Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Октября 2014 в 19:21, курсовая работа
Мастити у корів можуть виникати під впливом різних причин та факторів, дія яких зазвичай проявляється в поєднанні з численними, що привертають до захворюванню умовами.
I. Реєстраційні дані…………………………………………………………3
II. Анамнез…………………………………………………………………...4
III. Власне дослідження тварини……………………………………………7
IV. Діагноз……………………………………………………………………11
V. Прогноз…………………………………………………………………..12
VI. Перебіг хвороби і лікування……………………………………………13
VII. Епікриз…………………………………………………………………...16
VIII. Висновки………………………………………………………………….22
IX. Список використаної літератури
VII. ЕПІКРИЗ (Epicrisis)
Мастит (Mastitis) – це запалення молочної залози, утворюється як наслідок дії механічних, хімічних, термічних і біологічних факторів. Неправильний догляд і утримання може призвести до появи мастита, наслідком цього зниження продуктивності тварини як під час лікування, так і після нього, а також витрати на лікування та медикаменти, що призводить до економічних втрат в господарстві, отже необхідно звернути увагу на лікування та профілактику маститів , а також на правильне годування та утримання тварин. Чим серйозніше підхід до даної проблеми, тим результативніше відповіді на фінансові питання в економіці господарства.
Мастити у корів можуть виникати під впливом різних причин та факторів, дія яких зазвичай проявляється в поєднанні з численними, що привертають до захворюванню умовами. При з'ясуванні причин виникнення маститів слід виходити з основних положень: по-перше, захворює не тільки молочна залоза, але і організм тварини, по-друге, в кожному окремому випадку діє не один, а комплекс хвороботворних факторів або основний фактор у поєднанні з передбаченими умовами, серед яких несприятливі кліматичні умови, вікові зміни в організмі, генетична схильність до захворювань вимені, аномалії розвитку вимені, сосків, висока молочна продуктивність, особливо фізіологічний стан організму і молочної залози. Причини появи маститів можна розділити на три основні групи: інфекційна (вплив мікроорганізмів і мікоплазм на молочну залозу), інтоксикація організму і неінфекційна - фізична або хімічна травма вимені. Поширення маститів реєструється відразу після отелення в 25% випадків, в перший-другий місяць лактації - в 20, наступні місяці лактації - в 17, в період запуску - в 23, в період сухостою - в 15% випадків. Важливу роль у виникненні маститів відіграє мікробний фактор. У переважній більшості випадків мікроби є або безпосередніми збудниками маститів або ускладнюють їх перебіг. З декількох десятків видів бактерій, здатних викликати мастит, найбільш часто виділяють стрептококи, золотистий стафілокок, кишкову та синьогнійну палички.
Причини серозного маститу. Інфекція при цій формі запалення проникає через шкірні покриви, а також через кров і лімфогенним шляхом. Проникненню інфекції і розвитку запалення сприяють травми і застійний набряк. Серозний мастит у більшості випадків виникає в перші дні після отелення, причому частіше у тих корів, у яких є затримання лохій, гнійний ендометрит та захворювання ШКТ.
Перебіг запальних процесів у молочній залозі залежить від стану захисних сил організму тварини, ступеня і особливостей впливу несприятливого фактора, умов виникнення захворювання, своєчасності та ефективності лікування. На розвиток маститів істотний вплив роблять біологічні властивості мікрофлори, що бере участь у запальному процесі, її вірулентність, а також шляхи проникнення мікробів в тканини вимені.
Загальний патогенез маститів характеризується порушенням провідності нервів і переходом нервових закінчень в стан парабіозу, з втратою ферментативної активності, зниженням вироблення окситоцину, зміною обміну речовин і трофіки тканин молочної залози. Розвивається запальна гіперемія супроводжується застійними процесами з ексудацією плазми і еміграцією формених елементів крові внаслідок підвищення проникності стінок судин. В результаті цих процесів навколо вогнища запалення створюється демаркаційна лінія.
Мастити виникають у результаті занесення мікроорганізмів або токсичних продуктів у тканини вимені з інших первинних патологічних вогнищ разом з кров'ю, створюються передумови до дифузного поширення запалення. Якщо мікроби впроваджуються в тканини вимені через лімфатичну систему, тобто через рани, тріщини, садна та інші ушкодження шкіри вимені і сосків, то запальний процес зазвичай починається в підшкірній або проміжній сполучній тканині. Такі мастити спочатку розвиваються по типу серозного запалення з переважною локалізацією патологічного процесу в інтерстиціальній сполучній тканині вимені. У подальшому, по мірі розвитку захворювання, запальний процес іноді дуже швидко поширюється на альвеоли і молочні протоки. В результаті мастит стає змішаним, серозно-катаральним або переходить в більш важкі форми.
Ознаки серозного маститу. Збільшення і болючість хворої чверті, виражене почервоніння шкіри, підвищення місцевої температури. Збільшення надвименних лімфатичних вузлів, зниження надою. У більш важких випадках, особливо якщо не було надано допомогу на початку захворювання, запальний процес поширюється на секреторні залози, настає значне набрякання вимені, підвищення місцевої та загальної температури, відмова від корму. Молоко стає рідким, містить пластівці. З боку загального стану тварини може відзначатися легке пригнічення, зниження апетиту, кульгавість.
Діагностика клінічних форм маститу є багатосторонньою. Для визначення часу, характеру та причини захворювання молочної залози необхідно зібрати анамнез, провести клінічний огляд тварини, його молочної залози і перевірити якість молока.
При зборі анамнезу встановлюють: час останніх пологів, методику переходу тварини на сухостійний період, кількість місяців сухостійного періоду і стадію підготовки до лактації, стан молочної залози до і після пологів, час осіменіння та запліднення, перебіг пологів і післяпологового періоду, стан господарства і району в цілому відносно захворювань тварин, зокрема маститами; відзначалися чи захворювання молочної залози у даної тварини в минулі роки, надої в попередні роки і в останню лактацію; визначають органолептично і візуально кількість і якість молока за кольором, запахом, смаком, зміни його при кип'ятінні, а також його якість хімічними способами: рідкими реактивами, димастином, мастидином і індикаторними папірцями.
Діагностика серозного маститу:
Якщо вчасно не призначити лікування, то через 2-3 доби серозний мастит ускладнюється гнійною мікрофлорою із залученням в патологічний процес альвеолярної тканини молочної залози.
При легкому перебігу захворювання і терміновому лікувальному втручанні результат сприятливий. У важких випадках нерідко захворювання переходить в хронічну форму з ознаками індурації.
Ефективність лікування при маститах залежить від своєчасності надання лікувальної допомоги.
На першому етапі лікування необхідно усунути шкідливо діючі фактори, які могли служити причиною маститу (похибки доїння, особливо машинного, антисанітарний стан доїльної установки, порушення правил утримання і годівлі тварин та ін..).
Хворих на мастит тварин виділяють в окрему групу.
З метою видалення патологічного секрету і зменшення напруги тканин вимені хворих тварин регулярно здоюють. Кратність здоювання залежить від інтенсивності запалення. У нашому випадку через кожні 6-8 годин.
Для нормалізації нейросудинних реакцій використовують новокаїн. Він є не тільки чисто анестезуючим фактором, що перериває проходження збудження, а й володіє властивістю регулювати трофічну функцію нервової системи.
Мал.1. Новокаїнова блокада нервів вим’я за Д.Д. Логвиновим.
Для придушення патогенної мікрофлори рекомендовано вводити новокаїн разом з антибіотиками.
Шкіру змащують або втирають знизу вгору іхтіоловою, камфорною чи іншими мазями. Корисний масаж вимені не менше 2-3 раз на добу по 15-20 хвилин.
Мал.2. Масаж вим’я.
З другого дня хвороби слід практикувати опромінення кварцовою лампою, з подальшим закутуванням вимені.
Мал.3.Закутування вим’я.
Застосовуючи тепло потрібно ретельно захищати тварину від протягів і переохолодження.
Профілактика маститів повинна складатися з комплексу заходів, до яких входять в першу чергу правильне годування та напування тварин, справний пристрій та обладнання доїльних майданчиків, а також інші заходи, передбачені ветеринарно-зоотехнічними правилами для забезпечення нормальних умов утримання тварин.
Патологія молочних залоз у тварин усіх видів спостерігається переважно в період лактації. У самок, які використовуються тільки для вигодовування потомства (підсисний метод), мастити зустрічаються значно рідше, ніж у тварин молочно-продуктивних. У останніх причиною маститів є неправильне доїння. Тому для запобігання маститів необхідно правильно доїти тварин. При машинному доїнні потрібен добре підготовлений персонал.
Тварин з маститами відокремлюють від здорових і доять руками в останню чергу в окремий посуд. Спочатку доять здорові чверті, а потім з ураженої і це молоко знешкоджують і знищують, а посуд дезінфікують.
Гній і підстилку від корів, хворих на мастит, потрібно ретельно дезінфікувати. Необхідно організувати правильне проведення пологів і хороший догляд за тваринами в післяпологовий період. Корів треба своєчасно запускати перед пологами і протягом цього періоду стежити за станом молочної залози. У перебігу сухостійного періоду раз на 2 тижні слід проводити клінічне дослідження вимені з пробним здоюванням секрету.
При виявленні відхилень від норми бажано тваринам з метою недопущення післяпологових маститів вводити внутрішньом'язово біцилін-3 в дозі 300 тис. ОД у кожну чверть або препарати мастісан, мастікур та ін.. Дійних корів необхідно перевіряти на мастит раз на місяць лабораторними методами.
VIII. ВИСНОВКИ
Для попередження виникнення маститів потрібно:
IX. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ