за номінальною вартістю. Тоді: Дт “Грошові кошти” 50000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 50000.  
Якщо ті ж самі акції було реалізовано по 8 дол за кожну, то робиться такий запис: Дт “Грошові кошти” (10000 акцій * 8 дол) 80000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” (10000 акцій * 5 дол) 50000, Кт “Додатковий капітал (прості акції)” 30000.  
Ті ж самі акції було реалізовано по 4 дол за кожну: Дт “Грошові кошти” 40000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 50000, Дт “Додатковий капітал” 10000 (зменшення додаткового капіталу).  
Тобто, якщо акції продаються за ціною, нижчою від номінальної вартості, то у статутний капітал зараховується номінальна вартість акцій, а різниця відображається по Дт “додатковий капітал”, якщо цей рахунок має кредитовий залишок. Якщо ж цей рахунок не має кредитового залишку, то сума, нижча за номінальну вартість акцій, списується на рахунок “Нерозподілений прибуток” (в Дт цього рахунку).  
В більшості штатів США, наприклад, продаж простих акцій нижче номінальної їх вартості заборонений.

 

 

87Облік випуску (продажу) простих акцій без номінальної вартості.

Якщо безномінальні акції  мають оголошену вартість (яку  встановила Рада директорів), то сума доходу від продажу в межах оголошеної вартості зараховується у статутний  капітал. Доход, одержаний понад  оголошену вартість, відображається як додатковий капітал (тобто відображення в обліку таке саме, як і номінальних  акцій).  
Наприклад, компанія випустила 10000 акцій без номінальної вартості. Дирекція оголосила вартість 6 дол за акцію. Фактично реалізовано по 9 дол за акцію. Це відображається таким записом: Дт “Грошові ко-шти” 90000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 60000, Кт “Додатковий капітал” 30000.  
Якщо ж по безномінальних акціях не було встановлено оголошеної вартості, то вся сума від реалізації акцій зараховується у статутний капітал: Дт “Грошові кошти” 90000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 90000. 

 

 

 

 

 

 

88Облік випуску (продажу) привілейованих акцій.

Як і прості акції, привілейовані  акції можуть випускатися корпорацією  під гроші, або під негрошові  активи. Крім того, вони можуть реалізовуватися  за номінальною вартістю або вище номінальної вартості. Привілейовані  акції можуть бути як з номінальною  вартістю, так і безномінальною. В бухгалтерському обліку випуск (продаж) привілейованих акцій відображається так само, як і простих акцій.  
Наприклад, якщо компанія випустила (реалізувала) 10000 привілейованих акцій номінальною вартістю 5 дол кожна. Реалізація відбулася за номінальною вартістю. Тоді: Дт “Грошові кошти” 50000, Кт “Статутний капітал (привілейовані акції)” 50000.  
Якщо корпорація випустила 20000 привілейованих акцій номіналь-ною вартістю 10 дол кожна, ціна реалізації – 14 дол кожна: Дт “Грошові кошти” (20000 * 14 дол) 280000, Кт “Статутний капітал (привілейовані акції)” (20000 * 10 дол) 200000, Кт “Додатковий капітал (привілейовані акції)” 80000.  
Слід відзначити, що рахунки для обліку Статутного капіталу, а також додаткового капіталу від простих і привілейованих акцій ведуться окремо.  
В балансі у складі акціонерного капіталу привілейовані акції показуються першими. Це пояснюється їхніми перевагами у виплаті дивідендів і в розподілі майна при ліквідації корпорації. 

 

 

 

89Мотиви та облік викупу власних акцій, порядок відображення викуплених акцій у балансі.

Метою викупу акцій може бути: 1 мати в наявності акції  для реалізації їх управлінцям та службовцям компанії як заохочення; 2 поліпшити  кон’юнктуру на ринку цінних паперів  щодо своїх акцій (підняти їх ринкову  ціну); 3 мати в наявності додаткову  кількість акцій для придбання  інших компаній; 4 зменшити кількість  циркулюючих акцій і тим самим  підняти дохід на одну акцію; 5 запобігти  захопленню контрольного пакета акцій  іншими компаніями.  
Викуплені акції – це акції корпорації, які були раніше випущені, повністю сплачені, а потім викуплені корпорацією, але не анульовані. Викуп акцій означає одночасно зменшення активів компанії та її акціонерного капіталу.  
Для обліку викуплених акцій застосовується рахунок “Викуплені власні акції”, який є активним, регулюючим, контрпасивним. Регулює собою рахунок акціонерного капіталу (“Статутний капітал”).  
Викуплені акції відображаються в обліку на рахунку “Викуплені власні акції” за фактичною собівартістю їх придбання (викупу). Операція викупу оформлюється такими записами: Дт “Викуплені власні акції”, Кт “Грошові кошти”. Після операції викупу кількість випущених акцій не змінилась, тоді як кількість циркулюючих акцій зменшується. Відповідно акціонерний капітал компанії зменшується. 

 

 

90Облік  операцій викупу власних акцій  та подальшої їх реалізації.

Для обліку викуплених акцій  застосовується рахунок “Викуплені власні акції”, який є активним, регулюючим, контрпасивним. Регулює собою рахунок  акціонерного капіталу (“Статутний капітал”). Викуплені акції відображаються в обліку на рахунку “Викуплені власні акції” за фактичною собівартістю їх придбання (викупу).  
Операція викупу оформлюється такими записами: Дт “Викуплені власні акції”, Кт “Грошові кошти”. Після операції викупу кількість випущених акцій не змінилась, тоді як кількість циркулюючих акцій зменшується. Відповідно акціонерний капітал компанії зменшується.  
Викуплені власні акції можуть випускатись (реалізуватись) знову повторно за собівартістю викупу. За вищою або нижчою вартістю (вище чи нижче їх вартості придбання). Якщо ціна повторної реалізації дорівнює собівартості, дебетують рахунок “Гроші” і кредитують рахунок “Викуплені власні акції”.  
Якщо ціна реалізації вища за собівартість, то на різницю кредитують рахунок “Додатковий капітал” (від викуплених акцій). Тобто Дт “Грошові кошти”, Кт “Викуплені власні акції”, Кт “Додатковий капітал (викуплені власні акції)”.  
При продажу викуплених власних акцій за ціною, нижчою, ніж собівартість, різницю покривають за рахунок Додаткового капіталу від ви-куплених акцій (списується в Дт цього рахунку). Якщо суми цього капіталу не вистачає для покриття, дебетується рахунок “Нерозподілений прибуток” (списується за рахунок нерозподіленого прибутку). Тобто: Дт “Грошові кошти”, Кт “Викуплені власні акції”, Дт “Додатковий капітал (викуплені акції)”.  
Слід зазначити, що операції викупу і перепродажу не стосуються рахунку “Статутний капітал”, не відображають результатів (прибутків чи збитки) від реалізації. Реалізація раніше викуплених акцій збільшує одноразово загальну суму активів і загальну суму акціонерного капіталу.

91Облік операцій викупу власних акцій та їх знищення.

Компанія може прийняти рішення  більше не продавати раніше викуплені  власні акції, а вилучити їх з обороту, тобто знищити. В цьому разі викуплені  акції списуються так:  
Дт “Статутний капітал (прості акції)”; Дт “Додатковий капітал”; Дт “Нерозподілений прибуток”; Кт “Викуплені власні акції”.  
Якщо вартість вписаних викуплених акцій нижча їхньої вартості при першому випуску, то різниця відноситься на збільшення додаткового капіталу.  
Дт “Статутний капітал (прості чи привілейовані акції)”  
Кт “Додатковий капітал (прості чи привілейовані акції)”  
Кт “Викуплені власні акції”. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

92Облік конвертації привілейованих акцій компанії в прості.

Привілейовані акції можуть мати право конвертації у прості акції, що робить їх більш привабливими для інвесторів. Такі акції називаються  конвертованими привілейованими акціями. Переведення здійснюється за встановленим у договорі коефіцієнтом. Власники привілейованих акцій здійснюють їх конвертацію у прості акції за умови зростання дивідендів та ринкових цін на прості акції.  
Операція конвертації відображається в обліку наступним чином:  
Дт “Статутний капітал (привілейовані акції)”; Кт “Статутний капітал (прості акції)”; Кт ”Додатковий капітал (прості акції)”.  
При конвертації не відображаються прибутки чи збитки цієї операції.  
В разі, якщо привілейовані акції спершу були продані за ціною вищою, ніж номінальна вартість при їх конвертації в прості акції, необхідно списати і додатковий капітал від привілейованих акцій.  
Дт “Статутний капітал (привілейовані акції)” (номінальна вартість)  
Дт “Додатковий капітал (привілейовані акції)”  
Кт “Статутний капітал (прості акції)”  
Кт “Додатковий капітал (прості акції)”.  
Необхідно зазначити, що при відображенні операції конвертації акцій ринкова вартість як простих, так і привілейованих акцій на момент здійснення операції не враховується і не відображається. Це пояснюється тим, що обмін акцій здійснюється в середині самої корпорації і жодних додаткових активів, еквівалентних ринковим цінам, не надходить.

 

 

 

 

 

93Облік організаційних витрат, понесених під час створення корпорації.

В процесі створення корпорації виникають організаційні витрати. Це гонорари (оплата послуг) адвокатам  за складання установчих документів, інкорпораційний внесок державі, вартість друкування акціонерних сертифікатів тощо. Організаційні витрати належать до нематеріальних активів. На витрати  компанії вони відносяться через  нарахування амортизації впродовж кількох років. В США, наприклад, за стандартом бухгалтерського обліку дозволяється амортизувати організаційні  витрати впродовж 40 років. Водночас податковим регулюванням дозволяється амортизувати їх впродовж 5 років. Виходячи з цього, в практиці корпорації списують (амортизують) організаційні витрати  найчастіше за 5 років.  
Витрати на створення корпорації відображаються в обліку таким чином:  
Дт “нематеріальні активи (організаційні витрати)”; Кт “грошові кошти”.  
Корпорація може для оплати таких витрат виділити частину своїх акцій:  
Дт “нематеріальні активи (організаційні витрати”; Кт “статутний капітал (прості акції)”; Кт “додатковий капітал (прості акції)”  
За перший рік буде нараховано амортизацію, що відображається такою проводкою: Дт “Витрати на амортизацію (нематеріальні активи)”, Кт “Амортизація (знос) нематеріальних активів (організаційні витрати)”. Допускається також пряме їх списання: Дт “Витрати на амортизацію (нематеріальні активи)”, Кт “Нематеріальні активи (організаційні витрати)”.