Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Октября 2014 в 21:16, реферат
Виникнення Інтернету наприкінці 60-х років як комунікативного середовища передачі даних, а згодом як засобу масової комунікації в XXI столітті призвело до появи не лише глобального інформаційного середовища, але й особливих віртуальних світів, мережних спільнот, мережної культури і мережної мови, які є характерними для нового сегменту соціальної реальності. Інтернет став масштабним, різноманітним, цікавим і непередбачуваним в своєму розвитку, тому, цілий ряд учених, які представляють різні гуманітарні дисципліни, приступили до вивчення Інтернету.
За своєю значимістю та впливом на розвиток світової цивілізації і науково-технічного прогресу Інтернет став символом епохи інформаційного суспільства.
Всі перелічені вище властивості Інтернет-спілкування призводять до широких можливостей особистих презентацій в Мережі, а також надають «родючий грунт» для експериментів із власною ідентичністю та самою презентацією. В Інтернеті можна легко змінити стать, вік, країну, стати інопланетянином, тобто, то, що в реальному житті є практично неможливим, тут можна здійснити кількома ударами по клавішах клавіатури.
Оцінити всю неоднозначність такої ситуації в плані психічного здоров'я особистості та проаналізувати наслідки Інтернет комунікації є вкрай актуальним для вивчення наслідків впливу Інтернету на людську цивілізацію. Інтернет спілкування призводить до непередбачуваною і некерованої ситуації: засоби масової інформації, і, зокрема, Інтернет починають жити незалежним від людей життям і стають самостійною некерованою силою.
Людина з автора цих цінностей поступово перетворюється на їх придаток, певне інформаційне продовження. Тому, при оцінці важливості таких засобів, повинен переважати морально-етичний контекст. Довгий час знаходження в Інтернеті розвиває у людини примітивний дитячий нарцисизм. Вирази My yahoo, My windows, my-email стали вже слоганами індивідуалістичного мережного світу. В людей змінюється ставлення до часу і простору, моделі комунікації, пріоритети. Посилюються тенденції індивідуалізму, а також агресивність, оскільки агресивні (напористі) мовні тактики будуть скоріше почутими в Мережі.
Наявність всіляких перевірок граматики тексту, знижує розвиток навичок грамотного написання у дітей і знижує загальний рівень культури володіння письмовою мовою.
Граничне спрощення комунікації в Інтернеті веде до спрощення мовної, а з часом і фізичної (реальної) особистості, викликаючи незворотні зміни в психіці. Візуалізація комунікації призводить до зниження здатності вербального вираження і сприйняття, що позначається на спілкуванні різних вікових поколінь, знижуючи його ефективність і взаєморозуміння в цілому.
Домінування англійської мови в Мережі призвело до того, що Інтернет став засобом ієрархічного розподілу лінгвістичних навичок та ресурсів як всередині однієї нації, так і між різними державами і мовними системами. В результаті з'явилася нерівність лінгвістичних систем і поглинання одних мов іншими.
Інтернет утворює особливу комунікативну середу, особливе місце реалізації мови, яке не має аналогів у минулому. Віртуальна реальність Інтернету з розвитком набуває рис нового світу і стилю життя, який стимулює появу нових засобів комунікації. Веб-стиль може бути новим VIP-стилем.
Більш ніж за 30 років свого існування комп’ютерна комунікація залишається швидше практичною необхідністю, а не об'єктом моди або ж фетиша. Найвитонченіші технологічні інновації за останні п'ять років також сприяли цьому. Незважаючи на доступність великої кількості мультимедійних програм, комп’ютерна комунікація в основному «працює» в звичному текстовому форматі.
Ця тенденція чітко проявляється в постійному збільшенні використання традиційних форматів для встановлення безпосереднього комунікативного контакту. Ці програми спрощують електронну комунікацію і «підлаштовують» її під звичайні комунікативні цілі.
Основна увага у вивченні комп’ютерної комунікації зміщується від вивчення технологічних інновацій до більш пильного розгляду факторів, які змушують людей користуватися цими інноваційними технологіями.
Людський фактор у цьому напрямку досліджень лишається на першому плані. Людина в електронній комунікативній системі стає не менш значущим чинником, ніж власне технології.