Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2013 в 16:56, реферат
Мета і завдання дослідження. Мета - на основі узагальнення літературних даних скласти політичний портрет Богдана Хмельницького
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
на основі узагальнення літературних даних дослідити місце гетьмана в історичній долі України;
з’ясувати різні напрямки політичної діяльності;
проаналізувати державотворчі процеси;
дослідити останні звершення гетьмана.
Вступ………………………………………………………………………............
3
Розділ 1. мІСЦЕ ГЕТЬМАНА В ІСТОРИЧНІЙ ДОЛІ УКРАЇНИ .....................
5
Розділ 2. ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ……..
8
2.1. Підготовка до національно-визвольної боротьби .................................
8
2.2. Державотворчі процеси ….…..……………..............................................
10
Висновки……………………….……………..………………….........................
13
Список використаних джерел…….………………..…………………...
14
Хмельницький виявив себе
справжнім полководцем і
Хмельницький виступив як новатор і носій передових ідей у воєнному мистецтві. Його знамениті засади, демонстративні атаки, удавані відступи та інші тактичні прийоми давалися взнаки не одному польсько-шляхетському воєначальникові [1,3].
Таким же новатором Хмельницький
виступив і в організації козацького
війська, в державній діяльності.
Засновник Української держави,
він став і першим організатором
адміністративного управління в
ній.
Як визначний політик, він немало сил доклав
до зміцнення зовнішньополітичного становища
України. Очевидно, ніхто ні до, ні після
нього не вмів так майстерно використовувати
суперечності між Туреччиною, Кримом та
Польщею, між Польщею і Трансільванією
та іншими країнами.
Що ж до проведення внутрішньої політики, то, незважаючи на його намагання дещо ослабити гострі соціальні суперечності в країні та збільшити козацький реєстр, Хмельницький, одначе, рішуче придушував всілякі спроби протесту народних мас виступити проти гетьманської адміністрації і козацької старшини, відстоював права церкви, наділяв земельними маєтностями монастирі, зобов’язував селян виконувати феодальні повинності тощо [5,6].
Не можна недооцінювати ролі великого гетьмана у формуванні державної еліти. Геніальність гетьмана як державного діяча полягала і в тому, що він спромігся поєднати реалізацію національної ідеї з соціально-економічною політикою, яка, попри певну непослідовність і суперечливість, у цілому відповідала інтересам більшості населення, насамперед козацтва і селянства. Адже в жодному разі не можна забувати того, що період Хмельниччини – це не лише час становлення незалежної держави, але й доба глибоких соціальних потрясінь [3].
На терені козацької України було знищено велике й середнє феодальне землеволодіння за винятком монастирського, панщинно-фільваркову систему господарства, ліквідовано кріпацтво, селянство вибороло особисту свободу, утверджувалася дрібна, фермерського типу власність на землю [4].
Не без сприяння політики Б. Хмельницького стався революційний прорив у формуванні різних рівнів суспільної свідомості селян.
Після провалу намірів ( травень – серпень 1648 р. ) залучити на бік національно – патріотичних сил українське панство гетьман змінює своє ставлення до великого й середнього феодального землеволодіння [6].
В наступні роки
йде на поступки магнатам і
шляхті лише під тиском умов
Зборівського та
Ще один дуже важливий аспект соціальної політики Б. Хмельницького – намагання не допустити в Українській державі вибуху громадянської війни. Загроза розвалу національно – патріотичного табору , що виникла після укладення Зборівського і Білоцерківського договорів, спонукала його, з одного боку, час від часу видавати грізні універсали, які страхали бунтівників смертною карою, а з другого – навіть під тиском польського уряду ніколи не вдаватися до масових репресій проти повстанців [3].
Проводилася політика захисту інтересів українських купців у міжнародній торгівлі [1].
Не залишався гетьман осторонь процесу становлення нової судової системи. На місці установо шляхетської системи земських, Бродських судів виростає нова система – козацьких судів: сотенних, полкових і генеральних судових установ. Місце скасованого судівництва зайняли здебільшого сільські суди. Найвищий суд перебував при гетьмані. Запроваджується практика надсилання Б. Хмельницьким судових комісій для розгляду справ особливого значення [2].
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Информация о работе Політична діяльність Богдана Хмельницького