Людина, як джерело інформації професійного журналіста

Отже, головне у роботі журналіста з людьми, пам’ятати, що саме журналіст веде розмову, адже через  вдало побудований лабіринт питань ми отримуємо потрібні нам відповіді, фільтруючи при цьому не потрібні факти розмови. Але при цьому  в нагоді стануть професійні навички, що журналіст випрацьовує все  своє життя. Тому що інформація вона є  золото.

Головне для журналіста обрати правильну модель поведінки для  спілкування з людиною,дуже багато залежить від постановки голосу, тону та жестів, якими у цей час користується журналіст.

Щоб журналісту було легше  спілкуватися він також може використовувати  стилі спілкування.

Представлений розділ дає  конкретну допомогу починаючому  журналісту даючи поради у сфері  спілкування з людьми, адже з самого першого курсу ми вже повинні  вміти правильно спілкуватися з  людьми. Не розрізняючи суспільство  за соціальним статусом, віком, статтю.

Для цього представлені стилі  спілкування та як правильно розпочати  бесіду, а найголовніше як приємно  її закінчити. Багато людей недооцінюють роботу журналіста, хоч в першу чергу ми письменники, а в другу тонкі психологи.

 

РОЗДІЛ 2. Місце і роль людини як джерела інформації для журналістських матеріалів у газеті «МИГ» (за березень 2013 року).

У журналістських матеріалах людина відіграє основну роль, тому що головне інформаційне навантаження несе саме людина. Це можуть бути, як інтерв’ю, соціологічні опитування так і будь - які публіцистичні  матеріали, де головне посилання йде на людину.

Для свого дослідження  я взяла запорізьку газету «МИГ», де представлені матеріали різних жанрів та зроблені за допомогою різних джерел інформації.

МИГ - щотижнева газета російською і українською мовами, що видається в Запоріжжі (Україна). Випускається з 1991 року. Виходить по четвергах, поширюється по всій Україні.

Газета «МИГ» - провідний  обласний інформаційно-публіцистичний щотижневик, виходить по четвергах, мова російська, українська, формат А3, 52 сторінки. Газета зареєстрована в Комітеті інформації Запорізької облдержадміністрації 29.10.1998 р. Свідоцтво ЗЗ № 307. Виходить з 1939 року, до 1991 року - «Комсомолець Запоріжжя».

Газета «МИГ» Перший номер  «Комсомольця Запоріжжя» (з 01.01.1991 р. – «МИГ») вийшов 12 листопада 1939. Перший редактор - Йосип Балац.

Сайт видання www.mig.com.ua заробив у червні 2002 року. Він є не «дзеркалом» газети, а партнерським ресурсом тижневика. На сайті, крім газетних матеріалів, публікуються їх розширені версії, а також матеріали, що не ввійшли в газету.

Газета виходить з листопада 1939 р., раніше називалася «Комсомолець Запоріжжя» («Коза»), назва «МИГ» - з січня 1991 г. Це єдина газета, з давньою історією, яка дуже добре пристосувалася до сучасного ринку. До її назви в останні 2 роки часто додають приставку «рекламна». На її сторінках дійсно багато реклами. А реклама самої газети заполонила все місто (навіть тролейбуси). Її успіху на інформаційному ринку багато в чому сприял редактор Юрій Артеменка, який на базі «МИГ» зробив собі успішну кар'єру: з 2002 року - народний депутат, з 2005 року - губернатор Запорізької області (з листопада 2005 - екс-губернатор).

У 2004 році газеті приймає «помаранчеву» сторону. Так, і Артеменко стає першим «помаранчевим» губернатором. Втім, вже на наступних виборах газета намагається зберігати нейтралітет і на 2009 рік вважається однією з найбільш незаангажованих. І, як постійно заявляв Ю.Артеменка, а потім і Г.Стіціна, газетою володіє робочий колектив видання.

За 64 роки газета пройшла разом з країною всі історичні етапи і була активним учасником всього, що відбувається. Багато журналістів «КЗ» влітку 1941-го пішли на фронт. Олександр Михайлович Гиммельфарб, наприклад, пройшов війну фронтовим журналістом, політруком. По закінченні Великої Вітчизняної війни повернувся в рідну газету, в 70-80-ті роки очолював обласну журналістську організацію. Зараз живе в Німеччині, готує чергову літопис про рідний край. А ось Петро Афанасьєв, Євген Гельфанд, Рувим Табачников віддали життя за перемогу над фашизмом.

Як і вся країна, газета важко ставала на ноги після війни: тільки в 1958 році відновився вихід «Комсомольця Запоріжжя». Першим післявоєнним редактором "Комсомольця Запоріжжя" став Михайло Никифорович Сушко.

Змінювався формат, періодичність, мову і навіть приналежність громадської  організації. Приходили в газету нові люди, ставали асами журналістики - і йшли під «дорослі» ЗМІ. Якось само собою склалося, що «КЗ» був кузнею кадрів. Пройшли школу «кози», як люблячи називали газету, ставали професіоналами високого класу. Михайло Сушко, Петро Горбачов, Володимир Тригуб, Анатолій Півненко, Костянтин Сушко, Володимир Дупак, Юрій Сушко, Микола Горошко, Володимир Супруненко, Юрій Гаєв - їх знають не тільки в області, вони шановані люди. З покоління 70-90-х у Москві успішно працюють вихованці «КЗ» Леонід Капелюшний, Віталій Челишев, Валентин Дружинін, Петро Положевець, Галина Кулькова, Ігор Січка, Лариса Кафтан та ін Через республіканські видання пройшли Олександр Авраменко, Геннадій Літневський і інші журналісти запорізької молодіжної газети.

З 1987 року газета «Комсомолець Запоріжжя» стає тижневиком і починає виходити на 12 сторінках. Маючи потужну творчу базу - високопрофесійний колектив, газета порівняно легко подолала труднощі, що виникли на початку 90-х років.

До розпаду СРСР газета була органом обкому ЛКСМ України. А  з січня 1991 року "Комсомолець Запоріжжя" передає естафету «МИГу». У 1991 році видання отримує іншу сутність, наповнюється новим змістом. З цього моменту тижневик - самостійний орган, не піддається пересадки ні в які політичні тіла, що дозволяє йому жити і розвиватися за законами, виробленим тільки трудовим колективом «МИГа».

Майже 12 років тому, 30 жовтня 1996 року, «МИГ» почав ще одне сходження: на чолі колективу став Юрій Анатолійович Артеменко, що пройшов у редакції газети «МИГ» всі щаблі професійного зростання - від стажера до головного редактора. З квітня 2002 року він обирається народним депутатом України, залишається шеф-редактором газети. Нині видання називається ТОВ «Газета «МИГ»і очолює його генеральний директор Геннадій Віталійович Дерибас. Головний редактор газети «МІГ» - Галина Іванівна Стіціна. Штат співробітників складає 60 осіб. Тижневик виходить на 52 сторінках накладом близько 40 тис. прим.

Ми проаналізували матеріали  у газеті «МІГ» головним інформаційним  джерелом слугувала людина.

Публікація за 07.03.2013 опитування на тему: «Какой подарок вы бы хотели получить во Всемирный женский день ы чего вам не хватает для счастья?» журналісти провели соціальне опитування серед жінок на передодні свята весни. Кожна жінка відповіла, що головне це квіти, а о ще це вже нехай гадають хлопці.

Опитування проводилось  у людей різних соціальних верст, з різних сімей, які не знайомі  між собою, різного віку від учениць школи до пенсіонерки.

У соціальних опитуваннях  людина є основним джерелом інформації. (ДОДАТОК А)

Публікація за 07.03.2013, матеріал під назвою «Амазонки Великой Белозерки». Матеріал - замітка про жінок, що працюють у адміністрації району, автор зробив акцентування на тому, що у главі влади стоять жінки, а не чоловіки, хоча і говориться у замітці про те, що у районі матріархат Тетяна Бородай наголошує, що завжди рада просити допомоги у чоловічої статі.

Коли спитали про проблеми, що можуть бути у районі жінка говорить, що проблем є і це безробіття, яке сталося з того, що район  їх аграрний, а з-за засухи, що була, не має робочих місць.

Головним джерелом інформації у даній замітці є Тетяна Бородай, яка розповідає про проблеми які  є у них в районі. (ДОДАТОК  Б)

Замітка за 07.03.2013 «В Орехове будет бассейн». Як і у попередній замітці головним інформаційним джерелом є жінка. Яка знаходиться на державній посаді і намагається зробити якомога більше для рідного району.

Замітка розповідає, що басейн не найголовніше у районі і найголовніша мета у райцетру це роздобути інвесторів. Карина Дудниченко зазначає, що головна увага спрямована на молодь і тому у районі так багато буде реконструкцій стосовно майданчиків і авжеж адміністрація хоче побудувати басейн. (ДОДАТОК В)

Наступний матеріал це інтерв’ю під назвою «В Америке прийнято давать деньги на благотворительность. Думаю научить этому запорожцев».

Інтерв’ю проводилося  з Катерин Елізабет Келли, яка приїхала до України, щоб навчити недержавні організації добувати гроші та інші ресурси для своєї життєдіяльності.

Як для такої теми інтерв’ю дуже мале за розміром, а питання  більш стосуються не саме роботи дівчини, а саме її перебуванню у країні, що зовсім не розкриває теми інтерв’ю. питань також не багато, тема інтерв’ю до кінця не розкрита журналістом. Головним джерелом інформації являється дівчина, котра намагається пояснити людям, що благодійність соціально необхідна  операція. (ДОДАТОК Г)

Тема цього номеру газети «МИГ» була присвячена жінкам та тому, як вони багато роблять у державі.

Соціальне опитування за 14.03.201. Матеріал на «Нарушаются ли ваши права потребителя ». У опитуванні прийняли участь люди різною статі, з різним соціальним статусом та грошовим забезпеченням. Їх вік продемонстрована від учениць школи до вже більш менш людей середнього віку. Всі відповіді були різні хтось задоволений усім, дехто говорить, що дуже часто натрапляє на зневагу з боку продавців і офіціантів у ресторані. Також зазначають, що таке ставлення йде з-за того, що самі люди погано знають свої права та обов’язки, тому сфера споживача так відноситься до людей.

Треба зазначити,що соціальні  опитування дуже корисні у нашому суспільстві ЗМІ за допомогою  них виявляє громадську думку  з того чи іншого приводу, реакцію  на різні соціальні явища. На прийняття  нових законів, ЗМІ у цьому  випадку провідник між владою та людьми. (ДОДАТОК  Д).

Матеріал за 14.03.2013 під  назвою «Алексанр Дудка : «Для округа проблема номер один – вода «».  Цей матеріал взятий у народного депутата України Олексанра Дудки. Депутат говорить про проблеми, які є у районах куди він приїздив, говорить. Що все треба міняти та будувати, проблемою можуть бути водоводи. Десь вони нові, а десь старі, що не можна дати тиску у труби. Олексанр Дудка признав, що треба все міняти, але все залежить від фінансування.

Матеріал, схожий на коментар політика з тієї чи іншої проблеми, депутат розповідає те, що сам бачив  і що саме пропонує міняти, що б людям  жилось краще у рідній країні (ДОДАТОК  Е)

Матеріал у газеті за 14.03.2013. інтерв’ю на тему «Насте Борисенко  уже не страшно ходить по селу». Інтерв’ю це жанр журналістики у якому можна  якомога більше розкрити співрозмовника, головне правильно ставити питання  і у правильному порядку, щоб  картинка у читача виникала правильна.

У даному інтерв’ю дівчина  дзюдоїста Настя, яка приймала участь в чемпіонаті України по дзюдо  та посіла четверте місце.

В інтерв’ю дівчина розповідає, як довго вона займається дзюдо, де починала і коли заробила першу медаль. Дівчина вважає , що не має різниці  між чоловічим та жіночім спортом  головне, щоб подобалось самому.

Питання журналіст ставив вдало, читач розуміє, що окрім спорту дівчина лише встигає робити уроки  та найголовніше те, що у матеріалі  дівчина представлена. Як сильна і  мужня, що може за себе постояти.

Хоча більшість матеріалів газети написані за допомогою людини , як джерела інформації, але зустрічаються  і ті що написані за допомогою інших  джерел інформації, так наприклад  за допомогою прес – центрів. Прес – центри повідомляють подію , яка  має відбутися чи відбувається, газети , журнали, радіо та телебачення можуть скористатися цієї інформацією, але  обов’язково зазначити у своєму матеріалі звідки взята інформація.(ДОДАТОК  Э)

Так наприклад замітка у газеті «МИГ» за 14.03.2013 під назвою: «Всеукраинский крестный ход добрался до Запорожья». 

«По информации пресс-службы Запорожской епархии УПЦ МП, по благословению Блаженнейшего Владимира, митрополита Киевского и всея Украины, с 13 февраля по 3 июня совершается Всеукраинский крестный ход с частицей Животворящего Креста Господня и мощами святых равноапостольных царя Константина и матери его царицы Елены. Крестный ход начался с Херсонеса. В течение полугода он пройдет по 51 городу Украины. 10 марта мощи святых прибыли в Свято-Покровский архиерейский собор [на Анголенко]. Возможность приложиться к бесценным христианским реликвиям получили и участники аппаратного совещания руководителей органов местного самоуправления города и области.»

У замітці ми одразу бачимо посилання яке зробив журналіст, тому замітка більш нам нагадую  об’яву. Текст лаконічний і зрозумілий, відповідає на питання «ХТО?ЩО?ДЕ?КОЛИ?».

У газеті «МИГ» за 21.04.2013 нам зустрічається матеріал у  якому людина несе головний зміст. Тому що вона є головним героєм. Це матеріал під назвою «КП Водоканал отключает воду предприятиям - нарушителям».

Так як штрафами людей  не налякати, ПК Водоканал разом  з Сергієм Марковим, просто відключають  воду.

У матеріалі Сергій Марков повідомляє інформацію, що заборгованим тепер будуть відключати воду. (ДОДАТОК Ж).

Матеріал за 28.04.2013 під  назвою «Театр поэтической песни решил вкладывать в будущее». Головне джерело інформації це жінка головний керівник театру Олена Олексіівна. Розповідала, чому театр так мало виступає на рідній сцені, чому за кордом їх бачать частіше ніж у рідному місті. Та про благодійний захід який вони організували. «Сонячний зайчик» таку має назву один з видів благодійності театру.(ДОДАТОК З)