Проведення НБУ грошової реформи 1996 р

                                   Проведення НБУ грошової реформи 1996 р.

 

Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в нашій молодій державі повноцінної національної валют. Політика України, яка проводилась у 1995 році і першій половині 1996 року, забезпечила посилення стабілізаційних процесів в економіці, зокрема:

суттєво уповільнилась інфляція;

відсутність так званого "грошового нависання", коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них; зміцнів курс національної валюти;

уповільнилися темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;

зросла активність домогосподарств як суб'єктів економіки;

зросли доходи та заощадження населення;

поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності.

Значне зниження темпів інфляції розпочалося з лютого 1996 р. і набуло стабільного характеру. У червні і липні індекс цін споживчого ринку становив лише 100,1 %, у серпні - 105,7 % до попереднього місяця при 109,4 %о у січні. Починаючи з березня 1996 р. постійно підвищувався курс українського карбованця до долара СІНА та інших іноземних валют. Практично він був зафіксований на рівні 176 тис. крб. за 1 долар СІЛА, що разом з пониженням інфляції забезпечувало фінансову стабілізацію в Україні. Суттєво призупинено спад виробництва у порівнянні з попереднім роком (з 14,1 % за січень-серпень 1995 року до 3,7 % за відповідний період 1996 року). Падіння обсягів валового внутрішнього продукту за зазначений період знизилось з 12,4 % до 9,5 %. Грошові доходи населення в липні 1996 року в порівнянні з червнем зросли на 26 %.

Поліпшення напередодні реформи макроекономічної ситуації в Україні досягнуто більш послідовним і активним застосуванням ринкових механізмів, зокрема: запровадженням неінфляційних джерел покриття дефіциту державного бюджету шляхом продажу державних цінних паперів, подальшою лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності і валютного ринку, дотриманням позитивного рівня облікової ставки Національного банку України та процентних ставок за депозитами і кредитами комерційних банків.

Таким чином, аналіз економічної ситуації напередодні реформи дає нам змогу стверджувати, що в Україні були створені належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею України.

 
Грошова реформа 1996 p.: підготовка

 
 
Головними завданнями грошової реформи були:

заміна тимчасової грошової одиниці - українського карбованця на національну валюту - гривню;

зміна масштабу цін;

створення стабільної грошової системи та перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.

Це передбачало закріплення фінансової стабільності, яка склалася напередодні грошової реформи, прискорення розрахунків, залучення до банківської системи надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.

Реформа носила прозорий та безконфіскаційний характер, що було зумовлено необхідністю:

забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти і як результат - довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;

утримання стабільності на грошовому, споживчому і валютному ринках України, недопущення інфляційного сплеску та порушення стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення:

запобігання спекулятивних операцій при обміні карбованців на гривні;

створення прийнятного соціального клімату, недопущення великої психологічної і соціальної напруги у суспільстві у зв'язку з проведенням грошової реформи.

 
На п'ятому році незалежності, у 1996 р., Україна отримала найсуттєвіший атрибут незалежності - постійну, повноцінну грошову одиницю - гривню.

 

Позитивний стан розвитку економіки країни у першому півріччі 1996 р. свідчив про можливість виконання положень Конституції України щодо запровадження національної грошової одиниці — гривні. Першим кроком на цьому шляху стало опрацювання Концепції проведення грошової реформи, робота над якою розпочалася ще влітку 1995 р. Для цього 11 липня 1995 р. розпорядженням глави Адміністрації Президента України Д. Табачника було створено "Робочу групу з розробки проектів нормативних актів з питань здійснення грошової реформи" на чолі з радником Президента України з питань макроекономіки А. Гальчинським.

 
Організацію підготовки та проведення грошової реформи було покладено на Державну комісію з проведення в Україні грошової реформи. У 1995—1996 рр. до її складу входили прем'єр-міністри України Євген Марчук та Павло Лазаренко, голова Правління Національного банку Віктор Ющенко, віце-прем'єр-міністри Віктор Пинзеник, Роман Шпек та ін. Однак весь тягар щодо розробки проектів нормативних актів з питань проведення грошової реформи та оперативного забезпечення її проведення ліг на керівництво Національного банку. 22 липня 1996 р. розпорядженням голови його Правління Віктора Ющенка було створено "Комісію Національного банку України з проведення грошової реформи в Україні” (голова — перший заступник голови Правління Володимир Стельмах) та "Оперативну групу Національного банку України з проведення грошової реформи в Україні" (голова — заступник голови Правління О. І. Кіреєв), які розробили проекти законодавчих актів та пакет нормативних документів щодо порядку проведення грошової реформи. В процесі підготовки значна робота проводилась у всіх регіонах країни. Для здійснення обмінної операції карбованців на гривні було утворено 92 тис. комісій з обміну грошових знаків, які діяли на підприємствах, в організаціях та установах, функціонувало понад 10 тис. обмінних пунктів. Усі банківські установи та підприємства зв'язку були забезпечені достатньою кількістю гривневої грошової маси. Проводили й інші підготовчі заходи як організаційного, так і пропагандистського характеру. Станом на 1 вересня 1996 р. банківська система України була повністю підготована до проведення грошової реформи. 
 
Для здійснення обмінної операції карбованців на гривні було утворено 92 тис. комісій з обміну грошових знаків, які діяли на підприємствах, в організаціях та установах, функціонувало понад 10 тис. обмінних пунктів. Усі банківські установи та підприємства зв'язку були забезпечені достатньою кількістю гривневої грошової маси. Проводили й інші підготовчі заходи як організаційного, так і пропагандистського характеру. Станом на 1 вересня 1996 р. банківська система України була повністю підготована до проведення грошової реформи. 
 
Засади грошової реформи були визначені Указом Президента України "Про проведення грошової реформи в Україні" від 25 серпня 1996 р. Наступного дня було видано наказ голови Національного банку України про заходи, спрямовані на виконання Указу Президента України від 25 серпня 1996 р. "Про грошову реформу в Україні". Своїм указом Президент постановив з 2 вересня 1996 р. провести в Україні грошову реформу і запровадити в обіг національну грошову одиницю — гривню, сотою частиною якої було визначено копійку. З цього дня Національний банк України випускав в обіг банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень, а також розмінну монету номіналом 1, 2, 5,10, 25 та 50 копійок. Одночасно припинявся випуск банкнот та монет з позначенням номіналу в українських карбованцях, які підлягали обміну на гривні за курсом 100 000 карбованців на 1 гривню. 

 
Роль НБУ в організації купоно-карбованцевої грошової системи 
 
Відповідно до Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні", рішень Державної комісії з проведення в Україні грошової реформи Національним банком України:

1. Створено розгалужену мережу  обмінних пунктів комерційних  банків у кількості понад 10 тисяч, в тому числі 1,8 тисячі - на залізничних станціях, в аеропортах та інших багатолюдних місцях. Для обслуговування пенсіонерів було залучено понад 14 тисяч підприємств зв'язку, в тому числі в сільській місцевості - більш як 11 тисяч. Створено близько 92 тисяч комісій з обміну на підприємствах, в установах і організаціях.

2. Усі установи банків та підприємств зв'язку були забезпечені готівкою необхідних номіналів (банкнот і монет) для проведення обміну карбованців на гривні, а також нормативними, інструктивними та наочними матеріалами (буклетами та плакатами банкнот і розмінної монети).

3. Проводилася широка роз'яснювальна  робота через засоби масової  інформації щодо характеру та  механізму здійснення грошової  реформи. В усіх регіонах України були проведені наради-семінари, куди виїжджали відповідальні працівники Національного банку України.

4. У цілодобовому режимі працювала  електронна пошта Національного  банку, яка забезпечувала безперебійний  зв'язок НБУ з комерційними  банками та обласними управліннями  НБУ. Цілодобово працювали оперативні групи в банках.

Таким чином банківська система України на кінець дня 1 вересня 1996 року була готова до проведення грошової реформи.

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в Україні проводилась з 2 по 16 вересня 1996 р. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні: 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення у тій же пропорції усіх цінових показників та грошової маси. В результаті нова грошова одиниця виявилася в 100.000 разів більшою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаб цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбованцем. А саме співвідношення між товарною та грошовою масами в обігу не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом деномінації.

Деякі складнощі з обміном карбованців на гривні, які мали місце в перші дні реформи у зв'язку з недостатністю на рахунках окремих банків і підприємств зв'язку коштів для викупу гривні, були оперативно вирішені шляхом надання їм авансових підкріплень гривневою готівкою.

За балансовими даними емісія карбованцевої готівки напередодні грошової реформи, тобто за станом на 2 вересня 1996 року, становила 338,1 трлн. крб., із них 19,1 трлн. крб. залишалося в касах банків, а 319,0 трлн. крб. знаходилося поза банками, тобто в обігу.

За період реформи з 2 по 16 вересня 1996 р. та протягом 2-х послі-дуючих днів, банківською системою було вилучено карбованців в резервні фонди Національного банку України в погашення емісії на загальну суму 327,9 трлн. крб. (97 % емітованої до реформи готівки), в тому числі з обігу - 309,5 трлн. крб. (97 %) та з кас банків 18,4 трлн. крб. (96,3 %).

Починаючи з 17 вересня 1996 р. функціонування в готівковому обігу карбованців припинено і єдиним засобом платежу на території України стала гривня та її розмінна монета - копійка.

Установами Ощадного банку України та інших комерційних банків, які залучають кошти населення, були перераховані в установленому порядку усі вклади населення за станом на 2 вересня 1996 року з відповідними записами в особових рахунках вкладників. Перерахування вкладів здійснювалось без будь-яких обмежень у співвідношенні 100 000 крб. за 1 гривню.

За період проведення реформи (з 2 по 16 вересня цього року) національний банк України здійснив випуск в готівковий обіг 3132,5 млн. грн. Випуск гривні в обіг здійснювався шляхом обміну на карбованці, видачі коштів на оплату праці, закупку сільськогосподарських продуктів та з вкладів населення, підкріплення відділень зв'язку, а також інших видач.

У відповідності з рішенням Державної комісії з проведення в Україні грошової реформи після закінчення реформи в період з 17 вересня по 15 жовтня 1996 р. обмін карбованців на гривні продовжувався через каси комерційних банків за рішеннями місцевих держадміністрацій. В перших числах листопада цього року завершено вивезення до сховищ Національного банку України вилучених з обігу та кас банків карбованців і надлишкових резервів гривні, що знаходились на відповідальному зберіганні в установах комерційних банків.

Банківською системою України вживались заходи щодо виявлення та вилучення з обігу фальшивих грошей. Загальний обсяг фальшивих карбованців, виявлених банками за станом на 1 листопада 1996 року, становить 7,5 млрд. крб. Найбільші обсяги виявлено в Одеській, Закарпатській, Львівській, Запорізькій, Чернівецькій областях та в Автономній Республіці Крим. Робота з вилучення фальшивих грошей здійснювалася в тісному контакті з органами МВС України.

Проведення грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.

Головним досягненням є те, що вдалося утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному ринках. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, повністю виправдалися:

по-перше, вдалося утримати інфляцію у прогнозованих параметрах;

по-друге, з перших днів реформи Національний банк України підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют, зокрема 176 гривень за 100 дол. СІНА, що відповідало курсу, який склався у карбованцях напередодні грошової реформи;

по-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей і сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України. Це насамперед зменшення обсягів готівки в обігу на фоні деякого зростання цін та відчутне збільшення ліквідності комерційних банків.

Грошова реформа в Україні - це надзвичайна подія для нашої держави, в результаті якої створено один з невід'ємних атрибутів державності. Такий широкомасштабний захід, який передбачав би повну заміну в готівковому обігу за короткий строк (два тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи і безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю - гривню, в історії України проводився вперше.

У результаті проведення грошової реформи вдалося забезпечити певне покращення стану фінансово-грошової системи, що сприяло цілеспрямованому розвитку економіки України.

обмін українських карбованців на гривні …

До 16 вересня 1996 р. в готівковому обігу на території України паралельно функціонували гривні та українські карбованці, останні поступово вилучалися з обігу. Положення Указу Президента наголошували на без конфіскаційному характері грошової реформи. З огляду на це, до 2 вересня 1996 р. органи виконавчої влади, юридичні особи, інші суб'єкти господарювання були зобов'язані провести перерахування у гривні ціни, тарифи, заробітну плату, стипендії та інші грошові виплати населенню без будь-яких обмежень, вилучень і конфіскацій, з округленням їх до 1 копійки. Одночасно у гривні переводились кошти юридичних осіб та інших суб'єктів господарювання, що перебували на рахунках у банківських установах, а також всі види заощаджень населення, котрі зберігалися у комерційних та державних банках. З 2 вересня 1996 р. усі грошові виплати населенню мали проводитись лише у гривнях.