Бюджетне планування в Україні

Іншим цікавим показником фінансування галузі є відношення видатків з державного бюджету України на фізичну культуру і спорт до внутрішнього валового продукту держави. Так, у середньому відношення видатків із державного бюджету на фізичну культуру і спорт до ВВП України в досліджуваний період становить 0,06 %, на освіту - 1,34 %, охорону здоров'я - 0,58 %. Як бачимо, видаткова частина на освіту і охорону здоров'я порівняно з сферою фізичної культури і спорту більша відповідно на 22,3 та 9,6 разів.

Аналіз джерел фінансування галузі здійснювався за даними щорічної статистичної звітності Міністерства справ сім'ї, молоді та спорту, а також інформації про обласні бюджети на 2010 р., яка була оприлюднена на офіційних сайтах обласних рад територіальних громад України. З обласних бюджетів на фізичне виховання, фізкультурно-оздоровчу і спортивну роботу в навчальних закладах витрачається в середньому 44,1 % коштів передбачених на фізичну культуру і спорт, 13,5 % - на спорт вищих досягнень, 9,6 % - фізкультурно-оздоровчу діяльність у виробничій сфері, 7,2 % - на фізкультурно-оздоровчу та реабілітаційну роботу серед інвалідів. Найгіршими середніми показниками фінансування з обласних бюджетів характеризуються масовий спорт серед сільського населення - 1,8 %, паралімпійський та дефлімпійський спорт - 0,8 %, спорт для всіх верств населення за місцем проживання та не олімпійський спорт - 3,5 %. Відношення витрат на фізичну культуру і спорт до загальних видатків бюджетів відповідних територіально-адміністративних одиниць в середньому становить 0,8 %. Найбільшими показниками фінансування фізичної культури і спорту характеризуються Луганська область (відношення видатків на фізичну культуру і спорт до загальних видатків бюджету становить 1,18 %), Харківська - 1,13 %, Чернігівська - 1,07 %, що підтверджується кількістю грошових коштів, які припадають на одну особу. Так, у Луганській, Харківській, Чернігівській областях в бюджеті 2010 р. із розрахунку на одну особу на потреби фізичної культури і спорту було передбачено 11 - 11,7 грн. відповідно. Значними можливостями бюджету обумовлено величину видатків на забезпечення діяльності галузі в містах Києві та Севастополі - 18,7 грн. на одного мешканця. Найменшими досліджуваними показниками характеризуються Одеська область - 6,1 грн., Черкаська та Рівненська області - 7,7 - 7,8 грн. відповідно. У середньому видатки на фізичну культуру і спорт з обласних бюджетів становлять 9,86 грн. на одну особу.

Спортивні заходи та навчально-тренувальна  робота фінансується переважно з  місцевих бюджетів та фондів організацій  і підприємств. Придбання спортивного  обладнання та інвентарю здійснюється переважно за рахунок позабюджетних коштів і коштів місцевих бюджетів, частка яких в загальній структурі видатків становить 40,4 та 28,8 % відповідно. Утримання, реконструкція та капітальний ремонт спортивних споруд здійснюється в основному за рахунок коштів певних територіальних громад, відомчих організацій, у підпорядкуванні яких вони знаходяться, а також баз олімпійської та параолімпійської підготовки за рахунок коштів державного бюджету України. Слід відзначити, що будівництво нових спортивних споруд здійснюється переважно за рахунок фондів організацій і підприємств, позабюджетних надходжень, частка яких у загальній структурі видатків на цю статтю становить 56,5 та 20,2 %. Переважне навантаження із формування фонду заробітної плати працівникам галузі, а також із виплат стипендій видатним спортсменам і тренерам несуть місцеві бюджети, фонди підприємств та організацій.

Обсяги фінансування галузі залежать визначальною мірою  від державної політики щодо її розвитку, соціально-економічного становища держави, а також окремих територіально-адміністративних одиниць, бюджетного процесу. Зважаючи на те, що фінансування фізичної культури і спорту здійснюється переважно з державного та місцевих бюджетів, фондів підприємств та організацій, важливого значення набувають механізми державного врегулювання процесів складання, прогнозування, формування видаткової частини бюджетів усіх рівнів по утриманню галузі.

Динаміка видатків з  державного бюджету України на утримання галузі фізичної культури і спорту характеризується позитивним трендом у період з 1993 - 2009 рр. із чітко визначеними державними пріоритетом по фінансуванню підсистеми галузі “Олімпійський спорт та спорт вищих досягнень”. У структурі джерел фінансування потреб галузі домінуюче положення належить місцевим бюджетам із питомою вагою 53,9 %. Найбільшими приростами видаткової частини на фізичну культуру і спорт характеризуються фонди підприємств, установ і організацій - збільшення в 28,3 рази, місцевих бюджетів - 25,9 разів. Будівництво нових спортивних споруд здійснюється переважно за рахунок фондів організацій, підприємств та установ, а також позабюджетних надходжень, частка яких у загальній структурі видатків на цю статтю становить 56,5 та 20,2 %. У середньому видатки на фізичну культуру і спорт з обласних бюджетів становлять 9,86 грн на одну особу. Низькі темпи зростання фінансових потоків із позабюджетних джерел і невелика їх питома вага в загальній структурі свідчать про необхідність нормативно-правового врегулювання економічних засад щодо утворення сприятливого інвестиційного клімату в галузі як на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць, так і держави в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Система оплати  праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл: штатні нормативи, посадові оклади, система доплат і надбавок.

Дитячо-юнацькі  спортивні школи є позашкільними  навчальними закладами спортивного  профілю - закладами фізичної культури і спорту, які забезпечують розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створюють необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту.  
Дитячо-юнацькі спортивні школи створюються та діють відповідно               до положення про дитячо-юнацьку спортивну школу ,                                         затвердженого Кабінетом Міністрів України. Засновниками дитячо-юнацьких спортивних шкіл можуть бути, зокрема:  
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     1. центральні органи виконавчої влади;

2. місцеві державні адміністрації

3. органи місцевого самоврядування;

4. фізкультурно-спортивні товариства, інші громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості;

5. підприємства, установи, організації України та їх об'єднання;

6. громадяни  України.

 

    Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту здійснює організаційно-методичне забезпечення та встановлює порядок надання спортивним школам вищої, першої, другої категорій з урахуванням вимог, визначених відповідно до положення про дитячо-юнацьку спортивну школу.  
 
    Фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл здійснюється відповідно за рахунок коштів власника , відповідного бюджету, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, інших джерел, не заборонених законодавством. Умови оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл, заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, розробляє та затверджує у визначеному порядку центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.  
Згідно, із Законом України розміри  тарифних  розрядів  і коефіцієнтів  з оплати праці працівників  бюджетних  установ,  закладів  та  організацій галузі фізичної  культури  і  спорту  згідно з додатком 1; { Абзац другий  
пункту 1 у редакції Наказу Міністерства у справах сім'ї, молоді та  
спорту  N  1082 ( z0364-07 ) від 11.04.2007 - зміни застосовуються  
починаючи з 1 квітня 2007 року }схеми тарифних  розрядів посад працівників бюджетних установ, закладів та організацій фізичної культури і  спорту  за  розрядами Єдиної тарифної сітки, згідно з додатками 2-15;

показники для  віднесення установ,  закладів та організацій  до  
груп за оплатою праці керівників і спеціалістів згідно з додатками  
16-18.  

2. Надати право  керівникам  бюджетних  установ,  закладів  та  
організацій  фізичної  культури  і спорту в межах фонду заробітної  
плати, затвердженого в кошторисах, установлювати:

1) конкретні  розміри  посадових  окладів  (ставок  заробітної  
плати, тарифних ставок) працівникам бюджетних установ, закладів та  
організацій фізичної культури і спорту згідно із затвердженими цим  
наказом схемами тарифних розрядів та доплат і надбавок до них;

2) посадові оклади  заступників керівників бюджетних  установ,  
закладів  та  організацій фізичної культури і спорту,  заступників  
керівників  структурних  підрозділів  цих  установ,  закладів   та  
організацій  на 5 - 15 відсотків,  головних бухгалтерів - на 10-30  
відсотків,  помічників керівників - на 30 - 40 відсотків нижче ніж  
посадовий  оклад  відповідного  керівника,  визначений  за схемами  
тарифних розрядів, затвердженими цим наказом;

3) надбавки працівникам:

а) у  розмірі  до  50  відсотків  посадового  окладу  (ставки  
заробітної плати, тарифної ставки):

за високі досягнення у праці;

за виконання  особливо   важливої   роботи   (на   строк   її  
виконання);

за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не  
повинен перевищувати  50  відсотків посадового  окладу  (  ставки  
заробітної плати, тарифної ставки).

У разі несвоєчасного  виконання  завдань,  погіршення  якості  
роботи   і   порушення   трудової  дисципліни  зазначені  надбавки  
скасовуються або зменшуються;

б) за  почесні звання України,  СРСР,  союзних республік СРСР  
"народний" - у розмірі 40 відсотків,  "заслужений" - 20  відсотків  
посадового окладу (ставки заробітної плати);

в) за  спортивні  звання  "заслужений  тренер",   "заслужений  
майстер   спорту"  -  у  розмірі  20  відсотків,  "майстер  спорту  
міжнародного  класу"  -  15  відсотків,  "майстер  спорту"  -   10  
відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавки за  почесні  та  спортивні   звання   встановлюються  
працівникам,  якщо  їх діяльність за профілем збігається з наявним  
почесним або спортивним званням.  За  наявності  двох  або  більше  
звань   надбавки   встановлюються   за   одним   (вищим)  званням.  
Відповідність почесного або спортивного звання профілю  діяльності  
працівника  на  займаній  посаді визначається керівником установи,  
закладу або організації;

г) за знання та використання в роботі іноземної  мови:  однієї  
європейської - 10,  однієї східної, угро-фінської або африканської  
-  15,  двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу (ставки  
заробітної плати).

Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для  
зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено  
відповідним документом;

4) доплати працівникам:

а) у  розмірі  до  50  відсотків їх посадових окладів (ставок  
заробітної плати, тарифних ставок):

за виконання  обов'язків тимчасово відсутніх  працівників;

за суміщення  професій (посад);

за розширення   зони  обслуговування  або  збільшення  обсягу  
виконуваних робіт.

Зазначені види  доплат не встановлюються керівникам бюджетних  
установ,  закладів  та  організацій,  їх  заступникам,  керівникам  
структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій та їх  
заступникам;

б) у   розмірі  до  40  відсотків  годинної  тарифної  ставки  
(посадового окладу) за роботу в нічний час,  якщо вищий розмір  не  
визначено  законодавством,  за  кожну  годину роботи з 10-ї години  
вечора до 6-ї години ранку;

в) за науковий ступінь:

доктора наук - у граничному розмірі 25  відсотків  посадового  
окладу (ставки заробітної плати);

кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків  посадового  
окладу (ставки заробітної плати).

Зазначені доплати   встановлюються   працівникам,   якщо   їх  
діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем.  За  
наявності   у   працівників   двох   наукових   ступенів   доплата  
встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

Відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника  
на  займаній посаді визначається керівником установи,  закладу або  
організації.

Документи, що  засвідчують  наявність  наукового  ступеня  та  
вченого   звання,   повинні   відповідати   нормам   та   вимогам,  
передбаченим законодавством;

г) за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також  
працівникам,  які  зайняті  прибиранням  туалетів,  - у розмірі 10  
відсотків посадового (місячного) окладу;

5) водіям автотранспортних  засобів:

надбавки за класність водіям II класу - 10 відсотків,  водіям  
I   класу   -   25   відсотків установленої  тарифної  ставки  за  
відпрацьований час;

доплати за ненормований робочий день - у розмірі 25 відсотків  
тарифної ставки за відпрацьований час;

6) надавати працівникам  матеріальну допомогу, у тому  числі на  
оздоровлення,  у  сумі  не  більше  ніж  один(на)  посадовий оклад  
(ставка   заробітної   плати,   тарифна   ставка)   на  рік,  крім  
матеріальної допомоги на поховання;

7) установлювати   посадові  оклади  (ставки заробітної  плати,  
тарифні  ставки)  керівникам,  фахівцям,  службовцям,   робітникам  
структурних підрозділів і окремим працівникам установ, закладів та  
організацій галузі,  посади (професії)  яких  не  передбачені  цим  
наказом,   у  розмірах,  установлених  для  аналогічних  категорій  
працівників бюджетних установ, закладів та організацій відповідних  
галузей.  

3. Затверджувати  порядок  і  розміри преміювання працівників  
відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи  у  
межах коштів на оплату праці.