Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Мая 2014 в 22:32, курсовая работа
Виникнення і розвиток поняття ділової активності діалектично зумовлене та практично виправдане, оскільки в цілому відображує суть змін в економіці, коли гостро постає потреба зіставлення розмірів вкладених ресурсів з проміжними та кінцевими результатами їх використання, що безпосередньо впливає на фінансовий стан суб'єкта господарювання і тісно пов'язане з ним.
Оцінка ділової активності передбачає визначення результативності діяльності суб'єкта господарювання шляхом застосування комплексної оцінки ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, що формують оптимальне співвідношення темпів зростання основних показників, а також зумовлюють проміжні та кінцеві результати діяльності.
Вступ…………………………………………….……………………………..….3
Розділ 1 Теоретичні основи аналізу ділової активності підприємства…….….5
1.1 Сутність ділової активності підприємства……………………………....….5
1.2Нормативно-правове забезпечення оцінки ділової активності підприємс-тва............................................................................................................................12
1.3 Показники ділової активності підприємства………………………………18
Розділ 2 Оцінка ділової активностіПАТ «Запорізьке кар’єроуправління».....24
2.1 Оцінка балансуПАТ «Запорізьке кар’єроуправління»…………………….24
2.2 Аналіз показників ділової активності ПАТ «Запорізьке кар’єроуправ-ління»…………………………………………………………….………...……..27
Розділ 3 Шляхи покращення ділової активності підприємства……………....39
Висновок………………………………………………………………………….53
Список використаної літератури………………………………………………..
В економічній літературі пропонується проводити аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей шляхом порівняння темпів їх зростання з темпами зростання виручки від реалізації.[17] Перевищення темпів зростання останньої – позитивна тенденція. Таким чином, оцінка ділової активності полягає у дослідженні можливості підприємства мобілізувати з різних джерел фінансові ресурси, а також ефективно їх використовувати, забезпечуючи зростання прибутку та капіталу.
1.3 Показники ділової активності підприємства
Основними завданнями оцінки ділової активності є:
- дослідження рентабельності
та фінансової стійкості
-дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
- об'єктивна оцінка динаміки
та стану ліквідності, платоспроможності
та фінансової стабільності
- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
- визначення ефективності
використання фінансових
Аналіз ділової активності підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори та інвестори аналізують ділову активність підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину ділової активності підприємства.
Важливість показників оборотності пояснюється тим, що характеристики обороту багато в чому визначають рівень прибутковості підприємства.
Показники ділової активності дають змогу оцінити ефективність використання підприємством власних коштів. До цієї групи належать різні показники обіговості. Вони мають велике значення для оцінювання фінансового стану підприємства, оскільки інтенсивність обігу коштів, тобто швидкість перетворення їх на готівку, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства.[11]
Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):
Цей коефіцієнт варіює залежно від галузі, відображаючи особливості виробничого процесу.
Попри те що для аналізу цього коефіцієнта не існує іншої бази порівняння, крім середньогалузевих коефіцієнтів, цей показник варто порівнювати з коефіцієнтом обіговості кредиторської заборгованості. Такий підхід дає змогу порівнювати умови, на яких інші компанії надають підприємству комерційний кредит, з тими умовами, на яких підприємство надає кредит іншим підприємствам.
У процесі аналізу цього показника треба враховувати вплив оцінювання матеріально-виробничих запасів, особливо порівнюючи діяльність певного підприємства з конкурентами. Взагалі, чим вищий показник обігу запасів, тим менше коштів зв'язано в цій найменш ліквідній статті обігових засобів, тим ліквіднішу структуру мають обігові засоби і тим стабільніший фінансовий стан підприємства. Особливо актуальне підвищення обіговості і зменшення запасів за значної заборгованості в пасивах підприємства.
З фінансового погляду він характеризує інтенсивність обігу вкладеного капіталу, з економічної − активність готівки, якою ризикує вкладник. Якщо він надто високий (що означає помітне перевищення рівня реалізації над вкладеним капіталом), це спричинить збільшення обсягу кредитних ресурсів і уможливить досягнення межі, за якою кредитори беруть більшу участь в бізнесі, ніж власники компанії. У цьому разі відношення зобов'язань до власного капіталу збільшується, зростає також ризик кредиторів, і компанія може зазнати труднощів, спричинених зменшенням доходів або загальною тенденцією зниження цін. Низький показник свідчить про бездіяльність частини власних коштів. Водночас показник обіговості власного капіталу вказує на необхідність вкладення власних засобів в інше, вигідніше за таких умов, джерело доходів.
Підвищення фондовіддачі, окрім збільшення обсягу реалізації продукції, можна досягнути і за рахунок відносно невеликої частки основних засобів, і за рахунок їх вищого технічного рівня. Показник фондовіддачі відчутно коливається залежно від особливостей галузі та її капіталомісткості. Однак загальна закономірність така, що чим вища фондовіддача, тим нижчі витрати звітного періоду. Низький рівень фондовіддачі свідчить або про недостатній обсяг реалізації, або про надто високий рівень вкладень у ці види активів. Показники оцінки ділової активності підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність установлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства − акціонерів, банків, податкових адміністрацій − свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки ділової активності мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів. Відтак, необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення ділової активності підприємства залежить його економічна перспектива. Отже, в даному підрозділі курсової роботи наведені основні показники ділової активності підприємств та порядок їх розрахунку. Аналіз ділової активності підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств. Кредитори та інвестори аналізують ділову активність підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок. |
Информация о работе Шляхи покращення ділової активності підприємства