Перехід від стада до роду

З приводу виникнення екзогамії  цікава гіпотеза С.П. Толстова, яка зводиться до того, що суспільно нерегульовані статеві відносини в первісному стаді мали супроводжуватись безперервними конфліктами, що гальмували господарську діяльність колективу. Поступово вводячи екзогамію, примітивне людське суспільство намагалося взагалі заборонити статеве спілкування в рамках свого господарського колективу. [2;С. 207] Цю теорію також підтримує Ю.І.Семенов. Він спирається на численні етнографічні приклади існування звичаїв припинення статевих стосунків на періоди інтенсивного полювання.[5;С. 115]

2.3)Рання форма родової  організації

Материнський рід являв  собою групу людей, пов’язаних узами  спорідненості і спільним походженням. Ряд обставин визначив характер цієї організації. По-перше, при надзвичайно низькому рівні розвитку ранньопалеолітичного суспільства ледве чи не єдиною реальною основою для зміцнення соціальних зв’язків були стихійно виниклі узи природного, кровного споріднення. По-друге, можна припустити, що при невпорядкованості статевих стосунків відносини спорідненості мали встановлюватися за матір’ю. По-третє, найстабільнішою частиною тодішніх колективів були жінки, що відігравали велику роль у всіх галузях господарського життя й виняткову роль у піклуванні про дітей, підтримуванні вогню, провадженні домашнього господарства. Внаслідок усього цього першою впорядкованою формою організації суспільства, що безпосередньо змінила праобщину, мабуть, був колектив родичів, пов’язаних спільним походженням по материнській лінії, тобто материнський рід. [4;С.81]   

Найважливішими ознаками роду були екзогамія(заборона шлюбів всередині  роду), а також спільне господарство, яке вели члени роду, що разом трудилися і разом жили в великих общинних будинках або в групах малих жител. Шлюб був зазвичай матрилокальним(чоловіки переходили в рід до своїх жінок). Найбільш характерна для материнського роду форма сім’ї – парна сім’я, - легко розривний шлюбний союз, що розвився з групового шлюбу і нерідко поєднувався із його пережитками. Домашнє господарство велося колективно, основні знаряддя праці, мисливські і рибальські угіддя знаходились в загальній власності всього роду або частіше якихось його більш малих підрозділів, рід наслідував майно своїх родичів, і через це господарські функції  парної сім’ї могли мати тільки другорядне значення, домашня праця жінок носила значною мірою суспільний характер. [2;С.206]

Можна також припустити, що найдавнішою формою материнського роду була дуальна організація, в якій два екзогамних роди були пов’язані один з одним і представляли собою зародок племені. Тут господарював екзогамний дуально-родовий груповий шлюб, із якого, вірогідно, в результаті подальшого розвитку шлюбних заборон виникла парна сім'я. [2;С.207]

Виникнення на стадії переходу від раннього до пізнього палеоліту  родового ладу посередньо підтверджується  деякими археологічними даними. На оріньякських стоянках СРСР виявлено залишки величезних колективних  жител, будівництво і використання яких могло бути пов’язане лише з діяльністю міцно згуртованих  виробничих колективів. Деякі з цих  жител в деталях нагадують  відомі етнографії оселі материнських родових колективів, зокрема так  звані довгі будинки ірокезів. До цього ж часу належать багато знахідок, що дають певні підстави твердити про зародження материнського  визначення споріднення. Це – оріньякські  і солютрейські жіночі статуетки  з підкресленими ознаками статі, так звані верхньопалеолітичні  «Венери». [4;С. 82]   

Висновки.

Отже, підсумовуючи усе вище сказане, ми дійшли до таких висновків:

• Найдавнішою формою суспільного устрою людей було первісне стадо або праобщина. Початок епохи праобщини збігається з виокремленням людини з тваринного світу і початком свідомого застосування нею знарядь праці. Її характеристиками є аморфність, недифференціація суспільних відносин, можливо, відсутність общинного домашнього господарства з одного боку, і взаємодопомога, доступність здобичі усім без винятку, навчання дітей і передання їм різних навичок і життєвого досвіду з іншого.
• Поступове збільшення ролі полювання над збиральництвом в первісному суспільстві сприяло розвитку колективізму(були потрібні злагоджені дії багатьох членів групи) з одного боку, та вдосконалення знарядь праці з іншого. Все це сприяло створенню сталих, постійних колективів. Праобщина з її аморфною, несталою структурою мала поступитись новій, більш тривкій формі суспільної організації.  
• Першою впорядкованою формою організації суспільства, що безпосередньо змінила праобщину, був колектив родичів, пов’язаних спільним походженням по материнській лінії, тобто материнський рід.
• Наслідком переходу від стада до роду стала поява нової суспільної організації – родової общини. Ця структура вже регулювала відносини всередині групи осіб, які створювали рід. Рід став стійким, сталим робочим колективом, що забезпечив подальший швидкий економічний, суспільний і культурний розвиток.

Список використаних джерел та літератури:

1)Борисковский П.И. «Древнее прошлое человечества»; Ленинград; «Наука»;1979г., -238с.

2)С.Сегеда «Основи антропології»;  Київ; «Либідь»; 1995р., -205с.

3)Першиц А.І., Монгайт О.Л., Алексеєв В.П. «Історія первісного суспільства»; Київ; «Вища школа»; 1980р., -221с.

4)Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. «Історія первісного  суспільства»; Київ; «Либідь»; 1999р, -238с.