Людина, як джерело інформації професійного журналіста

 

                                     ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

                                                                           Факультет журналістики

Кафедра журналістики

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему «Людина, як джерело

інформації професійного журналіста»

 

 

 

Студентки ІІ курсу, групи 3311-2

напряму підготовки 6.030301

«Журналістика»

Іванової О.Г.

                                                                                              Керівник – асистент,

                                                         к. ф. н Безотосна Ю.В.

 

                                                                                  

                                                                                   Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

 

                                                                     Члени комісії          ________________  ___________________________

                                                                                                                                             (підпис)                        ^{(ініціали  та прізвище)}

                                                                                                      ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                       ^{(ініціали  та прізвище)}

                                                                                                                                ________________  ___________________________

                                                                                                                                          (підпис)                        ^{(ініціали  та прізвище)}  

 

Запоріжжя – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………….….............…3

Розділ 1. Джерела інформації професійного журналіста…………............……6

1.1 Основі джерела інформації…………………………………………......…….6

1.2 Людина як джерело інформації……………………………….…….....…...11

Розділ 2. Місце і роль людини як джерела інформації для  журналістських матеріалів у газеті  «МИГ» (за березень 2013 року)……………………....…..18

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..…....26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….…....29

Додаток А………………………………………………………………….…......31

Додаток Б……………………………………………………………………...…32

Додаток В…………………………………………………………………...……33

Додаток Г……………………………………………………………………..…34

Додаток Д…………………………………………………………………….….35

Додаток Е…………………………………………………………………….…..36

Додаток Є…………………………………………………………………….…..37

Додаток Ж………………………………………………………………………..38

Додаток З…………………………………………………………………….…..39

Додаток І…………………………………………………………………….…...40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     

ВСТУП

Людина є ключовою ланкою в системі інформаційних джерел. Г. Лазутіна призводить американську наукову традицію, де воно класифікується як «живої джерело», «і в цьому - не тільки прямий сенс: людина - суб'єкт діяльності, він включений у природні й соціальні процеси безліччю зв'язків і тому як джерело інформації невичерпний».

Дійсно, людина, з одного боку - свідок або учасник відбуваються навколо нас подій і тому виступає в якості носія інформації про ці події. З іншого боку, він утримувач інформації про себе, про свій внутрішній, неповторному світі. І, нарешті, він транслятор інформації, отриманої від інших.

Особливість цього джерела в тому, що він може відкритися або не відкритися для журналіста: як істота соціальна він сам програмує свою поведінку, це необхідно врахувати кожному журналісту, який працює з цим джерелом інформації.

Так найголовніше для журналіста, це правильно працювати з джерелом інформації, особливо з таким як людина. Тому найголовніше для журналіста, це мистецтво психологічного спілкування, за допомогою якого, навіть у самих  критичних ситуаціях не задівши  почуттів людини журналіст зміг отримати потрібну йому інформацію.

 Тому  мистецтво говорити, а так само психологія спілкування дуже важливі навички у професії журналіста. Знання, а головне вміння застосування цієї науки на практиці дозволяє журналісту отримати максимальну віддачу від роботи, так само придбай навички "досконалого поведінки". Психологія спілкування дає журналістові не тільки розуміння поведінку людей, але й спосіб мислення, процес спілкування людини з самим собою та іншими людьми.

Потрібно звернути увагу, що головне в професії журналіста є спілкування з людьми, а контакти з іншими людьми, дають можливість творчого росту. Психологічний аналіз професійних дій журналіста можливий при спостереженні за його роботою на стадіях спілкування з партнерами, при проведенні інтерв'ю, прес-конференцій, презентацій, організації розслідування, підготовці тексту.

Об’єктом дослідження є матеріали різних жанрів на шпальтах періодичних друкованих видань, основані на інформації отриманої від людини; предметом є місце і роль  людини як джерела інформації для журналістських матеріалів у газеті «МІГ» за березень 2013 року, в цьому і полягає новизна нашого дослідження.

Актуальність роботи полягає в тому, що журналіст за родом своєї діяльності основну інформацію дізнається від людини, будь то його друг , колега чи родич, тому що людина у світі подій є чи спостерігачем чи учасником.

Мета роботи: з’ясувати роль і місце людини як джерела інформації за допомогою аналізу журналістських матеріалів періодичних друкованих видань.

Для реалізації метипотрібно реалізувати такі завдання:

1. Проаналізувати та систематизувати теоретичні напрацювання дослідників джерел інформації журналіста.
2. Охарактеризувати людину як джерело інформації.
3. З’ясувати роль і місце людини як джерела інформації для журналістських матеріалів у газеті «МИГ» (за березень 2013 року).

Методи дослідження: при виявленні теоретичних засад застосовували теоретичні (аналіз, синтез), емпіричні (спостереження, аналіз документів і джерел) методи.

Практичне значення: результати дослідження можуть бути використані при написанні рефератів, курсових, дипломних робіт студентами зі спеціальності «Журналістика», при підготовці до практичних занять із дисциплін «Газетно-журнальне виробництво», «Комунікаційні технології», а також у власній професійній діяльності.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (20 найменувань  на 2 сторінках), 10 додатків (на 10 сторінках). 

РОЗДІЛ 1. Джерела інформації професійного журналіста

 

Одна з основних робіт  журналіста, це вміння працювати з  різними джерелами інформації. Основним з яким і найважчим серед усіх є людина.

Для журналіста в професії важливо «творчий стан - стан взаємодії з іншою людиною, яка стає «джерелом» інформації» [17,С. 50] . Якщо людина не спілкується з іншими людьми, то в неї не буде професійного росту, якщо журналіст не спілкується з людьми, то в нього не має роботи. Загальна комунікативна компетентність, чи просто вміння спілкуватися з людьми, є показником соціально-психологічної пристосованості будь-якої людини.

Журналістам таке вміння потрібно більше ніж будь-кому іншому адже саме вміння говорити, правильно задавати питання, правильно подати себе перед людиною - це професія журналіста. І все таки 50 - 70 відсотків журналістів відчувають дискомфорт, в процесі коли беруть інтерв'ю або працюють з документами. «Професійний успіх і кар'єра журналіста визначаються динамікою його мислення, продуктивністю думки і почуття, творчої доцільністю поведінки журналіста у всіх, часом вельми несподіваних, професійних ситуаціях » [2, С.144] . Особливо з людиною, з головним джерелом твого майбутнього творіння.

Всі журналісти як правило творчі особистості і проявляють себе на трьох рівнях розвитку - біопсихічні, на рівні психічних процесів, досвіду та на системо - утворюючому рівні [9, С.68.] . На першому рівні спостерігається чутливість нервової системи, що виявляється в гострій вразливості і емоційності; на другому виникає відчуття (емпатія). На системо – утворюючому рівні (на якому відбувається формування ціннісних орієнтації, світогляд особистості) талановитих журналістів відрізняє гуманізм, слідування духовним, естетичним і релігійним принципам у їх творчості, життя, спілкуванні з іншими людьми [10, С. 69] .

 

 

 

1. Основні джерела інформації журналіста

Головною запорукою вдалого  журналістського твору є наявність  цікавої і важливої інформації. Щоб  знайти гарну цікаву інформацію треба  довго та плідно пропрацювати, продивитися  не одне джерело інформації. Далеко не всю інформацію можна знайти в  прес- релізах які надсилають журналістам. Для цікавого матеріалу необхідні якісні джерела інформації.

Під час підготовки матеріалу журналіст використовує такі джерела:

- Документальні джерела інформації

- Інформаційні агенції

- Інтернет як джерело інформації

- Людину як джерело інформації.

Всі документальні джерела  наукової інформації діляться, перш за все, на первинні і вторинні. У первинних  документах та виданнях містяться, як правило, нові наукові та спеціальні відомості, у вторинних - результати аналітико-синтетичної і логічної переробки первинних документів. Оцінка документальних джерел інформації включає в себе такі критерії, як повнота і достовірність даних, терміни їх опублікування, наявність теоретичних узагальнень і критичних матеріалів, реальність їх отримання.  
Що стосується завданням конкретного пошуку кожен з перелічених джерел має свої переваги і недоліки. Не є тут винятком навіть такі основні їх види, як книги і журнальні статті. У більшості випадків будь-яка книга має, наприклад, той недолік, що за три-чотири роки, які пішли на її підготовку та видання, що містяться в ній дані могли в якійсь мірі застаріти. Далеко не ідеальним джерелом інформації може вважатися і науковий журнал. Яким би вузькоспеціальних він не був, тематика його значно ширше, ніж конкретні інтереси того чи іншого фахівця, матеріали по темі будь-якого твору завжди розпорошені по величезній кількості журналів. Такий же неоднозначною буде оцінка і всіх інших документальних джерел інформації. Важливо тут, однак, бачити не тільки недоліки, але й ті можливості, які відкриваються при використанні кожного їх виду. Так, на додаток до широко поширеним журналам необхідно звертатися до різного роду триваючим виданням («Трудам», «Записок», «Известиям» і т.д.), в яких часто знаходяться матеріали, що цікавлять саме вузьке коло фахівців і відображають напрям діяльності окремих установ. Потрібно пам'ятати про своєрідність такого джерела, як праці різних конференцій, що містять відомості про здійснювані дослідних і дослідно-конструкторських роботах і їх попередні результати. Потрібні матеріали можуть міститися у спеціальних технічних виданнях, причому деякі з них, наприклад описи винаходів та авторських свідоцтв, містять не тільки відомості з певних технічних пристроїв, але можуть допомогти простежити історію того чи іншого винаходу або відкриття і отримати уявлення про сучасний напрямі науково-технічної думки в якійсь конкретній області. Інформація, що міститься в неопублікованої документах, як правило, новіша, ніж в будь-яких публікаціях, і, що дуже важливо, завжди значно повніше, тому що вона ще не зазнала «стисненню», неминучого при підготовці до друку.

Часто джерелами інформації стають інші ЗМІ та інформаційні агенції. Помилка журналістів полягає в тому, що часто вони обмежуються лише цими джерелами і не ідуть далі. Факти, отримані іншими колегами-журналістами, можна і слід використовувати, але ці теми слід розвивати, доповнювати і все ж намагатись робити власні ексклюзивні матеріали – глядачеві чи слухачеві не буде цікава одна й та сама інформація в десятий раз. Навіть події, про які «розкажуть усі» можна подати нестандартно, знайти цікавий аспект та додаткові джерела.

Щодо інформаційних агенцій  - що всі вони мають не лише платні, але й безкоштовні новини на своїх сайтах в Інтернеті. Вони можуть бути корисними тим, хто не має передплаченого редакцією доступу до повних стрічок агенцій. Інтернет сам по собі є корисним джерелом інформації, яким треба вміти користуватись. При роботі з ним корисно пам’ятати про сайти світових інформаційних агенцій.

Інтернет є унікальним, перспективним і неосяжним джерелом будь-якої інформації. Це недорогий, потужний механізм, який може дуже допомогти  будь-якій людині для пошуку чого завгодно. А особливо для журналіста, адже це дуже зручне і більш ніж змістовне  джерело. Кількість корисної для  журналіста інформації, яка міститься  в мережі Інтернет, важко переоцінити. Але крім цього, він може скріпити зв'язок між журналістами і ЗМІ  в Україні і в світі. Також  він може бути носієм вже обробленої журналістом інформації в електронних  Інтернет виданнях, а також виступати  альтернативним методом публіцистики під час кризи або в разі встановлення цензури. Також він  може бути корисний для електронного розповсюдження новин, публікацій і  реклами. Найкраще для пошуку інформації-це приєднатися до мережі і переглянути  різні сайти, найпотрібніші з  яких можна знайти через спеціальну програму для пошуку. Цей спосіб є найплодотворнішим для отримання журналістом потрібної інформації, адже в Інтернеті можна знайти все, що завгодно. Дослідження Інтернета - це завжди і навмисний пошук, і випадкові знахідки.

Але найголовнішим джерелом інформації для журналіста є людина. Май же всі матеріали газети, радіо  і телебачення отримані із першоджерела, а саме від людини. З цим джерелом інформації працювати най важче, адже це психологічно активна особистість. У кожної людини свій характер та світосприйняття. Своє відношення до влади та до дій  у парламенту, тому коли журналіст  хоче отримати схвальний коментар на дії того чи іншого політика від  певної особи спочатку потрібно з’ясувати ставлення щодо людини.

Особливо важко у прямих ефірах, якщо політики чи публічні люди, звикли з’являтися у кадрі фотокамери та бути присутніми на прямих ефірах, то пересічна людина може перехвилюватися і тоді саме журналісту треба бути рятувати ситуацію, яка склалася.