Інформаційне забезпечення банківської діяльності.

64. Класифікація ризиків.

Слід зазначити, що існують різні класифікації ризиків. Ризик  буває систематичним та несистематичним. Несистематичний ризик ще називають характерним ризиком компанії. Він може бути викликаний страйками, невдалими маркетинговими програмами, розривами великих контрактів цієї фірми тощо. Систематичний (ринковий) ризик може бути викликаний війнами, катастрофами, інфляцією, зростанням процентних ставок тощо.

Підприємницький ризик відображає мінливість операційного доходу перед тим, як будуть вирахувані % і податок. Підпр. ризик гол. чином залежить від операційного леверіджу (співвіднош. фікс. і змінних витрат). Рішення відносно більш високої інтенсивності капіталу у заг. вип. призв. до збільш. FC у загальній стр-рі витрат, а підвищ. операційного леверіджу, у свою чергу, призв. до ще більшої мінливості операційного доходу.

Фін. ризик значно ширший по своїй природі за підпр. ризик і випливає з факту викор. боргу. Фін. леверідж збільшується при прийнятті нових боргових зобов¢язань, і так. чин. збільш. сума фіксованих %-них платежів і мінливість у чистих доходах.

Проектний ризик – це мінливість в очікуваних грошових потоках капіт. проектів. Чим більша невизначеність стосовно ринків, технологій та факторів, тим вищий рівень проектного риз.

Портфельний риз. – це мінливість у надходженнях акціонерів. Акц-ри можуть суттєво скоротити мінливість у надходж., утримуючи старанно підібрані інв. портфелі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

65. Форми ризику при оцінці та моніторингу реальних інвестиційних проектів.

Систематичний р пов'язаний із загальною ек та політ ситуацією в країні й навіть у світі, зростанням цін на ресурси, загальноринковим падінням їх на всі фінансові активи.

Процентний ризик зумовлений невизначеністю в майбутньому щодо напряму руху та рівня процентних ставок. Для банку це ризик перевищення середньої процентної ставки за залученими коштами (депозитами) над середньою процентною ставкою за виданими кредитами.

Ризик падіння загальноринкових цін пов'язаний зі зниженням цін на всі папери, що обертаються на ринку одночасно. Цей ризик стосується передусім акцій І є наслідком загальнодержавної нестабільності. Його ступінь може бути неоднаковим для акцій різних емітентів. Деякі виробництва мало залежать від спаду виробництва в цілому. Ризик інфляції обумовлений зміною купівельної спроможності грошей І призводить до того, що вкладення навіть у найбезпечніші папери піддаються збиткам. , У розвинених країнах вважається норм річний рівень Інфляції в 3 %.

Несистематичний р пов'язаний із фін станом конкретного емітента ЦП. Він може бути викликаний невдалими маркетинговими програмами, розірванням великих контрактів емітента, страйками тощо. Оцінка такого ризику потребує певних зусиль як посередників ринку фінансових активів, так і Інвесторів. Ризик ліквідності пов'язаний з можливою затримкою реалізації цінного папера на ринку. Інвестор має бути впевнений, що за потреби він може продати свій цінний папір і перетворити вкладений капітал у готівку. Галузевий ризик пов'язаний зі зміною стану справ у окремій галузі економіки, яка, як і всі інші, переживає народження, підйом, розквіт і занепад. Фінансовий ризик— це збитки, пов'язані з нерентабельністю або банкрутством емітента ЦП.

66. Очікувана чиста теперішня вартість.

До певної міри критерій NPV має відношення до вибору ризикових інв. проектів.

Проект	NPV	Ймовірність	Очік. NPV
А	9000	1,0	9000
Б	-10000	0,2	-2000
	10000	0,5	5000
	20000	0,3	6000
S			9000
В	-55000	0,2	-11000
	10000	0,5	5000
	50000	0,3	15000
S			9000

Сума ймов-тей у кожн. з випадків = 1. Очевидно, що критерій NPV, що підходить до проекту А, де грош потоки є чітко визнач., не підходить до ризикових проектів Б і В, по крайній міті без адаптації. Повний перелік можливих результатів може бути досягн. шляхом використання пок-ка NPV, зваженого відповідно до ймовірності їх виникнення. Правило NPV може бути викор. при виборі проектів, що пропонують найвищу очік. NPV. В нашому прикл. усі 3 проекти пропонують однакову очік. NPV = 9000 грн. Їх розгляд залежить від відношення під-ця до ризику, у той час, коли очік. рез-ти є однак., а можливі рез-ти суттєво відрізн. один від одного. Тому, хоча очік. пок-к NPV і виступає в якості єдиної міри прибутковості, яка може використ. для ризикових інв., він сам по собі не виступає в якості критерію, що може бути використаний при прийн. рішень.

67. Моделі сприйняття ризику підприємцем.

Підпр-ці віддають перевагу меншому ризику перед більшим за умови однакової доходності – вони не схильні до ризику. Таке положення є найкращим прикладом, що ілюструє важливу концепцію корисності або субїєктивного задоволення. У загальному вип. під-ць вбачає меншу корисність від отримання доданкової 1000 грн., ніж у вип., коли йому вдається запобігти втрати 1000 грн. Це твердження базується на концепції спадаючої гран. корисності, яка говорить про те, що при зростанні багатства, гран. кор-ть зменшується з більшим пок-ком.

Функція корисності   для осіб, що схильні до ризику, вигнута вгору. До тих пір, поки є можливість визначити функцію кор-ті для особи, що приймає рішення, цей підхід може використ. при прийнятті інв. ріш.

Не дивлячись на те, що прийняття рішення на основі показника очік. кор-ті є концептуально правильним підходом, цей підхід має прак. недоліки. Особа, що прийм. ріш., може зрозуміти, шо вона по своїй природі не має схильності до ризику, але і не в змозі визначитися з потрібною точністю стосовно форми кривої функції кор-ті. Отже, хоча аналіз кор-ті і заб-чує розв¢яз. проблеми ризику, але він не в змозі надати робочі правила для прийняття ріш.

68. Середнє квадратичне (стандартне) відхилення як статистичний показник при оцінці ризику.

Як зазначалося раніше, очікувана вартість не є сама по собі прийнятним критерієм, оскільки вона не враховує таку важливу інформацію, як дисперсія (ризик) стосовно результатів. Можна стверджувати, що різні люди в ризикованих ситуаціях поводяться по-різному. Сер-квадр. відхилення є найбільш поширеним пок-ком оцінки рівня інвест. ризиків. Розрахунок цього пок-ка дозволяє врахувати мінливість очікуваних доходів від різних інвестицій. Значення цієї мінливості розраховується за формулою:

69. Половинна дисперсія як статистичний показник при оцінці ризику.

Відхилення від очік. дох-ті,  вищі середнього, можуть розглядатися підприємцем як позитивні – це нижня межа ризику, що розглядається в процесі прийняття  рішення. Найкраща нижня межа ризику може бути визначена за допомогою половинної дисперсії, що розраховується за формулою:

SV=åPj (xj-x)2 ,

Де Рj – ймовірність

SV – половинна дисперсія

Xj – всі значення Х, менші  за очікуване значення

k – кількість наслідків, значення яких більші за очікуване значення

Чим менше, тим краще.

70. Коефіцієнт варіації як статистичний показник при оцінці ризику.

Не можна вважати повністю задовільним безпосереднє порівняння проектів, що здійснюється на ocнові визначення абсолютних показників ризику. Там, де проекти відрізняються за масштабом, можна використати достовірніший відносний показник ризику, такий як коефіцієнт варіації (CV). Ймовірність розміру доходів визначається шляхом розрахунку показника варіації можливих результатів від вкладення інвестицій. Коефіц. варіації дозволяє визначити рівень ризику. Він розрах як співв середнього квадратичного (стандартного) відхилення й очікуваної величини чистого грош потоку:

CV = s / хср, де s -- середньокв  відхилення

Вважається, що значення к-а варіації в інтервалі від О до 10 % відповідає невеликому ризику, від 10 до 25 % — помірному ризику та вище 25 % — високому.

Чим менше, тим краще

 

 

 

 

 

 

 

 

71. Правило середньої варіації.

Знаючи очікуваний дохід, а також величину дисперсії (варіації або стандартного відхилення), можна сформулювати прикладне правило середньої варіації, за яким проекту X віддається перевага перед проектом Y, якщо є правдивим хоча б одне з таких тверджень:

1) очікуваний дохід від проекту X перевищує дохід від проекту F, а значення варіації є однаковим, або ж для проекту X воно менше, ніж для проекту Y;

2) очікуваний дохід від проекту X перевищує або має ту саму величину, що й від проекту Y, а варіація за проектом X є менша, ніж за проектом Y.

Важливість правила середньої варіації полягає в тому, що воно прийнятне для використання всіма особами, не схильними до ризику, без урахування їхніх індивідуальних функцій корисності. Але це правило не спрацьовує, якщо проекти різняться між собою за показниками очікуваного доходу й ризику

72. Аналіз чутливості як метод аналізу ризику.

аналіз чутливості є дуже простою концепцією, яка використовується, щоб визначити можливий (потенціальний) вплив ризику на прибутковість проекту. Він спрямований не на кількісне визначення ризику, а більше на знаходження факторів, потенційно чутливих до ризику. Цей аналіз забезпечує особу, яка приймає рішення, відповідями *щодо NPV, якщо ціна продажу впаде на 10 %?, і IRR, якщо проект буде існувати лише 3 р, а не 5, як заплановано? *щодо мін рівень продажу для досягнення точки беззбитковості, виміряний з урахуванням NPV?

Графіки чутливості дають змогу побудувати графіки NPV (або IRR) залежно від %-ї зміни величини досліджуваного фактора. Коли нічого не міняється, NPV= 2000грн. Проте NPV=0, коли частка ринку зменшиться на 20 % або ціна на 5 %. Це свідчить, що зміна ціни відчутно впливає на показник прибутковості. Так само збільшення ставки дисконтування на 10 % зменшить величину NPV до 0, у той час, коли збільшення FC на 25 % зробить проект неприбутковим. висновок,  проект є чутливішим до ставки дисконтування, ніж до величини FC. Чутливість NPV до кожного фактора хар-я нахилом своєї лінії. Аналіз чутливості широко викор через простоту й можливість сконцентруватися на окремих оцінках. Він допомагає визначити найваж фактори, які мають найбільший вплив на прибутковість проекту. Але в дійсності ця методика не визначає рівень ризику; за прийняття рішення необхідно ще й оцінити ймовірність виникнення відхилення від очікуваної величини. Наведений вище підхід інколи назь детермінованим аналізом чутливості.

73. Метод  імітаційного моделювання.

МІМ (Монте-Карло) є технікою операційних досліджень, що має широкий спектр застосування в пп діяльності. Цей підхід полягає в розробленні мат моделі, яка врах найважливіші хар-и інв-ї пропозиції на всіх етапах життєвого циклу інв проекту, які вважаються такими, що мають випадковий характер. ІМ розглядає такі екзогенні (вхідні) фактори, які є суб'єктами випадкової варіації.

Фактори, пов'язані з ринком:

1. Розмір (ємність) ринку.

2. Темп зростання ринку.

3. Продажна ціна ринку.

4.  Частка фірми на ринку.

Фактори, пов'язані з інвестуванням:

5. Інвестиційні витрати.

6. Продуктивна тривалість проекту.

7. Залишкова вартість інвестиції.

Фактори, пов 'язані з витратами:

8. Змінні витрати на одиницю  продукції.

9. Умовно-постійні витрати.

Для кожної з цих змінних визначається розподіл Імовірностей, який базується на сприйнятті керівництвом можливості їхнього виникнення. (Оцінка показників імовірності для найважливіих факторів)->( Випдковий вибір поєднань факторів)->(Визначення рівня дохідності для кожного з варіантів вибору)->( Повторення, допоки не буде виявлено чітку картину співв «інвестиційний ризик — надходження»)

Аналізуються показники частки ринку відносно розподілу  ймовірності. Процес моделювання зд для всіх змінних, щоб визначити (після дисконтування)NPV інв пропозиції дослідним прогоном. Це повторюється багато разів для кожної із змінних, і в кінцевому підсумку отримують достатньо результатів, щоб побудувати розподіл імовірності NPV проекту

74. Поправка на ризик: метод еквіваленту достовірності.

Цей концептуально привабливий підхід дає змогу врахувати ризик включенням до рішення стосовно Інв-я капіталу міркувань корисності та ризику. МЕД дає змогу коригувати чисельник у розрахунковій формулі NPV* значень очікуваних річних CF на коефіцієнт еквівалента достовірності. Модифікована формула має такий вигляд:

де    ,- коефіцієнт еквівалента, який відображає ставлення експерта до ризику; п- тривалість проекту; Rt-очікуваний CFу періоді t; і-безризикова % ставка; С- початкові витрати.

Чисельник (    ) представляє цифру, яку експерт розраховує отримати у вигляді певної суми кожного року замість невизначеного річного CF, який пропонується проектом. Чим більше експертом не сприймається ризик, тим ближче його коефіцієнт наближається до нуля. Там, де проекти мають звичайний норм рівень пп ризику й вартість капіталу та безризикова ставка проценту відомі, можна визначити коефіцієнт ЕД.

75. Поправка на ризик: ставка дисконтування з урахуванням ризику.