Географічна характеристика центрів гірськолижного туризму в Західно-Європейському туристському регіоні

 

                  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ  

              ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                                  МІСЬКОГО  ГОСПОДАРСТВА   

                                             імені О.М. Бекетова

 

                                                      Кафедра туризму і готельного господарства

 

                                         

                                       КОНТРОЛЬНА РОБОТА

                                 з дисципліни «Географія туризму»

                                                 Варіант № 21

На тему: «Географічна характеристика центрів гірськолижного туризму в Західно-Європейському  туристському регіоні».

                       

 

 

 

 

                                                                   Виконав :       студент 1 курсу

                                                                                           ФМ

                                                                                           гр. ТУР 2013-2

                                                                                           Ященко А.В.

                                                                  Перевірив:       кандидат  географ.наук, доцент

                                                                                            Поколодна М.М.

 

   

 

 

                                                  Харків – 2013

                                          ЗМІСТ

 

ВСТУП РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА  ВИДУ ТУРИЗМУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗДІЛ 2. РЕСУРСИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ГІРСЬКОЛИЖНОГО ТУРИЗМУ В ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКОМУ  РЕГІОНІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

3                      6                     13                   21                   23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       ВСТУП

 

     Вперше про лижі згадується десь у середині кам'яного віку. Саме завдяки наскальним малюнкам, на яких мисливець переслідує дичину, ми можемо простежити початок цього виду спорту, яке набуло в наш час такої популярності. У той час півтораметровий сніг істотно знижував швидкість пересування і людина не тільки могла залишити своє печерне сімейство без їжі, але і сама навряд чи встигала забрати свої ноги від розлюченого хижака. Тому вже тоді лижі були незамінним атрибутом, тільки тоді це була не забава, а сувора необхідність. Лижі кам'яного віку, зрозуміло, не мали нічого спільного з катанням з гір.

     Проте, в першому тисячолітті нашої ери, (1046 -1066 рр..) лижі перестали бути виключно засобом для полювання, а стали ще бути атрибутом царської влади.

     Якщо історія лиж в цілому налічує тисячі років, то телемарка (стиль катання) - менше двох сотень. Точкою відліку можна вважати 1825 рік, коли в Норвегії народився засновник цього стилю - Сондре Аверсі, відомий більше як Сондре Норхейм.

     У 1850 році Сондре Норхейм зумів зафіксувати п'яту черевика і, завдяки цьому, зробити повноцінний поворот на паралельних лижах, названий пізніше "християни".

     До 1870 року Норхейм модернізував лижі і кріплення. Лижі стали коротшими, вони рівномірно гнулися по всій довжині, що полегшило повороти на м'якому снігу. Саме Норхейм розділив змішаний спосіб катання на два стилі: спуск на паралельних лижах і ті, що поперемінно висуваються вперед.

     А 31 липня 1914 року в Філадельфії народилася людина-легенда, індустріальний революціонер, і як сказав Едвард Скотт, винахідник алюмінієвих лижних палиць, що поставив світ на лижі - Говард Хед.

     З початку 1930-х рр. відкрилася нова ера в розвитку гірських лиж - вони стають популярним видом масового відпочинку і туризму.

     "Гірськолижний бум" був викликаний появою канатних доріг - підйомників. Де тільки не катаються сьогодні на гірських лижах! В Австрії та Франції, в США і Японії, у Новій Зеландії і на Філіппінах. Катаються на всіх материках: навіть в екваторіальній Африці. Гірськолижники відпочивають на Кавказі і в Хібінах, на Уралі і в Карпатах, на Алтаї і в Сибіру, в Середній Азії.

     В наші дні, туризм - одна з наймогутніших галузей, що динамічно розвивається, високоприбуткова галузь світової економіки, виступає в числі найважливіших факторів соціально-культурного розвитку територій. Це сприяє підвищенню рівня і якості життя населення. Розвиток туризму, що виявляється в його багатогалузевому характері і тісній факторній взаємозалежності практично з усіма сферами життєдіяльності, дозволяє використовувати туризм як діючий інструмент стимулювання соціально-економічного росту на національному і місцевому рівнях.

     Гірськолижний  курорт - місце відпочинку та розваг з розвинутою інфраструктурою. Зазвичай, дані курорти знаходяться на горі або великому горбі і включають в себе гірськолижні траси і супутні послуги ( присутні гірськолижні підіймачі, пункти прокату інвентарю, заклади харчування, паркінг).

     Стрімкий розвиток туризму, організація масового відпочинку гірськолижників, забезпечення необхідного при цьому комфорту призвели до створення в ряді розвинених країн цілої індустрії зимового відпочинку, що зайняла провідні позиції в національній економіці. Сучасний гірськолижний центр включає готельні комплекси, систему маятникових, канатно-крісельних і буксирувальних доріг - підйомників, траси спусків різної протяжності і складності, навчальні схили, службу трас і контрольно-рятувальну службу, спортивні організації та споруди, магазини, пункти прокату спортивного спорядження, гірськолижні школи.

     Гірськолижний туризм належить до спеціальних видів туризму, так як є комбінованим видом туризму і включає елементи наступних видів: лікувально-оздоровчий, рекреаційний, спортивний аматорський, екологічний туризм.

     Гірськолижний туризм - яскраво виражений сезонний вид туризму. За створенням турпродукту гірськолижний туризм належить до капіталомістких і трудомістких видів туризму.

     Актуальність роботи зумовлена бажанням пізнати рівень розвитку гірськолижного туризму у Західній Європі, розширити кругозір в даній області на прикладі заданого регіону та висвітлити питання у контрольній роботі.

     Мета контрольної роботи: виявити який вплив має Західна Європа на розвиток гірськолижного туризму у світі; правдиво і достовірно висвітлити стан гірськолижного туризму в даному регіоні; з’ясувати який вплив має історичний розвиток та природний потенціал країни на розвиток даного виду туризму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА  ВИДУ ТУРИЗМУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

 

      Сучасна наука розглядає гірськолижний туризм як складну соціально-економічну систему. Туризм - це галузь економіки, невиробничої сфери, підприємства і організації якої задовольняють потреби туристів в матеріальних і нематеріальних послугах, основна функція якого - забезпечити людину повноцінним і раціональним відпочинком.

     Гірськолижний туризм - це один з видів активного відпочинку, який надає можливість одержати заряд позитивних емоцій і відмінно провести час.

     Гірськолижний туризм є фундаментальною основою економіки багатьох розвинених країн світу, та країн, що розвиваються. В даний час, він перетворився на індустрію міжнародного масштабу, що займає за прибутками третє місце серед інших видів туризму.

     Через низку обставин індустрія гірськолижного туризму, що розглядається як галузь, рідко удостоюється такої уваги з боку суспільства, яке відповідало б її реальній ролі в соціально-економічній діяльності. Одна з головних причин цього - відсутність правильно організованого статистичного обліку туристичної діяльності та відсутність навиків проведення соціального менеджменту, через це економічні показники гірськолижного туризму «розчиняються» в прибутках інших видів туризму.

     Діяльність по управлінню гірськолижним туризмом специфічна і істотно відрізняється від діяльності працівників інших галузей, хоча на перший погляд можна припустити, що менеджмент туристичного регіону і туристичної організації спирається на ту ж базу, що і менеджмент будь-якого підприємства.

     Гірськолижний туризм має ряд властивих тільки йому особливостей. Вони витікають із специфічних властивостей послуг, що надаються туристичними підприємствами і організаціями.

     Відповідно до цього слід визначити, в якому напрямі повинен розвиватися управлінський інструмент, щоб правильно вирішити ті специфічні проблеми, які властиві туристичним організаціям.

     Перша особливість гірськолижного туризму полягає у глибині його проникнення і складності взаємозв'язків між його складовими елементами. Велика частина туристичних підприємств - невеликих розмірів. Масштабні туристичні підприємства створюються лише в густонаселених районах.

     Другу особливість гірськолижного туризму та туризму вцілому, як об'єкту управління, можна представити у вигляді нечітких цілей діяльності.

     Для менеджменту приватних туристичних підприємств, які в своїй діяльності орієнтуються на отримання прибутку, характерні чіткі цілі - накопичення цінностей, прибутку. Для менеджменту туристичних організацій таких цілей не існує ні на рівні підприємства, ні на рівні регіону. Через це не можна об'єктивно оцінити її продуктивність і успіх. Мова йде про імовірний характер процесів, що відбуваються в туристичній індустрії. Це означає, що дуже складно точно спрогнозувати всі явища і процеси, що відбуваються в туризмі (змінилася політична обстановка, різко погіршали кліматичні умови, змінилася (ускладнилася) система оподаткування і т.д.).

     Наступна особливість гірськолижного туризму полягає в сильному впливі на нього зацікавленої клієнтури. Кожне туристичне підприємство здійснює свою діяльність в оточенні різних зацікавлених осіб і клієнтів. Туристичні організації працюють з великою кількістю зацікавлених осіб, які роблять сильний вплив на організацію. Крім того, усередині окремих зацікавлених груп є свої інтереси.

     Туристична організація може швидше врівноважувати інтереси між різними сторонами, задіяними в процесі обслуговування, якщо в своїй діяльності вона буде керуватися загальноприйнятими нормами, пріоритетами і уявленнями про цінності і цілі подальшого розвитку регіону.

     Оскільки туристичний продукт надається у вигляді послуги, то необхідною умовою є присутність клієнта і неможливість переміщення цієї послуги. З цієї причини в менеджменті туризму більше уваги потрібно приділятися управлінню персоналом і регулюванню міжособистісних відносин. Це, перш за все, відноситься до роботи туристичних підприємств, послуги яких надаються при безпосередньому контакті з людьми.

     Гірськолижний туризм має великий вплив на такі сфери, як економіка, екологія, політика, які, у свою чергу, впливають і на туризм. Туристичний регіон має від гостей прибуток. Виручку, що отримують від їх обслуговування, є первинною виручкою і більше значуща, ніж отримана від корінних жителів регіону.

     Прибуток від гірськолижного туризму є новим джерелом, що вливається в місцевий економічний оббіг і приносить додатковий ефект. Сума грошей, яка залишається в регіоні, буде тим вище, чим більше послуг продаватиметься безпосередньо на місці, тобто чим сильніше буде місцеве виробництво. Регіону може бути вигідний гірськолижний туризм і відносно екології, якщо відрахування від туризму підуть на побудову нових трас і підтримки їх в порядку.

     Специфіка туристичного продукту пов'язана із специфікою туристичного попиту. Попит на туристичні послуги неоднорідний через три основні причини. Перша з них - невідчутність і неможливість зберігати туристичні послуги. Послуги туризму неможливо побачити при укладенні договору, спробувати як товар на смак. Складність в роботі менеджера туристичної фірми полягає в тому, щоб переконати покупця у вигідності саме його послуги, адже якість туристичного продукту коливається у вельми широких межах і залежить не тільки від постачальників, але і від часу, місця, пропозиції.

     Різноманітність споживачів туристичних послуг - ще одна причина неоднорідності попиту на них. Різні категорії туристів відрізняються метою поїздки, своїми вимогами до туристичної послуги, а також ціною, яку вони готові і в змозі сплатити. Кожному типу туристів відповідає певний тип туристичного ринку. Виробники туристичних послуг орієнтуються на цілком певні типи відпочиваючих. На туристичний попит значний вплив мають такі чинники, як прибуток, структура сім'ї, вік її членів, їх освіта і професія.

     Розглядаючи поняття ефективність менеджменту гірськолижного туризму, слід виходити з того, що гірськолижний туризм - це перш за все, важливе соціально-економічне явище. Наслідки його все більш і більш відчуває на собі як кожен житель, так і суспільство в цілому. Таким чином, гірськолижний туризм - це такий вид діяльності, який безпосередньо впливає на соціальну, культурну, освітню, економічну сфери всіх держав, а також на їх міжнародно-економічні відносини.