Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності

- наявність обмежень на  зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом, щодо  фізичної особи, яка має намір стати підприємцем;

- наявність в Єдиному  державному реєстрі запису, що заявник є підприємцем.

Відмова у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця з інших підстав не допускається. 
За наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації державний реєстратор зобов'язаний не пізніше 2 робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації із зазначенням підстав для такої відмови та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації, відповідно до опису. Після усунення причин, що були підставою для відмови у проведенні державної реєстрації, фізична особа може повторно подати документи на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Відмову у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця може бути оскаржено у суді.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації є датою державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Іншими словами, з цього моменту фізична особа набуває статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно з ч. З ст. 43 Закону про державну реєстрацію строк державної реєстрації не повинен перевищувати 2 робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації державний реєстратор оформляє і видає (надсилає рекомендованим листом) свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Крім того, державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця для взяття цієї особи на облік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Правовий режим  Єдиного державного реєстру.

Єдиний  державний  реєстр  підприємств  та  організацій  України (ЄДРПОУ)  – автоматизована  система  збирання,  накопичення  і  опрацювання  даних  про  всіх юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені  підрозділи  юридичних  осіб  України,  що  знаходяться  за  межами  УКраїни. ЄДРПОУ функціонує відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та  організацій  України,  затвердженого  у  новій  редакції  постановою  Кабінету  Міністрів України від 22 червня 2005р. № 499. З історії ЄДРПОУ.

Державному  реєстру  підприємств  та  організацій  України  в  2009  році  виповнилося ’ятнадцять  років.  Обов’язки  щодо  запровадження  та  ведення  реєстру  підприємств  та організацій України були покладені на Державний комітет статистики у  1992 році, про що було визначено Законом України “Про державну статистику”, прийнятим Верховною Радою України у вересні цього року. Іншими законодавчими документами,  що визначають порядок

створення  і  ведення   Державного  реєстру,  порядок  включення  в  реєстр  та  виключення суб’єктів  господарювання  із  нього,  одержання  інформації  з  реєстру  є  Постанова  Кабінету Міністрів  України “Про  державний  реєстр  звітних (статистичних)  одиниць  України”  від 14.07.1993р.  №  538,  Постанова  Кабінету  Міністрів  України “Про  створення  Єдиного державного  реєстру  підприємств  та  організацій  України”  від  22.01.1996р.  №  118  та Постанова  Кабінету  Міністрів  України “Про  внесення  змін  до  Положення  про  Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України” від 22 червня 2005р. № 499. 

ЄДРПОУ забезпечує:

–   єдиний  державний  облік  та  ідентифікацію   всіх  суб'єктів  господарської  діяльності України;

–  проведення спостережень за структурними змінами в економіці, що виникають в процесі створення нових суб'єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації;

–  інформаційне  обслуговування  органів  державної  виконавчої  влади  та  управління  про суб'єкти господарської діяльності;

–  проведення суцільних і вибіркових статистичних обстежень і переписів;

–  взаємодію  на  єдиних  методологічних  принципах  із  базами  даних  Національного  банку, Державної  податкової  адміністрації,  органів,  які  здійснюють  приватизацію  державного майна, Антимонопольного  комітету  та  інших  органів  виконавчої  влади  для формування цільових реєстрів і баз даних, що містять відомості про юридичні особи та їх відокремлені підрозділи.

Класифікатори, що використовуються в ЄДРПОУ:

–  організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ);

–  об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ);

–  видів економічної діяльності (КВЕД);

–  органів державного управління (КОДУ);

–  валют (КВ);

–  держав світу (КДС);

–  класифікація інституційних секторів економіки України (КІСЕ).

З  1  червня  2004р.  в Україні  діє  нова Класифікація  організаційно-правових форм

господарювання (КОПФГ) ДК 002-2004, яку розроблено на виконання постанови Кабінету міністрів  України  від  4  травня  1993р.  №326 "Про  Концепцію  побудови  національної статистики  України  та  Державну  програму  переходу  України  на  міжнародну  систему статистики і обліку". Класифікацію  призначено  для  використання  органами  державного  управління  та іншими  користувачами  для обліку,  збирання  і оброблення статистичної  та адміністративної інформації  щодо  державної  реєстрації,  аналізу  та  узагальнення  результатів  економічної діяльності  суб'єктів  господарської (у  т.ч.  підприємницької)  діяльності,  ведення  державних реєстрів:  Єдиного  державного  реєстру  підприємств  та  організацій  України (ЄДРПОУ), Єдиного  державного  реєстру  юридичних  осіб  та  фізичних  осіб  –  підприємців,  Реєстру корпоративних прав держави та інших. Організаційно-правова  форма  господарювання  – форма  здійснювання  господарської (зокрема  підприємницької)  діяльності  з  відповідною  правовою  основою,  яка  визначає

характер  відносин  між  засновниками (учасниками),  режим  майнової  відповідальності  по зобов'язаннях  підприємства (організації),  порядок  створення,  реорганізації,  ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Об'єктом  класифікації  в КОПФГ  є  визначені  чинним  законодавством  організаційно-правові форми юридичних осіб та  їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці – фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

Класифікація  об'єктів  адміністративно-територіального  устрою  України (КОАТУУ) – є державним стандартом кодової форми позначення об'єктів адміністративно-територіального устрою України.

Класифікація  видів  економічної  діяльності (КВЕД)  є  державним  стандартом (ДК

009-2005), складовою системи  національних класифікаторів. КВЕД  розроблено на виконання Постанови  Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993р. №326 "Про Концепцію  побудови національної  статистики  України  та  Державну  програму  переходу  на  міжнародну  систему  обліку  і  статистики".  Розроблення  КВЕД  здійснено  на  базі  міжнародної  статистичної класифікації  видів  діяльності  Європейського  Союзу  –  Nomenсlature  of Aсtivities  European

Community (NACE, Rev.1, mod.7).

За  методологічними  засадами,  принципами  побудови  та  призначенням  КВЕД  є

статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної  та  соціальної  інформації  у  стандартний  формат,  який  дає  змогу  обробляти  та аналізувати значні обсяги інформації.

Об'єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць

(юридичних  осіб,  відокремлених  підрозділів  юридичних  осіб,  фізичних  осіб  –  підприємців  тощо), які на вищих рівнях класифікації  групуються в галузі.

У  Господарському  кодексі  України  та  статистичних  класифікаціях  термін "галузь" визначається як діяльність сукупності виробничих (статистичних) одиниць, що беруть участь у переважно однакових або подібних видах економічної діяльності.

Класифікація  органів  державного  управління (КОДУ)  –  є  кодовою  формою позначення органів державного управління України.

Класифікація  держав  світу (КДС)  –  національна  статистична  класифікація,  що

використовується  для  обміну  інформацією,  обліку,  звітності  та  статистики

зовнішньоекономічної  та  валютно-фінансової  діяльності,  перевезення  експортно-імпортних вантажів  та  в  інших  випадках,  коли  необхідно  скористатися  кодовою формою  позначення держав світу.

Список  держав  світу  грунтується  на  розробленому  статистичним  відділенням

Організації Об'єднаних Націй (ООН) списку "Стандартні коди ООН для держав та територій, що  використовуються  в  статистиці".  Назви  держав  світу  відповідають  наведеним  у "Термінологічному бюлетені" ООН.

Об'єктом  класифікації  держав  світу  є незалежні  та  залежні держави  і деякі  території, що мають особливий геополітичний статус.

Класифікація  валют (КВ)  –  національна  статистична  класифiкація, використовується  для  обмiну iнформацією,  облiку  та  статистики  у  зовнішній  торгівлі, банківських  та  фінансових  сферах  у  тих  випадках,  коли  потрібно  скористатися  кодовою формою позначення валют.

КВ  запроваджує  міжнародні  коди  для  позначення  валют,  які  відповідають міжнародному  стандарту  ISO  4217 "Коди  для  подання  валют  і  фондів"  та  відповідному національному стандарту ДСТУ ISO 4217.

Об'єктом  класифiкацiї  є  національнi  валюти,  зазначені  у  міжнародному  стандартi

ДСТУ. Класифікацію  інституційних  секторів  економіки (КІСЕ) України  розроблено

на виконання Програми розвитку системи національних рахунків на період до 2010р., яку затверджено  постановою Кабінету Міністрів України  від  7  квітня  2003р. №  475. Метою класифікації  є  удосконалення  методології  складання  національних  рахунків  у  напрямі запровадження  розрахунків показників  за підсекторами економіки. КІСЕ призначена для використання  працівниками  Держкомстату  та територіальних  управлінь  статистики, інших центральних органів виконавчої влади, банківських і наукових установ.

На  виконання  наказу  Держкомстату  від  18  квітня  2005р. №  96 "Про  затвердження Класифікації  інституційних  секторів  економіки  України"  та  відповідно  до  Положення  про

Єдиний  державний  реєстр  підприємств  і  організацій  України  розроблено  Порядок запровадження  КІСЕ  в  системі  ведення  ЄДРПОУ,  згідно  з  яким  юридичні  особи  при включенні  до  ЄДРПОУ  підлягають  класифікації  за  КІСЕ.  Використовується  КІСЕ  при розробленні звітності, формуванні та узагальненні статистичної інформації за інституційними секторами  економіки.  Інформація  щодо  приналежності  юридичних  осіб  до  відповідного сектора  економіки  надається  на  запити  користувачів,  а  також  відображається  у  довідках  з

ЄДРПОУ.

Порядок  ведення  ЄДРПОУ  регламентується  Положенням  про  Єдиний  державний

реєстр підприємств та організацій України. Згідно з Положенням підставою для внесення до ЄДРПОУ або виключення з нього даних щодо суб’єктів, а також внесення змін до реєстру є надходження  від  державного  реєстратора  до  органу  статистики  інформації  про  вчинення реєстраційних  дій,  передбачених  Законом  України «Про  державну  реєстрацію  юридичних осіб  та фізичних осіб – підприємців», що регламентує всі відносини, які виникають у сфері

державної  реєстрації  юридичних  осіб.  Згідно  з  цим  Законом  засвідчення  факту  державної реєстрації (припинення)  та  внесення  змін  до  відомостей  про юридичних  осіб  відбуваються шляхом  занесення  державним  реєстратором  відповідних  записів  до  Єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДР), одним із користувачів якого в

рамках  ведення  ЄДРПОУ  є  органи  державної  статистики.  Таким  чином,  дії  органів державної статистики є завжди похідними від дій державних реєстраторів. 

Забезпечення  в  межах  чинного  законодавства  відкритості,  доступності,  законності одержання  та  використання  інформації  з  Єдиного  державного  реєстру  підприємств  та організацій  України  регламентується   Положенням   про  порядок  і  умови  користуванням даними  Єдиного  державного  реєстру  підприємств  та  організацій України,  яке  затверджене наказом  Держкомстату  України  від  28.11.2005р.  №  386.  та  зареєстроване  в  Міністерстві

Юстиції України  від  15.12.2005р. №  1509/11789. Це Положення  розроблено  відповідно  до

пункту  18  Положення  про  Єдиний  державний  реєстр  підприємств  та  організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 N 499. Головним управлінням статистики  в Закарпатській області за показниками ЄДРПОУ

щорічно готується статистичний збірник, який містить кількісну характеристику підприємств і  організацій  області  за  видами  діяльності,  організаційно-правовими  формами,  в  розрізі адміністративних районів і міст, інше.