Соціальний захист посадових та інших працівників митної служби України

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України зазначає, що кожна людина має право на життя, на його захист з боку держави.

Стаття 55 Конституції України гарантує захист прав і свобод людини в установленому законом порядку.

Верховною Радою України був прийнятий Закон України від 23.12.1993 р. №3781-XII "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (далі - Закон). 
Відповідно до статті 2 цього Закону працівники митних органів підлягають державному захисту від перешкоджання виконанню покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на їхнє життя, здоров'я, житло і майно та їхніх близьких родичів у зв'язку із службовою діяльністю.

1. Згідно зі статтею 5 Закону для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їхніх близьких родичів, недоторканності житла, а також збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть застосовуватися відповідно до законодавства такі заходи: 
   особиста охорона, охорона житла і майна;
2. видача зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;
3. встановлення телефону за місцем проживання;
4. використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;
5. тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку;
6. забезпечення конфіденційності даних про об'єкти захисту;
7. переведення на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів, зміна зовнішності, переселення в інше місце проживання.

Стаття 13 цього Закону визначає приводи та підстави для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки. Такою підставою є дані, що свідчать про наявність реальної загрози життю, здоров'ю або майну. Приводом для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки працівників митних органів та їхніх близьких родичів може бути:

• заява працівника або його близького родича;
• звернення керівника відповідного державного органу;
• отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, які підлягають захисту

Розділ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПОСАДОВИХ ОСІБ ТА ІНШИХ ПРАЦІВНИКІВ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

3.1 Особливості прийняття до  митних органів

Відповідно до статті 569 Митного Кодексу України посадовими особами митної служби є працівники митних органів, установ та організацій України, на яких покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядних та консультативно-дорадчих функцій, яким присвоєно спеціальні звання. Для належного виконання завдань службові особи митної служби України наділені відповідними правами та обов’язками. Їх права ї обов’язки визначаються Конституцією України, Митним Кодексом України, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу». Законні розпорядження та вимоги службових осіб митної служби України  обов’язковими для виконання.

Порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій України. Положення про порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплата та стимулювання праці в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях України визначаються законодавством України. Митна служба України має Дисциплінарний статус, який затверджує у встановленому законом порядку.

Посадові особи митної служби України проходять атестацію. Порядок проведення атестації визначається Кабінетом Міністрів України.

Спеціальні звання присвоюються посадовим особам митної служби України відповідно до займаних посад і стажу роботи:

• дійсний державний радник митної служби 1 рангу – присвоюється Президентом України за наданням Кабінету Міністрів;
• державний радник митної служби 1 рангу;
• державний радник митної служби 2 рангу;
• державний радник митної служби 3 рангу;
• радник митної служби 1 рангу;
• радник митної служби 2 рангу;
• радник митної служби 3 рангу;
• інспектор митної служби 1 рангу;
• інспектор митної служби 2 рангу;
• інспектор митної служби 3 рангу;
• інспектор митної служби 4 рангу;
• інспектор митної служби;
• молодший інспектор митної служби;
• курсант.

Порядок присвоєння і позбавлення спеціальних звань визначається Положенням про спеціальні звання службовим особам митних органів, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Посадові особи митної служби України мають єдиний формений одягз відповідними знаками розрізнення. Зразки такого одягу, норми забезпечення ним на терміни його експлуатації затверджуються Кабінетом міністрів України, правила носіння – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Формений одяг видається безкоштовно.

Тривалість робочого часу службових осіб митної служби України встановлюється відповідно до законодавства України про працю.

Для виконання невідкладних заходів з митного контролю, митного оформлення, боротьби з контрабандою і порушеннями вимог митного законодавства та інших службових завдань, службові особи митних органів України за розпорядженням керівника митного органу або його заступника можуть залучатися до роботи в надурочний, а також у нічний час, у святкові і неробочі дні. Оплата праці службових осіб митних органів України у надурочний, нічний час, а також у святкові і неробочі дні провадиться до чинного законодавства.

Відповідно до статті 575 Митного Кодексу України система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників митної служби України забезпечує:

1. підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів;
2. підготовку фахівців митної справи з вищою освітою;
3. перепідготовку працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;
4. підвищення кваліфікації працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;
5. стажування молодих спеціалістів, новоприйнятих працівників, кадрового резерві;
6. самостійне навчання посадових осіб митної служби України.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників митної служби України за окремими напрямами діяльності також у вищих навчальних закладах за державним замовленням. Обсяги підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи виходячи з потреб митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, вимог до освітньо-кваліфікаційного рівня працівників і встановлюються відповідно до закону.

Митний заклад освіти є спеціалізованою митною установою, що відноситься до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи і здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників митної служби України відповідно до Митного Кодексу України та інших законів України.

Науково-педагогічні працівники, керівники та спеціалісти митних закладів освіти приймаються на роботу на умови та в порядку, що встановлюються Митним Кодексом  та іншими законами України. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників має здійснюватися на основі конкурсного відбору.

На науково-педагогічних працівників, керівників та спеціалістів митних закладів освіти поширюються обов’язки, права та пільги, встановлені для посадових осіб митної служби України.

Науково-педагогічні працівники підлягають атестації у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

До викладацької роботи в митних закладах освіти можуть залучатися фахівці митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.

Курсантами(студентами), слухачами митних закладів освіти та інших вищих закладів освіти, в яких здійснюється підготовка фахівців для митної служби України, можуть бути громадяни України, зараховані на навчання відповідно до вимог законодавства, та громадяни інших країн, зараховані на навчання на підставі міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Курсантам (студентам), слухачам, аспірантам вищих навчальних закладів освіти, які проходять підготовку, перепідготовку та підвищують кваліфікацію для подальшої роботи в митній службі України, може надаватися додаткове соціально-матеріальне забезпечення за рахунок коштів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Курсантам (студентам) денної форми навчання відповідно до закону надається відстрочка у призові до Збройних Сил України на весь період навчання.

Випускники митних закладів освіти та інших вищих закладів освіти,  в яких здійснюється підготовка фахівців для митної служби України, працевлаштовуються у порядку, встановленому законодавством України.

Фінансування підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників митної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відбір на службу у митні органи України здійснюється відповідно до чинного законодавства і професійних вимог до особи, яка претендує на ту чи іншу посаду. Під посадою в митних органах розуміється юридичне визначення для даної особи обсяг функцій, знань і вмінь, правомочностей щодо реалізації компетенції відповідного митного органу.

На службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій приймаються громадяни України, що досягли 18-річного віку і здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров’я виконувати завдання покладені на митну службу України. Для претендентів на посади в митних органах встановлено загальні і спеціальні вимоги. Наявність останніх пов’язується з тим, що кожна посада в митних органах є функціональною і взаємодіє із іншими. Іншими словами, наявність у митних органах спеціалістів різного профілю є запорукою виконання ними своїх функцій. З прийняттям на службу може бути встановлено випробування строком до шести місяців.

Не можуть бути прийняті на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій України особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину. Відповідно службові особи митної служби України, визнані за вироком суду, що набрав законної сили, винними у вчиненні злочину, звільняються зі служби в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях України.

Правовий статус посади в митному органі містить перелік всіх функцій співробітників по даній посаді з орієнтацією на кінцевий результат діяльності митного органу чи певної його служби. Перелік посад в митних органах і вимоги щодо претендентів на них є уніфікованих і затверджують Державної митною службою України.

Відбір на службу і митні органи здійснюється кадровою службою з урахуванням здобутої освіти та фаху, кваліфікації, стажу роботи за спеціальністю, стану здоров’я, моральних і ділових якостей. Приймаються до уваги рекомендації та характеристики.

Кадрові апарати в разі необхідності самі беруть активну участь у залучені до служби в митних органах відповідних спеціалістів, у тому числі й випускників вищих навчальних закладів. Варто відзначити, що на першому етапі формування митних органів укомплектування вакантних посад здійснювалося за рахунок осіб, що перейшли на службу в митні органи з міліції та звільнених в запас військовослужбовців.

2. Оплата праці та житлове забезпечення посадових осіб митної служби та членів їх сімей

Держава гарантує оплату праці посадових осіб митної служби України з метою створення достатніх матеріальних умов для незалежного і сумлінного виконання ними службових обов'язків. Грошове забезпечення посадових осіб митної служби України складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад і щомісячні надбавки за спеціальне звання та вислугу років, та доплат і надбавок до грошового утримання, а також інших видів додаткових виплат.

Законодавство про оплату праці грунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні" та інших актів законодавства України.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці.