Контрольная работа по "Гражданско-процессуального праву"

2

Варіант 9

 

1. Поняття і зміст  відновлення втраченого судового  провадження.

2. Процесуальний порядок  розгляду справи судом касаційної  інстанції.

3. Задача.

У справі за позовом Івлєва до Кульоміна про витребування майна рішення суду набрало законної сили. У резолютивній частині рішення було зазначено про зобов’язання відповідача передати позивачу майно, яке перебуває в кількох місцях.

Як повинен вчинити  позивач, щоб звернути судове рішення  до виконання? До якого суду він має  звернутись? Які процесуальні дії в даному випадку має вчинити суд? Що таке виконавчий лист?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

1. Поняття і зміст відновлення втраченого судового провадження.

        ЦПК України 2004 року відзначається численними новелами у цивільному процесі, зокрема, безпосередньо в окремий розділ виділено «відновлення втраченого судового провадження» (розділ ІХ, статті 402-409 ЦПК). Цей різновид цивільного провадження має цілу низку особливостей, завдяки яким він відрізняється від інших видів провадження цивільних справ в загальних судах загальної юрисдикції.

Перш за все цей  вид провадження має властивий  лише йому предмет судового захисту, а саме – охоронювані законом  процесуальні інтереси осіб, які беруть участь у справі, щодо поновлення втраченого судового провадження. Тобто у цій категорії справ захищаються у суді не порушені матеріальні суб’єктивні права, свободи чи інтереси, а захищаються процесуальні права, пов’язані із втратою судового провадження. Порядок відновлення втраченого судового провадження не має характерних ознак позовного провадження. Відновлення втраченого судового провадження в

цивільній справі можливе  в разі закінчення цивільної справи ухваленням рішення або у якій провадження закрито. Тобто метою цього провадження є відтворення в документах судового провадження.

Науково-теоретичне дослідження  проблем законодавчого закріплення  та практичної реалізації норм про  відновлення втраченого судового провадження  в цивільних справах є актуальним завданням, успішне та своєчасне вирішення якого має безпосереднє відношення до вдосконалення не тільки норм чинного ЦПК України, а й практики його застосування.

Раніше у ЦПК 1963 року питання відновлення втраченого судового провадження регулювалися шістьма пунктами додатку до ЦПК № 3. Проблеми відновлення

втраченого судового провадження у цивільному процесі  за останні роки в науковій літературі не висвітлювалися. Слід зазначити, що до окресленої

 

4

 

проблеми виявляється  досить поверхневий інтерес дослідників  цивільного процесуального права.

Дослідженню цього питання  приділили увагу лише такі процесуалісти, як Зейкан Я. П. [1, с. 515-519], Кілічава Т. М. [2, с. 316-318], Фурса С. Я. [3, с. 842-846], Штефан О. О. [4, с. 290-297]. Таке положення у деякій мірі можна пояснити тим фактом, що порядок відновлення втраченого судового провадження раніше був винесений за межі основного змісту ЦПК і містився у додатках до нього, а зараз є новелою для чинного ЦПК України.

        Інститут відновлення втраченого судового провадження, безумовно, має стати одним із вагомих заходів правового впливу, спрямованих на вирішення основних завдань і принципів цивільного судочинства.

Метою цієї статті є розкриття  змісту та особливостей інституту відновлення

втраченого судового провадження, а також вироблення обґрунтованих пропозицій для вдосконалення чинного законодавства. Вичерпне регулювання цього питання безпосередньо вплине на ефективність усієї подальшої правозастосовної діяльності, сприятиме реалізації загальних засад цивільного судочинства. Тому що відсутність детальної правової бази та методичних рекомендаційних розробок з даного питання призводить до виникнення суттєвих труднощів правозастосування. Виділивши у окремий розділ ЦПК України порядок відновлення втраченого судового провадження, законодавець не зняв проблемного питання, яке існувало у ЦПК 1963 року, що пов’язане з нормативним визначенням терміна «втрачене судове провадження». Якщо виходити безпосередньо із змісту розділу ІХ ЦПК, а також логічно-граматичного аналізу зазначеного терміна під «втратою судового провадження» слід розуміти зникнення (знищення, загублення) матеріалів справи або всієї справи. Може загубитися як справа в цілому, так і окремі документи цивільної справи як в самому суді, так і в процесі пересилки справи з суду однієї інстанції в суд іншої інстанції. До порушення провадження по відновленню втраченого судового провадження посадові

5

 

особи суду, а також  особи, які брали участь у справі, повинні вчинити усі від них залежні дії, спрямовані на розшук повністю загубленої цивільної справи або окремих її документів. В разі, якщо після ретельної перевірки по розшуку загубленої справи або її частини справу не буде знайдено, ані серед поточних справ, ані серед справ, що знаходяться в архіві та ін., судове провадження буде вважатися втраченим, і у цьому випадку виникає потреба звернутися до його відновлення.

        Отже, можна зробити висновок, що поновлення втраченого судового провадження замінює загублені оригінали документів у справі або саму справу назавжди або до того часу, доки вони не будуть знайдені. Це положення повинно знайти своє відображення в нормах ЦПК України.

Підставами  для відновлення судового провадження  у цивільній справі є:

- повна або часткова  втрата судового провадження  у цивільній справі, яке

закінчилося ухваленням рішення;

- повна або часткова  втрата судового провадження  у цивільній справі,

провадження у якій закрито.

Під втратою судового провадження слід розуміти втрату заведеної  судом цивільної справи, якій присвоєно  певний порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усього ходу цивільного процесу, усі процесуальні акти, які супроводжували такий процес, включаючи ухвалене рішення чи ухвалу суду. Тобто коли відсутні відомості про відкриття провадження та подальший рух справи на усіх стадіях цивільного процесу.

Втрата провадження  можлива за різних обставин, а саме:

• знищення справи,
• викрадення справи,
• повінь,
• пожежа,

 

6

 

• тощо.

Тобто відновлення втраченого судового провадження може мати місце  у двох

випадках:

1) щодо усього судового  провадження чи його частини; 

2) якщо справа закінчена ухваленням судового рішення або у ній закрито провадження.

        Безпосереднім об’єктом відновлення  є конкретний перелік відсутніх  повністю або частково матеріалів  втраченої цивільної справи. Предметом відновлення є зміст окремих процесуальних документів чи їх частин, що містились у втраченій цивільній справі. Винятком із загального правила є положення, що виключає з об’єктів відновлення втраченого судового провадження цивільні справи, матеріали та документи з яких стали відсутніми до закінчення судового розгляду (ч. 3 ст. 406 ЦПК).

        Це можливо пояснити тим, що у таких зверненнях на перший план виступає, насамперед, вимога щодо порушеного, невизнаного або оспорюваного права і вже в результаті цього – захист прав та інтересів заявника. Досягти цієї мети в найбільш ефективний і максимально відповідний заявленим вимогам спосіб можна шляхом розгляду питання по суті в ході одного з трьох різновидів проваджень у цивільному судочинстві, а не через відтворення змісту документів, які хоч і мають відношення до справи, проте не гарантують остаточного вирішення змісту заявлених вимог по суті.

        У такому випадку заявнику роз’яснюється його право пред’явити новий позов, а в ухвалі суду про відкриття провадження у новій справі у зв’язку з втратою незакінченого провадження про цю обставину повинно бути обов’язково зазначено.

        Таким чином, об’єкти відновлення при втраченому провадженні у цивільній справі можуть бути класифіковані:

 

7

 

1) за обсягом відсутніх  матеріалів цивільної справи, що  підлягає відновленню:

• цілі об’єкти, в яких відновленню підлягають всі матеріали цивільної справи;
• часткові об’єкти, в яких відновлення потребують лише окремі матеріали цивільної справи;

2) за стадією, на  якій було припинено провадження  за розгляду та вирішення

цивільної справи, розрізняють  об’єкти, що включають у себе матеріали:

• втрачені після ухвалення рішення по суті цивільної справи;
• по справах, у яких провадження в цивільних справах було закрито.

       Із заявою про втрачене судове провадження у цивільній справі можуть звернутися особи, які брали участь у справі, оскільки втрата провадження впливатиме на реалізацію їхніх прав щодо отримання копії рішення та його реалізації.

        Відновлення втраченого судового провадження може здійснюватися також за ініціативою суду, оскільки на суд покладено обов’язок щодо належного зберігання судових справ. Аналіз змісту норм законодавчої регламентації вказаного питання дозволяє розмежувати різного роду причини втрати судового провадження:

• підстави об’єктивного характеру, до яких можна віднести:

• причини стихійного характеру (землетрус, повінь тощо);
• сплив строку зберігання, що визначається переліком судових справ, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання документів (затверджений наказом Державної судової адміністрації України № 2 від 06.01.2006 р.);

• підстави суб’єктивного характеру, які охоплюють:

 

 

 

8

 

• злочинні дії посадових осіб (наприклад, неповернення відповідної справи) або заінтересованих громадян (наприклад, знищення або крадіжка цивільної справи);
• недоліки обліку та зберігання справ, що не унеможливлювали збереження цілісності цивільних справ.

        Для цієї категорії справ, хоча ст. 114 ЦПК України і не містить відповідного положення, встановлено виключну підсудність, тобто їх розгляд віднесено до компетенції чітко визначеного суду: який ухвалив рішення по суті справи або який постановив ухвалу по закриття провадження у справі.

        Передумовою відкриття провадження у справі з відновлення втраченого судового провадження є подання письмової заяви відповідного змісту.

У заяві про відновлення  втраченого судового провадження повинно  бути зазначено:

- про відновлення якого  саме провадження просить заявник;

- чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала

про закриття провадження;

- якою саме особою  з числа осіб, які брали участь  у справі, був заявник, хто

конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце  проживання чи місцезнаходження цих осіб;

- що відомо заявнику  про обставини втрати провадження,  про місцезнаходження копій документів  провадження або відомостей щодо  них;

- поновлення яких саме  документів заявник вважає необхідним;

- для якої мети необхідне  їх поновлення.

        Слід відмітити, що порівняно з попереднім законодавчим закріпленням вимог до заяви про відновлення втраченого судового провадження, перелік реквізитів цього документа зазнав суттєвих змін, в цілому досить вдалих і таких, що відповідають сутності та призначенню цього інституту цивільного

 

 

9

 

процесуального права  в умовах сьогодення. Разом із тим  незрозуміло, з яких причин такі положення  як найменування суду, до якого подається  заява, та прізвище, ім’я (найменування) заявника (що були раніше закріплені в  додатку № 3 до ЦПК України 1963 р.) залишилися поза увагою законодавця. Тим більше, що до решти процесуальних документів, форма та зміст яких регламентовані чинним цивільним процесуальним законодавством, такі вимоги висуваються.

        На мою думку, оскільки документ має юридичну силу лише за наявності таких обов’язкових реквізитів, як найменування установи чи організації, автора (заявника), вважаємо відсутність вказівки про необхідність зазначення відповідних відомостей у заяві про відновлення втраченого судового провадження недоліком чинного законодавства, який необхідно усунути шляхом внесення відповідних змін до ч. 1 ст. 405 ЦПК України.

        До заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі (наприклад, копії позовної заяви, копії апеляційної або касаційної скарги, рішення, ухвала, судові повістки або повідомлення, виконавчі листи, інші документи, які вказують на наявність судової справи і збереглися у заявника). У зв’язку в цим хотілося б зазначити, що адвокатам доцільно зберігати свої адвокатські досьє, в яких знаходяться ухвали, рішення та інші документи цивільної справи, яку веде адвокат. Якщо втрачене судове провадження відновлюється за ініціативою суду, то важливе значення для його відновлення можуть мати статистична карта у справі, наряди щодо вчинення окремих процесуальних дій, зокрема реєстрація ухвал про розшук відповідача, реєстри відправлення кореспонденції, можливо копії документів, які збереглись, тощо [3, с. 843-844].