Засоби усунення пожеж:стаціонарні,ручні та пересувні, вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСІВ

УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ФІНАНСІВ

ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Факультет_Фінансів_______________________________________

 

Кафедра_ державні фінанси       ______________________________

 

Напрям підготовки_6.030508 «Фінанси і кредит»______________

 

Форма навчання_денна____________________________________

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з навчальної дисципліни «Цивільний захист»

 

На  тему «Засоби усунення пожеж:стаціонарні,ручні та пересувні, вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації»

 

 

 

Виконала студентка 5 курсу 51 м групи

Товста Л. О.  ________________

(підпис)

 

Перевірив

викладач_________________ Мухіна І. Г.

(підпис)

Оцінка__________________

 

 

 

Харків – 2013

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП…………………………………………………………………………………..3

1. Засоби усунення пожеж:стаціонарні,ручні та пересувні …….……………….4
2. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації……...…………………….….7
3. Стан пожежної безпеки в Україні …………………………………………….10

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...12

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Надзвичайні ситуації, зокрема пожежі є серйозною  проблемою для багатьох країн  світу. Останніми роками спостерігається  тенденція щодо зменшення пожеж, але економічні, екологічні, соціальні  збитки від них, та значна кількість  жертв залишаються серйозними проблемами суспільства. 

Основне завдання протипожежної безпеки – озбереження людського життя, природних ресурсів, особового та громадського майна - виробничих споруд, житла, створення умов за яких пожежа стала б неможливим явищем. Тому цілком природно, що у суспільстві існує безпосередня зацікавленість у зниженні вірогідності виникнення пожеж і зменшенні шкоди від них, тому забезпечення пожежної безпеки стає одним із найважливіших напрямків щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього середовища. Досягнення цієї мети, безперечно актуальне і складне соціально-економічне завдання, вирішенню якого повинні сприяти системи пожежної безпеки. 

Саме тому темоє даного  науково – дослідного завдання є «засоби усунення пожеж:стаціонарні,ручні та пересувні. вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації».

  Актуальність даної теми полягає в тому, що незважаючи на значний поступ у науково-технічній сфері, людству ще не пощастило знайти абсолютно надійних засобів щодо забезпечення пожежної безпеки. Більше того, статистика свідчить, що при зростанні чисельності населення на 1 % кількість пожеж збільшується приблизно на 5 %, а збитки від них зростають на 10 %. І сьогодні, коли людство увійшло в третє тисячоліття своєї багатовікової історії, питання пожежної безпеки залишаються актуальними. Кожних п'ять секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні - кожних 10 хв. Протягом однієї доби в Україні виникає 120 – 140 пожеж, в яких гинуть 6 – 7, отримують травми 3 – 4 людини; вогнем знищується 32 – 36 будівель, 4 – 5 одиниць техніки. Щодобові збитки від пожеж становлять близько 500 тис. грн.

 

1. Засоби усунення пожеж : стаціонарні, ручні та пересувні

 

Одним з найважливіших профілактичних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки підприємств і об'єктів  є забезпечення їх необхідними засобами пожежогасіння, пожежним устаткуванням  і необхідним пожежним інвентарем. 

Для підприємств, організацій і  об'єктів це питання приймає особливо важливе значення, якщо врахувати, що значна їх частина розташовується у  віддалених від міст районах, часто  у важкодоступних місцях з важкими  дорожніми умовами, або в містах з інтенсивним рухом, внаслідок  чого швидке і оперативне надання  професійної допомоги у разі виникнення пожежі з боку спеціалізованих пожежних підрозділів є скрутним. 

Засоби усунення пожеж поділяються  на декілька видів, рис. 1.1.

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Засоби усунення пожеж [6]

 

Відповідно  до рис. 1.1, засоби усунення пожеж поділяють  на три види. Наведемо більш детальну їх характеристику.

Стаціонарні установки пожежогасіння являють собою апарати, трубопроводи та обладнання, які встановлені на постійних місцях і призначені для подачі вогнегасних речовин до місць займання. Серед стаціонарних засобів пожежогасіння найбільш розповсюджені сприклерні і дренчерні установки автоматичного водного пожежогасіння. За обліковимим даними, у будівлях, обладнаних цими установками, 96% пожеж було погашено до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів [3].

Такі  установки поділяються на:

1. автоматичні;
2. напівавтоматичні;
3.   ручні.

Обладнанню спринклерними і  дренчерними установками підлягають деревообробні комбінати площею 700м2, склади целулоїду, кіноплівки й  цехи з сировиною для їх виготовлення обладнують цими установками незалежно  віж їх площі [5].

Автоматична спринклерна установка – це мережа водопровідних труб під перекриттям приміщення, обладнане так званими спринклерними головками, отвори яких закриті легкоплавкими замками.

Автоматичні установки при виникненні пожежі приводяться в дію відповідним  давачем (сповіщувачем) або спонукальним пристроєм, а інші – людиною. Зараз найбільш широко застосовуються автоматичні установки пожежогасіння, які призначені:

1. для виявлення осередку пожежі;
2. забезпечення подачі та випуску вогнегасної речовини в захищуване приміщення;
3. оповіщення про пожежу.

Склад пересувних засобів пожежогасіння відобразимо  на рис. 1.2.

 

 

 

Рис. 1.2. Склад пересувних засобів  пожежогасіння  [4]

 

Відповідно до рис. 1.2 до пересувних пожежних засобів належать пожежні машини, поїзди, катери, літаки, танки, а також пожежні автонасоси та мотопомпи.

Пересувні пожежні машини поділяються на основні, що мають насоси для подачі води чи інших вогнегасильних речовин до місця пожежі, й спеціальні, що не мають насосів і призначені для різних робіт при гасінні пожежі.

До основних пожежних машин відносяться  пожежні автомобілі, автоцистерни, автонасоси, мотопомпи, пожежні потяги, теплоходи, танки, літаки.

До спеціальних машин відносяться  автомобілі служби зв'язку й освітлення, автодрабини, самохідні лафетні  стволи та ін. Як правило, всі пожежні  автомобілі обладнуються на стандартних  шасі вантажних автомобілів. Пожежні  танки застосовують в умовах бездоріжжя і поганого водопостачання. Пожежні  літаки використовують для гасіння  лісових пожеж [2].

Ручні  засоби пожежегасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початковій стадії їхнього розвитку силами персоналу об'єктів до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони. До ручних засобів пожежегасіння належать:

1. вогнегасники,
2. пожежний інвентар (бочки з водою, пожежні відра, ящики з піском, совкові лопати, покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті)
3. пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

 Як правило, пожежний інвентар та інструменти, а також вогнегасники розміщуються на спеціальних пожежних щитах. Такі щити встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит на площу 5000 м².

Досить часто, як ручні засоби пожежегасіння використовують вогнегасники, які характеризуються високою вогнегасною спроможністю та значною швидкодією. За способом транспортування вогнегасної речовини вогнегасники випускаються двох видів: переносні (об'ємом корпуса 1 – 10 л; загальна вага не більше 20 кг), та . пересувні (об'ємом корпуса більше 25 л на спеціальних пристроях з колесами). Вибір виду вогнегасника обумовлюється розмірами можливих осередків пожеж. При значних розмірах останніх рекомендується встановлювати пересувні вогнегасники.

2. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації

 

Керівники підприємств, а також  уповноважені ними особи повинні  суворо слідкувати за дотриманням протипожежного режиму, підготовкою планів евакуації  та їх практичним відпрацюванням, утриманням евакуаційних шляхів і виходів у  належному стані, щоб унеможливити нещасні випадки та затримку під  час евакуації людей у разі виникнення пожеж та інших надзвичайних ситуацій. 

Проведення організованої евакуації  з виробничих та інших приміщень  і будівель, запобігання проявам  паніки і недопущення загибелі людей  забезпечується шляхоми. Відображеними  на рис. 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1 Шляхи  проведення організованої евакуації [1]

 

Працівники  охорони в разі виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння  повинні діяти за заздалегідь  розробленою інструкцією, в якій визначаються їхні обов’язки з контролю за додержанням протипожежного режиму. Заступаючи на чергування, вони зобов’язані  пересвідчитися в тому, що шляхи  евакуації не захаращено, а двері  евакуаційних виходів у разі потреби  без перешкод відчиняються.

На підприємстві має бути встановлено порядок  оповіщення людей про пожежу, з  яким необхідно ознайомити всіх працівників. Після оповіщення про пожежу до початку евакуації проходить певна затримка залежно від того, яку із систем оповіщення було використано для повідомлення про надзвичайну ситуацію.

Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати  безпечну евакуацію всіх людей, які  знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи.

У будівлях та спорудах, що мають два поверхи  і більше, у разі одночасного перебування  на поверсі більше 25 осіб, повинні  бути розроблені і вивішені на видному  місці плани (схеми) евакуації людей  на випадок пожежі.

Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень  слід приймати згідно з вимогами відповідних  нормативних актів, але не менше  двох. Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не дозволяється вважати шляхами евакуації [2].

 Ворота  для залізничного рухомого складу, а також розсувні та шторні  ворота для будь-якого виду  транспорту не вважаються за  евакуаційні виходи.

Кількість евакуйованих з санітарно-побутових  приміщень повинна відповідати  чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень, зборів і нарад - за кількістю місць в залах, збільшеному  на 25 %. У виробничих і адміністративних будівлях підприємств не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устаткування, розміщувати готову продукцію, матеріали тощо.

В загальних  коридорах влаштування вбудованих шаф, за винятком шаф для комунікацій  і пожежних кранів, не допускається. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і підлоги з горючих матеріалів.

 Влаштування  гвинтових сходів, забіжних сходинок, розсувних та підйомних дверей  і воріт, а також обертових  дверей і турнікетів на шляхах  евакуації не допускається. У вестибюлях допускається розміщення кімнат охорони, відкритого гардеробу і торгівельних лотків [1].

Ширину  евакуаційного виходу (дверей) необхідно  приймати в залежності від загальної  кількості людей, що евакуюються  через цей вихід, та кількості  людей на 1 м ширини виходу (дверей), Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше -1м, дверей - не менше 0.8 м.

Якщо  двері відчиняються з приміщень  до загальних коридорів, як ширину евакуаційного  шляху коридором слід приймати ширину коридора, зменшену:

1) на поло вину ширини полотна дверей - при однобічному розташуванні дверей;

2) на ширину полотна дверей - при двобічному розташуванні дверей.

Висота  проходу на шляхах евакуації повинна  бути не менше 2 м.

Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати замків, яких не можна було б відкрити зсередини без ключа.

Двері сходових кліток, що ведуть до загальних коридорів, двері ліфтових холів і тамбур-шлюзів повинні мати пристрої до самозакриття і ущільнення у притулах і не повинні  мати запорів, які б перешкоджали їх відкриванню без ключа.

Як евакуаційні  виходи можуть використовуватись дверні отвори, якщо вони ведуть з приміщень:

1. безпосередньо назовні;
2. на сходовий майданчик з виходом назовні безпосередньо або через вестибюль;
3. у прохід або коридор з безпосереднім виходом назовні або на сходову майданчик;
4. у сусідні приміщення того ж поверху з вогнестійкістю не нижче III ступеня, що не містять виробництв, які належать за вибухопожежною та пожежною небезпекою до категорій А, Б і В і мають безпосередній вихід назовні або на сходовий майданчик.