Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

Загальні риси первісної економіки та етапи її розвитку

Питання періодизації є одним з найскладніших в історико-економічній науці, постійно перебуває в центрі дискусій. Це пояснюється існуванням багатьох варіантів та підходів до визначення етапів розвитку господарської сфери суспільств. Розглядаючи цю проблему, студенти мають ознайомитися з найвідомішими в літературі варіантами періодизацій, сформувати власну позицію щодо вибору найбільш точного і науково обґрунтованого відображення історичного розвитку господарського життя суспільств. Вибраний варіант дає можливість зрозуміти структуру дисципліни «Історія економіки та економічної думки», логіку її розділів і тем.

Відправним моментом у розв'язанні даного завдання є встановлення сутності періодизації, що використовується історико-економічною наукою, та її відмінностей від підходів, що застосовуються загальною історією. Студенти мають усвідомити, що періодизація — це узагальнена характеристика еволюції господарських систем суспільств, що відбиває якісні зміни в них, перш за все етапи зростання цілісності системи. Ключові етапи розвитку господарської системи мають першорядне значення для встановлення періодизації. Студенти повинні розкрити особливості співіснування, симбіозу та синтезу як характеристик різних рівнів цілісності будь-яких системних об'єктів та показати можливість використання даного методологічного підходу в історико-економічних дослідженнях.

Необхідно звернути увагу на особливості періодизації, яка застосовується загальною історією. Вона полягає в тому, що події розглядаються послідовно в часі, її основу утворює хронологія подій, а періоди визначаються роками, століттями чи тисячоліттями. Для історико-економічної науки важливим стає не стільки час (коли відбулася подія), скільки якісні зміни в господарській системі, що тривали протягом певного періоду. Тобто періодизація встановлюється не плином часу, а змінами в господарських системах.

Отже, слід з'ясувати причини суспільного розвитку, які і приводять до змін у господарській сфері. Як відомо, такі причини по-різному визначаються в межах формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів. Студенти повинні навести ці причини та показати, як здійснюється суспільний розвиток, а також пояснити, чому формаційна парадигма передбачає періодизацію на основі послідовної зміни первіснообщинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної суспільно-економічних формацій, у межах яких розглядається й історичний розвиток господарської сфери.

Проте цивілізаційна парадигма причини суспільного розвитку пов'язує із суперечністю між відносним відокремленням та належністю (долученістю) індивіда до суспільства, із суспільною залежністю людей. Джерелом розвитку суспільних процесів є активна діяльність людей, що відбувається під впливом суспільної залежності. Тому історичний розвиток суспільства та його господарської сфери визначається відповідно до форм суспільної залежності, зміна яких і обумовлює виникнення нових етапів розвитку. З огляду на це студенти мають назвати основні форми суспільної залежності людей, що існували історично, та пояснити, чому розвиток (поглиблення) свободи стає змістом історії.

Необхідно проаналізувати феномен суспільної залежності та зрозуміти, що у своїй сутності вона відображає взаємозв'язок між цілим (суспільством) та частиною (індивідом). Це дасть можливість усвідомити визначальну роль цілого та розглядати як одиницю історичного розвитку людства конкретне суспільство. Його стан, структура та характер взаємозв'язків стають важливими факторами в установленні періодизації історичного поступу господарської системи. Студенти мають чітко уявляти, чому різні стани суспільства стають підґрунтям періодизації господарського розвитку.

Кожне суспільство є частиною більш широкої спільноти людей — людства, розвиток якого впливає на поступ кожного суспільства. Тому першим напрямком періодизації історико-економічного розвитку суспільств на основі цивілізаційної парадигми є встановлення головних етапів розвитку людства, у межах яких слід досліджувати еволюцію окремих суспільств. Людиноцентричність цивілізаційної парадигми це ключ для розуміння того, що існують три стадії розвитку людства: формування основ сучасних цивілізацій, становлення і розвиток світових цивілізацій та початок формування глобальної цивілізації, а також для встановлення зв'язку між ними та визначення часових меж їх існування. Треба запам'ятати, що господарський розвиток кожного суспільства має розглядатись у контексті особливостей відповідних стадій історичного поступу людства. Зазначені три стадії обумовлюють зміст трьох розділів дисципліни «Історії економіки та економічної думки».

Якщо на стадії формування світових цивілізацій суспільства мали общинний устрій, об'єднання людей здійснювалось переважно на основі кровної спорідненості (у формі племен, родів тощо), де зв'язки між людьми були, скоріше, природного характеру, то на другій стадії розвитку людства відбулися радикальні зміни. Формування світових цивілізацій виявилось у тому, що організація суспільства набула форми держави, в якій домінантну роль стали відігравати суспільні зв'язки. Студенти повинні проаналізувати основні форми держав — від держав общинного типу до утвердження національної держави. Установлення відмінностей у суспільній залежності людей у різних формах держав, її ролі в господарському житті дозволить визначити головні етапи в розвитку господарської сфери. Теми другого розділу дисципліни «Історія економіки та економічної думки» всебічно розкривають цей процес.

З утвердженням національних держав та заміною особистої залежності людей економічною виникає ринкова система господарства. Вивченню її сутності та розвитку присвячені третій та четвертий розділи дисципліни. В них аналізуються етапи еволюції ринкового господарства та передумови переростання господарською сферою меж національних держав і формування глобальної економіки. Підґрунтям для визначення окремих періодів у розвитку ринкової системи господарства є зміна форм конкуренції, що є найбільш характерною ознакою даної господарської системи.

Отже, необхідно з'ясувати, чому конкуренція та її розвиток обумовлюють якісні зміни в господарській системі. Для цього слід розкрити зв'язок між конкуренцією та економічною свободою, показати, що різний рівень свобод у господарській діяльності людей є формою вияву їхньої суспільної залежності. Тобто потрібно усвідомити, що в конкуренції виявляється кардинальна суперечність суспільного розвитку господарської сфери.

Вивчений матеріал студенти повинні узагальнити у такому висновку: одиницею процесу історичного розвитку є конкретне суспільство, що має власні, притаманні тільки йому, характеристики (особливості) історичного поступу. їх можна розкрити лише тоді, коли суспільство розглядається як складова частина людства, стадії розвитку якого безпосередньо впливають і на визначення стадій у розвитку суспільства. Тобто перший аспект періодизації розвитку суспільства здійснюється в рамках трьох відомих стадій еволюції людства.

На другій стадії кожне суспільство розвивається в межах відповідної світової цивілізації. Тому періодизація розвитку господарської сфери суспільств залежить від таких цивілізаційних ознак, як форма державної організації та особливості суспільної залежності людей. Тобто тип світової цивілізації (цивілізаційна лінія людства), до якої належить суспільство, є наступним критерієм періодизації його розвитку.

Нарешті, кожне суспільство, що перебуває на відповідній стадії розвитку людства та належить до одного з типів світових цивілізацій, має власні способи розв'язання головної суперечності свого розвитку. Особливості суспільних умов взаємодії людей у господарській сфері обумовлюють специфіку господарської системи в різні періоди її функціонування, різні форми господарств, засоби взаємодії тощо.

Отже, періодизація історико-економічного розвитку суспільств передбачає єдність стадійного підходу, віднесення до однієї з ліній світових цивілізацій (лінійності) та встановлення притаманних кожному суспільству особливостей розв'язання головної суперечності суспільного розвитку в господарській сфері (дискретності).

Розглянуті підходи до періодизації, що ґрунтуються на засадах формаційної та цивілізаційної парадигм, утворюють базу для критичного аналізу широко поданих у літературі різних її варіантів. При цьому особливе значення мають вибрані авторами критерії, аналіз яких дозволяє виявити як недоліки, так і переваги запропонованих періодизацій. Іншим важливим аспектом оцінки наявних у літературі варіантів періодизацій є відображення в них основних стадій, напрямків або періодів, історичного розвитку господарської сфери.

Історично та логічно першу групу періодизацій становлять визначення стадій господарського розвитку А. Сміта, С. Десницького, Ф. Ліста. Студенти мають знати спільні підходи та відмінності позицій названих авторів, використання ними розвитку суспільного поділу праці як критерію періодизації. Це дасть можливість показати особливості тлумачення таких стадій, як мисливство та збиральництво, скотарство, рільництво, комерція (С. Десницький); до них Ф. Ліст додає рільницько-мануфактурну та обґрунтовує ще й рільницько-мануфактурно-комерційну стадію.

Свої варіанти періодизації історичного розвитку господарської сфери суспільств запропонували Б. Гільдебранд, К. Бюхер та В. Ф. Левицький. В їх основі лежить рівень відносної відокремленості господарських одиниць, обумовлений не тільки розвитком суспільного поділу праці, а й особливостями форм власності на засоби виробництва. Спираючись на різне тлумачення авторами впливу цих факторів на визначення періодів господарського розвитку, студенти мають показати відмінності між стадіями натурального, грошового і кредитного господарства, виділених Б. Гільдебрандом; стадіями домашнього, міського, народного господарства в періодизації К. Бюхера; стадіями замкненого натурального, міського та народного, або грошового, господарства, запропонованими В. Левицьким, та розкрити обмеженість трактувань кожної з них.

Наступну групу класифікацій етапів історичного розвитку суспільств утворюють варіанти сучасних дослідників В. Ростоу, Д. Белла, Е. Тоффлера, К. Поланьї та ін. Ці автори як критерій періодизації розглядають особливості технології, яка визначально впливає на результати виробництва і, відповідно, на досягнення дедалі вищого рівня добробуту населення. Студенти повинні розкрити стадії економічного зростання, запропоновані В. Ростоу (традиційне суспільство; суспільство вільної конкуренції, в якому створені передумови для піднесення; стадія піднесення, на якій машинне виробництво забезпечує зростання; наближення до зрілості, коли всі галузі охоплені машинним високотехнологічним виробництвом; суспільство масового споживання, в якому забезпечуються необхідні умови для всіх верств населення), та показати обмеженість і сильні сторони такої періодизації.

Окремо варто розглянути обґрунтовані Д. Беллом стадії доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільств і класифікацію Е. Тоффлера, в якій пропонується розмежувати стадії аграрного, індустріального та суперіндустріального суспільств. Порівнюючи названі стадії, необхідно показати єдність і;і відмінність їхніх ключових ознак і розкрити значення цих варіантів періодизації в історико-економічних дослідженнях.

Заслуговує на увагу також дослідження К. Поланьї, котрий як критерій періодизації запропонував розглядати особливості характеру взаємодії суб'єктів господарювання на різних етапах розвитку економічної сфери суспільства. На цій підставі він виділив такі способи взаємообмінів, як реципрокність, редистрибуція та еквівалентність. Студенти мають назвати історичні періоди, яким були притаманні зазначені способи обміну, що виникають у процесі господарської взаємодії.

Список використаних джерел:  

1. Бартенев С. А. Экономическая история: Учебник. — М.: Экономистъ, 2004.-442 с. 
2. Березин И.С. Краткая история экономического развития. Учебное пособие. – М.: Русская Деловая Литература, 1998.- 288 с. 
3. История мировой экономики: Учебник для вузов / Под ред. Г.Б.Поляка, А.Н.Марковой. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 723 c. 
4. История экономики: Учебник / Под общ. ред. проф. О.Д.Кузнецовой и проф. И. Н. Шапкина. – М.:ИНФРА-М, 2002 – 384 с. 
5. Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней/Пер. с англ. – М.: «Российская политическая энциклопедия», 2001- 544 с. 
6. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія. Навч. посібник, “Знання-Прес”, - К., 2004. - 570 с. 
7. Мартыновский С. Экономика от Аристотеля до наших дней:  Основные направления анализа. – Одесса: Друк, 2001. – 416 с. 
8. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. Видання друге, стереотипне. – К.: Либідь, 2000.- 358 с. 
9. Тимочко Н.О. Економічна історія України. – К.: КНЕУ, 2005. – 204 с. 
10. Тимошина Т. М. Экономическая история зарубежных стран: Учеб. пособие / Под ред. проф. М. Н. Чепурина. — М.: Юрид. дом «Юстицинформ», 2002. – 496 с. 
11. Экономическая история мира. Европа. — Т. 1 – 4 / Под общ. ред. М. В. Конотопова. — М.: Дашков и Ко, 2004 – 2006.