Місто при фортеці Святої Єлизавети

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погляд у минуле...

 

В фонді відділу рідкісних документів Кіровоградської ОУНБ ім Д. І. Чижевського зберігається невелика за об’ємом, але змістовна колекція архітектора Сергія Олексієнка. Колекція включає книги з історії, мистецтва та архітектури.

Пропонуємо до вашої уваги декілька старих фотографій нашого міста з цієї колекції .

Сергій Олексієнко народився 2 червня 1900 року в м. Єлисаветграді. Невідомо як склалася подальша доля цієї людини і яким чином його другою батьківщиною став острів Кюросао в Карибському морі. Він залишив пам’ять про себе реставруючи музеї та поштові станції.

С. Олексієнко пішов із життя 3 травня 1988 року. За заповітом побажав передати колекцію до нашої бібліотеки.

 

Будинок Єлисаветградської міської Думи.

Фото початку ХХ століття.

 

Міський бульвар та Міська управа м. Єлісаветграда. 
Фото початку ХХ століття.

 

Знам'янська церква Єлисаветграда.

Фото початку ХХ століття.

 

Збудована на честь порятунку царської сім’ї під час катастрофи потягу 17 жовтня 1888 року на кошти купця Даміана Купчинка і мала продовжувати історію старого храму, що існував на тому ж місці 1772 року.

 

 

Трамвайне депо. Вигляд м.Єлисаветграда з вулиці Велика Пермська.

Фото початку ХХ століття.

 

Загальний вигляд Єлисаветграда із сторони водонапірної башти.

Фото початку ХХ століття.

 

[6]

 

 

 

 

 

Кіровоград сьогодні

 

Обласний центр - мiсто Кiровоград розташований на берегах р. Iнгул i займає площу в 10,3 тис.гектарiв. 756 гектарiв площi мiста зайнято зеленими насадженнями, 463 км. - дорогами, в т.ч. 296,4 км. - дорогами з твердим покриттям, що становить 64% вiд всiх дорiг.

На 1 сiчня 1996 року в мiстi проживало 284,5 тис.чоловiк, з яких - 62 тис. дiтей та 58 тис. чоловiк осiб пенсiйного вiку. Кiровоград подiлено на двi адмiнiстративнi одиницi: Кiровський та Ленiнський райони.

В мiстi зареєстровано 5697 суб`єктiв пiдприємницької дiяльностi всiх форм власностi. Промисловий комплекс мiста нараховує 60 пiдприємств. Найбiльша доля припадає на пiдприємства машинобудування - 40%; пiдприємства переробної галузi - 21%, пiдприємства легкої промисловостi - 10%.

Мiсто вигiдно розташоване в центральнiй частинi України i має повiтряне, залiзничне та автомобiльне сполучення з усiма обласними та багатьма районними центрами України. Працюють залiзничний вокзал, аеропорт та два автовокзали. Пiдготовку спецiалiстiв для потреб мiста, областi та України ведуть вищi навчальнi заклади: педагогiчний університет iм. Володимира Винниченка, iнститут сiльськогосподарського машинобудування, Вища льотна академiя. Для навчання молодi вiдкритi дверi 6 середнiх спецiальних навчальних закладiв, 7 професiйно-технiчних училищ.

Повнiстю задовольняє освiтнi потреби населення мiста розгалужена мережа загально-освiтнiх навчально-виховних закладiв. В 43 школах навчається i виховується 39145 учнiв. Особливою популярнiстю користуються навчальнi заклади нового типу: школи-гiмназiї, кiбернетико-технiчний коледж та лiцей. В мiстi 46 дитячих дошкiльних закладiв. Утримується в дитсадках 9900 дiтей дошкiльного вiку.

В мiстi широко розвинена мережа спортивних закладiв. Працює 9 дитячо-юнацьких спортивних шкiл, 3 стадiони, плавальний басейн, легкоатлетичний манеж. У мiстi пiдготовлено цiлий ряд спортсменiв, якi стали чемпiонами i призерами чемпiонатiв України, Європи, свiту. Бейсбольна команда "Горн" - чемпiон України, володар Кубка України, "Зiрка-Нiбас" - футбольна команда вищої лiги. У вищiй лiзi також виступає гандбольна команда "Iнгул". Вперше за всю iсторiю Олiмпiйського руху представники нашого мiста брали участь в Олiмпiйських iграх 1996 року в м. Атланта(США).

Сьогоднi в мiстi працюють український музично-драматичний театр iм. М.Кропивницького, ляльковий театр, студентський театр-студiя "Резонанс". В мiстi народилися i жили видатнi музиканти, письменники, художники. Їх пам`ять увiчнена в музеях М. Кропивницького, I. Карпенка-Карого, О. Осмьоркiна, Г. Нейгауза.[3]

Велике й цiнне зiбрання стародрукiв зберiгається у вiддiлi краєзнавства та рiдкiсної книги обласної унiверсальної бiблiотеки iм. Д. I. Чижевського. Юнi читачi обслуговуються в чудових примiщеннях обласних юнацької та дитячої бiблiотек.

Репутацiю одного з центрiв української народної хореографiї створили Кiровограду славнозвiснi танцювальнi колективи, театр народної музики, пiснi i танцю "Зоряни", заслужений ансамбль народного танцю України "Ятрань", ансамбль пiснi i танцю "Весна", дитячi колективи "Пролiсок", "Росинка" та iншi. Широко вiдомi в Українi та за її межами солiсти та професiональнi музичнi колективи: народна артистка України Антонiна Червiнська, Заслуженi артисти України В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов, камерний оркестр "Концертiно", концертний духовий оркестр, камернi ансамблi "Бароко", "Єлисаветградська музична колегiя", концертна група "Наталка".

Зал обласної фiлармонiї - один з найкращих в Українi ( 890 мiсць ). На її базi дiє дитяча фiлармонiя, яка нещодавно вiдзначила своє п`ятирiччя. Концерти проходять також в мiському палацi культури iм. Компанiйця ( 550 мiсць ). В ньому працює чимало цiкавих колективiв, зокрема театр-студiя "Мода". Чотири музичнi школи, одна художня та двi школи мистецтв дозволяють всiм бажаючим отримати початкову мистецьку освiту.

Улюбленими мiсцями вiдпочинку кiровоградцiв є парки - Ковалiвський, Перемоги, дендропарк. Переглянути новi кiнострiчки пропонує кiнотеатр "Зоряний".

В мiстi збереглося багато цiкавих архiтектурних споруд. В останнi роки вiдкрито новi скульптурнi пам`ятники: будiвничому української держави гетьману Богдану Хмельницькому, воїнам-iнтернацiоналiстам всiх поколiнь, жертвам Чорнобильської катастрофи. [7]

 

Сьогоднішній вигляд руїн фортеці Святої Єлизавети.

( з використанням сервісу  Google Maps )

 

 

Список використаної літератури

 

1. Єлисаветград. Історія / Кизименко П. Пам’ять степів : історичні нариси з минулого Кіровоградщини / П. Кизименко. – Кіровоград, 2013. – С. 16–118.
2. Кіровоградський краєзнавчий музей : путівник / Н. М. Бокій [та ін.], під заг. ред. І. П. Топчія ; ред. М. М. Котловська. – Дніпропетровськ : Промінь, 1969. – С. 21–46.
3. Кіровоградщина. Історія рідного краю(266-280ст) : навч. посіб. для загальноосвітн. навч. закл. Кіровоград. обл. / І. А. Вівсяна [та ін.] ; наук. ред. І. А. Козир. – Кіровоград : Імекс ЛТД, 2012. – 304 с.
4. Кузик Б. М. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України : в 2-х т. / Б. М. Кузик, В. В. Білошапка. – Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2005. – Т. 1. – С. 341–426.
5. Матівос Ю. Місто на сивому Інгулі : [до 250-річчя від дня заснування] : історико-публіцистичний нарис / Ю. Матівос. – Кіровоград : Діаграма, 2004. – 296 с.
6. На память о родном городе. История Центральной Украины в слове, красках, фотографиях и почтовых открытках / автор-составитель Александр Чуднов. – Кировоград : Имекс-ЛТД, 2008. – С. 6–60.
7. Місто Кіровоград [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.kr.ua/city.html    . – Назва з екрана.
8. Россия. Полное географическое описание нашего Отечества под редакцией Семенова-Тяньшанского". Том 14 "Новороссия и Крым. С-Пб.-1910.- С.534