Географічна характеристика центрів гірськолижного туризму в Західно-Європейському туристському регіоні

     Правильна оцінка ефективності менеджменту гірськолижного туризму дозволяє активно впливати на поточний стан і тенденції розвитку туристичних фірм, встановлювати їх розміри, відстежувати явища і процеси, складати прогнози і плани розвитку цих фірм і їх структурних підрозділів. Але слід мати на увазі, що механічне перенесення відомих методик визначення ефективності з інших галузей економіки не має сенсу. Виходячи із специфіки туристичної діяльності, потрібно чітко уявляти, що треба вимірювати, щоб обчислити її ефективність. Адже ефект від гірськолижного туризму визначається кількістю туристів-відвідувачів.

     Види гірськолижних курортів. Гірські лижі один з найстаріших видів активного відпочинку. З кожним роком кількість охочих покататися на гірських лижах не зменшується, а скоріше збільшується. До того ж, зараз набагато якісніший та різноманітніший гірськолижний сервіс, чим років 10 тому, не говорячи вже про 80-і, 70-і роки. Майже в будь-якому гірськолижному курорті є спуски, як для професіоналів, так і для новачків, яких завжди можуть навчити правильно кататися місцеві інструктори.

     Нерідко можна виявити в гірськолижних схилах людей, що інтенсивно з'їжджають з гори на лижах і одержують з цього величезну насолоду. Навіть, якщо не виконуючи особливих трюків, при скачуванні виробляється море адреналіну, так як все постійно відбувається при страшно величезній швидкості.

     У країнах Європи користуються міжнародною системою трас:

1. «Зелена» траса – найпростіша, з пологим рівним і широким спуском, в основному призначається для новачків і катання на санках. Кататися по «зелених» трасах можна спокійно, без набору швидкості.

2.«Синя» траса - також належить до простих. Тут переважають пологі ділянки, хоча при цьому присутні і нерівності рельєфу, але без трамплінів і інших перепадів по висоті.

3.За станом «червоних» (середньої складності) трас можна судити про загальний стан гірськолижного курорту. Ці траси по всій своїй довжині мають крутий спуск, або є об'єднанням пологих і крутих ділянок з переважанням останніх. Основне призначення для досвідчених лижників, які вже встигли оволодіти основними прийомами катання.

4.На «чорні» траси допускаються тільки професіонали, оскільки вони характеризуються не тільки крутим спуском, але і порою різкими змінами висоти, де доводиться здійснювати стрибки. Вузькі місця, різкі повороти зажадають від вас великого досвіду і навиків.

     У деяких країнах Европи (Австрії, Німеччині, Швейцарії) прийнято позначати перші дві категорії трас одним (синім) кольором. У США, Канаді і Австралії прийнята інша система позначень: перші дві прості - зеленим кругом, траси середньої складності - синім квадратом, складні позначаються так само, як і європейській системі - чорним трикутником. Крім того, в цих країнах виділена ще одна категорія трас - «подвійні чорні» - підвищеної складності.

     Всі позначення мають відносний характер, оскільки складність залежить не тільки від крутизни спуску, але і від доглянутості трас.

     Лижі - це спортивний пристрій у вигляді дошки, призначений для поступального пересування по снігу. Форма лиж може відрізняється залежно від виду спорту, де вони використовуються.

Види гірських лиж:

· слаломні лижі;

· лижі для швидкісного  спуску;

· карвінгові лижі;

· твінтіпи;

· полегшені лижі до бек- кантрі;

· спортивно-бігові;

· туристські;

· мисливські;

· стрибкові;

     Також виділяють лижі двох видів - дерев'яні (багатошарові) і пластикові.

     На дерев'яних лижах добре тримається мазь, вони легко сковзають у морозну погоду, зручні при пересуванні по м'якому снігу. На дерев'яних лижах неважко встановити будь-які кріплення. Початкове навчання техніці ходьби на дерев'яних лижах простіше, ніж на пластикових.

     Пластикові лижі легкі, мають більшу еластичність і в багато разів міцніші дерев'яних. Ковзна поверхня в цих лиж не руйнується від вологи, добре тримає змащення. Пластикові лижі добре сковзають по снігу й без змащення.

     Сноуборд (снігова дошка) – спортивне знаряддя, призначене для швидкісного спуску із засніжених схилів і гір.

     Першою схожістю до сноуборду був снерфер, придуманий і виготовлений Шерманом Поппеном для дочки в 1965 році в місті Мускегон, штат Мічиган. Він склеїв дві лижі в одне ціле.

     Перші сноуборди не відрізнялися хорошою керованістю, що привело до заборони їх використання на багатьох гірськолижних курортах того часу. З цієї причини довгі роки існувала взаємна неприязнь між гірськолижниками і сноубордистами.

     Найбільша кількість сноубордистів - близько 6,6 мільйонів - було зафіксовано в 2004 році. До 2008 це число скоротилося до 5,1 млн. через малосніжні зими і так званого «повернення лиж» - процесу, особливо характерного для Європи.

     Сучасний сноуборд - це високотехнологічний виріб, що представляє сплав технологій і заснований на сучасних композитних матеріалах, а тому легкий і міцний. Як правило, внутрішня конструкція сноуборду являє собою «сендвіч», тобто багатошарову конструкцію з вуглепластика, скловолокна та дерева.

     Існує три основних типи сноубордів:

1. Жорсткі - направлені, довгі  і вузькі дошки з невираженим  носом і хвостом. Використовуються  тільки з жорсткими кріпленнями  і жорсткими черевиками. Призначені  як для спортивних дисциплін  (паралельний слалом, паралельний  гігантський слалом), так і для  карвінга. Цей тип дощок характеризується максимальними швидкостями, чіткою реакцією і вимогливістю до навичок і фізичної підготовки.

2. Фрірайд - направлені дошки для катання в цілині. Як правило, мають значну довжину, широкий ніс і зміщені до хвоста заставні. Яскравим представником цього типу дощок є сваллоу-тейл - довгі дошки з широким носом і хвостом, розділеним на дві частини подібно хвосту ластівки. Дані дошки характеризуються збільшеною площею ковзання, максимальної ефективною довжиною кантів і здатністю «спливати» в снігу.

3. М'які - найбільш поширений  тип дощок. Існує безліч різновидів  цього типу, призначені для дисциплін:  фристайл, джиббінг та універсальні для бек-кантрі. М'який сноуборд краще підходить для початківця .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. РЕСУРСИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ГІРСЬКОЛИЖНОГО ТУРИЗМУ В ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГІОНІ

 

     До країн  Західно-Європейського регіону належать такі країни: Австрія, Бельгія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Франція, ФРН, Швейцарія. Майже всі вони мають потужну і розвинену інфраструктуру для реалізації гірськолижного туризму.

     Австрія - засновник гірськолижних курортів. Австрія - країна альпійських вершин, гірських озер, прохолодних лісів. Австрію називають «відкритим серцем Європи». Природні контрасти сформували різноманітні ландшафти в центрі Європи, які приваблюють своєю красою і неповторністю. Велику частину території країни займають гори Альпи. Гірський характер країни обумовлює наявність великої кількості долин, в яких розміщується велика кількість альпійських селищ і курортів. У Альпах туристів чекають прекрасні траси для катання на лижах та сноубордах, професійні інструктори, прекрасний сервіс.

     Австрія - країна традиційного зимового туризму. Разом зі Швейцарією ця країна є свого роду гірськолижною «меккою» для європейців. Сьогоднішня Австрія має у своєму розпорядженні численні гірськолижні курорти, різноманітні по своїй архітектурі, розташуванню і інфраструктурі. Відпочинок в Австрії поєднує чудові можливості для лікування, екскурсій і занять спортом влітку і взимку.

     Найбільш цікавий гірськолижний регіон - Тіроль - імперія гір і сонця, зі столицею в місті Інсбрук. Тут розташований район Арльберг, який поєднує в собі всесвітньо відомі курорти, такі як «зірковий» Лех, на якому відпочивають короновані особи, і де незабутнє катання гарантовано протягом усього сезону.

     Лех, розташований на висоті 1450 м берегів однойменної річки, веде історію з 1300 року. Лех - найпрестижніший австрійський гірськолижний курорт,який знаменитий не тільки комфортабельними готелями, але і своєрідним мікрокліматом, що дозволяє зберегти постійним прекрасний стан снігу на схилах протягом усього сезону.

     Ставши одним з найдорожчих і шикарних австрійських гірськолижних курортів, містечко зберегло традиційний альпійський шарм. Крім чудового катання, гостей курорту чекає класичний набір розваг: респектабельні готелі, кафе і ресторани, магазини, прогулянки вздовж річки і одні з найкрасивіших в Австрії пейзажів.

     Траси тут ідеальної якості, але особливою складністю вони не відрізняються, тому це місце чудово підійде для початківців гірськолижників і шанувальників спокійного катання.

     Найвищий сервіс і відмінне катання принесло Леху славу одного з найкращих у світі курортів. Для любителів рівнинних лиж - 22 км підготовлених трас. На курорті є каток і криті тенісні корти.

     Один з найстаріших курортів Австрії - Кітцбюель у Тіролі. Центральна частина цього середньовічного містечка збереглася і донині - тут можна побачити собори, церкви, багато житлових будинків XVI сторіччя. За останні сто років курорт Кітцбюель перетворився на один з найбільш елітарних центрів зимового спорту в Альпах. Саме тут розташований знаменитий на весь світ гірськолижний спуск Штрайф, на якому проводяться етапи Кубку світу. Тут було організовано і перше у світі скай-сафарі - 120 км пов'язаних трас.

      На противагу пафосному Кітцбюелю заслужену славу молодіжного курорту в Австрії набув Майрхофен. Він вважається "тусовочним" і порівняно недорогим. Загальна протяжність гірськолижних трас становить 159 км. Основні райони катання - Пенкен і Ахорн, а також Расткогель і Хорберг. Численні канатні дороги. Економічна активність у селищі в основному пов'язана з обслуговуванням туристів.

     Австрія - одна  із найвідоміших гірськолижних країн Європи. Сьогоднішня Австрія має у своєму розпорядженні численні гірськолижні курорти, різноманітні по своїй архітектурі, розташуванню й інфраструктурі. Розташування гірських ланцюгів тут таке, що сніг буквально засипає місцеві гірськолижні курорти. З кожним роком, потік охочих відпочити на гірськолижних курортах збільшується.

     «Три  долини» Франції. «Три Долини» - це найбільша зона катання в світі, яка пропонує лижникам 291 спуск загальною протяжністю 600 км. Цей регіон славиться такими курортами як: Куршевель, Мерібель, Валь Торанс.

     Не випадково емблема Мерібель - сердечко, адже Мерібель дуже зручно розташована в центрі Трьох Долин. Гірськолижний курорт Мерібель - шалено популярний курорт серед гірськолижників завдяки його центральному розташуванню в Трьох Долинах. Зимовий курорт Мерібель складається з центральної частини (1450 м) і станції Мерібель Моттаре (1700 м) . Практично всі, що побували під час гірськолижних турів в Мерібель, нагороджують цей курорт найкращими епітетами. Гірськолижний відпочинок в Мерібель принесе задоволення кожному цінителю комфортного і продуманого відпочинку. Витримана в єдиному стилі, архітектура курорту зачаровує своїми теплими інтонаціями, а вишуканість тут проявляється в усьому - від інтер'єрів номерів дорогих готелів і сервірування обідів до унікальності самих трас. Для професіоналів є крутий спуск Комп-дю-Валон (Combe du Vallon), а також олімпійська жіноча траса Ла-Фас. Траси Жорж-Модюль, з одного боку долини, і Комб-де-тунь - з іншого, класифікуються як чорні, але проходити їх досить легко.

     Для середнього рівня наявні червоні і сині траси, які переплітаються між собою в районах Пас-дю-Лак (Pas du Lac) і Платьер (Plattieres). Практично на кожному схилі є нескладні спуски. Для початківців - малолюдна широка траса Бланшо - це те, що потрібно для перших спусків. У Моттаре великі можливості для катання не тільки на гірських лижах, але і на сноуборді, а також на бігових лижах. Недорогі комфортабельні готелі і апартаменти, розраховані на великі компанії зробили зимовий курорт Моттаре особливо популярним серед молоді. Для зручності лижників з долини Моттаре прокладена зелена траса прямо до центральних витягів курорту Мерібель.

     Куршевель - найпрестижніший гірськолижний курорт Франції. Куршевель розташований в центрі Трьох Долин, в найбільшій гірськолижній області світу. Цей курорт має репутацію найпрестижнішого, елітного і обладнаного за останнім словом туристичної індустрії. Курорт розташований на 4-х рівнях: 1300 м, 1550 м, 1650 м, 1850 м, і надає можливість чудового катання для гірськолижників всіх рівнів підготовки. У самому низу долини на висоті 1100 м розташувався затишне селище Сен-Бон (Saint Bon) - колиска Куршевеля. Куршевель - він же Ле-Пра - гірське село з милими будиночками і шале, вузькими звивистими вуличками, дбайливо зберігає свої традиції і сільський устрій життя. У даному курорті побудована мережа канатних доріг і підйомників, яка пов'язує більше 600 км трас. Канатні дороги проходять через всі селища Куршевеля, об'єднуючи їх в єдину гірськолижну мережу. Маючи єдиний гірськолижний абонемент "Три долини", можна кататися в Мерібель, Валь Торанс і Менуіре. Для початківців  наявні пологі і практично горизонтальні спуски. Для середнього рівня найбільш придатними є спуски в Ла-Візель - траси Кре і Мармот; спуск Бук-Бланк, що проходить через ліс і закінчується в Ля-Танья. Для професіоналів ідеальним місцем є спуски від станції Соло і до Візелль. Крутизна спусків тут досягає 38 град. Прекрасні умови для всіх стилів катання на сноуборді, але найбільше задоволення тут отримають фрірайдери і карвер. Для фрістайлу підготовлені території в районі бугеля Grand Boss і великий фан-парк в районі кріселки Плантре. Для «легкого зависання» місцеві використовують також спуски в районі Кре Нуар.

     Валь Торанс розташований в районі Трьох Долин на висоті 2300 м над долиною Бельвіль, причому 99% всієї площі катання знаходиться за позначкою 2000 м над рівнем моря. Це самий високогірний курорт регіону, що означає стійкий сніговий покрив і велику тривалість сезону, втім, навіть у разі раптової відлиги хвилюватися не варто - траси обслуговують півтори тисячі снігових гармат.

     Валь Торанс - наймолодший курорт в регіоні Трьох Долин. Він був спеціально спроектований для гірськолижного катання і ділиться на дві частини: тиха Карон і жвава Пекле. Готелі та витяги розташовані недалеко один від одного і великих переходів з лижами не потрібно. Крім того, практично всі готелі курорту мають вихід на схили, і катання можливо практично від порога готелю.