Порівняльна характеристика описів винаходів країн світу

 

 

Затверджено

Наказ Міністерства

освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 № 384

Форма № Н-6.01 

 

 

  

 

Харківська державна академія культури  

 

Кафедра інформаційно-документних систем 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Патентна та ліцензійна діяльність»

на тему:

Порівняльна характеристика описів винаходів країн світу

 

 

Студентка 4 курсу 1 групи

Направлення підготовки

спеціальності

Документознавство та інформаційна діяльність

Іщенко В. О.

Науковий керівник

К. п. н., доц.

Терентьєва Галина Петрівна

Національна шкала  ________

Кількість бал. ____________ Оцінка: ECTS _____________

    Члени комісії   _________    _______________

   (підпис)     (фамілія та ініціали )

_________    _______________

   (підпис)     (фамілія та ініціали ) 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

м. Харків – 2014 рік

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП

 

Відповідно до патентних законів у всіх країнах світу на винаходи видаються патенти. Патент є свідоцтвом (охоронним документом), що видається уповноваженим державним органом і надає його власнику певні юридичні права, що виникають з моменту його отримання [10].

Основна ідея патентного права полягає в тому, що власникові права на винахід на обмежений період часу надаються виключні права в обмін на передачу в майбутньому даного винаходу в громадське користування. Так, після закінчення терміну дії патенту на електричну лампу Томаса Едісона виготовленням таких ламп міг зайнятися будь-який. Ця головна мета патентного права може бути реалізована, тільки якщо винахідник у всіх деталях чітко опише свій винахід.

Крім цього, патентне право багатьох країн передбачає обов'язкову наявність такої ознаки винаходу, як промислова застосовність, або корисність. Без докладного опису важко визначити, чи відповідає винахід вказаному критерію. Наприклад, в якості винаходу може бути представлений «вічний двигун», який за визначенням не може працювати, оскільки суперечить законам фізики. Але без докладного опису патентне відомство не в змозі визначити, чи є це винахід промислово придатним [9].

Опис винаходу чи іншого об'єкта промислової власності має викладати сутність досягнення настільки повно і ясно, щоб його зміст міг здійснити фахівець у цій галузі [10].

Отже, можна зробити висновок, що вивчення даної теми є актуальним, оскільки фахівець в сфері інтелектуальної власності без детального і якісного опису винаходу не зможе визначити промислову придатність виноходу.

Об'єктом дослідження є загальна характеристика опису винаходів.

Предметом дослідження виступає розгляд описів винаходів різних країн світу.

Мета курсової роботи – проаналізувати та з'ясувати загальну характеристику описів винаходів, а також ознайомлення та порівняння   описів винаходів різних країн світу.

Для досягнення  мети у роботі вирішуються наступні завдання:

1. Визначити поняття та вимоги до опису винаходів.
2. Розглянути опис винаходу як найважливішої частина заявки.
3. Проаналізувати опис винаходів в Німеччині.
4. Дослідити вимоги для опису винаходу для учасників Європейської Патентної Конвенції.
5. Проаналізувати опис винаходу у США.

Методи дослідження – порівняльний аналіз літературних та електронних джерел.

Курсова робота складається з двох розділів. У першому розділі визначаються загальна характеристика опису винаходів. Описи винаходів країн світу досліджувалися у другому розділі.

 

 

 

 

 

1 АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОПИСІВ ВИНАХОДІВ

 

1. Визначення поняття та вимог до опису винаходів

 

На сучасному етапі розвитку інтелектуальної власності є чимало досліджень, присвячених проблемам опису винаходів, які викладені у працях: Б. Г. Прахов,  И. И. Дахно, Н. М. Зенкин, П.Б. Мэггс, А .П .Сергеев   та ін.

Питанню понятійного апарату та загальної характеристики опису винаходів підійшли більш відповідально автори статей «Патентний документ» [1] и «Порядок оформлення та подання заявки на винахід (корисну модель)» [2]. Але автор у свої роботі «Порядок оформлення та подання заявки на винахід (корисну модель)» [2] більш детально розкрив вимоги до опису винаходів.

Структуру, правила опису, вимоги до опису та інші важливіші моменти стосовно цієї теми розглядали Б. Г.  Прахов у підричнику «Изобретательство и патентоведение» [3] та И.И. Дахно «Патентоведение» [4]. Кожен з авторів підішли до цієї теми  з різних сторін. Повну характеристику структури опису винаходів досліджував И.И. Дахно [4].

У статті «Патентное право Германии. Подача заявок на изобретения. Сроки рассмотрения. Пошлины» [5] глибоко розкрита тема опису винаходів в Німеччині.

Вимоги для опису винаходу для учасників Європейської Патентної Конвенції розглядаються у статті «Как получить европейский патент» [7].

Велику увагу опису винаходу у США приділив автор у своїй роботі Проведення пошуку патентної інформації по фондам патентного відомства США [8].

 

 

Опис винаходу (ОВ) до патентів й авторських свідоцтв – основний вид патентного документа. Він є невід'ємним додатком до охоронного документа.

Опис винаходу складається з чотирьох основних частин:

• бібліографічна частина – включає назву країни або патентного відомства, герб країни, найменування документа, номер охоронного документа, індекси МКІ, НКІ й УДК, дати (подачі заявки й публікації її в патентному бюлетені, видачі авторського свідоцтва або патенту тощо), а також прізвище автора (-ів), заявника й назву винаходу;
• «формула винаходу», де стисло наводяться основні ознаки винаходу та його сутність;
• текст винаходу – наводиться в тому випадку, коли не подається формула винаходу, розкривається новизна та суть описуваного технічного рішення;
• креслення, схеми. Ця частина ілюструє й підтверджує винахід (див. Додаток А).

Видається як первинний патентний документ. Як вторинні документи видаються державні бібліографічні покажчики патентної документації. Вони містять відомості про опубліковані ОВ: їх бібліографічний опис, анотації, реферати, патентні формули, креслення винаходів. В Україні таким бібліографічним покажчиком є щоквартальний офіційний бюлетень, що видається Держпатентом України, «Промислова вартість. Винаходи. Промислові зразки. Корисна модель Товарні знаки. Знаки обслуговування. Сорти рослин» [1].

Опис винаходу повинен викладатись настільки чітко і повно з усіма технічними деталями та підтверджувати обсяг правової охорони, визначений формулою винаходу, щоб фахівець у відповідальній галузі міг його здійснити.

Опис винаходу обов'язково повинен містити індекс Міжнародної патентної класифікації (далі - МПК), назву винаходу та такі розділи:

• галузь техніки, до якої належить винахід;
• рівень техніки, тобто характеристику аналогів і прототипу, а також критику прототипу;
• суть винаходу;
• перелік рисунків, креслень, таблиць, якщо на них є посилання в описі.

Кожний із зазначених розділів опису винаходу складається з урахуванням вимог, викладених у Правилах.

Опис винаходу підписується заявником [2].

 

2. Опис винаходу як найважливіша частина заявки

 

Опис винаходу, що є найважливішою частиною заявки, повинно відповідати наступним вимогам:

• повністю розкривати суть винаходу і містити достатню інформацію для подальшої розробки об'єкта винаходу або його безпосереднього використання, наприклад, у разі технічного рішення, що полягає в застосуванні відомого об'єкта за новим призначенням;
• давати точне і ясне уявлення про новизну, суттєві відмінності і позитивному ефекті заявленого технічного рішення, про внесок, внесеному винаходом в дану область техніки або галузь народного господарства.

Опис повинен бути надруковано на машинці з одного боку білою гладкою паперу форматом 21Х29, 7 см, інтервал між рядками – від 0,5 до 0,7; з лівого боку аркуша необхідно залишати поля шириною 20 мм, аркуші повинні бути пронумеровані від першого до останнього включно.

На першу сторінці опису зверху вказується клас Міжнародної класифікації винаходів МКИ і назва винаходу.

Структура опису винаходу, встановлена законом, повинна суворо дотримуватися. Опис містить такі розділи:

• назва винаходу в класі, до якого воно відноситься;
• область техніки, до якої відноситься винахід, і переважна область використання винаходу;
• характеристика аналогів винаходу;
• характеристика прототипу, обраної заявником;
• критика прототипу;
• мета винаходу;
• суть винаходу і його відмінні (від прототипу) ознаки;
• перелік фігур графічних зображень (якщо вони необхідні);
• приклади конкретного виконання;
• техніко-економічна чи інша ефективність;
• формула винаходу.

Відхилення від вказаної структури опису можуть бути допущені тільки в виняткових випадках, коли специфіка винаходи диктує порядок викладу, що сприяє кращому з'ясуванню його сутності; хрестоматійним прикладом такого виключення є описи штамів мікроорганізмів.

Кожен розділ опису слід викладати у вигляді окремого абзацу для полегшення подальшої роботи при виданні та складанні опису для зарубіжного патентування. Практика складання заявок виходить з того, що складання опису доцільно починати з формули винаходу. Всі названі розділи описи повинні відповідати низці спеціальних вимог, але є і загальні вимоги, яких необхідно дотримуватися при складанні всіх розділів опису. Ці загальні вимоги зводяться до наступного:

• в описі повинні використовуватися терміни, що загальноприйняті в даній області техніки;
• повинна дотримуватися єдність термінології;
• слід використовувати одну систему одиниць вимірювання.

Назва винаходу має бути коротким, точним і конкретним, містити не більше 8-10 значущих слів і відповідати суті винаходу; воно повинно характеризувати призначення об'єкта або вказувати на приналежність до певній галузі техніки. У цьому сенсі можна вважати за довільним назва, що збігається з назвою однієї з рубрик МКИ.

Назва винаходу в описі має збігатися з назвою, зазначеним у заяві про видачу охоронного документа, а також з назвою, що даються  з формулою. При виборі назви виходять з того, що воно або характеризує призначення об'єкта винаходу (виконувану їм функцію) або вказує на належність об'єкта до конкретної галузі техніки. Назви першого роду застосовуються для об'єктів відомого призначення з загальноприйнятим найменуванням (наприклад, «Прокатний стан», «Дозиметр»).

Назви другого роду використовуються для об'єктів маловідомого або нового призначення (або виконуваної функції у різних галузях техніки), наприклад «Установка для визначення характеристик вигоряння жароміцних матеріалів у газовому потоці», «Спосіб надання паро непроникність картонним виробів». Назва винаходи не повинно містити ознак, зазначених у частині відмінною формули. Правильна формулювання назви має велике техніко-інформаційне значення, оскільки носії патентної інформації (публікації в офіційних і реферативних виданнях, картотеки) містять лише назва винаходу, без анотування його сутності. Якщо в заявці містяться два і більше різних об'єктів, наприклад, спосіб і пристрій, які служать єдиної мети і можуть застосовуватися на дату подання заявки лише спільно (комплексне винахід), назва винаходу має включати назви цих об'єктів (наприклад, «Спосіб виготовлення канатних блоків і пристрій для його здійснення»).

Якщо заявник зросить привласнити винаходу ім'я автора або спеціальну назву, то це ім'я і назву, що доповнюють назва винаходу,вказуються у заяві та описі (але не у формулі).

Область техніки, до якої належить винахід, відкриває власне опис, який і слід починати з вказівки області техніки, до якої безпосередньо відноситься винахід; вказується також переважна область його використання. Цю частину опису зазвичай починають словами: «Винахід відноситься к. ..». Опису не розширено тлумачити винахід шляхом довільного розширення сфери його застосування. Разом з тим в цій частині опису не можна звужувати обсяг винаходи в порівнянні з тим, як він визначений у формулі.

Характеристика аналогів винаходу містить опис відомих раніше аналогічних рішень тієї ж задачі (аналоги), тобто об'єктів того ж назви, що і що заявляється, подібні з ним по технічній сутності і результату, що досягається при їх використанні. Аналоги наводяться з числа найбільш близьких до заявляється, і прогресивних у цій галузі технічних рішень, відомих на час складання заявки, з яким що заявляється, порівнюється по ефективності. В короткій характеристиці аналога (аналогів), тобто в описі технічної сутності відомих об'єктів, повинні бути розкриті його (їх) істотні ознаки і обов'язково вказані всі ті з них, які мають схожість з ознаками заявленого об'єкта. Мають бути відзначені і недоліки аналогів, які частково або повністю усуваються заявленим винаходом. При пошуку аналогічних що заявляється, найбільш прогресивних технічних рішень необхідно досліджувати опису винаходів за відповідним класу (класів), спеціальну літературу зданій області техніки, а також відомості про використання в промисловості таких рішень.