Методи наукових досліджень

4.2. В процесі математичного моделювання руху просапного МТА на основі ХТЗ-120 в горизонтальній площині змінними параметрами виступають:

- ширина захвату (Вр) і зв'язані  з нею тяговий опір просапної сівалки     (Ркр) та тяговий опір (Rм) и винос (D) маркера;

- величина поперечного  зміщення просапної сівалки (D).

Оскільки тягово-зчіпні властивості  ХТЗ-120 дозволяють реалізувати на його основі як 12-и, так і 18-и рядні системи вирощування просапних культур із міжряддями 70 см, то в процесі моделювання розглядають дві значини Вр: 8,4 та 12,6 м. Величина D має також дві фіксовані значини: 0 і 0,35 м.

5 Оброблення отриманих даних

5.1. Після вибору оцінюваних числових  параметрів на ПЕОМ з допомогою розробленого в лабораторії програмного забезпечення розраховують значини коефіцієнтів К₁ та К₂. 

Якщо К₁ > 1, то прийнято вважати, що прогнозуєме технічне рішення (в даному випадку - трактор типу ХТЗ-120) вище рівня кращих вітчизняних зразків, а тому перспективне з позиції короткострокового прогнозування.

При К₁ = 1 приймається, що об'єкт виконаний на рівні прототипів і не має суттєвих переваг при оцінці перспективи впровадження його у виробництво.

Якщо ж К₁ < 1, то прогнозуємий об’єкт розроблений нижче рівня кращих вітчизняних зразків, а тому практична реалізація його у виробництво небажана (при відсутності, звичайно, яких-небудь особливих тлумачень).

Аналогічним чином визначають і  технічну конкурентноспроможність  орно-просапного трактора типу ХТЗ-120.

5.2. Амплітудні і фазові частотні характеристики дослідного агрегату розраховують на ПЕОМ з допомогою розробленої в лабораторії програми, написаної в середовищі Graphic Vision.

На основі порівняння отриманих  в процесі моделювання АЧХ  і ФЧХ оцінюють вплив асиметричного приєднання сівалки до ХТЗ-120  на стійкість руху даного просапного МТА. 

Література

1. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково – дослідницької діяльності. – К.: Знання-Прес, 2003. – 295 с.
2. Основы научных исследований: Учебное пособие для технических вузов / Под ред. В.И.Крутова, В.В.Попова.- М.: Высшая школа, 1989.- 400 с.
3. Основы научных исследований: Учебное пособие/ А.А.Лудченко, Я.А.Лудченко, Т.А.Примак.- К.:О-во «Знання», КОО, 2000.- 114 с.

Лекція №3

ПОШУК ТА АНАЛІЗ НАКОПИЧЕНОЇ НАУКОВОЇ

 ІНФОРМАЦІЇ

1. Підсистема інформації про об’єкт дослідження.
2. Пошук вторинної документної інформації.
3. Аналіз наукової літератури.
4. Методика обробки одержаної інформації.

1. Відповідальним етапом наукового дослідження є отримання й аналіз первинної та вторинної інформації з теми дослідження.

Первинна  інформація - це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду.

Вторинна інформація - це результат аналітикосинтетичної переробки первинної інформації.

Особливе значення первинна і вторинна інформація має для  написання дисертації, оскільки служить теоретичним та експериментальним підґрунтям для досягнення мети дослідження і розв'язання його завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень дисертації, їх достовірності й новизни.

Достовірність - це достатня правильність, те, що не викликає сумнівів, доказ того, що названий результат (закон, закономірність, сукупність фактів та ін.) є істинним, правдивим. Достовірність - це повторюваність результату за одних і тих же умов при багатьох перевірках на багатьох об'єктах.

Достовірність результатів  і висновків дисертації обґрунтовується експериментом, логічним доказом, аналізом літературних та архівних джерел, перевіркою на практиці. Розрізняють дві групи методів доказу достовірності:

• аналітичні;
• експериментальні.

Аналітичні методи належать до найважливіших методів наукового  пізнання. Їх суть - доказ результату (закону, закономірності, формули, поняття) через логічні, математичні перетворення, аналіз статистичних даних, опублікованих і неопублікованих документів.

Суть експериментальних  методів перевірки достовірності полягає в проведенні наукових дослідів і порівнянні теоретичних та експериментальних результатів. При зіставленні наукового результату з практикою необхідним є збіг виведених у теорії положень з явищами, що спостерігаються в практичних ситуаціях.

Опис процесу дослідження - це основна частина дисертаційної роботи, в якій подається огляд основних джерел з теми роботи, висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил. Важливим є вибір методів дослідження, які є інструментом у добуванні фактичного матеріалу або первинної наукової інформації і виступають необхідною умовою досягнення поставленої в дисертації мети.

Підсистема інформації про об'єкт (предмет) дослідження представляє собою систематичну діяльність з отримання інформації, необхідної для вирішення його мети і завдань. До неї входять відбір джерел з теми дослідження, їх аналіз, вибір методів, збір даних, їх обробка та аналіз для отримання інформації (первинної і вторинної) для вирішення конкретної проблеми.

Для отримання потрібної  інформації з певної теми необхідна реалізація таких етапів (часткових дій):

1. Розробка концепції дослідження.
1. Визначення мети і завдань дослідження.
2. Постановка проблеми.
3. Формування робочої гі<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-size: 15pt; text-decoration: none