Огляд преси як своєрідний жанр журналістики

Усі види газетних оглядів широко використовуються у сучасній пресі.

Домінує два різновиди – радіо- і телеогляд. Це ранішній, а іноді й нічний стислий огляд найцікавіших публікацій окремих газет із стислим цитуванням певних ситуацій. Такий огляд має характер анонсування без заглиблення в суть проблем, що розглядаються в журналістських матеріалах, дає певну загальну орієнтацію, про що пишуть газети.

Часто огляди української преси підміняються рекламуванням російських видань в Україні. Тому досить складним і відповідальним є дотримання об'єктивності, неупередженості, справедливості. Зважаючи на неминучу суб'єктивність у виборі видань, що в Україні ще й пов'язане з мовою, відповідними акцентами, головними критеріями все ж таки повинні бути вагомість, глибина і можлива резонансність публікацій, їхній фаховий рівень [7, с.206].

Теоретично важко довести контролюючим органам, що огляд преси не є рекламою певної газетно-журнальної структури. Це специфічним жанр головне завдання якого ознайомити читачів з новинами преси. Навіть дуже стислий огляд жанрової модифікації журналістської аналітики засвідчує великі можливості урізноманітнення змісту і форми спілкування журналіста з аудиторією. Величезний досвід масової інформації переконливо доводить, що вирішальним у творчому процесі є об'єктивність, глибина думки, однак не менш важливе значення у сфері масового публічного спілкування має різноманітність і адекватність форм вислову, їхня досконалість [7, с.215].

Отже, огляд преси – один із небагатьох жанрів журналістики, який рецензує друковані засоби масової інформації та завданням якого є  узагальнити досвід роботи засобів масової інформації; це критичний аналіз публіцистичних творів за певний період часу, оцінка постановки проблем в засобах масової комунікації і знайомство аудиторії з найбільш цікавими або суспільно значущими матеріалами.

2. Поява та історія розвитку огляду преси як жанру

Практика складання різних тематичних добірок і коротких викладів виникла ще в давнину. Як приклад можна навести «Златоструй» - книгу, яка була складена в стародавній Болгарії. Вона містить 136 статей, вибраних з творінь Іоанна Златоуста. «Ізборник Святослава» - друга за давністю (після «Остромирова Євангелія») давньоруська рукописна книга, яка являє собою витяги з творів церкви. До цього ж типу творів належить і «Катехізис» - книга, що містить основні положення християнського віровчення, які часто викладені у вигляді запитань і відповідей. Аналогічні сучасному огляду преси періодичні видання отримали широке розповсюдження у кінці XVII-XVIII століть [19, с.31].

         У Росії перші огляди з’явилися  в XVII столітті. Для позначення цього поняття використовувалося запозичене з голландської мови слова «куранти». Куранти складали в Посольському наказі для царя та Боярської думи на основі німецьких і голландських газет. У наш час слово «куранти» використовується як історичний термін для позначення російських оглядів європейської преси XVII – початку XVIII століття [19, с.32]. У XVII столітті в Колегії іноземних справ використовували слово «екстракт».

Екстрактами називали не тільки огляди преси, а й короткі виклади (в рукописному або друкованому вигляді) інших документів.

Історично початковою формою оглядів ЗМІ був огляд преси. Поява цього жанру пов’язана с розширенням випуску газетної продукції, з прагненням розібратися в різноманітності газет та журналів, дізнатися, що вони пишуть, як і чому, і розповісти про це читачеві [16, с.112]. За наявними відомостями, спочатку огляди преси складалися окремими дослідниками, вченими з метою сформулювати своє уявлення про роль і можливості преси в житті суспільства, а також познайомити з цими уявленнями своїх сучасників. Одним з перших такого роду оглядів (можливо, першим) є книга німецького теолога Агасфера Фріча «Огляд (або опис) новин, які іменуються «Нові газети» («Нові временними»), що вийшла в 1676 р. в Німеччині.

         Роздуми оглядача про користь  і даремність публікацій та  газет в цілому виражені в  коментарях до уривків, взятим  з них. Надалі огляди з’являються  вже на сторінках самих періодичних  видань. З історії російської  журналістики

добре відомі огляди преси, опубліковані на сторінках багатьох журналів і газет, таких як «Современник», «Вітчизняні записки», «Російський інвалід», «Зірка», «Нове життя», «Куранти», «Іскра», «Правда» і т.д.

К.Маркс і Ф.Енгельс, редагуючи «Нову Рейнську газету», постійно використовували огляд преси в якості засобу для боротьби з буржуазною пресою. Крім того, огляд преси використовувався для керівництва місцевою партійною пресою, особливо в перша роки Радянської влади. Тогочасні провінційні газети, а саме Борська газета не мали достатньо кваліфікованих журналістських кадрів, і завданням оглядів було підвищення рівня журналістської майстерності працівників друку на позитивних прикладах кращих видань, розбір характерних помилок та недоліків місцевої преси [16, с.111].

  Огляди преси замінювали тоді навчальні посібники з журналістики, вони слугували підвищенню професіоналізму молодих газетярів. Все це визначило долю жанру як управлінського.

За радянських часів огляд преси був одним з найбільш важливих жанрів. Цей жанр, як і інші, активно застосовувався для впливу на інформаційну політику оглядових видань. Оглядачі повинні були розглядати всі публікації і видання з партійної точки зору, перебуваючи під її жорстким ідеологічним контролюванням. Наприклад, в оцінюванні якоїсь газети треба було виходити з того, як вона допомагає своїй партійній організації у вирішенні тих чи інших питань, як висвітлює в зв'язку з цими питаннями життя місцевого населення, як працює зі своїми позаштатними авторами [16, с.112]. 
         Автор огляду повинен був звертати увагу на рівень політичної витриманості публікацій, відповідність їх курсу партії, а також на те, наскільки точно вміє газета виділяти головні напрями господарської діяльності товариства, досліджувати їх, знаходити передовий досвід і поширювати його; наскільки критичні і самокритичні публікації; наскільки доказові, аргументовані її виступи; яка є мова, стиль публікацій, який відгук отримують вони у читача, як бореться видання за дієвість своїх виступів [18, с.132]. 
         Обов'язковість виконання оглядачем таких вимог диктувалася тією роллю, яку журналістика в цілому відігравала в житті суспільства як інструмент партійного впливу на маси, партійного контролю за процесами, що відбуваються в суспільстві [16, с.125]. Існувало суворе положення про те, що видання, котрі публікували огляд преси, могли аналізувати лише газети та журнали з меншим за свій авторитетом, тобто центральні – обласні, районні, обласні – міські, районні – багатотиражні газети. Тільки газета «Правда» як друкований орган ЦК КПРС могла аналізувати будь-яке періодичне видання – союзне, республіканське, обласне та навіть багатотиражну газету.

За наших часів, хоч преса, як і раніше, проводить огляд радіопередач, а телебачення та радіо знайомлять людей зі змістом виданих газет та журналів, та іноді навіть дають анонс номера, який тільки готується для видання, оглядачі все ж знаходяться в іншому положенні, а «субординації» видань не існує. Ідеологічні погляди оглядача та видання можуть бути різними, що є нормальним явищем в умовах плюралізму думок та суджень [16, с.126].

Це, без сумнівів, надало відбиток на реакцію оглядових видань. Раніше партійний комітет, друкованим органом якого була оглядова газета, був зобов’язаний обговорити опублікований огляд, та за критичними зауваженнями вжити певних заходів, надати відповідь редакції видання, у якому був опублікований. Тепер цього не існує в журналістський практиці. Більш того, автор огляду може потрапити до суду за нанесений моральний збиток, якщо він образив журналістів оглядового видання. Цим і пояснюється доволі рідкісна тепер поява оглядів у пресі [18, с.139].

Сучасний огляд преси – один із небагатьох жанрів журналістики, який рецензує друковані засоби масової інформації.

Сьогодні огляд преси існує в інформаційно-рекламному різновиді на радіо та телебаченні, а також у деяких формах в Інтернеті. Дуже рідко він зустрічається на сторінках друкованих видань.

Значної популярності огляд преси набуває під час передвиборчої ситуації у країні, як детальний аналіз друкованих видань політичних опонентів. Широкого поширення цей метод набув впродовж 2005-2006 років у таких виданнях: «Товариш», «Комуніст», газети блоку «Ми» та «Наша Україна». Зараз, огляди преси друкують такі видання: «День», «Україна молода», «Високий замок» та «Молодь України».

Частково огляд преси у журналістиці продовжує існувати в контексті аналітичних проблемних статей. Часто журналісти-аналітики звертаються до досвіду аналізу певної проблеми в інших виданнях. Цей метод і зараз широко використовується та інтенсивно впроваджується у повсякденну журналістську практику. Журналісти-аналітики розширюють власний матеріал шляхом прямого цитування матеріалів колег, використовуючи так званий класичний огляд преси [13, с. 113].

На сьогодні в українських друкованих ЗМІ дуже рідко зустрічається якісний огляд вітчизняних видань.

Це пов’язано не тільки з труднощами роботи над оглядом, але й з відходом від ідеологізації засобів масової комунікації.

Останнім часом завдання огляду засобів масової комунікації змінились. Преса оглядає радіо- та телепередачі, а телебачення та радіо говорить про публікації у пресі не для того, щоб здійснити ідейне керівництво. Керівнича роль центральних видань, як і сама ідейно-політична субординація засобів масової комунікації, зникла з розвитком плюралізму. Тому сьогодні цей жанр більш зблизився з рецензією.

Сьогодні огляд преси – це критичний аналіз публіцистичних творів за певний період часу, оцінка постановки проблем в засобах масової комунікації, а також знайомство аудиторії з найбільш цікавими або суспільно значущими подіями.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ГАЗЕТНИХ ОГЛЯДІВ ПРЕСИ

2.1. Огляд преси  у газеті «День» та на сторінках  періодичного видання «Молодь  України»

На жаль, на сьогодні в українських друкованих ЗМІ дуже рідко зустрічається якісний огляд вітчизняних видань. Вони трапляються здебільшого у відомих аналітичних газетах, таких як «День», «Урядовий кур'єр», «Україна молода», «Високий замок», «Киевские ведомости» та ін.

У всеукраїнському виданні «День» частіше, ніж у інших періодичних виданнях друкуються огляди преси. Це дає можливість говорити про високий професійний рівень журналістів газети. Зазвичай, такі матеріали розміщуються на останніх сторінках видання. Автор такого огляду аналізує об'єднані однією темою, але вміщені у різних друкованих виданнях матеріали, робить загальний висновок стосовно того, про що йшлося у газетах.

У газеті «День» за 18 березня 2009 рік, вміщено огляд преси під назвою «Територіальна цілісність як головний козир» [14, с.82], автор, Юрій Райхель, робить спробу оглянути про що пишуть молдовські газети у передвиборчий період. Оглядач зупиняється на аналізі роботи таких молдовських видань: «Незалежна Молдова», «Молдовські відомості» та «Комерсант». Юрій Райхель пише: «Офіціозна газета «Незалежна Молдова» писала про теплу зустріч у переповненій залі місцевого Будинку культури, оплески, нескінченні слова подяки за побудований хірургічний корпус...»[14, с.87]. Далі оглядач акцентує нашу увагу на іншому молдовському виданні. «Як пише газета «Молдовські відомості», товариш Воронін нарікав на те, що ПКРМ так багато робить для автономії територіальної освіти (АТО), а її платять просто чорною невдячністю»[14, с.89]. Далі аналізується матеріал ще одного, але вже московського видання. «Московська газета «Комерсант» прямо написала, що «голова МЗС РФ долучився до молдавської передвиборної боротьби» [14, с.90]. Для того, щоб писати огляд зарубіжної преси потрібно не лише періодично знайомитися з тим про, що пишуть іноземні газети, а й цікавитися політичним, економічним та культурним життям будь-якої іншої країни світу. Аналізуючи зарубіжну пресу, журналісти українських періодичних видань підвищують власний професійний рівень, часто вдаються до порівнянь із вітчизняною журналістикою.

Огляди зарубіжної періодики публікує видання «Міжнародний кур’єр». Це тижневик-огляд світової преси. У «Міжнародному кур’єрі» друкуються матеріали на політичну, економічну та культурну тему.

Мережа Інтернет також дає необмежені можливості оперативного інформування про огляди преси зарубіжних країн. Цінним стає те, що автори таких публікацій не тільки переказують подію, а цитують найважливіше. Огляд преси, якщо брати його у всій жанровій багатоманітності, вимагає більшої компетентності і професійного досвіду, оскільки так чи інакше оцінюється результат праці колег, зіставлення продукту їхньої фахової праці із самим життям, політичною ситуацією в країні, загальним станом мас-медіа [7, с.215].

Ще одне загальноукраїнське періодичне видання, на сторінках якого публікують огляд преси, – «Молодь України». Журналісти видання роблять огляд районних газет, порушують не одну тему, а декілька. Тобто, тут огляд преси має загальний характер, виходить за межі інформаційного і повністю наближений до аналітики.

Розглянемо огляд преси Олега Шаховського вміщений у цьому виданні під назвою «Чиновників нагороджують, як «героїв», а галичани самі вирішують свої проблеми», за 27серпня 2009 рік. Основна проблема, яка порушується у цьому огляді преси – роль Степана Бандери в історії України. Оглядач звертається до матеріалів таких видань: «Львівська газета», «Репортер» та «Високий замок». «Львівська газета» пише, що одним із питань сесії Львівської облради, яка відбулася 22 вересня, стало обговорення доцільності перепоховання праху Степана Бандери на батьківщині…» [20, с.34]. «Львівська газета» пише, що минулої п'ятниці відбулася 32 сесія облради, де спробували розділити нагороди почесної відзнаки «100-річчя від дня народження Провідника ОУН Степана Бендери». «Депутат Зиновій Бойчук звернув увагу на те, що у списку забагато чиновників та депутатів – 70-80% відтак лунали пропозиції: діючих депутатів та міського голову Івано-Франківська вивести зі списку...» [20, с.35]. Отже, думки щодо Степана Бандери  – різні: одні вважають його героєм, а інші – що його варто «викинути» зі списку тих, хто претендує на звання «Великого українця». Основою цього матеріалу є не один факт (як це простежується в інших аналітичних жанрах, наприклад кореспонденції), а низка фактів, та спосіб висвітлення цього факту на сторінках різних друкованих ЗМІ. Спираючись на теоретичну базу, провівши аналіз сучасних газетних оглядів преси, ми можемо з упевненістю стверджувати, що оглядач – це перший журналіст та інформатор. Бути оглядачем нелегко, бо тут журналісту не лише треба знати основну інформацію, а й вміло поєднати найцікавіше і на основі цього створити свій друкований матеріал.

Слід також зазначити, що цей жанр відрізняється використанням великої кількості цитат з розглянутих видань, радіо- і телепередач. Адже огляд повинен володіти силою доказовості, розгорнутої аргументацією та переконливими висновками, а цього можна досягти тільки за допомогою витягів з аналізованих текстів.